Moutai (“Маотай”, підвид традиційного китайського міцного алкогольного напою байцзю) увосьме поспіль став лідером глобального рейтингу алкогольних напоїв, ідеться в щорічному дослідженні компанії Brand Finance.
Бренд, що належить компанії Kweichow Moutai Co. Ltd., оцінюється в $49,7 млрд, за рік його вартість збільшилася на 16%.
На другій і третій сходинках розташувалися ще два китайські бренди – Wuliangye ($30,3 млрд, +5,4%) і Xinghuacun Fen Wine ($8,4 млрд, +68%).
Найбільш швидкозростаючими брендами стали виробники текіли – мексиканський 1800 ($424 млн, +111,5%) і американський Casamigos ($934 млн, +108,5%). Текіла випереджає всі інші міцні спиртні напої за темпами зростання ринку ось уже кілька років, зазначає заступник директора Brand Finace Генрі Фарр.
Перше місце серед пивних брендів світу посів Heineken: його вартість зросла майже на 10% – до $7,6 млрд. Corona Extra, який очолював список торік, опустився на другу позицію, через менш значне зростання – на 6%, до $7,4 млрд. Третє місце зберіг за собою Budweiser – бренд додав у ціні майже 20%, сягнувши позначки в $6,7 млрд.
Найшвидше зростання в сегменті пива і пивних напоїв продемонстрували китайські бренди Zhujiang ($680 млн, +44%) і Tsingtao ($2,1 млрд, +39%). На відміну від інших компаній Zhujiang Brewery не стала підвищувати вартість продукції, пропонуючи покупцям оптимальне співвідношення ціни та якості. Це збільшило попит на її продукцію з боку молодих і чутливих до зміни цін споживачів. Успіх Tsingtao пов’язаний із переглядом бізнес-моделі: за 2022 рік власник бренду відкрив понад 250 пивних і презентував нову клієнтоорієнтовану стратегію, зазначається в повідомленні Brand Finance.
У категорії “вино і шампанське” найдорожчим брендом втретє поспіль став Moet & Chandon. Його вартість оцінюється в $1,3 млрд, що на 10% менше, ніж минулого року.
Найближчому конкуренту – китайському Changyu – навпаки, вдалося показати позитивну динаміку в 33% (до $1,2 млрд) і піднятися відразу на дві позиції за рік. Незважаючи на те, що цей бренд мало відомий у західних країнах, експерти Brand Finance не виключають, що в майбутньому він може очолити рейтинг завдяки зростанню і без того об’ємного ринку винних напоїв у Китаї.
Третю сходинку в сегменті вина і шампанського з показником $1 млрд посів американський бренд Chandon (+8%).
Найбільш швидкозростаючим брендом у цій категорії напоїв став Penfolds ($659 млн, +48%). Австралійська компанія Treasury Wine Estates, яка володіє цим брендом, наразі докладає зусиль для підвищення його глобальної впізнаваності та збільшення частки ринку. Так, у колекції 2022 року вперше з’явилися не тільки австралійські, а й французькі, а також каліфорнійські вина.
Структура затверджених видатків державного бюджету на 2023 рік
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ПрАТ “Дніпрометиз” (Дніпро) українського бізнесмена Сергія Тігіпка за підсумками роботи в січні-червні поточного року отримало чистий прибуток у розмірі 17,253 млн грн, тоді як аналогічний період минулого року завершило з чистим збитком 12,346 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, у першому півріччі 2023 року чистий дохід збільшився на 15,4% – до 1 млрд 426,222 млн грн.
При цьому нерозподілений прибуток підприємства до кінця червня 2023 року становив 257,336 млн грн.
Як повідомлялося, “Дніпрометиз” за підсумками січня-березня поточного року отримав чистий прибуток 17,581 млн грн, тоді як завершив аналогічний період минулого року з чистим збитком 8,645 млн грн. За перший квартал 2023 року чистий дохід збільшився на 54% – до 683,802 млн грн.
“Дніпрометиз” у 2022 році знизив чистий прибуток у шість разів порівняно з попереднім роком – до 25,572 млн грн, чистий дохід зріс на 1,1% – до 2 млрд 474,397 млн грн.
“Дніпрометиз” виробляє метизні вироби з низьковуглецевих сталей. Потужність підприємства становить 120 тис. тонн продукції на рік.
За даними НДУ на перший квартал 2023 року, у власності T.A.S. Overseas Investments Limited (Кіпр) перебуває 98,6578% акцій “Дніпрометизу”.
Статутний капітал ПрАТ “Дніпрометиз” – 83,480 млн грн, номінал акції – 68,08 грн.
Структура затверджених доходів державного бюджету на 2023 рік
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Німеччина передала українській армії новий пакет допомоги, до якого увійшли транспортні засоби, дрони та боєприпаси, повідомляє прес-служба уряду ФРН.
