Агрохолдинг “Континентал Фармерз Груп” завершив збирання врожаю озимих ячменю, пшениці та ріпаку із загальної площі 86,2 тис. га, всього намолочено 446 тис. тонн урожаю, випливає з його прес-релізу в четвер.
Уточнюється, що показники врожайності цього сезону перевищили заплановані. Середня врожайність ячменю становила – 6,37 тонн/га, пшениці – 6,23 тонн/га, ріпаку – 3,56 тонн/га.
“Ми перетнули екватор збору цьогорічного врожаю — перша хвиля завершена з хорошим результатом. Урожайністю ми задоволені по всіх культурах, адже через посушливу весну були певні ризики. Зібране відвантажуємо на власні елеватори, які раніше приготували. Враховуючи сприятливу погоду, днями почали картоплі”, – цитує агрохолдинг свого операційного директора Віталія Ставничука.
Крім того, “Континентал” розпочав посів озимих під урожай 2023 року – завершується посів ріпаку на площі 35,2 тис. га. Також планується посів озимої пшениці на 42,3 тис. га та ячменю на 16,1 тис. га.
“Зважаючи на погодні умови під час цієї посівної максимальний акцент робиться на збереженні вологи. У роботі застосовують виробничі технології в залежності від типу сівалок, задіяних у роботі. Це або класична обробка культиваторами Horsch Tiger і посів сівалками Horsch Pronto, або умовний прямий посів, що виконується відразу після збирання пшениці та ячменю сівалками Horsch Focus та Claydon Hybrid 6T”, – зазначив агрохолдинг у прес-релізі.
“Континентал Фармерз Груп” вирощує чіпсові, насіннєві та продовольчі сорти картоплі у Львівській та Тернопільській областях. Загальна площа під картоплею у 2020 році становила 1,6 тис. га, у 2021 році – 1,8 тис. га при загальному земельному банку групи компаній у 195 тис. га у західних областях України.
Агрохолдинг “Мрія” та компанія CFG, об’єднані під назвою “Континентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес з листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK щодо продажу активів.
Salic заснована у 2012 році. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії. Інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
Ринки акцій найбільших держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону падають на торгах у четвер на побоюваннях щодо підйому відсоткових ставок центробанками світу.
Цього тижня світові фондові ринки перебувають під тиском після щорічного економічного симпозіуму в Джексон-Хоулі, під час якого голова ФРС Джером Пауелл та низка представників керівництва Європейського центрального банку заявили про необхідність – незважаючи на ризики рецесії – піднімати ставки до того рівня, який контролюватиме інфляцію.
“У якийсь момент центральні банки зрозуміють, що інфляція залишається високою незважаючи на підвищення відсоткових ставок, і вони зупиняться”, – вважає головний економіст ACY Securities Кліффорд Беннет.
Гонконгський індекс Hang Seng до 08:20 МСК знизився на 1,7%, китайський індекс Shanghai Composite на 0,1%.
До лідерів падіння котирувань на Гонконзькій фондовій біржі входять акції інтернет-компанії Meituan (-5,2%), оператора казино Sands China Ltd. (-5%), автовиробника BYD Co. Ltd. (-4,9%) та власника мережі ресторанів Haidilao International Holding Ltd. (-3,9%).
Індекс менеджерів із закупівель (PMI) у переробній промисловості Китаю в серпні знизився до 49,5 пункту порівняно з 50,4 пунктами попереднього місяця, згідно з даними Caixin Media Co. та S&P Global, які розраховують значення показника.
Значення PMI вище за позначку в 50 пунктів вказує на зростання активності в секторі, нижче – на її ослаблення. Аналітики очікували в середньому менш значного падіння – до 50,2 пунктів, свідчать результати опитування Trading Economics.
Тим часом показник Caixin та S&P Global майже збігся з офіційною оцінкою PMI у переробній промисловості на рівні 49,4 пункту, опублікованою Державним статистичним управлінням КНР днем раніше.
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:30 за київським часом зменшилося на 1,6%.
Найбільш активно серед компонентів індексу дешевшають акції хімічної компанії Unitika Ltd. (-4,6%), торгової Marubeni Corp. (-4%) та машинобудівної Denso Corp. (-3,9%).
