Закон “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану” та ухвалений згідно з ним наказ Верховного головнокомандувача ЗСУ від 6 листопада “Про рішення ставки Верховного головнокомандувача ЗСУ від 5.11.2022” стали підставами для рішення НКЦПФР про порядок такого відчуження щодо акцій п’яти підприємств.
Згідно з копією рішення НКЦПФР від 6 листопада, що є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, було також ухвалено відповідні п’ять наказів командувача Сил логістики ЗСУ про примусове відчуження майна – акцій “Укрнафти”, “Укртатнафти”, “Запоріжтрансформатора”, “Мотор Січі” та “АвтоКрАЗу”.
Відповідно до рішення НКЦПФР, керуючим рахунком у цінних паперах, на який відчужуються акції (за винятком акцій, що належать “Нафтогазу”) буде Міноборони.
Комісія також вказала, що операція з відчуження акцій має бути здійснена, незважаючи на наявність інших обтяжень на обіг акцій.
Зазначений закон передбачає, що в разі неможливості попереднього повного відшкодування, таке майно примусово відчужується до воєнного стану з подальшим повним відшкодуванням його вартості протягом наступних п’яти бюджетних періодів після скасування воєнного стану за рахунок коштів держбюджету.
Оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, ідеться в законі.
Як повідомлялося, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) рішенням від 6 листопада врегулювала питання депозитарного обліку депозитарних операцій з примусового відчуження у власність держави акцій, емітентами яких є ПАТ “Укрнафта”, ПАТ “Укртатнафта”, АТ “Мотор Січ”, ПАТ “АвтоКрАЗ” і ПАТ “Запоріжтрансформатор”.
Крім того, НКЦПФР цього ж дня дозволила оперативне проведення зборів акціонерних товариств у період воєнного стану, якщо акціонерів їх не більш як п’ять і якщо їм належить 100% акцій, тоді як до останнього часу вона допускала тільки проведення дистанційних зборів.
В “Укрнафті” контрольний пакет акцій належить НАК “Нафтогаз України”, тоді як міноритарний близько 42% – так званій групі “Приват” Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, тоді як в “Укртатнафті” (Кременчуцький НПЗ) ситуація зворотна.
Обіг усіх акцій “Мотор Січ”, найбільшим власником якого був заарештований нещодавно президент компанії В’ячеслав Богуслаєв, заблоковано з квітня 2018 року після продажу роком раніше контрольного пакета акцій китайській Skyrizon і пов’язаним із нею особам.
“АвтоКрАЗ” і “Запоріжтрансформатор”, підконтрольні відповідно Костянтину Жеваго і Костянтину Григоришину, останні роки перебувають у процедурах банкрутства.
AVTOKRAZ, MOTOR SICH, UKRNAFTA, ЗТР, НАЦИОНАЛИЗАЦИЯ, УКРТАТНАФТА
Прибуток українських банків у січні-вересні 2022 року становив 7,4 млрд грн, що в 6,9 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року (51,4 млрд грн), повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ) в понеділок.
Згідно з повідомленням, збиток українських банків за вересень становив 1 млрд грн, тоді як прибуток за серпень становив 5,05 млрд грн.
Регулятор зазначив, що доходи банків у вересні зросли на 13,3%, а витрати – на 13,1%.
Згідно з даними регулятора, доходи банків за дев’ять місяців поточного року зросли на 30,8% проти показника за аналогічний період минулого року – до 255,08 млрд грн. Водночас комісійний дохід скоротився на 16% – до 59,8 млрд грн (тоді як за аналогічний період минулого року він зріс на 28%).
При цьому результат від переоцінки та від операцій купівлі-продажу був позитивним і становив 37,1 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року він був негативним і становив 2,4 млрд грн.
Водночас витрати банківської системи за січень-вересень 2022 року зросли на 72,5% раза порівняно з цим показником 2021 року – до 247,7 млрд грн, зокрема відрахування в резерви – у 12,9 раза, до 99 млрд грн. Водночас комісійні витрати зросли на 2% – до 25 млрд грн,
Як повідомлялося, українські банки 2021 року подвоїли чистий прибуток – до 77,5 млрд грн порівняно з 41,3 млрд грн 2020 року.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 7 листопада експортувала 14,27 млн тонн зернових культур, з них 7,66 млн тонн кукурудзи (53,8% загального обсягу поставок), 5,39 млн тонн пшениці (37,8%) і 1,17 млн тонн ячменю (8,1%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в понеділок, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 30,7% нижчі за показники аналогічного періоду минулого МР (з 1 липня по 7 листопада 2021 року за кордон поставлено 20,61 млн тонн).