Так, згідно з оприлюдненим списком, до нового пакета допомоги увійшли 10 гусеничних всюдиходів Bandvagn 206 (BV206), 13 розвідувальних дронів Vector, 20 розвідувальних дронів RQ-35 Heidrun, 6 зенітних самохідних установок Gepard і 15 тис. боєприпасів до них, 2,6 тис. димових снарядів калібру 155 мм.
Крім того, передано 8 машин швидкої допомоги та 8 стоматологічних стерилізаторів.
“Укртелеком”, найбільший фіксований оператор України, за результатами січня-червня 2023 року отримав прибуток EBITDA понад 700 млн грн, а його рентабельність за EBITDA зросла до 27,8%, повідомила компанія в п’ятницю.
“Навіть у складних умовах робота під час повномасштабної війни “Укртелеком” демонструє стабільно високий рівень операційної ефективності… За результатами роботи в першому півріччі “Укртелеком” отримав загальний дохід у розмірі понад 2,5 млрд грн”, – ідеться в прес-релізі оператора зв’язку.
Повного квартального звіту поки що немає, проте за перше півріччя 2022 року “Укртелеком” відзвітував про рентабельність за EBITDA 24,3%, що з урахуванням заявленого загального доходу в 2,9 млрд грн дає змогу оцінити EBITDA за той період у 705 млн грн і говорити про утримання цього показника в першому півріччі 2023 року, незважаючи на зниження загального доходу приблизно на 14%.
У першому півріччі довоєнного 2021 року компанія отримала 3,4 млрд грн загального доходу (зростання на 10%), її EBITDA становила 1,1 млрд грн (+29%), а рентабельність за EBITDA – 31,3% (+4,5 відсоткових пункти).
У прес-релізі зазначається, що “Укртелеком” продовжує працювати, забезпечуючи доступ до послуг інтернету на рівні 88% від кількості населених пунктів, покритих мережею оператора до початку повномасштабного російського вторгнення. При цьому кількість абонентів оптичного інтернету зросла на 10%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, – до 320 тис.
“В умовах воєнного стану компанія продовжує задовольняти попит на підключення до оптичного інтернету, відповідно збільшується абонентська база користувачів, підключених оптикою”, – ідеться в повідомленні.
У 2023 році “Укртелеком” побудував уже 2,023 тис. км волоконно-оптичних ліній. До швидкісного оптичного інтернету під’єднано 80 медичних і 82 освітні установи, майже 20 бізнес-об’єктів. Загалом, станом на початок липня, оптику від “Укртелекому” мають понад 1,7 тис. освітніх і 1,28 тис. медичних закладів, також 550 територіальних громад.
“Незважаючи на складні економічні умови, “Укртелеком” продовжує ефективно розпоряджатися майном, що звільняється завдяки модернізації технологічної інфраструктури”, – наголосили в компанії.
Доходи за перше півріччя від комерційної оренди майна становили 230 млн грн, зазначено в повідомленні.
За попередніми даними, прямі збитки компанії від зруйнованих окупаційними військами РФ будівель, втраченого обладнання, телеком-мереж та інших активів на тимчасово-окупованих територіях становлять приблизно 700 млн грн, а загалом загальні руйнівні наслідки російської агресії для “Укртелекому” оцінюються у 2,8 млрд грн, що переважно зумовлено економічним знеціненням операційних активів.
“За час повномасштабної війни компанія втратила низку об’єктів нерухомості в тимчасово окупованих населених пунктах, чимало будівель ворогом пошкоджено та зруйновано”, – вказали в “Укртелекомі”.
Компанія також повідомляє про реорганізацію, в рамках якої для підвищення ефективності телеком-бізнесу, генерації нових можливостей для його розвитку, а також консолідації відповідальності за телеком-доходи було створено комерційну дирекцію, що об’єднала напрямки розвитку корпоративного та масового сегментів і міжоператорського телеком-бізнесу.
“У компанії реалізовуються нові важливі проєкти та рішення щодо вдосконалення та розвитку бізнесу… Реорганізація дасть змогу уніфікувати та підвищити ефективність бізнес-процесів, впровадити нові цікаві продукти, а також методи організації продажу та обслуговування клієнтів”, – наголошується в релізі.
Говориться також, що “Укртелеком” виконує свої зобов’язання перед державою, сплативши за січень-червень 2023 року понад 750 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів.
Крім того, компанія реалізувала черговий проєкт із масштабної допомоги ЗСУ – понад 20 підрозділів Сил оборони було забезпечено майже 2,5 тис. спеціальних апаратно-програмних засобів. За час повномасштабної війни компанія в рамках ініціативи “Сталевий фронт” бізнесмена Ріната Ахметова відправила захисникам десятки БПЛА, серед них і безпілотні авіаційні комплекси “Валькірія” і “Лелека”. На потреби захисників спрямовано вже близько 65 млн грн фінансової допомоги, передано понад 230 автомобілів із корпоративного автопарку.
У лавах ЗСУ українську землю захищають більш ніж 370 співробітників “Укртелекому”.
