Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №7457 про регулювання обігу рослин роду конопель (Cannabis) у медичних, наукових і промислових цілях.
Ухвалення документа за основу підтримали 268 народних депутатів на пленарному засіданні в четвер, повідомила співголова фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко.
“Багатостраждальний законопроєкт про медичний канабіс ухвалено в першому читанні. Його підтримали 268 депутатів, зокрема частина фракції “ЄС” (“Європейська солідарність”). Я теж голосувала “за”, хоча до законопроєкту є багато запитань, він потребує доопрацювання до другого читання”, – написала вона в Телеграм-каналі.
Парламентарій наголосила, що такий закон має допомогти в лікуванні посттравматичного стресового розладу (ПТСР), зниженні болю при онкологічних захворюваннях, епілепсії, хворобі Паркінсона та інших станах.
“На жаль, цей законопроєкт не стільки про медицину, скільки про промислове вирощування канабісу та корупційні схеми уряду щодо дозволів і освоєння величезних фінансових потоків. Наша фракція подасть поправки, доопрацює законопроєкт до другого читання, щоб акцент був саме на медицині та знеболюванні, але не на промисловому вирощуванні”, – уточнила парламентарій.
Як наголошується в пояснювальній записці, законопроєктом пропонується створити нормативні умови для законного обмеженого обігу канабісу, смоли канабісу, екстрактів і настоянок канабісу у визначених цим документом цілях, зокрема, для їхнього використання в медичних, промислових цілях, наукової та науково-технічної діяльності, а також його сортів у визначених сферах діяльності.
В уряді вважають за необхідне врегулювати питання щодо організації діяльності на кожному етапі такого обігу канабісу, включно з операціями із ввезення, вивезення, транспортування територією України, зберігання та реалізації конопель, сприяти підвищенню рівня та якості медичного обслуговування населення шляхом забезпечення реалізації права на охорону здоров’я із застосуванням більш ефективних лікарських засобів і методів лікування, зокрема у сфері паліативної медицини, що, серед іншого, базуються на симптоматичному та симптоматичному лікуванні.
Як повідомлялося, законопроєкт №7457 Кабінет міністрів подав до Верховної Ради в червні 2022 року. Профільний комітет парламенту з питань здоров’я нації порекомендував ухвалити його за основу. Пізніше, у вересні, голова комітету Михайло Радуцький (фракція “Слуга народу”) заявив, що, ймовірно, у Раді не знайдеться достатньо голосів для підтримки законопроєкту про медичний канабіс.
Україні протягом наступних десяти років доведеться додатково залучити 4,5 млн співробітників на ринок праці, щоб здійснити післявоєнне відновлення, такий прогноз дало Міністерство економіки в четвер за підсумками семінару з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) і Міжнародною організацією праці (МОП).
“Відновлення ринку праці – це не наслідок перемоги, це шлях до перемоги”, – процитувало відомство заступника міністра економіки Тетяну Бережну.
Зазначається, що ще до початку повномасштабного вторгнення Україна стикалася з нестачею робочої сили, проте зараз, коли понад 6 млн українців були змушені виїхати за кордон, ситуація з робочою силою в країні стала ще більш критичною.
Зазначається, що МОМ і МОП планують і надалі підтримувати Мінекономіки в прокладанні шляху до відновлення ринку праці для досягнення ключових пріоритетів.
“Попереду на нас чекає тісна співпраця задля допомоги державі на її шляху до відновлення та формування більш перспективного майбутнього України та її народу. Економічне відновлення має першорядне значення для цього процесу”, – зазначив голова представництва МОМ Ан Нгуєн на семінарі.
Учасниками заходу стали 40 представників Мінекономіки, Мінінфраструктури, Міністерства закордонних справ, Міносвіти, Державної служби зайнятості та Державної міграційної служби, офісу президента, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства культури та Держприкордонслужби, а також МОМ, МОП та неурядових організацій.