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 7 листопада 2022 року Україна експортувала 5,39 млн тонн пшениці (у 2,39 раза менше порівняно з аналогічним періодом минулого року), 1,17 млн тонн ячменю (у 3,85 раза менше), 6,3 тис. тонн жита (в 11 разів менше) і 38,4 тис. тонн борошна (на 12,1% менше). Водночас темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги – її вивезено 7,66 млн тонн, що в 2,61 раза перевищує показники 2021/2022 МР на ту саму дату.
Уточнюється, що загалом із початку листопада з України експортовано 1,07 млн тонн зернових культур, зокрема 388 тис. тонн пшениці, 606 тис. тонн кукурудзи, 67 тис. тонн ячменю та 2,9 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за період 2-7 листопада на зовнішні ринки постачалося в середньому 178 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 26 жовтня – 2 листопада – 170 тис. тонн/доба, за 21-26 жовтня – 132 тис. тонн/доба, за 1-21 жовтня -141,5 тис. тонн/доба, а за 26-30 вересня – рекордні з початку війни 267,5 тис. тонн/доба. Таким чином, середньодобові темпи експорту за звітний період 2-7 листопада зросли на 4,7% порівняно з періодом, що передував йому, 26 жовтня-2 листопада.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Фондові індекси країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону зростають на торгах у понеділок.
Інвестори продовжують стежити за сезоном квартальних звітностей і оцінюють свіжу статистику з Китаю.
Китайський індекс Shanghai Composite до 8:20 кв піднявся на 0,4%. Гонконгський Hang Seng додав 3,6%.
Трейдери зберігають оптимізм на тлі непідтверджених повідомлень минулого тижня про те, що влада Китаю може почати послаблювати ковідні обмеження і відмовитися від політики нульової терпимості до COVID-19 у березні. Однак у вихідні Пекін дав зрозуміти, що він все ще прихильний жорсткій боротьбі з коронавірусом, пише Trading Economics.
Тим часом експерти Goldman Sachs вважають, що оптимізм учасників ринку може зберегтися 2-3 місяці, а сам ринок завдяки цьому зрости на 20%.
Акції виробника напівпровідникової продукції Hua Hong Semiconductor Ltd. підскочили на 16%. Компанія планує лістинг на Шанхайській фондовій біржі, під час якого може залучити до $2,5 млрд.
На гонконгській біржі також активно дорожчають акції девелопера Country Garden Holdings Co. Ltd. (+13,4%), виробника оптичних девайсів Sunny Optical Technology Group Co. Ltd. (+8,4%) і біофармацевтичної Wuxi Biologics (Cayman) Inc. (+7,7%).
Обсяг китайського експорту в жовтні несподівано скоротився на 0,3% порівняно з тим самим місяцем минулого року і становив $298,37 млрд, показали дані Головного митного управління КНР. Аналітики, опитані The Wall Street Journal, прогнозували зростання показника на 4%. У вересні він додав 5,7%.
Обсяг імпорту в жовтні знизився на 0,7% у річному вираженні, до $213,17 млрд, після підйому на 0,3% у вересні. Економісти очікували, що показник минулого місяця не змінився. Профіцит зовнішньої торгівлі Китаю в жовтні досяг $85,2 млрд порівняно з $84,7 млрд місяцем раніше і $84,8 млрд роком раніше. Експерти оцінювали жовтневий профіцит у $95,8 млрд.
Японський Nikkei 225 до 8:35 кв виріс на 1,2%.
Котирування акцій виробника іграшок Sanrio Co., що володіє брендом Hello Kitty, підвищуються на 13%. Компанія в першому фінпівріччі збільшила чистий прибуток у 1,5 раза і поліпшила річний прогноз.
У лідерах зростання в складі японського індикатора торгуються також папери холдингової JFE Holdings Inc. (+7,5%), що інвестує в сталеливарний бізнес, транспортно-логістичної Kawasaki Kisen Kaisha Ltd. (+6,6%) і виробника принтерів Konica Minolta Inc. (+5,8%).
