Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-травні 2023 року становив 3 млрд 063 млн грн, що на 16,2% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистикою асоціації “УкрПапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, комбінат, таким чином, ще трохи сповільнив темп приросту цього показника до аналогічного періоду минулого року (за підсумками січня-березня приріст перевищував 27%, січня-квітня – 21,7%).
У натуральних показниках на комбінаті на 36,6% зросло виробництво гофроящиків – до 88,33 млн кв. м. Випуск картону збільшився на 20,6% – до 69,6 тис. тонн, за рахунок приросту випуску тарного картону на 36,4% – до 57,5 тис. тонн, тоді як коробкового скоротився на 22%, до 12,1 тис. тонн.
Водночас випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення зберігає негативну динаміку: у січні-травні він знизився на 29,6%, до 17,55 тис. тонн, водночас виробництво туалетного паперу в рулонах впало на 30%, до 99,3 млн шт.
Комбінат, незважаючи на скорочення виробництва туалетного паперу, зберігає впевнене лідерство з його випуску в Україні. Загалом за п’ять місяців основними підприємствами галузі випущено 238,27 млн рулончиків (на 8% менше).
Як повідомлялося, комбінат раніше зазначав, що ринок санітарно-гігієнічної продукції в Україні скоротився на 18-35% з урахуванням загального стану економіки, скорочення чисельності населення (зокрема завдяки тим, хто виїхав із країни, і втрати споживачів на окупованих територіях).
За даними профільної асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, у січні-травні 2023 року зафіксовано зростання випуску паперу та картону на 12% (218,61 тис. тонн), а також на 21,4% – картонних ящиків (197,26 млн кв. м).
Київський КБК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Як повідомлялося, 2022 року комбінат випустив продукції на 7 млрд 432 млн грн – на 3,5% менше, ніж 2021 року.
Pulp Mill Holding (Австрія) володіє 100% акцій ПрАТ “ККБК”.
Згідно з повідомленням комбінату в системі розкриття інформації НКЦБР, рішенням акціонера 12 червня було обрано новий склад наглядової ради – її знову очолив Тимур Соколов, і на новий термін переобрано ще трьох представників акціонера – директора Pulp Mill Holding Хайнца Ціннера, президента правління турецької REİS Pazarlama Ve Ticaret Османа Ісмета Мустекапліоглу, керівника директора німецької “Якоб Юргенсен унд Цельштоф” Штефана Продоля.
Зі складу НР виведено Олега Дубровку – замість нього заступником глави НР став директор з продажу австрійської Andritz AG for Tissue and Board Іво Валчев.
Крім того, до нової наглядової ради як незалежного члена введено директора австрійської Tissue Innovation & Application Center, Клауса Гіссінга.
Віденський вищий земельний суд (Wiener Oberlandesgericht, OLG) у п’ятницю ухвалив рішення про перегляд справи про екстрадицію до США Дмитра Фірташа і повернення справи для розгляду в суді першої інстанції.
“Рішення Окружного суду Відня від лютого 2017 року (про екстрадицію Фірташа) скасовано. Тепер Земельний суд Відня (OG) у кримінальних справах буде повторно розглядати питання про допустимість екстрадиції на підставі нових доказів”, – зазначено в прес-релізі суду.
У повідомленні Group DF, що об’єднує активи українського бізнесмена, також ідеться про те, що суд першої інстанції розгляне справу з урахуванням нових доказів і фактів, наданих сторонами, а екстрадицію Фірташа наразі зупинено.
За словами адвоката українського бізнесмена Дітера Бемдорфера (Dieter Böhmdorfer), які наводяться в повідомленні, захист домагався цього рішення, починаючи з червня 2019 року.
“Дмитро Фірташ вдячний незалежній австрійській судовій системі за об’єктивний розгляд справи і цілком логічно – за призначення повторного судового розгляду на підставі нових фактів і доказів, наданих суду”, – зазначив адвокат.
Пресслужба Group DF і адвокати не коментують деталей судових баталій і аргументів, які переконали австрійський суд ухвалити об’єктивне рішення, уточнюється в релізі.
Як повідомлялося, главу ради групи компаній Group DF Фірташа заарештували в Австрії 12 березня 2014 року за запитом влади США, виданим у 2013 році, але потім відпустили під заставу EUR125 млн. За американської адміністрації Барака Обами українського бізнесмена обвинуватили в тому, що він за допомогою хабарів на загальну суму $18,5 млн хотів одержати дозволи на видобуток титанової сировини в Індії для подальшого продажу готової продукції у США компанії Boeing. Фірташ усі звинувачення відкидає і називає їх політично мотивованими, спрямованими на обмеження його впливу на процеси в Україні.
У квітні 2015 року OG відхилив запит Мін’юсту США про екстрадицію Фірташа, вказавши на неможливість виключити політичні мотиви запиту про видачу. Однак у лютому 2017 року OLG переглянув це рішення за скаргою прокуратури, а в червні 2019 року Верховний суд Австрії (OGH) підтвердив законність екстрадиції.
