ПАТ “Центренерго” планує імпортувати вугілля для проходження осінньо-зимового періоду 2023/2024 років, повідомив генеральний директор Андрій Чуркін.
“Повністю на своєму вугіллі нам цю зиму не пройти. І найближчим часом “Центренерго” планує укласти контракти з іноземними компаніями. Уже є певні напрацювання, думаю, що протягом місяця буде результат. Нам треба вийти на обсяг не менше 80 тис. тонн вугілля на місяць”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
За його словами, це був би достатній резерв, але при цьому компанія готується також працювати на газі та мазуті.
“На Трипільській ТЕС, наприклад, є можливість працювати на мазуті. Його ми вже завезли, і я вже попросив технічну дирекцію станції зробити пробний запуск на цьому виді палива”, – сказав Чуркін.
Він уточнив, що “найближчий і найдоступніший для нас – вугілля з Польщі”, а мазут підприємство купує у ПАТ “Укрнафта”.
Прибуток діючих українських банків у січні-липні 2023 року становив 83,2 млрд грн, що у 24,5 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року (3,4 млрд грн), повідомив член Ради Національного банку України Богдан Данилишин у Facebook у п’ятницю.
Досягнутий показник є рекордно високим за всю історію: до цього найвищим за 7 міс. був чистий прибуток банків у довоєнному 2021 році – 39,8 млрд грн порівняно з 28,4 млрд грн у 2020 році та 36,7 млрд грн – у 2019 році.
Крім того, рекордним став і прибуток банків за липень – 15,5 млрд грн порівняно з попередніми найкращими показниками цього року: 14,1 млрд у червні та 14,7 млрд грн у січні.
“Чисті процентні доходи банків за 7 місяців 2023 року становили 111,3 млрд грн (+40,7% рік до року), чисті комісійні доходи – 29,4 млрд грн (+16,3%) та поряд із позитивним результатом переоцінки вартості цінних паперів виступали факторами покращення фінансових результатів банків”, – зазначив Данилишин.
Він додав, що обсяг відрахувань до резервів за активними операціями, який 2022 року виступав головним чинником погіршення фінансових результатів банків (понад 120 млрд грн), з початку 2023 року залишається помірним – 4,9 млрд грн.
З урахуванням оприлюднених членом ради даних, у липні чистий процентний дохід банків зріс до 17,7 млрд грн, чистий комісійний дохід знизився до 3,8 млрд грн, а відрахування до резервів збільшилися лише на 0,3 млрд грн.
“Рентабельність активів банків за січень-червень 2023 р. становила 6,8%, капіталу – 67,5%. Позитивні фінансові результати діяльності дають змогу банківській системі України демонструвати високі показники адекватності капіталу, які за результатами липня становили 24,3% для регулятивного та 14,8% – для основного капіталу банків”, – підсумував Данилишин.
Як повідомлялося, українські банки 2022 року скоротили чистий прибуток у 3,1 раза – до 24,716 млрд грн порівняно з 77,376 млрд грн 2021 року.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) із групи Світового банку планує відновити співпрацю з агрохолдингом МХП, найбільшим виробником курятини в Україні, і надати кредит до $30 млн його “дочці” ТОВ “Вінницька птахофабрика” для фінансування модернізації та розширення потужностей заводу з виробництва біометану із сільськогосподарських відходів.
Як йдеться в інформації на сайті IFC, рада директорів корпорації планує розглянути цей проєкт на засіданні 19 вересня цього року.
Зазначається, що компанія вже управляє двома біогазовими заводами для переробки гною зі своїх ферм у “зелену” енергію. У рамках своєї стратегії декарбонізації МХП планує збільшити виробництво біометану в Україні за рахунок модернізації та розширення потужності своїх біогазових установок у кілька етапів. Перший етап, який фінансуватиметься в рамках проєкту, слугуватиме демонстрації життєздатності виробництва скрапленого біометану.
