Юридична компанія “Міллер”, що представляє інтереси ексгендиректора аеропорту “Бориспіль” Євгена Дихне, у четвер подає апеляційну скаргу на рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), який визнав Дихне винним у зловживанні владою і призначив позбавлення волі.
“Сьогодні подається апеляція. Наполягатимемо на повному виправданні. Немає жодного доказу у справі, яка дозволить знайти у ньому склад злочину”, – сказав партнер, керівник кримінальної практики “Міллер” Олексій Носов на брифінгу в Києві за участю Дихне.
За словами Носова, під час процесу не було доведено наявність корупційної складової. “Вона навіть відсутня у матеріалах обвинувачення. Її навіть не намагалися приписати, що це робилося на користь…або Євген Григорович (Дихне) отримав відкат, наприклад. Не було такого, навіть не доводилося, навіть не розслідувалося”, – зазначив адвокат.
Дихне повідомив, що в період, коли він керував “Борисполем”, було визначено завдання терміново вирішити проблему відповідності аеропорту вимогам міжнародних правил щодо рівня сервісу та якості обслуговування. “У цих умовах, звичайно ж, ухвалювалися рішення, не пов’язані з можливими якимись обмеженнями”, – сказав ексгендиректор.
За його словами, обвинувачення, пред’явлені йому та керівнику служби орендних відносин аеропорту Олесі Левочко, визнаній його спільницею та засудженою судом до чотирьох років позбавлення волі, можуть впливати на рішення інших директорів державних підприємств.
“Як аеропорту в майбутньому конкурувати? Буде така ж картина, як у 2014 році. Скінчиться війна нашою перемогою, потрібно буде відновлювати роботу аеропорту, він буде ще пустішим. А де механізми?” – заявив ексдиректор.
Він зазначив, що за три роки обговорення проблеми у суді зміни до законодавства відсутні, і механізми управління держмайном залишилися незмінними.
Дихне повідомив, що йому було зроблено дві привабливі пропозиції щодо роботи на підприємствах держсектора, пов’язаних з інфраструктурою, але він не може ухвалити їх до виправдувального вироку суду.
Як повідомлялося, 1 березня ВАКС визнав Дихне винним у зловживанні владою та призначив йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Також суд задовольнив цивільний позов Регіонального відділення Фонду держмайна (ФДМ) щодо відшкодування збитків на суму близько 10 млн грн. Дихне звинувачують у тому, що, перебуваючи на посаді в.о. гендиректора аеропорту “Бориспіль”, у квітні 2016 року він уклав попередні договори з ТОВ “Артерія груп” та ТОВ “Кава Бар Плюс” нібито за заниженою вартістю без погодження з органом управління аеропорту – Мінінфраструктури – та без проведення конкурсного відбору орендаря. Це нібито спричинило збитки на суму 15,7 млн грн: близько 10 млн грн орендодавцю ФДМ та близько 5 млн грн аеропорту “Бориспіль”.
Матеріали справи розміщено у відкритому доступі за посиланням.
“Юрія-Фарм”, одна з провідних українських фармацевтичних компаній, придбала фармацевтичну компанію “Река-Мед” в Узбекистані, використавши фінансування в розмірі EUR10 млн з існуючого кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) після зміни його призначення.
“Кредит ЄБРР дасть змогу “Юрія-Фрам”, яка експортує 30% своєї продукції (з яких 15% – до Узбекистану), виробляти фармацевтичну продукцію локально для узбецького ринку та вивільнити близько 10% своїх потужностей в Україні для виробництва продукції, що більш критично важлива для внутрішнього ринку”, – наголошується в пресрелізі ЄБРР у четвер.
Зазначається, що придбання узбецької компанії для переходу до локального виробництва стало найкращою стратегічною відповіддю на розв’язану Росією війну в Україні, яка ускладнила експорт і зробила його більш витратним.
“Ця угода поліпшить наявність і доступність ліків в Україні та Узбекистані. Вона також підвищить прибутковість “Юрія-Фарм” і дасть їй змогу диверсифікувати виробничі ризики завдяки розміщенню виробництва за межами України”, – наводяться в повідомленні слова керуючого директора ЄБРР у країнах Східної Європи і Кавказу Маттео Патроне.
