Паводок у Києві пішов на спад, зокрема порівняно з учорашнім днем рівень води знизився ще на 5 сантиметрів, повідомляє Київська міська військова адміністрація.
“Увесь тиждень повінь йде на спад. Але ще утримується підтоплення заплавних територій і низьких ділянок садово-дачної забудови, присадибних ділянок. Аварійних підтоплень по місту Києву не зафіксовано”, – написав начальник КМВА Сергій Попко в телеграм-каналі в неділю.
Вимірювання проводилися поблизу мосту “Метро”.
Нагадаємо, що пік паводку в Києві прогнозували на 22 квітня.
ПрАТ “Укргідроенерго” вже відновило 500 МВт і в другій черзі має відновити ще 1500 МВт втрачених потужностей унаслідок російських атак, повідомила компанія в Телеграм-каналі з посиланням на членкиню наглядової ради (НР) компанії Наталію Нікольську в п’ятницю ввечері.
“Зараз ми шукаємо нових партнерів для нестандартних рішень для відновленої критичної інфраструктури з додатковою безпекою”, – заявила Микольська під час Ukrainian Energy Transition Forum, слова якої наводяться в повідомленні.
За її словами, відновлення потужностей здійснюватиметься з урахуванням максимального захисту обладнання, а для подальшого розвитку гідроенергетики впроваджуватимуться нові рішення для відновлення втрачених потужностей і збільшення частки компанії в Об’єднаній енергосистемі (ОЕС) України.
“Варто наголосити, що незважаючи на війну “Укргідроенерго” залишилося прибутковим і має намір продовжувати проєкти розвитку та відбудови”, – підкреслила членкиня НР.
“Укргідроенерго” оцінює прямі збитки компанії з початку війни, включно з окупацією Каховської ГЕС, у $1 млрд.
ГЕС і ГАЕС компанії беруть активну участь у балансувальному ринку, а саме в коригуванні добового графіка навантажень для покриття піків і спадів і в регулюванні частоти/потужності. Крім того, гідроелектростанції компенсували брак генерувальних потужностей в енергосистемі України під час розвантаження атомних і теплових енергоблоків унаслідок російських ракетних ударів.
“Укргідроенерго” експлуатує всі великі гідроелектростанції, розташовані на українських ділянках Дніпра і Дністра. Сумарна встановлена електрична потужність гідроелектростанцій генкомпанії становить 6208,3 МВт.
МЗУ поставило в лікарню Дніпра перший мобільний комп’ютерний томограф
Державне підприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) поставило в українську лікарню перший із чотирьох мобільних комп’ютерних томографів.
Як повідомляє МЗУ в пресрелізі, перший мобільний КТ поставлено в спеціалізовану багатопрофільну лікарню №1 МОЗ України в Дніпрі.
Вартість томографа Revolution Maxima становить 28 млн грн. Він дає можливість сканувати все тіло людини.
КТ змонтовано в контейнері, в якому, крім безпосередньо діагностичної установки, є робоче місце для медперсоналу і додаткове обладнання, що забезпечує автономне функціонування томографа.
“КТ не потребує додаткового приміщення в лікарні і може бути введений в експлуатацію максимально оперативно. Він може використовуватися як стаціонарно, так і в мобільному варіанті, при цьому не втрачаючи свої робочі характеристики”, – уточнює МЗУ.
Ще три мобільних КТ найближчим часом буде поставлено до Миколаєва, Ізюма та Добропілля.
Аграрна група “ТАС Агро” в сезоні-2023 скоротить посівні площі олійних, розширить зернову групу і почне вирощувати цукрові буряки, повідомила прес-служба компанії.
“Не дивлячись на пізній старт посівної, спричинений погодними умовами, всі роботи будуть виконані в оптимальні агрономічні терміни. До посівної залучено сучасні технологічні комплекси, які збільшують точність висіву та підвищують продуктивність робіт”, – зазначено в прес-релізі.
При цьому уточнюється, що весняна посівна розпочалася в Кіровоградській області з посіву соняшнику.
“ТАС Агро” 2023 року планує посіяти 23,3 тис. га кукурудзи, 16,1 тис. га соняшнику, 11,5 тис. га сої. “Порівняно з минулим роком тут мають намір скоротити площі під олійними культурами і збільшити під зерновою групою. Площа посівів у компанії загалом не змінилася, але з огляду на продовольчу безпеку та ринкову ситуацію цього сезону в структурі посівів додали цукрові буряки”, – наголосили в прес-службі.
