Екстремально високі температури з початку цього тижня знову реєструють у країнах півдня Європи, зокрема – на популярних туристичних напрямках, передають у понеділок європейські ЗМІ.
Очікується, що в районі Севільї в Іспанії цього тижня температура сягне близько 44 градусів за Цельсієм. У країні побоюються виникнення нових лісових пожеж.
На Кіпрі, де поблизу Лімассола вирує велика пожежа, зафіксовано близько 35 градусів, при цьому сильний вітер може сприяти збільшенню площі горіння. Там місцева влада звернулася по допомогу до європейських і регіональних партнерів, Йорданія і Греція вже направили Кіпру пожежну авіацію.
У Греції у вихідні пожежникам нарешті вдалося взяти під контроль близько 70 загорянь, однак через посилення вітру кілька регіонів країни все одно під загрозою виникнення пожеж. У липні сильні пожежі призвели до евакуації з острова Родос тисяч туристів.
Пожежні бригади борються із загоряннями на італійському острові Сардинія. Щонайменше три людини дістали травми, близько 600 довелося евакуювати, перекрито дві автомагістралі. У понеділок на острові оголосили максимальний, червоний рівень небезпеки.
Водночас у центральній частині Європи та на північному заході встановилася температура нижча за норму. Очікується, що в Лондоні та Парижі температура ввечері може впасти приблизно до позначки в +14 градусів за Цельсієм.
До півночі Європи дістався шторм Ганс, спричинивши масштабні повені в кількох країнах, зокрема, у Швеції навіть випустили попередження. Великі затримки спостерігаються в аеропорту Стокгольма, перервано поромне сполучення з Польщею.
До максимально високого рівня підвищило попередження про небезпеку у зв’язку з повенями управління водних ресурсів та енергетики Норвегії.
Первинні реєстрації ввезених з-за кордону уживаних легкових автомобілів у липні зросли майже на 9% порівняно з червнем-2023 – до 18,8 тис. од., що стало найбільшою за останні 11 місяців кількістю реєстрацій за місяць, повідомила асоціація “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
Як повідомлялося, попит на нові легкові автомобілі в липні перейшов до негативної динаміки, скоротившись на 5% до червня-2023, до 5,3 тис. од.
За даними асоціації, найбільша частка в сегменті ввезених б/в іномарок, як і раніше, належить бензиновим авто – 44% (у червні – 43%), далі йдуть дизельні – 33% (35%), електромобілі – 15% (14%), авто з ГБО – 5% (без змін) і гібриди – 3% (3%).
Середній вік старих авто, які перейшли в червні на українські номери, – 10 років (у червні – 10,5%).
Лідером липневих реєстрацій залишається Volkswagen Golf (1616 од.), далі йдуть Renault Megane (1234 од.) і Skoda Octavia (929 од.).
До ТОП-10 цього ринку також увійшли Volkswagen Passat – 741 од; Nissan Leaf – 535 од; Ford Focus – 400 од; Volkswagen Touran – 384 од; Nissan Qashqai – 377 од; Volkswagen Tiguan – 377 од. і AUDI A4 – 369 од.
Загалом у січні-липні першу реєстрацію в Україні пройшли 106 тис. старих легковиків, ввезених з-за кордону, що в 3,3 раза більше за реалізацію нових автомобілів за той самий період минулого року.
Як повідомлялося, українці 2022 року зареєстрували 388,5 тис. ввезених уживаних легкових іномарок, що майже на чверть менше, ніж роком раніше, але більше ніж у 10 разів більше за ринок нових легкових авто.
Кількість перетинів кордону України на в’їзд третій тиждень поспіль перевищує кількість її перетинів на виїзд, і різниця між ними продовжує зростати: за цей тиждень вона сягнула 36 тис. порівняно з 21 тис. тижнем раніше і 10 тис. – два тижні тому.
Згідно з даними Державної прикордонної служби України, оприлюдненими у Facebook, перетини на виїзд зросли з 348 тис. минулого тижня до 360 тис. цього тижня, тоді як на в’їзд вони підскочили ще більше – з 369 тис. до 396 тис. осіб.
Загальна кількість перетинів кордону в обох напрямках досягла за тиждень 756 тис. – це максимум із середини березня минулого року.
Кількість транспортних засобів, які перетнули західний кордон України, за даними відомства, за 31-й тиждень року також збільшилася – зі 140 тис. до 143 тис., як і кількість оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами – з 788 до 839.
Як зазначило Західне регіональне управління Держприкордонслужби, від початку літнього сезону через пункти пропуску у Львівській області державний кордон в обох напрямках перетнули 3 млн 111 тис. громадян і майже 600 тис. транспортних засобів.
“Характеристика пасажиропотоку за два місяці свідчить, що впродовж липня кількість мандрівників збільшилася на 326 тис., транспорту – на 28 тис. одиниць”, – зазначили у відомстві, також вказавши, що у липні кількість громадян, які прослідували на в’їзд в Україну, переважає над кількістю пропущених на виїзд.
Зазначається, що найбільш завантаженими пунктами пропуску й надалі залишаються “Краковець” і “Шегині” із шести, що цілодобово функціонують в області. У п’ятницю, 4 серпня, черги на виїзд з України становили від 50 до 140 легкових авто на всіх пунктах пропуску.
“Рекомендуємо громадянам стежити за орієнтовним станом черг перед пунктами пропуску на сторінці Західного регіонального управління у Facebook. А мандрівникам, які прямують через Польщу транзитом, обирати для перетину кордону пункти пропуску в межах Закарпатської та Чернівецької областей”, – додали у відомстві.