Купівля активів за кордоном і вихід на міжнародний рівень діяльності зроблять “Юрія-Фарм” більш конкурентоспроможною, підсумував банкір.
ЄБРР нагадав, що основна операційна компанія “Юрія-Фарм” – ТОВ “Юрія-Фарм”, що виробляє лікарські засоби та медичні вироби, підписало первісну кредитну угоду з ЄБРР у травні 2019 року. Документ передбачав отримання компанією фінансування EUR25 млн двома траншами: перший зарезервований транш EUR15 млн призначався для модернізації пакувальних ліній, запуску виробництва ліків від раку в доступних індивідуальних дозах і реалізації заходів енергоефективності, тоді як другий, незарезервований транш EUR10 млн – для поліпшення виробництва. Саме цей транш після його резервування та зміни призначення було використано для придбання компанії “Река-Мед”.
ЄБРР є найбільшим інституційним інвестором в Україні. Банк пообіцяв інвестувати щонайменше EUR3 млрд у реальний сектор української економіки у 2022-23 роках. У 2022 році ЄБРР інвестував EUR1,7 млрд, ще EUR200 млн було мобілізовано від партнерських фінансових установ. Кредит для компанії “Юрія-Фарм” підтримується гарантією покриття першої втрати в розмірі EUR2,5 млн зі Спеціального фонду кризового реагування ЄБРР.
За даними ЄБРР, “Юрія-Фарм” входить до першої п’ятірки фармацевтичних виробників України, реалізує свою продукцію по всій Україні та експортує її в більш ніж 40 країн.
Компанія 2021 року збільшила чистий прибуток на 30,2%, до 883,5 млн грн за зростання виручки на 36,1%, до 4 млрд 562,9 млн грн.
ТОВ “Юрія-Фарм” засновано 1998 року, статутний фонд 44,1 млн грн. Кінцевими бенефіціарами з рівними частками є Наталія Деркач і Микола Гуменюк.
СП ТОВ “Reka-Med Farm” (Ташкент) було введено в експлуатацію в 2006 році як спільне узбецько-російсько-британське підприємство. Згідно з інформацією на сайті, випускає інфузійні внутрішньовенні препарати. Зараз на підприємстві працює одна лінія, максимальна середньорічна потужність якої становить 18,15 млн флаконів.
Наглядова рада ПрАТ “Страхова компанія “Фенікс” 29 березня припинила повноваження генерального директора В’ячеслава Кривошапки на підставі поданої заяви, повідомив страховик у системі розкриття інформації НКЦПФР.
В.о. генерального директора призначено Віктора Шпира, який володіє 24,9998% акцій страховика.
В’ячеслав Кривошапка очолював компанію 13 років і 6 місяців.
За даними НКЦПФР станом на четвертий квартал 2022 року, Олександру Сторожуку належало 73,9288% акцій страховика.
СК “Фенікс”, зареєстрована 2001 року, спеціалізується на ризикових видах страхування.
За даними НБУ, за 2022 рік компанія зібрала 4,4 млн грн валових премій, 4,3 млн грн чистих премій, зобов’язання компанії становлять 1,4 млн грн. Активи компанії на 31 грудня 2022 року становлять 55,3 млн грн, резерви – 1,001 млн грн.
ПрАТ “Позняки-Жил-Буд” (Київ) за підсумками 2022 року отримало 5,9 млн грн чистого прибутку, тоді як 2021 завершило зі збитком 6,5 млн грн.
Згідно з повідомленням підприємства в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення річних загальних зборів акціонерів 28 квітня, чистий прибуток на акцію минулого року становив 1,68 тис. грн.
Непокритий збиток “Позняки-Жил-Буд” у 2022 році скоротився на 25% порівняно з 2021-м – до 17,6 млн. грн. Сумарна дебіторська заборгованість зросла на 36,8% – до 642,1 млн грн.
Поточні зобов’язання ПрАТ минулого року збільшились на 24,6% – до 2,24 млрд грн, довгострокові скоротилися до 5,6 мл грн.
Загалом вартість активів “Позняки-Жил-Буд” у 2022 році збільшилася на 11% і становила понад 2,23 млрд грн.
Згідно з порядком денним зборів, акціонери мають намір не розподіляти дивіденди за 2022 рік, а також обрати нових членів наглядової ради терміном на три роки.