Папір медіакомпанії Kadokawa Corp. підвищуються на 5% на новини про те, що її IT-підрозділ – FromSoftware Inc. – Інвестували Sony Group Corp. та Tencent Holdings Ltd.
Південнокорейський індекс Kospi до 8:35 упав на 1,8%.
Акції одного з найбільших у світі виробників чіпів та споживчої електроніки Samsung Electronics Co. дешевшають на 2%, автовиробника Kia Corp. – на 0,3%.
Економіка Південної Кореї у другому кварталі 2022 року зросла на 2,9% щодо аналогічного періоду минулого року, показали остаточні дані Банку Кореї. Порівняно з першим кварталом 2022 року ВВП країни збільшився на 0,7%.
Обидві оцінки збіглися із попередніми даними.
Австралійський індикатор S&P/ASX 200 знизився на 1,7%.
Ринкова вартість найбільших гірничодобувних компаній світу BHP та Rio Tinto падає на 1% та 1,3% відповідно.
Страхові компанії України в січні-червні 2022 року зібрали чисті премії на суму 17,721 млрд грн, (що на 24,6% менше, ніж за аналогічний період 2021 року (23,480 млрд грн), згідно з основними показниками страхової діяльності компаній (в розрізі установ) за перше півріччя 2022 року, опублікованим на сайті Національного банку України (НБУ).
За даними регулятора, обсяг нарахованих страхових премій, зібраних страховиками за вказаний період, склав 17,608 млрд грн, (що на 28,9% менше порівняно з першим півріччям 2021 року (24,780 млрд грн).
За шість місяців страховики виплатили 5,934 млрд грн страхових вкладень (що на 30,6% менше, ніж за перше півріччя раніше (8,552 млрд грн).
За станом на 30 червня 2022 року активи страховиків України за балансом склали 65,474 млрд грн, на той час як на аналогічну дату року раніше – 65,186 млрд грн
Регулятор також повідомляє, що за перше півріччя обсяг сформованих страхових резервів виріс на 4% – до 36,438 млрд грн.
За даними НБУ, загальна кількість страхових компаній в Україні за станом на 30 червня 2022 року становить 137, на той час як на аналогічну дату року раніше – 181.
Ціни на нафту завершили серпень зниженням та продовжують опускатися в перший день вересня.
За підсумками минулого місяця сорт Brent подешевшав на 12,3%, WTI – на 9,2%, причому негативну динаміку відзначено за підсумками третього місяця поспіль, що є найтривалішим подібним періодом з першої половини 2020 року.
Вартість листопадових ф’ючерсів на Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:10 мск у четвер становить $95,18 за барель, що на $0,46 (0,48) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у середу ці контракти подешевшали на $2,2 (2,3%), до $95,64 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $89,08 за барель, що на $0,47 (0,52%) нижче за підсумкове значення попередньої сесії. На час закриття ринку напередодні вартість цих контрактів зменшилася на $2,09 (2,3%), до $89,55 за барель.
Тиск на ринок занепокоєний спадом у світовій економіці на тлі посилення грошово-кредитної політики найбільшими світовими Центробанками, а також коронавірусних обмежень, що діють у Китаї, зазначає агентство Bloomberg.
“Побоювання щодо стану економіки – це ключова причина падіння нафтового ринку”, – говорить аналітик з енергетичних ринків WTRG Economics Джеймс Вільямс, слова якого наводить Market Watch.
“ОПЕК висловлює побоювання щодо перспектив попиту, і часом представники картелю порушують питання щодо зниження квот. Можливість рецесії зараз займає важливе місце у роздумах ОПЕК”, – зазначає експерт.
Україні для зберігання сільгоспкультур у поточному сезоні будуть потрібні одноразові та мобільні зерносховища загальною ємністю до 20 млн тонн, завдяки державно-приватному партнерству вже вдалося законтрактувати необхідне обладнання.
Однак закупівлі Україною альтернативних зерносховищ виснажили їх запаси на світовому ринку, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський у середу.
“Україна, можливо, забрала всі одноразові системи для зберігання врожаю, які зараз доступні на світовому ринку, вони переважно йдуть в Україну. Тому український ринок і держава підстрахувалися, і я сподіваюся, що особливих проблем із зберіганням урожаю не буде”, – заявив Сольський у ході Всеукраїнського телемарафону.