Після цього Мін’юст Австрії ухвалив відповідну постанову про екстрадицію, але процес призупинили в липні 2019 року через клопотання захисту українського бізнесмена в OG про новий розгляд з урахуванням додатково зібраних даних. За інформацією Kurier, рішення OG затягнулося через велику кількість поданих документів, проблеми зі зв’язком через коронавірус і через зміну суддів.
У березні 2022 року адвокати Фірташа повідомили про подання апеляції в OLG на рішення OG відхилити клопотання про повторний розгляд справи про екстрадицію бізнесмена у США.
Асоціація садівників Республіки Польща звернулася до міністра сільського господарства Роберта Телуша з проханням вжити термінових заходів, щоб зупинити імпорт полуниці з України, обмежити його і згодом повністю зупинити, повідомило польське видання sad24.pl.
“У зв’язку з інформацією, що з’явилася останніми днями, про імпорт великої кількості промислової полуниці з України до Польщі, ми просили міністра сільського господарства і розвитку сільських територій втрутитися і вжити термінових заходів, щоб припинити можливу практику і її скорочення – остаточно припинити”, – процитувало видання сайт Асоціації.
Польські садівники наполягають на недопущенні на ринку ситуації, аналогічної до української зернової, коли безконтрольний імпорт обвалив ринок і спричинив величезне падіння цін.
Асоціація садівників Польщі наполягає на введенні системи офіційного контролю кожної партії фруктів, що надходять у країну, за якістю, особливо на залишки засобів захисту рослин, і призупинити подальшу торгівлю товаром до отримання результатів експертизи.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у третьому кварталі 2023 фінансового року (ФГ, січень-березень 2023 року), отримала $69 млн чистого прибутку, тоді як аналогічний період минулого року вона завершила з чистим збитком $103 млн.
Згідно з фінансовим звітом на сайті компанії, виручка агрохолдингу за звітний період впала на 51% – до $825 млн.
Показник EBITDA за третій квартал 2023ФР склав $155 млн, тоді як у 2022ФР році він був від’ємним – $32 млн.
Порівняно з попереднім кварталом чистий прибуток скоротився на 67%, EBITDA – на 44%, а виручка – на 33%, вказав “Кернел”.
Агрохолдинг пояснив таке зменшення зниженням як обсягів, так і цін.
Компанія додала, що чиста зміна справедливої вартості біологічних активів призвела до збитку в розмірі $11 млн у січні-березні 2023 року порівняно зі збитком у розмірі $74 млн за аналогічний період попереднього року.
“Кернел” також визнав збиток у розмірі $20 млн від знецінення активів у третьому кварталі 2023 фінансового року.
Уточнюється, що в структурі EBITDA сегмент інфраструктури і торгівлі в третьому кварталі 2023 ФР скоротився на 32% порівняно з попереднім роком – до $71 млн, проте був вищим на 15% порівняно з результатом попереднього кварталу, чому сприяла висока торгова націнка на зерно українського походження.
У зв’язку зі зниженням світових цін на зернові та олійні культури в січні-березні 2023 року сільськогосподарський сегмент показав у звітному періоді збиток у розмірі $24 млн.
Згідно зі звітом, “Кернел” вдалося скоротити чистий борг на 31 березня цього року до $833 млн з $1,048 млрд на початок року і $1,715 млрд на кінець березня минулого року.
Водночас запаси агропродукції скоротилися відповідно до $497 млн з $593 і $1,181 млрд.
Загалом за 9 місяців 2023ФГ “Кернел” збільшив чистий прибуток порівняно з аналогічним періодом минулого року на 36% – до $437 млн, а EBITDA – на 11% за умови падіння виручки на 45% – до $2,715 млрд.
Як повідомлялося, Kernel завершив 2022 ФР із чистим збитком $41 млн проти $506 млн чистого прибутку в попередньому фінансовому році за зниження виручки на 5% – до $5,332 млрд.
Експорт України за регіонами світу у 2022 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Ціни на нафту еталонних марок знижуються вранці в п’ятницю після істотного підвищення днем раніше.
Трейдерів турбує ймовірність подальшого підйому ставок Федеральною резервною системою і Європейським центральним банком, що може негативно позначитися на попиті на паливо.
Котирування серпневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:57 кв. м становить $75,49 за барель, що на $0,18 (0,2%) нижче від ціни на закриття попередньої сесії. У четвер ці контракти подорожчали на $2,47 (3,4%) – до $75,67 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася вранці в п’ятницю на $0,16 (0,2%) і становить $70,46 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість контрактів збільшилася на $2,35 (3%) – до $70,62 за барель.
Керівництво Федрезерву в середу ухвалило рішення не змінювати діапазону базової ставки (5-5,25% річних), однак сигналізувало про ймовірність подальшого її підвищення в поточному році для стримування зростання споживчих цін.
ЄЦБ, як і прогнозувалося, підвищив за підсумками засідання в четвер усі три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів – до максимальних рівнів за 22 роки. Водночас президент банку Крістін Лагард заявила, що поставлені цілі в боротьбі з інфляцією все ще не досягнуті. За її словами, центробанк “з великою ймовірністю” знову підніме ставки в липні.