Міністерство сільського господарства США (USDA) в опублікованому липневому прогнозі поліпшило прогноз урожаю кукурудзи в Україні в 2023/24 маркетинговому році (МР), що розпочався, до 25 млн тонн із 24,5 млн тонн у червневому випуску, а прогноз експорту – до 19,5 млн тонн із 19 млн тонн.
Водночас загалом прогноз експорту фуражного зерна цього МР знижено з 21,53 млн тонн до 21,33 млн тонн через зменшення оцінки врожаю з 31,67 млн тонн до 31,47 млн тонн.
Щодо пшениці прогноз збережено колишнім: урожай – 17,5 млн тонн, експорт – 10,5 млн тонн.
В оновленому випуску врожай пшениці в минулому 2022/23 МР USDA оцінило в 21,5 млн тонн проти 33,01 млн тонн роком раніше, а експорт – 16,8 млн тонн проти 18,84 млн тонн відповідно за скорочення перехідних залишків з 5,27 млн тонн до 1,63 млн тонн.
Урожай фуражного зерна, на думку Мінсільгоспу США, торік впав до 33,93 млн тонн із 53,51 млн тонн у 2021/22 МР, тоді як експорт – лише до 30,75 млн тонн із 32,93 млн тонн через скорочення перехідних залишків із 8,67 млн тонн до 2,16 млн тонн.
Зокрема, врожай кукурудзи в минулому МР знизився до 27 млн тонн із 42,13 млн тонн роком раніше, притому що експорт зріс до 28 млн тонн із 26,98 млн тонн, зокрема завдяки зниженню перехідних залишків із 7,59 млн тонн до 1,39 млн тонн.
Влада Балі ухвалила рішення з 2024 року стягувати з іноземців туристичний податок, кошти підуть на збереження культурної спадщини, повідомляє The Jakarta Post.
“Балі щорічно приваблює мільйони іноземних гостей, і острів намагається отримати вигоду зі своєї популярності, щоб поповнити скарбницю і захистити культурну спадщину. Із 2024 року з іноземних туристів, які приїжджають на Балі з-за кордону або з інших частин Індонезії, буде одноразово стягуватися податок у розмірі $10”, – пише видання.
Як зазначає газета, оплата податку здійснюватиметься через електронний платіж, який потрібно буде зробити до прибуття на острів.
Губернатор Балі Ваян Костер вважає, що новий збір не призведе до зниження турпотоку.
“Я не думаю, що показники будуть нижчими. Ми плануємо використати доходи з туристичного податку на збереження довкілля і культури, побудуємо якіснішу інфраструктуру, щоб подорож на Балі була комфортнішою і безпечнішою”, – пояснив він.
У 2022 році Балі відвідало понад 2 млн іноземних туристів, проте від початку 2023 року на острові почастішали порушення культурних норм і міграційного законодавства з боку іноземних туристів, тому влада більше не хоче розвивати масовий туризм.
Уряд США через Програму USAID АГРО надасть українським аграріям безоплатно 12 тис. тонн добрив для проведення осінньої посівної, повідомили у пресслужбі Міністерства аграрної політики та продовольства.
“До війни Україна забезпечувала внутрішні потреби в азотних добривах на 75%. Однак у зв’язку з повномасштабним вторгненням виробництво скоротилося через логістичні проблеми, розрив виробничих ланцюгів і зростання вартості сировини. Це обмежило доступ мікро, малих і середніх фермерів до добрив. USAID допоможе агровиробникам забезпечити свої господарства необхідними добривами восени та продовжувати роботу наступного року”, – зазначено в повідомленні.
Узяти участь у програмі зможуть аграрії, які обробляють від 5 до 500 га в будь-якій області України (за винятком тимчасово окупованих територій), вирощують зернові або олійні культури, зареєстровані як юридичні особи або фізичні особи-підприємці, зокрема, сімейні фермерські господарства.
Вони зможуть отримати по 1 тонні нітроамофоски (NPK 16:16:16/15:15:15) для основного та припосівного внесення.
Реєстрація на отримання допомоги вже розпочалася в Державному аграрному реєстрі (ДАР). Заявки приймаються виключно через ДАР, у розділі “Доступні програми” – “Добрива NPK від USAID АГРО, 2023”. Реєстрація триватиме до вичерпання заявленого обсягу добрив.
