Напередодні нового навчального року попит на шкільні товари зріс у 6-10 разів, як порівняти з літом 2022 року, повідомили у пресслужбі найбільшого українського онлайн-ритейлера Rozetka агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Минулого року українські діти часто навчалися дистанційно або ходили до школи там, де отримали тимчасовий притулок їхні сім’ї. Зараз ситуація змінилася. За останні півроку в Україну повернулося понад 7 мільйонів людей. Є серед них і діти, які у вересні знову сядуть за парти. І якщо торік, порівняно з довоєнними часами, продажі шкільного приладдя зменшилися більш ніж на половину, то у 2023 році ці товари повертаються в топ”, – повідомив директор із маркетингу Rozetka Євген Образок.
Станом на серпень 2023 року найбільшим попитом у цій категорії користується одяг (зокрема, вишиванки), а також шкільне приладдя.
Порівняно з 2022-м на сайті онлайн-рітейлера в 7,5 раза частіше купують вишиванки для хлопців і в п’ять разів частіше – для дівчат. Крім того, збільшився попит на комплекти верхнього одягу, футболки, спортивні костюми, кросівки для хлопчиків, а також сукні, спортивні костюми та кросівки для дівчат.
Серед шкільного та канцелярського приладдя українці активно купують щоденники, портфелі та теки, кольоровий папір і картон, обкладинки для зошитів і підручників, зошити, альбоми для малювання, пенали, кольорові олівці тощо.
Порівняно з минулим роком у 2023 році попит на щоденники збільшився в 11,7 раза, на шкільні портфелі та папки – у вісім разів, на кольоровий папір і картон – у шість разів.
У 2023 році середня вартість шкільного кошика на Rozetka становить 5945 грн. Найдорожче обійдуться шкільні рюкзаки та ранці (у середньому 1663 грн), дошки та фліпчарти (1256 грн), і набори першокласника (687 грн). Найдешевше – обкладинки для зошитів і підручників, альбоми для малювання, кольоровий папір і картон.
Онлайн-магазин електроніки та побутової техніки Rozetka був заснований 2005 року в Києві Владиславом та Іриною Чечоткіними, пізніше співвласником компанії став фонд під управлінням Horizon Capital. Компанія до теперішнього часу трансформувалася в мультикатегорійний онлайн-маркетплейс, але також розвиває мережу власних магазинів, яка на лютий 2023 року становила 297 порівняно з 270 роком раніше. У грудні 2022 року відвідуваність Rozetka становила 40 млн осіб на місяць.
Чистий прибуток ТОВ “Нова пошта” за перше півріччя 2023 року становив 2 млрд 402,5 млн грн, що майже вп’ятеро перевищує показник першого півріччя 2022 року (483,9 млн грн), йдеться в оновленій рейтинговій оцінці компанії на рівні “uaAA” від рейтингового агентства “Стандарт-Рейтинг”.
Згідно з його повідомленням, виручка “Нової пошти” за січень-червень збільшилася на 83,9% – до 16 млрд 743,8 млн грн.
Вказується також, що прибуток EBITDA компанії в першому півріччі 2023 року також сильно зріс – більш ніж у 2,2 раза, до 2 млрд 910,1 млн грн.
“Аналіз звітності за перше півріччя 2023 року свідчить: про високий рівень покриття зобов’язань власним капіталом, дуже високу частку в структурі власного капіталу нерозподіленого прибутку, збільшення обсягів бізнесу, вагомі фінансові результати, а також про високий рівень покриття зобов’язань товариства його доходами”, – зазначило рейтингове агентство.
Воно уточнило, що за підсумками першого півріччя 2023 року таке поліпшення показників дало змогу підвищити відношення EBITDA до довгострокових і поточних зобов’язань із 14,33% до 28,04%, а такий самий показник для прибутку EBIT – із 5,21% до 17,72%.
Згідно з публікацією, власний капітал “Нової пошти” за перше півріччя 2023 року зріс на 36,9% – до 8 млрд 918,6 млн грн, тоді як зобов’язання – тільки на 12,4%, до 10 млрд 379,4 млн грн.
