Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого 2022 року, після початку Росією повномасштабної війни проти України, до 16 липня 2023 року становили 25 671 особу (станом на 30 червня – 25 170), зокрема 9 287 загиблих (9 177), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН).
“УВКПЛ ООН вважає, що реальна кількість випадків загибелі або поранення цивільних осіб є значно вищою, оскільки багато повідомлень із місць, де такі випадки мали місце, як і раніше, потребують додаткового підтвердження, водночас як отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, затримується”, – наголошується в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинули 4 272 чоловіки, 2 558 жінок, 282 хлопчики і 226 дівчаток, тоді як стать 29 дітей і 1 920 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 16 384 поранених 486 хлопчиків і 352 дівчинки, а також 279 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 30 червня загинуло двоє дітей і ще 22 були поранені.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня 2022 року воно стало щотижневим, а з кінця травня 2023 року – за кожні два тижні. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, за перші 16 днів липня загинуло 74 цивільних. У червні кількість смертей зросла до 184 зі 174 у травні, 180 – у квітні, 181 – у березні, 143 – у лютому.
Найсмертоноснішим місяцем, як вказує ООН, для цивільних осіб залишається березень минулого року – мінімум 4 154 загиблих. У квітні 2022 року, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 817, у травні – до 544, у червні – до 429 і в липні – до 385. У перші п’ять днів війни з 24-го до 28 лютого загинуло 374 людини, у серпні – 339, у вересні – 405, у жовтні – 309, у листопаді – 187, у грудні – 206 і в січні цього року – 201.
Кількість поранених за половину липня досягла 342 порівняно з 681 у червні, 685 – у травні, 494 – у квітні, 592 – у березні, 457 – у лютому, 541 – у січні цього року, 617 – у грудні та 541 – у листопаді минулого року. У жовтні кількість поранених скоротилася до 795 з 982 у вересні, коли вона виявилася вищою за показник серпня – 920. До цього щомісяця кількість поранених перевищувала тисячу: липень – 1 129, червень – 1 108, травень – 1 139, квітень – 1 896, березень – 2 999. За п’ять перших днів війни в лютому минулого року було поранено 469 осіб.
УВКПЛ ООН уточнює, що в липні від зброї вибухової дії з великою зоною ураження загинуло 72 особи та ще 326 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни померло двоє і було поранено 16 осіб (4%).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у липні припало 88% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід зараховувати лише на випадки після 30 червня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Національний банк України (НБУ) на 15-му аукціоні з розміщення тримісячних депозитних сертифікатів (ДС) під 25% річних у п’ятницю, 14 липня, продав їх на 26,07 млрд грн, тоді як обсяг погашення ДС, розміщених на другому аукціоні 14 квітня, становив лише 8,87 млрд грн.
Як повідомляється на сайті НБУ, у результаті обсяг тримісячних ДС в обігу знову почав зростати і досяг нового максимуму – 175,44 млрд грн.
Кількість покупців, як і тиждень тому, становила 43, уточнив регулятор.
Центробанк зазначив, що минулої п’ятниці обсяг продажу ДС овернайт становив 355,71 млрд грн порівняно з 373,92 млрд грн тижнем раніше. В інші дні минулого тижня НБУ розміщував їх на суму 331,1-337,8 млрд грн.
Як повідомлялося, Нацбанк 16 березня заявив, що з 7 квітня вирішив знизити ставку за депозитними сертифікатами овернайт із 23% до 20%, але водночас розміщувати ДС на строк три місяці за обліковою ставкою 25% залежно від обсягу залучення банками депозитів на строк від трьох місяців.
Напередодні дебютного аукціону НБУ встановив для банків індивідуальні початкові ліміти купівлі тримісячних ДС на рівні 70% залишків вкладів фізосіб у нацвалюті, які перебували в цих фінустановах на 4 квітня, з початковим терміном розміщення 93 дні і більше.
Регулятор пояснив, що до початкового ліміту додається друга динамічна частина – помножений на мультиплікатор “3,0” приріст обсягу такого портфеля гривневих депозитів фізичних осіб строком від 93 днів після 4 квітня.
Банки можуть подавати заявки на придбання тримісячних ДС як у НБУ, так і на міжбанківському ринку в межах зазначеного вище ліміту. Нацбанк розміщує їх щотижня по п’ятницях.
В інфляційному звіті НБУ уточнив, що станом на 4 квітня строкових вкладів у нацвалюті на строк від трьох місяців було на суму, еквівалентну 154,5 млрд грн, або 26,9% усіх вкладів, на строк до трьох місяців – на 40,4 млрд грн, або 7%, тоді як 378,4 млрд грн, або 66%, припадало на вклади на вимогу.
За словами голови Нацбанку Андрія Пишного, на кінець травня частка строкових вкладів сягнула 35%, а частка депозитів на строк від 3 до 12 місяців у загальному обсязі нових строкових вкладів збільшилася до 76%.
НБУ також у середині червня повідомив, що планує вивчити питання перегляду мультиплікаторів 3-міс. депосертифікатів у липні.
Ціни на нафту еталонних марок помірно піднімаються вранці у вівторок після зниження за підсумками двох попередніх сесій.
Ціна вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:46 кв становить $78,68 за барель, що на 18 центів (0,23%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подешевшали на $1,37 (1,7%) – до $78,5 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на серпень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на 23 центи (0,31%) і становили $74,38 за барель. За підсумками попередньої сесії вони знизилися на $1,27 (1,7%) – до $74,15 за барель.