Загальну вартість проєкту оцінюють у $52 млн, крім кредиту IFC, МХП розраховує в його фінансуванні на власні кошти. Передбачається також, що проєкт буде підтриманий гарантією на $15 млн з боку European Fund for Sustainable Development Plus, Великої Британії та інших донорів.
Уточнюють, що будівництво планують на біогазовому заводі в селі Василівка (Гайсинський р-н, Вінницька обл.), який запустили 2019 року і який є найбільшим подібним заводом в Україні з потужністю 12 МВт.
На першому етапі проєкту планують модернізувати наявні потужності, щоб отримувати 14 тис. тонн скрапленого біометану на рік, а на другому – розширити потужності до 20,5 МВт.
IFC уточнює, що в разі схвалення радою директорів це буде шоста інвестиція корпорації в МХП з 2003 року, останню з яких було відкрито 2014 року і закрито 2019 року.
Корпорація також вказує, що з 2018 року члени місцевих громад за підтримки низки екологічних організацій поскаржилися на інвестиції IFC та Європейського банку реконструкції та розвитку CAO (Compliance advisor ombudsman). Як зазначається в матеріалах CAO, попри зусилля всіх сторін знайти остаточне рішення не вдалося.
У лютому 2022 року CAO опублікувало заключний звіт і передало справу до відділу дотримання вимог. Після призупинення розгляду справи в Україні в березні 2022 року через розв’язану РФ повномасштабну війну проти України САО відновило роботу у цій справі 17 жовтня після консультацій із зацікавленими сторонами.
Агрохолдинг “МХП” – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки. На європейський ринок “МХП” поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляють, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині. У лютому 2019 року холдинг завершив операцію з придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
Засновником, мажоритарним акціонером і головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Виручка МХП у першому кварталі 2023 року збільшилася на 34,7% до першого кварталу 2022 року – до $745,60 млн, а чистий прибуток становив $49,07 млн проти $108,25 млн чистого збитку (при цьому курсовий прибуток становив $4,18 млн проти курсових збитків $95,32 млн).
Торгово-виробнича компанія ТОВ “Агромат” за підсумками січня-червня 2023 року отримала 52,9 млн грн прибутку (до оподаткування) проти 10,6 млн грн збитку за аналогічний період 2022 року.
За даними рейтингового агентства IBI Ratings, чистий дохід компанії за підсумками першого півріччя 2023 року склав 1,3 млрд грн, що на 72% перевищує результат січня-червня 2022 року. Крім того, “Агромат” наростив нерозподілений прибуток до 928,3 млн грн.
У структурі продажів за перше півріччя 92% становить керамічна плитка – 2,5 млн кв. м, тоді як фризи та сантехнічні вироби становили 3,5% і 4,2% відповідно.
Згідно з повідомленням IBI Ratings, довгостроковий кредитний рейтинг відсоткових облігацій “Агромату” серії G було підтверджено на рівні “uaA” з прогнозом “у розвитку”.
Рішення про розміщення облігацій серії G на суму 100 млн грн із публічною пропозицією ухвалили збори учасників компанії 2021 року. Термін погашення облігацій – з 25 вересня 2024 року по 27 вересня 2024 року. Залучені кошти планують спрямувати на організацію роботи нових магазинів і збільшення товарних запасів.
ТПК ТОВ “Аргомат” зареєстровано 1993 року. Виробляє і продає керамічну плитку та сантехніку.
Згідно з даними Опендатабот, співвласниками компанії з частками по 28,65% є Сергій Войтенко, Оксана Рева та Анатолій Тадай. 10,05% належить Ользі Башоті та 4% – Надії Рушелюк.
Мережа “Агромат” налічує 27 магазинів і широку дилерську регіональну мережу.
Дохід компанії 2022 року знизився на 23,3% – до 2,148 млрд грн, чистий прибуток – майже вдвічі, до 70,4 млн грн порівняно з 132,5 млн грн за 2021 рік.