Вказується, що зростання власного капіталу, як і в минулих періодах, відбулося за рахунок збільшення обсягу нерозподіленого прибутку в його структурі: за перші два квартали 2023 року він зріс на 37,1% і станом на 1 липня 2023 року його частка у власному капіталі компанії збільшилася до 99,6%.
Відповідно до інформації, дебіторська заборгованість “Нової пошти” в першому півріччі 2023 року зросла на 46,5% – до 3 млрд 303,6 млн грн, тоді як кредиторська – на 18,1%, до 8 млрд 592,0 млн грн, а вільні грошові кошти – на 12,6%, до 758,2 млн грн.
Загалом активи компанії в першому півріччі цього року збільшилися на 22,5% – до 19 млрд 298,0 млн грн, а основні засоби – на 10,5%, до 7 млрд 561,7 млн грн.
У мережі ГК “Нова пошта”, заснованої 2001 року, зараз понад 10 тис. відділень і 14 тис. поштоматів в Україні. Вона надає повний спектр логістичних і пов’язаних з ними послуг.
На ринку наразі перебувають в обігу два випуски облігацій компанії серій “C” і “D” номінальним обсягом по 800 млн грн кожний та відсотковою ставкою відповідно 24% і 23% річних кожний з погашенням у січні 2024 і 2025 рр.
ПрАТ “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone Україна”), другий за величиною оператор мобільного зв’язку в Україні, у січні-червні 2023 року збільшило чистий прибуток у 3,4 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,266 млрд грн, повідомила прес-служба мобільного оператора.
Згідно з проміжним консолідованим фінансовим звітом компанії, її виручка збільшилася на 4,9% – до 10,404 млрд грн, а операційний прибуток – на 45,1%, до 3,712 млрд грн.
Вказується, що показник OIBDA компанії збільшився на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,934 млрд грн. Показник маржа OIBDA незначно скоротився на 1 п.п. до 57%.
У компанії уточнили, що стрибок чистого прибутку пов’язаний зі зменшенням збитків від курсової різниці внаслідок фіксації Нацбанком обмінного курсу долара до гривні з липня минулого року.
Крім того, у першому півріччі 2023 року збитки “Vodafone Україна” від війни скоротилися у 8,2 раза – до 116 млн грн.
Абонентська база у другому кварталі 2023 року залишалася стабільною – 15,2 млн клієнтів. “Зменшення на 8% порівняно з II кварталом минулого року пов’язане зі зменшенням кількості користувачів мобільного зв’язку через активні бойові дії, недоступність мереж мобільного зв’язку на тимчасово окупованих територіях і в зоні бойових дій, масову міграцію”, – пояснюється у пресрелізі.
Уточнюється, що понад 2 млн абонентів “Vodafone Україна” залишаються за кордоном і продовжують користуватися послугами компанії. При цьому виручка від послуг роумінгу скоротилася на 6,5% – до 446 млн грн, тоді як загалом виручка від послуг мобільного зв’язку зросла на 12,3% – до 8,1 млрд грн.
ARPU компанії зросло в другому кварталі до 108,4 грн на місяць зі 104 грн у першому кварталі за рахунок збільшення проникнення мобільного інтернету та обсягів користування.
“Vodafone Україна” збільшив капітальні інвестиції на 75% – до 2,231 млрд грн, спрямовуючи їх на відновлення зруйнованої інфраструктури, оперативні ремонти мережі та підготовку до роботи в умовах можливих дефіцитів електроенергії в зимовий період.
Зокрема, 9,5 тис. базових станцій компанії було обладнано новими акумуляторними батареями нового типу, які менш чутливі до перепадів напруги в мережі та частих відключень електроенергії, а також мають у 2,5-3 рази більшу швидкість зарядки.
Для забезпечення аварійного живлення, компанія додатково обладнала 1,12 тис. вузлових технічних об’єктів резервним живленням за допомогою стаціонарних генераторних установок і підготувала 522 мобільних генератори, створено резерв дизельного палива і бензину для їхньої роботи. Зазначається, що фахівці компанії тестують нові рішення на низці об’єктів, використовуючи альтернативні джерела енергії, зокрема сонячні електростанції та мікротурбінні генератори.