Нафта завершила в мінусі дві останні сесії поспіль. Напередодні негативним фактором стали статдані з Китаю, які вказали на зростання ВВП КНР на 6,3% у річному вираженні в другому кварталі після підйому на 4,5% у січні-березні. Консенсус-прогноз експертів, опитаних Trading Economics, передбачав підвищення на 7,3%.
“Слабші, ніж очікувалося, макроекономічні дані з Китаю і реакція нафтового ринку свідчать про те, що ключовим побоюванням для ринку залишається попит, – зазначив стратег ING Groep NV Уоррен Паттерсон. – Однак ми, як і раніше, дотримуємося конструктивного прогнозу і вважаємо, що розрив між попитом і пропозицією істотно скоротиться в другому півріччі”.
Крім того, зниження спричинила новина про відновлення видобутку на родовищах Аль-Шарара і Аль-Філь у Лівії, де виробництво було припинено минулого тижня через акції протесту.
У вівторок підтримку цінам надає прогноз Міненерго США, що передбачає зниження видобутку сланцевої нафти в Штатах у серпні до 9,4 млн барелів на добу. Якщо прогноз справдиться, скорочення видобутку буде зафіксовано вперше з грудня минулого року.
Печерський районний суд Києва 13 липня ухвалив рішення стягнути з колишнього власника ПАТ “Комерційний банк “Фінансова ініціатива” Олега Бахматюка як поручителя більше ніж 1,8 млрд грн на користь Національного банку України за одним із наданих раніше та не повернутих кредитів рефінансування.
“На жаль, крапку в цій справі ставити поки що зарано, проте ухвалення судом цього рішення є визначальною подією щодо відновлення порушених прав Національного банку. Ми переконані, що в разі його оскарження воно має всі підстави зберегтися чинним”, – наводить НБУ в прес-релізі в понеділок коментар директора юрдепартаменту Олександра Зими.
Нацбанк нагадав, що 2014 року уклав із “Фінансовою ініціативою” договір про кредит рефінансування для підтримки ліквідності на суму 2 млрд грн, а Бахматюк поручився за належне виконання банком зобов’язань з повернення кредитних коштів. Оскільки і банк, і його власник не виконали взяті на себе зобов’язання, Національний банк у 2017 році звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з нього заборгованості. За час розгляду справи в суді за рахунок заставного майна, наданого майновими поручителями в забезпечення виконання зобов’язань банку відбулося погашення заборгованості за кредитом на суму близько 200 млн грн.
Наразі на розгляді Печерського райсуду Києва залишаються ще шість справ за позовними заявами НБУ до Бахматюка як поручителя за боргами ПАТ “ВіЕйБі Банк” і банку “Фінансова Ініціатива” за іншими кредитами рефінансування, а загальна сума заборгованості Бахматюка як поручителя перед Національним банком становить майже 8 млрд грн, зазначив НБУ.
Він уточнив, що відніс “ВіЕйБі Банк” до категорії неплатоспроможних 20 листопада 2014 року, а банк “Фінансова ініціатива” – 23 червня 2015 року.
Бахматюк відкидає звинувачення Нацбанку і висуває зустрічні. Зокрема, 2020 року він домігся рішення Верховного суду про визнання неправомірними дій Нацбанку щодо виведення банку “Фінансова ініціатива” з ринку. Бізнесмен, який останніми роками проживає у Відні, також неодноразово заявляв про готовність до компромісу з Нацбанком із питання поручительств, пропонуючи укласти мирову угоду з розстрочкою на сім років із можливістю збільшити заставу перед НБУ, проте безрезультатно.
Акціонери рудника ПрАТ “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, спрямували на виплату дивідендів 1 млрд 4,865 млн грн з нерозподіленого прибутку за 2008, 2010 і 2011 роки.
Згідно з протоколом позачергових зборів акціонерів, які відбулися дистанційно 10 липня, копією якого володіє агентство “Інтерфакс-Україна”, виплату дивідендів акціонерам товариства за 2008, 2010, 2011 роки здійснюють із розрахунку 1,2 грн на одну просту акцію, зокрема: 0,24 грн за 2008-й, 0,23 грн за 2010-й і 0,73 грн за 2011 роки.
При цьому уточнюється, що на дивіденди буде спрямована частина чистого прибутку, отриманого товариством за результатами діяльності в 2008 році на суму 200 млн 973,01 тис. грн, з прибутку за 2010 рік – 192 млн 599,14 тис. грн, з прибутку за 2011 рік – 611 млн 292,91 тис. грн.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
За даними НДУ на перший квартал 2023 року, Ярославському, який позначений як нерезидент України (громадянин Великої Британії – ІФ-У), безпосередньо належить 77,4193% акцій рудника, фізособі-резиденту Артему Александрову – 20%.
Статутний капітал ПрАТ “Суха Балка” становить 41,869 млн грн, номінал акції – 0,05 грн.
Британська багатонаціональна компанія з управління активами Schroders Plc (Лондон) знизила свій пакет акцій, що голосують, британської Ferrexpo plc, яка контролює в Україні Полтавський і Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати (ПГЗК і ЄГЗК), менш ніж до 5%.
Згідно з біржовим повідомленням Ferrexpo в понеділок, зниження порогового значення в 5% відбулося 14 липня поточного року.
Уточнюється, що пакет голосуючих акцій у Schroders Plc наразі становить 29 млн 590,980 тис., або 4,947189% від загальної кількості голосів у компанії, тоді як раніше було 5,453490%.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Schroders plc – британська багатонаціональна компанія з управління активами, заснована 1804 року, що базується в Лондоні. У компанії працює понад 5000 осіб по всьому світу в 32 офісах у Європі, Америці, Азії, Африці та на Близькому Сході.