Після завершення посівної агрохолдинг проведе додаткове внесення азотних добрив. При цьому компанія має намір змінити технологію живлення рослин, для чого було проаналізовано врожайність культур по кожному полю за останні п’ять років. Відповідно до отриманих даних поля розділили на категорії, згідно з якими будуть планувати врожайність і систему живлення. “Нам вдасться не просто заощадити, а підвищити ефективність інвестованих у добрива коштів”, – зазначають у компанії.
До війни “ТАС Агро” обробляв 83 тис. га у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Чернігівській, Миколаївській, Сумській, Херсонській та Дніпропетровській областях, займався молочним тваринництвом (до 5,5 тис. голів ВРХ), володів шістьма елеваторами потужністю одноразового зберігання 250 тис. тонн.
Група “ТАС” заснована 1998 року. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Засновником “ТАС” є Сергій Тігіпко.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) підскочив цього тижня до $560,1 млн з $242,9 млн тижнем раніше, це найвищий показник за останні вісім тижнів.
Згідно з інформацією НБУ на його сайті, з 17 по 21 квітня 2023 року купівля ним валюти знову була відсутня.
На готівковому ринку долар за підсумками тижня подорожчав відразу на 0,35 грн – до близько 38,15 грн/$1.
Учасники ринку пов’язують зміну тенденції на ньому з побоюваннями, спричиненими тимчасовою забороною ввезення української агропродукції в Польщу, Угорщину та Словаччину, а також нестабільною роботою зернового коридору, що ставить під питання його продовження після 18 травня.
Загалом від початку цього року НБУ придбав на ринку $62,3 млн, тоді як продав $8 млрд 172,7 млн.
Як повідомлялося, обсяг інтервенцій Нацбанку в березні знизився до $1,67 млрд із $2,43 млрд у лютому і $3,08 млрд і $3,16 млрд у січні та грудні.
У зв’язку зі значним надходженням зовнішнього фінансування міжнародні резерви України за березень зросли на 10%, або на $3 млрд – до $31,88 млрд.
Уряд Японії оголосив про внесок у розмірі $471 млн до Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF), створеного Світовим банком.
“Цей внесок є частиною зобов’язань у розмірі $5,5 млрд, які Японія взяла в лютому, щоб допомогти у відновленні зруйнованої інфраструктури та підтримати народ України у відновленні. З обіцяної суми, 5 мільярдів доларів США – це кредитне покриття, яке підтримає позики Світового банку для України наступного року”, – зазначено в релізі СБ у суботу.
За словами заступника міністра фінансів Японії Кентаро Огата, Японія розраховує, що її внески будуть ефективно використані для задоволення нагальних потреб України з ремонту критично важливої інфраструктури.
URTF – це багатосторонній донорський фонд, що підтримує екстрені операції Світового банку в Україні в ключових галузях, включно з транспортом, охороною здоров’я та енергетикою. Ці проєкти відображають потреби країни в надзвичайній допомозі, викладені в оновленій Швидкій оцінці завданих збитків і потреб відновлення (RDNA), опублікованій минулого місяця. Проєкти розроблені таким чином, щоб їх можна було адаптувати до того, що відбувається на місцях, забезпечуючи при цьому швидкий вплив на ситуацію.
Цей грантовий внесок більш ніж подвоює кошти URTF, вказує СБ. Відтепер загальна сума грантових ресурсів на невідкладні роботи з ремонту енергетичної інфраструктури, доріг, мостів, житла, шкіл і лікарень становить понад $850 млн. Наразі URTF підтримує Проєкт із відновлення енергетичних ресурсів і підготовки до зими, Проєкт “Відновлення основної логістичної інфраструктури та підключення до мережі” (RELINC) і Проєкт “Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя” (HEAL).
У новому RDNA Світовий банк оцінив, що 2023 року Україна зіткнеться з дефіцитом фінансування в $11 млрд для покриття критичних економічних і капітальних витрат.
URTF було створено в грудні 2022 року. Фонд допомагає Україні в плануванні та реалізації програми відновлення, сталого відновлення та реформування. Використовуючи рамковий підхід, URTF гарантує, що українська влада зможе ефективно та масштабно використовувати численні джерела фінансування.
Стратегічне керівництво діяльністю URTF здійснює Рада партнерства. Її співголовами є Група Світового банку та уряд України, до складу Ради входять партнери з розвитку. Учасниками URTF є Австрія, Канада, Ісландія, Японія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Канада. Команда управління програмою відповідає за щоденне управління коштами учасників URTF.