Підприємство планує у 2023 році продовжувати організацію будівництва житлових, готельних, офісних комплексів у Києві, зокрема житлового комплексу з нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Івана Павла II, 12, та багатофункціонального комплексу на б-рі Лесі Українки, 7-9 , у Печерському районі столиці
За даними НКЦПФР, на четвертий квартал 2022 року акціонером “Позняки-Жил-Буд” є Рузанна Каграманян (100%).
ПрАТ “Позняки-Жил-Буд” засновано у 2002 році, спеціалізується на будівництві елітної житлової нерухомості, об’єктів комерційної нерухомості та соціальної інфраструктури.
За даними сайту компанії, її портфель реалізованих будівельних проєктів включає житлові та офісні комплекси площею понад мільйон кв. м.
Корпорація “Позняки-Жил-Буд” з грудня 2015 року входить до інвестиційно-девелоперської групи компаній Taryan Group (Київ), створеної у 2011 році експрезидентом ПрАТ “Позняки-Жил-Буд” Артуром Мхітаряном.
Американська економіка найближчими місяцями вступить у рецесію, заявив глава інвесткомпанії DoubleLine Capital Джефф Гандлах в ефірі CNBC.
За словами Гандлаха, для початку рецесії в поточних умовах необхідно лише підвищення безробіття. Федеральній резервній системі (ФРС) потрібно буде вжити “вельми рішучих” заходів, вважає він і очікує від регулятора зниження процентних ставок цього року.
З 3 березня прибутковість дворічних US Treasuries опустилася приблизно на 100 базисних пунктів, до 4,078%. До її відновлення Федрезерв не буде підвищувати ставки, вважає Гандлах.
ФРС посилює грошово-кредитну політику протягом року. Як зазначає Bloomberg, це змушує інвесторів перерозподіляти капітал на користь грошових коштів та інструментів із прибутковістю, вищою за ставки за вкладами, зокрема казначейських векселів і паїв фондів грошового ринку.
Досягнення домовленості з Міжнародним валютним фондом (МВФ) про чотирирічну програму EFF на $15,6 млрд дає змогу говорити про розв’язання проблеми фінансування дефіциту держбюджету-2023 і можливості активніше шукати кошти на відновлення, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Ми також активно працюємо над пошуком коштів на відновлення, і це зараз буде основним фокусом і пріоритетом нашої діяльності”, – сказав він в ефірі національного телемарафону в середу.
Марченко зазначив, що програма EFF є якірною, дозволяючи об’єднати донорську підтримку. “Якщо всі ті зобов’язання, які взяли країни G7, будуть виконані, ми можемо закрити дефіцит держбюджету на 2023 рік”, – констатував глава Мінфіну.
Говорячи про залучення коштів на відновлення, міністр зазначив, що цього року Україна зможе освоїти не більш як $14 млрд – “це цифри, які були узгоджені експертами Світового банку разом із профільними відомствами: Мінвідновлення та іншими міністерствами”.
За його словами, російські заморожені активи у вирішенні цього завдання цього року ніяк поки що не допомагають, і Мінфін самостійно намагатиметься шукати кошти.
“Ми в довоєнний час освоювали не більші обсяги, ніж зараз пропонуються. У нас зараз триває війна, не завжди бізнес, який здійснює реконструкцію, ремонт, готовий працювати з країною, в якій триває війна. Тому після війни буде зовсім інша реальність та інші можливості, зокрема залучення приватних інвестицій і бізнесу в частині відновлення України”, – прокоментував Марченко озвучену днями загальну оцінку потреб України у відбудові в $411 млрд і потреби на 2023 рік.
Міністр вважає, що післявоєнне нарощування потужностей не є складним завданням.
Як повідомлялося, уряд України, Група Світового банку, Єврокомісія та ООН днями підвищили оцінку потреб України на відновлення станом на 24 лютого 2023 року до $411 млрд із $349 млрд на 1 червня 2022 року.
За оцінками RDNA2, Україна потребуватиме 2023 року $14 млрд інвестицій для першочергового відновлення і відбудови.
Потреби у фінансування дефіциту держбюджету-2023 оцінюють щонайменше в $38 млрд.