Прикордонна служба Польщі за останні сім днів також зафіксувала значне зростання перевищення потоку на в’їзд в Україну над потоком на виїзд – до 28,5 тис. з 16,5 тис. минулого тижня і 9,4 тис. – двома тижнями раніше.
За даними польського відомства, кількість тих, хто в’їхав за тиждень з України в Польщу, збільшилася з 223,8 тис. чол. до 231,8 тис. чол., тоді як зворотний потік із Польщі в Україну зріс із 240,3 тис. чол. до 260,3 тис. чол.
Загалом від початку війни до 4 серпня 2023 року до Польщі з України прибуло 14,28 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 12,50 млн осіб.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України змінився припливом, який тривав до 23 вересня і становив 409 тис. осіб.
Однак із кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня-початку січня на період свят, проте з другого тижня січня знову відновилося і сумарно від кінця вересня до річниці повномасштабної війни сягнуло 223 тис. осіб.
Відтоді й до сьогодні завдяки статистиці трьох останніх тижнів кількість перетинів кордону на в’їзд в Україну перевищила кількість перетинів на виїзд уже на 60 тис. осіб.
Як зазначив на початку березня заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Згідно з даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі на 1 серпня оцінювали в 5,873 млн, а загалом у світі – у 6,231 млн, що відповідно на 12 тис. і 13 тис. більше, ніж тиждень тому.
У самій Україні, за даними ООН на кінець травня, було 5,088 млн внутрішньо переміщених осіб.
Страхова компанія “Рідна” (Київ) у січні-червні 2023 року зібрала 5,456 млн грн чистих страхових премій, що в 3,95 раза менше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомляють у річному фінансовому звіті компанії, оприлюдненому в інформаційній базі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з ним, обсяг валових страхових премій за 6 місяців становив 8,153 млн грн (+13,6%). У перестрахування було передано 2,527 млн грн (+43,6%).
За звітний період компанія виплатила 1,013 млн грн, що в 5,6 разів менше, ніж у січні-червні 2022 року.
Адміністративні витрати компанії за перше півріччя зросли на 33,4%, до 3,025 млн грн, витрати на збут склали 419 тис. грн (-18,5%).
При цьому наголошується, що компанія завершила перший квартал із чистим прибутком 2,562 млн грн, що в 2,1 раза менше, ніж у січні-червні -2022.
СК “Рідна” зареєстрована в 2006 році. Спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.
Зміна споживчих цін у квітні 2022 року
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
77,6% опитаних українців вважають, що президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді та військових адміністраціях.
Про це свідчать дані опитування громадської думки, присвяченого адаптації українців до життя в умовах війни та проведеного Київським міжнародним інститутом соціології в липні на замовлення Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва.
“Зволікання з розв’язаннями проблем, які підривають віру людей у перемогу, битиме і по самому президенту. Опитування показало, що на думку 77,6% громадян “президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді, військових адміністраціях”, – повідомив виконавчий директор Фонду “Демократичні ініціативи” Петро Бурковський.
Як зазначив соціолог, “поширений аргумент про те, що “влада не встигає скрізь”, не працює після 16 місяців війни і більше вже не зіграє роль індульгенції для зловживань, байдужості й некомпетентності осіб, яких обрали й призначили саме для того, щоб вони “все й скрізь” встигали робити, користуючись повноваженнями, тим паче розширеними в умовах воєнного стану”.
“Тобто, саме чиновники, які не виконують свої обов’язки, є не менш небезпечним ворогом на даному етапі, ніж Росія. І громадяни очікують на рішучість Володимира Зеленського усувати таких осіб від влади, дослухатися і просувати виконавців, які чесно вказують на проблеми і компетентно пропонують їхнє вирішення”, – продовжує Бурковський.
“Тому очищення ТЦК від “безцінних кадрів” має бути початком відліку, а не крапкою в процесі змін у секторі оборони. У даному випадку, не варто йти шляхом простих рішень. Зокрема, можемо обґрунтовано припустити, що більшість громадян можуть підтримати таку “просту ідею” як “переведення воєнкомів-порушників на передову”. Однак чи можна довіряти зброю та життя солдатів людям, які цинічно торгували довідками для ухилення від служби? Навряд чи таке рішення підтримають у бойових частинах. А ось пропозиція про заміщення корупціонерів ветеранами цілком знайде відгук у суспільстві”, – резюмує політичний аналітик.
За даними опитування, 72,9% українців підтримують звільнення поранених військових з лав ЗСУ з виплатою всіх належних компенсацій на лікування та реабілітацію і 46,3% – переведення за бажанням на посади у військкомати замість нинішніх працівників.
Всеукраїнське опитування “Суспільно-політичні настрої населення України” проводилося Київським міжнародним інститутом соціології в липні 2023 року на замовлення Фонду “Демократичні ініціативи”. Опитування здійснювалося методом особистих інтерв’ю з використанням планшета. Із вибірки одразу було виключено Донецьку та Луганську області через безпекові питання. Херсонська область спочатку була включена для розрахунків, однак через проблеми з безпекою завдання для Херсонської області було реалізовано в сусідній Миколаївській області.
Загалом у рамках дослідження було проведено 2011 інтерв’ю з респондентами, які проживають у 135 населених пунктах України. За звичайних обставин статистична похибка вибірки не перевищує 3,3%.