Папери Sharp Corp., японського підрозділу виробника електроніки Foxconn Technology Group, втрачають у ціні 2,7%. Компанія відзвітувала про чистий збиток у минулому кварталі та погіршила прогноз на рік.
Південнокорейський індекс Kospi до 8:45 кв піднявся на 0,9%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чипів і електроніки Samsung Electronics Co. зростають на 1,2%, вартість автовиробника Hyundai Motor підскочила на 4%.
Австралійський індекс S&P/ASX 200 у понеділок зріс на 0,6%.
Котирування акцій найбільших гірничодобувних компаній світу BHP і Rio Tinto додали 5% і 3,8% відповідно.
Тим часом папери вугледобувної Coronado Global Resources Inc. падають на 7% на новині про те, що компанія припинила переговори з американською Peabody Energy Corp. про злиття.
Ціни на нафту знижуються вранці в понеділок після активного зростання за підсумками минулого тижня, викликаного надіями на пом’якшення підходу влади Китаю до боротьби з коронавірусом.
Вартість січневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:06 кв становить $97,59 за барель, що на $0,98 (0,99%) нижче від ціни на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів минулої п’ятниці ці контракти подорожчали на $3,9 (4,1%), до $98,57 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на грудень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $91,44 за барель, що на $1,17 (1,26%) нижче підсумкового значення попередньої сесії. За підсумками минулої сесії контракт виріс у ціні на $4,44 (5%), до $92,61 за барель.
За підсумками минулого тижня Brent подорожчала на 5,1% і завершила торги на максимумі з кінця серпня, WTI зросла в ціні на 5,4%.
Минулої п’ятниці The Wall Street Journal написала з посиланням на кілька джерел, що Цзен Гуан, колишній провідний епідеміолог Центру з контролю і профілактики захворювань КНР (CDCP), сказав під час конференції, що 2023 року очікується суттєва зміна в підході влади країни до пандемії коронавірусу.
Однак на вихідних Пекін підтвердив свій намір “неухильно” дотримуватися політики “нульової терпимості” до COVID-19.
“Трейдери вважають, що Китай стане локомотивом зростання попиту на паливо в якийсь момент наступного року на тлі прискорення зростання економіки країни”, – зазначив керуючий партнер SPI Asset Management Стівен Іннес.
Курс долара демонструє помірне зростання до основних світових валют вранці в понеділок.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара США щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), зростає приблизно на 0,1%. Більш широкий WSJ Dollar Index піднімається на 0,2%.
Пара євро/долар до 7:45 кв торгується на рівні $0,9950 проти $0,9960 на закриття сесії минулої п’ятниці, євро втрачає близько 0,1%.
Курс долара до ієни зріс на 0,3% і становить 147,08 ієни порівняно з 146,62 ієни на кінець минулого тижня.
Фунт торгується на позначці $1,1333 порівняно з $1,1377 на закриття попередньої сесії.
Валютні трейдери продовжують намагатися спрогнозувати майбутню траєкторію процентних ставок Федеральної резервної системи. Наразі ринок загалом очікує, що в грудні Федрезерв піде на уповільнення темпів підйому ставки та підвищить її на 50 базисних пунктів після підвищень на 75 б.п. на чотирьох попередніх засіданнях, пише Trading Economics.
Крім того, учасники ринку чекають даних про жовтневу інфляцію в США, які можуть вплинути на рішення ФРС. Звіт буде опубліковано в четвер, і опитані Trading Economics аналітики в середньому очікують, що він вкаже на уповільнення інфляції в жовтні до 8% з вересневих 8,2%.
Тим часом курс юаня на материку опускається на 0,4%, до 7,2119 за $1, а офшорний юань, торги яким проходять у Гонконзі, впав на 0,54%, до 7,2154 за $1.
Минулої п’ятниці The Wall Street Journal написала з посиланням на кілька джерел, що Цзен Гуан, колишній провідний епідеміолог Центру з контролю і профілактики захворювань КНР, сказав під час конференції, що 2023 року очікується суттєва зміна в підході влади країни до пандемії коронавірусу.
Однак на вихідних Пекін підтвердив свій намір “неухильно” дотримуватися політики “нульової терпимості” до COVID-19.
“Попередні практики засвідчили, що наші плани щодо профілактики та контролю, а також серія стратегічних заходів були абсолютно правильними”, – цитує агентство Bloomberg чиновника CDCP Ху Сяна.