Динаміка експорту товарів у січні-квітні 2023 року за найважливішими позиціями відносно 2022 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Парламентський комітет із питань фінансів, податкової та митної політики готує законопроєкт про додаткове оподаткування чистих відсоткових доходів або надприбутку банків, який, імовірно, набере чинності з 2024 року і буде приносити в бюджет 10 млрд грн щорічно, повідомив голова Комітету Данило Гетманцев в інтерв’ю Forbes Україна.
“Питання непросте, поки оцінюємо”, – прокоментував цю пропозицію заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук у Facebook.
Зазначається, що парламентарії розглядають два варіанти оподаткування: податок на всі чисті процентні доходи, отримані за рік, за відносно невеликою або середньою ставкою, або податок на різницю між чистими процентними доходами у звітному році і середнім значенням за останні три-чотири роки.
“Наприклад, в Іспанії це 4,8%”, – зазначив Гетманцев, говорячи про перший варіант.
Він уточнив, що в цій країні оподатковуються і чисті комісійні доходи банків. “Але це не наша історія: банки за цим показником поки що не вийшли на довоєнний рівень”, – вважає голова фінкомітету.
Коментуючи другий варіант, Гетманцев зазначив, що ставка має бути високою. “Наприклад, у Литві за ставкою 60% оподатковується 50% різниці між чистим процентним доходом у базовому році та його середнім значенням за попередні чотири роки”, – пояснив він.
На думку голови комітету, варіант з оподаткуванням усіх чистих процентних доходів, отриманих за рік, є більш оптимальним.
Гетманцев додав, що пропонує ввести цей податок тимчасово: з 1 січня 2024 року на два роки.
Він зазначив, що головною мотивацією нововведення є потреба в додатковому фінансуванні витрат на оборону.
За словами голови фінкомітету, законопроєкт уже готовий, і після консультацій із Мінфіном, НБУ, профільними асоціаціями та Офісом президента його внесуть до Верховної Ради.
Гетманцев додав, що консультацій із ринком ще не було. “Хоча позицію банків передбачити неважко”, – зазначив він.
Як повідомлялося, прибуток діючих українських банків у січні-червні 2023 року становив 67,65 млрд грн, тоді як аналогічний період минулого року банки завершили з чистим збитком 4,65 млрд грн. Досягнутий показник став рекордно високим за всю історію: до цього найвищим за перше півріччя був чистий прибуток банків 2019 року – 31,04 млрд грн порівняно з 23,79 млрд грн 2020 року та 30,08 млрд грн – у передвоєнному 2021 році.
Згідно з даними НБУ, чисті процентні доходи збільшилися в першому півріччі 2023 року на 40,8% – до 93,62 млрд грн, комісійні – на 22,3%, до 25,60 млрд грн, а результат від переоцінки та операцій купівлі-продажу зріс на 35,8% – до 16,30 млрд.
Рекордний прибуток дав змогу банкам також сплатити в першому півріччі цього року рекордний податок на нього – 12,44 млрд грн проти 1,21 млрд грн у першому півріччі минулого року і 2,5 млрд грн у довоєнному 2021 році.
Заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук у колонці в NV у п’ятницю ще раз заявив позицію регулятора, що звинувачення його в переплаті за депозитними сертифікатами є “фундаментально помилковим, маніпулятивним і небезпечним”. Він наголосив, що головною метою є досягнення цінової стабільності та зв’язування високої ліквідності банківської системи, спричиненої війною.
За його даними, за 7 місяців цього року НБУ заплатив за депозитними сертифікатами 48,6 млрд грн порівняно з 40,3 млрд грн торік та 6,3-10,7 млрд грн щороку у 2015-2021 роках, однак середньоденний залишок за депозитними сертифікатами зріс до серпня цього року до 411,4 млрд грн із 215,7 млрд грн наприкінці 2022 року та 145,4 млрд грн наприкінці 2021 року.
