Українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року скоротили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 41% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,375 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у суботу, за перші шість місяців поточного року виплавка сталі знизилася на 37,7% порівняно із січнем-червнем-2022 – до 2,829 млн тонн.
Виплавка чавуну за цей період скоротилася на 37,5% – до 2,836 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна за п’ять місяців 2023 року знизила випуск прокату на 47,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,982 млн тонн, сталі на 43,7%, до 2,392 млн тонн, чавуну на 43,9%, до 2,350 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з попереднім роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Державний комітет з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів нагадує, що 11 липня 2023 року в Україні набуває чинності закон №1978 “Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну”, яким посилюються заходи щодо використання тютюнових виробів в Україні.
Згідно з нормами закону, в Україні буде заборонено рекламу і стимулювання продажів тютюнових виробів, електронних сигарет і рідин до них. Запроваджується заборона на паління з використанням пристроїв для нагрівання в усіх громадських місцях і приміщеннях за аналогією з палінням звичайних сигарет.
Вводяться штрафи за реалізацію тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, у розмірі 1020 грн, а в разі повторного порушення положення – 10 200 грн.
Заборона на продаж ароматизованих цигарок поширюється на вітаміни та псевдокорисні добавки; кофеїн, таурин та енергетичні добавки; добавки, що виробляють кольорові викиди та полегшують засвоєння нікотину.
Крім того, законом передбачено обмеження продажу рідин до електронних сигарет з нікотином або без, якщо вони мають вищезгадані добавки, а також з об’ємом заправних контейнерів понад 10 мл, об’ємом одноразових е-сигарет або картриджів понад 2 мл, з ємностями нікотину понад 20 мг на 1 мл.
Забороненими стануть цигарки і тютюн для самокруток, які мають характерний смак і запах диму, з нікотином або смаковими й ароматичними добавками.
Порушення закону передбачає штрафи в розмірі 20 тис. грн, а в разі повторного порушення – 50 тис. грн.
У Держспоживслужбі нагадали, що з квітня 2023 року в Україні відновлено контроль за дотриманням антитютюнового законодавства. Підставами для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері антитютюнового законодавства є самостійне звернення суб’єкта господарювання, розпорядження прем’єр-міністра України та звернення фізичної особи.
Урожай насіння основних видів олійних культур в Україні у 2023/24 МР зросте до 19,5 млн тонн, що на 7,7% перевищить показник попереднього сезону, прогнозують в асоціації “Укроліяпром”.
У галузевій асоціації нагадали, що, експортуючи з України насіння соняшнику в достатніх для забезпечення потреб ЄС та інших країн обсягах, країна втрачає ринок збуту соняшникової олії та шроту в цих державах.
“Масовий експорт насіння олійних культур з України на світовий ринок призвів до різкого падіння цін, що викликало невдоволення у фермерів європейських країн. Як наслідок, масовий експорт насіння соняшнику з України призвів з боку деяких країн ЄС до заборони ввезення на їхню територію до середини вересня 2023 року, а можливо, і до 2024 року”, – зазначили в “Укроліяпром”.
В асоціації висловили впевненість, що цього не сталося б, якби було враховано неодноразові прохання асоціації “Укроліяпром” обмежити експорт насіння соняшнику, зокрема до країн ЄС, через запровадження додаткового збору та ліцензування.
В “Укроліяпром” очікують, що експорт соєвих бобів з України за підсумками 2022/23 МР перевищить 3,0 млн тонн, або зросте більш ніж утричі проти 2021/22 МР.
“Це може негативно вплинути на внутрішню переробку, яка навіть в умовах воєнного стану залишалася не тільки стабільною, а й зростала”, – підкреслили експерти.
Найбільшого зростання виробництва у 2023/24 МР у галузевій асоціації очікують для соєвих бобів – на 12,2%, до 4,107 млн тонн. Це станеться, завдяки збільшенню на 20,5% посівних площ, які сягнули 1,84 млн га, проте врожайність олійної культури зросте лише на 0,4% – до 22,3 ц/га.
Виробництво соняшнику поточного сезону збільшиться на 6,5% порівняно з минулим роком до 11,813 млн тонн. Незважаючи на розширення площ під культурою на 7,7% – до 5,64 млн га, врожайність аналітики очікують на 3,3% нижчу за минулорічну -20,9 ц/га.
В “Укрполіяпромі” очікують збільшення на 9,1% валового збору ріпаку, який становитиме 3,318 млн тонн. Його буде зібрано з майже 1,35 млн га (+16,3%) за врожайності 26,5 ц/га (-9,3%).
“Водночас слід враховувати значно менші перехідні залишки олійних культур в Україні на початок 2023/24 МР проти початку попереднього сезону. Відповідно і пропозиція у 2023/24 МР буде меншою, що потребує термінового вжиття заходів на урядовому рівні зі створення умов для максимальної внутрішньої переробки та нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю”, – резюмували в галузевій асоціації.
Ціни на нафту еталонних марок знижуються вранці в понеділок після рекордного за три місяці підйому за підсумками минулого тижня.
Ціна вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:18 кв становить $78,02 за барель, що на 45 центів (0,57%) нижче за показник на закриття попередньої сесії. У п’ятницю ці контракти подорожчали на $1,95 (2,6%) – до $78,47 за барель, оновивши максимум з 1 травня.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на серпень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) на зазначений час знизилися на 47 центів (0,64%) і становили $73,39 за барель. За підсумками попередньої сесії вони зросли на $2,06 (2,9%) – до $73,86 за барель.