У тексті фінансового звіту підкреслюється, що станом на 30 червня 2023 року “Vodafone Україна” дотримувалася всіх боргових ковенантів. Водночас занепокоєння компанії продовжує викликати мораторій на транскордонні валютні розрахунки, через який у майбутньому можуть виникнути складнощі з погашенням у лютому 2025 року єврооблігацій на $400 млн. У зв’язку з цим, керівництво компанії розглядає кілька варіантів на випадок, якщо мораторій і надалі буде діяти: зокрема, рефінансування коштом фінансових установ, переговори щодо зміни умов облігацій із утримувачами євробондів, упровадження додаткових заходів із керування й контролю відтоку коштів для максимального збільшення їхнього обігу.
“Vodafone Україна” надає послуги швидкісного інтернету 3G і 4G та фіксованого зв’язку, мобільного зв’язку і розвиває інтернет речей (IoT), технології та рішення для Smart City, аналіз великих обсягів даних, фінансово-технологічні послуги, хмарні сервіси. З 2019 року компанія входить до складу групи компаній NEQSOL Holding бізнесмена Насіба Гасанова.
Діяльність NEQSOL Holding охоплює нафтогазову, телекомунікаційну, будівельну та інші високотехнологічні сфери у Великій Британії, США, Туреччині, Азербайджані, Казахстані, ОАЕ, Бангладеш. Група увійшла в телекомунікаційну галузь на початку 2000-х.
Ціни на нафту еталонних марок продовжують зростати вдень у середу на тлі побоювань щодо урагану “Ідалія” і ситуації в Габоні.
Ціна жовтневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 14:29 кв становить $86,02 за барель, що на $0,53 (0,62%) вище за показник на закриття попередньої сесії.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на $0,56 (0,69%) і склали $81,72 за барель.
Тропічний шторм “Ідалія” напередодні посилився до урагану, повідомила Національна служба попередження про урагани (National Hurricane Center, NRC) США. У середу йому присвоєно третю категорію за шкалою Саффіра-Сімпсона.
Метеорологи очікують подальшого посилення “Ідалії” до “надзвичайно небезпечного” шторму четвертої категорії. Прогнозується, що він може спричинити небезпечний підйом рівня води в океані та сильні зливи.
На Мексиканську затоку, де вирує ураган, припадає близько 15% і 5% всього американського видобутку нафти і газу відповідно, за даними Управління енергетичної інформації (EIA) міністерства енергетики США.
Також учасники ринку оцінюють сигнали про зміну запасів енергоносіїв у Штатах і стежать за ситуацією в Габоні, де група військових оголосила про повалення президента Алі Бонго Ондімби, який перебуває при владі 14 років, а в суботу його переобрали на третій термін.
За даними Американського інституту нафти (American Petroleum Institute, API), минулого тижня запаси нафти в Штатах впали на 11,5 млн барелів.
Офіційні дані Міненерго США опублікують о 17:30 кв. м у середу. Опитані S&P Global Commodity Insights аналітики прогнозують, що дані вкажуть на скорочення запасів нафти на 5,2 млн барелів, бензину – на 600 тис. барелів, дистилятів – на 1,4 млн барелів.
Тим часом аналітики поки що не бачать ознак перебоїв у видобутку нафти в Габоні, що входить до ОПЕК, пише MarketWatch.
Фондові індекси країн Західної Європи змінюються різноспрямовано на торгах у середу, проте загальна динаміка швидше негативна через слабкі статдані з єврозони.
Зведений індекс найбільших європейських компаній Stoxx Europe 600 за даними на 11:47 кв знизився на 0,16% і становив 459,09 пункту.
Британський індикатор FTSE 100 додав 0,13%, італійський FTSE MIB – 0,26%. Тим часом німецький DAX втратив 0,3%, французький CAC 40 – 0,25%, іспанський IBEX 35 – 0,23%.
Зведений індекс ділової та споживчої довіри в єврозоні в серпні опустився до 93,3 пункту з 94,5 пункту місяцем раніше. Індекс упав за підсумками четвертого місяця поспіль, а його значення стало мінімальним із листопада 2020 року.