Програма USAID АГРО 20 липня 2023 року проведе відкритий вебінар про умови та отримання допомоги.
Як повідомлялося, 2022 року USAID розпочав реалізацію низки програм для протидії загальносвітовій продовольчій кризі, що поглиблюється розв’язаною проти України війною. Навесні 2023 року понад 8200 українських аграріїв отримали від USAID понад 6300 тонн добрив, а також насіння для посіву більш як 48,3 тис. гектарів соняшнику та 15 тис. гектарів кукурудзи.
Грошова маса (агрегат M3) в Україні після зростання в травні на 1,6% у червні додала ще 2,6%, або на 70,1 млрд грн і досягла 2 трлн 729,95 млрд грн, повідомив Нацбанк.
Згідно з даними на його сайті, зростання депозитів у шостому місяці цього року прискорилося до 2,8% з 1,9% у травні та було забезпечене переважно гривневими депозитами, які після зростання в травні на 3,2% у червні збільшилися ще на 3,7%, або 48,7 млрд грн – до 1 трлн 376,1 млрд грн.
Валютні депозити, що скоротилися в травні на 0,6 млрд, у червні зросли на 6,7 млрд грн, або 1,0% – до 688,6 млрд грн (у гривневому еквіваленті).
Грошові кошти в обігу поза банками (M0) після збільшення в травні на 0,7%, у червні додали ще 2,3% – до 664,2 млрд грн, майже повернувшись на рівень початку цього року.
Зростання грошової бази (резервних коштів) після прискорення в травні до 3,1% у червні сповільнилося до 1,6%, становивши 14,0 млрд грн, – до 907,5 млрд грн. Така динаміка пов’язана з відсутністю в червні підвищення резервних вимог.
Крім того, трохи – на 1,1 млрд грн, до 46,7 млн грн – збільшилися і готівкові кошти в касах банків.
Вкладення в депозитні сертифікати, що скоротилися в травні на 1 млрд грн, у червні підскочили на 51,5 млрд грн, або 12% – до 478,9 млрд грн.
Обсяг гривневих кредитів у червні зріс уперше з травня 2022 року – поки що лише на 0,2%, або 1,4 млрд грн – до 694,2 млрд грн. Однак, через продовження скорочення валютних кредитів, що становило в червні 0,7%, або 1,7 млрд грн – до 243,8 млрд грн, загалом за минулий місяць кредити знову знизилися, хоча й мінімально – на 0,3 млрд грн.
Загалом за перше півріччя цього року грошова маса збільшилася на 9,1%, база – на 14,5%, тоді як грошові кошти в обігу поза банками скоротилися на 0,3%.
Депозити зросли на 12,6%, зокрема гривневі – на 14,3%, валютні – на 9,3%, тоді як кредити скоротилися на 5,2%, зокрема гривневі – на 4,1%, валютні – на 8,2%.
Як повідомлялося, грошова маса в Україні 2022 року після зростання на 12% 2021 року збільшилася ще на 21%, або на 435,2 млрд грн.
Депозити за минулий рік зросли на 23,6%, або на 350,8 млрд грн, зокрема гривневі – на 19,1%, або на 193,9 млрд грн, тоді як валютні (у гривневому еквіваленті) – на 33,1%, або на 156,9 млрд грн.
Грошова база 2022 року збільшилася на 19,6% порівняно з 11,2% роком раніше. Водночас грошові кошти в обігу поза банками за рік збільшилися на 14,6%, або на 85,1 млрд грн.
Обсяг кредитів 2022 року знизився на 3,8%, або на 39,1 млрд грн. При цьому гривневі скоротилися на 13,4 млрд грн, тоді як валютні – на 25,7 млрд грн.
МВФ в оновлених наприкінці червня матеріалах за програмою EFF прогнозує зростання грошової бази цього року на 25,3%, маси – на 22,0% і скорочення кредитів недержавному сектору на 12,5%.