За минулий тиждень Brent піднялася в ціні на 4,1%, WTI – на 4,6%.
Позитивними факторами для нафтового ринку стали дані про третє поспіль тижневе скорочення запасів у США і новина про продовження добровільного зниження видобутку Саудівською Аравією.
Як повідомлялося, комерційні резерви нафти в США минулого тижня зменшилися на 1,5 млн барелів. Експерти, опитані S&P Global Commodity Insights, у середньому прогнозували скорочення на 3,6 млн барелів.
Саудівська Аравія повідомила про продовження добровільного скорочення видобутку нафти в обсязі 1 млн барелів на добу на серпень. Таким чином, у серпні виробництво в країні залишиться на рівні близько 9 млн б/д.
Чинний президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв здобув перемогу на дострокових виборах глави держави, що відбулися минулої неділі, набравши 87,5% голосів, повідомив глава Центрвиборчкому Зайніддін Нізамходжаєв.
“За попередніми даними, за Мірзієєва віддали свої голоси 13 млн 625 тис. 055 осіб, або 87,5% виборців із числа тих, хто взяв участь у голосуванні”, – сказав глава ЦВК на брифінгу в понеділок.
Відповідно до статті 35 закону “Про вибори президента Республіки Узбекистан”, це дає право вважати його обраним главою держави.
На вибори президента було зареєстровано понад 19,5 млн виборців Узбекистану. У виборах взяли участь 15 млн 671 тис. 405 виборців. Достроково в період із 28 червня до 5 липня проголосувало понад 800 тис. виборців, зокрема приблизно 188 тис. за кордоном.
На посаду президента Узбекистану претендували чотири кандидати, зокрема чинний глава держави Шавкат Мірзієєв, висунутий Рухом підприємців і ділових людей – Ліберально-демократичною партією Узбекистану (УзЛіДеп). Його кандидатуру також підтримала Демократична партія “Міллій тікланіш” (“Національне відродження”).
Народно-демократична партія висунула свого лідера Улугбека Іноятова, Екологічна партія – голову Абдушукура Хамзаєва, Соціал-демократична партія “Адолат” (“Справедливість”) – першого заступника голови Верховного суду Узбекистану Робахон Махмудову.
У підсумку, за попередніми даними ЦВК, за кандидата від НДПУ проголосували 649 тис. 116 виборців (4,2%), за представника “Адолат” – 693 тис. 634 (4,43%), кандидат від Екологічної партії отримав 585 тис. 714 голосів (3,74%).
За даними ЦВК, остаточні підсумки виборів, що відбулися 9 липня, буде оголошено протягом десяти днів.
На попередніх президентських виборах 24 жовтня 2021 року за Мірзієєва, висунутого кандидатом на цю посаду УзЛіДеп, проголосували 80,12% виборців.
Нинішні президентські вибори стали першими після внесення поправок до Конституції, що передбачають продовження терміну повноважень президента з п’яти до семи років. За конституційним законом чинний глава держави Мірзієєв, який обіймає посаду другий термін, може знову балотуватися на цю посаду.
В Одесі та області з 10 липня вводять літні обмеження для вантажівок, пересування дозволено з 18:00 вечора до 10:00 ранку, повідомила пресслужба ОВА.
“Нагадуємо, що з (10.07.2023) з метою збереження дорожнього покриття у спекотну пору набувають чинності літні заборони на рух вантажного транспорту з 10:00 до 18:00”, – йдеться в телеграм-каналі голови Одеської ОДА Олега Кіпера.
З 18:00 до 10:00 рух вантажного транспорту дозволено, підкреслили в ОВА.
Як зазначається, обмеження руху діятиме на трасах М-15 /Одеса-Рені/, М-05 /Київ-Одеса/, М-14 /Одеса-Мелітополь/ у межах Одеської області для великовагових транспортних засобів загальною вагою більше ніж 24 тонни та навантаженням на вісь 7 тонн.
“Виняток – транспортні засоби спеціалізованого призначення та транспорт, що здійснюють перевезення небезпечних, швидкопсувних вантажів, живих тварин і птиці; вантажів, пов’язаних із запобіганням або ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій; військових вантажів, товарів подвійного призначення та/або майна, яке використовується для потреб оборони; гуманітарної допомоги; людей”, – перекреслили в ОДА.
У відомстві повідомили, що також дозволяється пересування транспортних засобів, які здійснюють міжнародні перевезення вантажів, за умови, що водій вантажного автомобіля має заброньоване місце в черзі очікування для перетинання державного кордону України для автомобільного сполучення засобами електронної системи (“ечерга”) за два дні до черги очікування на найближчий час.
Водночас підприємствам, що займаються перевезенням зернових, олійних і паливно-мастильних вантажів, рекомендують звернутися до Одеської ОВА для консультації та подальшого отримання перепусток у комендантську годину за телефонами: (048) 718 93 87, (048) 718 95 20.
“Консультація здійснюватиметься з понеділка по п’ятницю з 09.00 до 18.00. Для належної організації видачі перепусток відповідні документи слід надсилати на електронну адресу ytsatskoi@od.gov.ua”, – пояснили в адміністрації.
Зазначається, що дотримання водіями вантажівок і вимог дорожніх знаків контролюватиме територіальний підрозділ Укртрансбезпеки спільно з правоохоронцями.
Також повідомляється, що водночас Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області забезпечить встановлення відповідних заборонних та інформаційних дорожніх знаків і визначення місць для розміщення спеціальних майданчиків або стоянок великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів на період дії особливого режиму.