Тим часом інфляція в Іспанії в серпні прискорилася до 2,6% з 2,3% у липні, показали попередні офіційні дані. Без урахування цін на енергоносії та продукти харчування споживчі ціни зросли на 6,1% у серпні після зростання на 6,2% у липні.
Ціни на імпортовані в Німеччину товари впали на 13,2% у липні, рекордними темпами з січня 1987 року, завдяки падінню вартості енергоносіїв, йдеться в повідомленні Федерального статистичного управління країни (Destatis).
Ціни виробників в Австрії в липні скоротилися на 1,3% у річному обчисленні, знизившись уперше за два з половиною роки.
Акції британського страховика Prudential Plc. зростають на 3,3% на даних про зростання операційного прибутку на 6% у першому півріччі, до $1,46 млрд.
Тим часом папери ASR Nederland дешевшають на 0,5%. Нідерландська страхова компанія отримала операційний прибуток у розмірі 460 млн євро в першому півріччі проти переглянутих 454 млн євро за той самий період роком раніше.
Котирування паперів Rio Tinto в Лондоні підвищуються на 0,7%, тоді як ринкова вартість Anglo American, Glencore і Antofagasta знижується на 0,1-1%.
Ціна паперів британських банків Barclays, Standard Chartered і Lloyds збільшується приблизно на 0,8%.
У Німеччині лідером зростання виступають акції Commerzbank, що дорожчають на 1,3%, лідерами зниження – папери RWE і Siemens Energy, що дешевшають на 3,4% і 2,6% відповідно.
На торгах у Мілані активно зростають котирування паперів Banca Monte dei Paschi di Siena (на 2,3%), у Парижі – акції Capgemini (на 1,3%), а в Мадриді падає ціна акцій Iberdrola (на 2,5%).
Договір про створення Вищої міждержавної ради між Узбекистаном та Азербайджаном підписали у Баку 22 серпня президенти Шавкат Мірзійоєв та Ільхам Алієв.
У ході першого державного візиту Шавката Мірзійоєва після переобрання Президентом було підписано ще 15 документів на рівні держав, урядів та відомств двох країн.
У їх числі «Дорожня карта» щодо поглиблення всебічного стратегічного партнерства на 2023-2024 роки, угоди про поглиблення співпраці у сфері енергетики, співробітництво у сферах молодіжної політики та спорту.
Внесено доповнення та зміни до Угоди про безвізові поїздки громадян, досягнуті домовленості про співпрацю у сфері впровадження інформаційної системи електронного обміну бланками дозволів «Е-permit», у сфері культури, у сфері захисту сім’ї та дітей, у галузі харчової безпеки, а також підписано меморандуми про співробітництво між секретаріатами Ради безпеки, у сфері кібербезпеки та інші.
На переговорах президентів та делегацій двох країн були визначені ключові напрями розвитку багатопланового партнерства.
Обговорювалося нарощування торгівлі, розвиток промислової кооперації та логістичної інфраструктури. Розглянуті великі проекти у автомобілебудуванні, металургії, енергетиці, сільському господарстві, електротехніці, текстильній промисловості, туризмі та інших галузях.
Для підтримки таких проектів створені спільний Інвестиційний фонд та узбецько-азербайджанську Інвестиційну компанію.
Йшлося про наявність можливостей для доведення товарообігу до 1 млрд доларів у найближчі роки шляхом заміщення імпорту з третіх країн продукцією національних виробників.
Шавкат Мірзійоєв та Ільхам Алієв високо оцінили підсумки бізнес-форуму, що пройшов напередодні, за участю компаній Узбекистану та Азербайджану.
Стратегічно важливим президенти назвали розвиток співробітництва у сфері транспорту та транзиту. Досягнуто домовленість щодо реалізації проектів розвитку нових логістичних ланцюжків та будівництва інфраструктури, а також збільшення обсягів вантажоперевезень.
Президенти домовилися продовжувати плідний діалог на майданчиках міжнародних організацій, таких як ООН, Організація тюркських держав, СНД, ОБСЄ, Рух неприєднання та інших багатосторонніх інституцій.
Джерело