При цьому більшу частину коштів для зберігання врожаю закупив український агробізнес у приватному порядку.
“Судячи з нашого моніторингу ринку та спілкування з його учасниками, 15-19 млн тонн одноразового зберігання законтрактував бізнес, а також за допомогою міжнародних коштів та через організацію ФАО ООН було закуплено та проведено тендер цього місяця з ініціативи МінАПК на приблизно 6 млн тонн одноразового зберігання”, – наголосив міністр.
За його словами, напередодні було проведено окремий тендер від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) із закупівлі для України мобільних силосів для зберігання більш ніж на 1 млн. тонн сільгоспкультур, а також обладнання для їх завантаження та вивантаження.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський 15 серпня 2022 року підписав законопроект №7548-1 про звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, які використовуються для зберігання зернових та олійних культур.
Ввезення мобільних зерносховищ дасть змогу врятувати врожай цього сезону, оскільки в умовах військового вторгнення РФ до кінця 2022 року в Україні очікується дефіцит 10-15 млн. тонн елеваторних потужностей.
Мінагрополітики в середині червня заявило, що Україна незабаром отримає першу партію рукавів для тимчасового зберігання сільгоспкультур – мобільних зерносховищ, потреба яких виникла через дефіцит елеваторних потужностей.
Для вирішення цієї проблеми відомство звернулося до урядів США, Канади, Великої Британії та ЄС.
Власники випуску євробондів-2024 НАК “Нафтогаз України” схвалили пропозицію про відстрочку виплат, тоді як власники євробондів-2026 – не схвалили, йдеться у біржовому повідомленні їхнього емітента Kondor Finance plc у середу ввечері.
Зокрема, кворум з випуску-2024 становив 56,61% від загальної кількості учасників, пропозиція НАК щодо відстрочки була підтримана 77,24% голосів.
За випуском-2026 кворум становив 54,24%, але на підтримку пропозиції було віддано лише 43,13% голосів.
“Нафтогаз розгляне подальші кроки щодо облігацій 2022 та 2026 років разом із Кабінетом міністрів України та Міністерством фінансів”, – йдеться у повідомленні.
У прес-службі НАК уточнили, що тепер компанія може сплатити тіло боргу EUR600 млн не 2024 року, а 2026 року, а відсотки по ньому почне платити 2024-го. Сума відсотків, відстрочена протягом 2022-2024 років, становитиме EUR90 млн (EUR45 млн на рік, які мають сплачуватись у липні кожного року).
“Ми вдячні інвесторам, що вони з розумінням поставилися до ситуації, в якій сьогодні перебуває Україна. Рішення про відстрочку – важливий крок назустріч, який ми цінуємо”, – зазначив голова “Нафтогазу” Юрій Вітренко.
Як повідомлялося, “Нафтогаз” спочатку пропонував виплатити всі купони з єврооблігацій-2022 та 2024 року 19 липня 2024 року і того ж дня погасити єврооблігації-2022, а купони з єврооблігацій-2026 НАК хотів би виплатити 8 листопада 2024 року. Проте власники єврооблігацій відхилили цю оферту, а український уряд заборонив платити, що призвело 26 липня до дефолту компанії з двох із трьох випусків євробондів.
“Нафтогаз” аргументує пропозицію про відстрочку виплат необхідністю у вирішенні уряду накопичити додаткові запаси природного газу на майбутній опалювальний сезон, на що потрібно близько $8 млрд.
17 серпня “Нафтогазу” не вдалося отримати згоди на дворічну відстрочку виплат відсотків та погашення за жодним із трьох випусків його єврооблігацій (2022, 2024 та 2026).
Нині на ринку три випуски єврооблігацій “Нафтогазу”. Усі вони були розміщені у 2019 році: у липні – трирічні на $335 млн під 7,375% та п’ятирічні на EUR600 млн під 7,125% (п’яту частину бондів у євро викупив ЄБРР), а у листопаді – семирічні на $500 млн із прибутковістю 7,625. Термін погашення єврооблігацій-2022 та виплат відсотків за ними та єврооблігацій-2024 настав 19 липня.
