Національний банк України (НБУ) фіксує випадки безліцензійної діяльності на ринку небанківських фінансових послуг, зокрема обміну криптовалюти на валюту, переказу коштів і надання кредитів і посилить за цим свій нагляд.
«Ми системно працюємо, щоб обмежити будь-які можливості використання банківської та платіжної інфраструктури для обслуговування тіньового сектору економіки(…) Надалі інтенсифікуватимемо діяльність», – заявив голова НБУ Андрій Пишний у своєму Facebook.
Він наголосив, що детінізація сприятиме формуванню стійкого інвестиційного ресурсу для економіки, а також повідомив про запуск нового напряму роботи НБУ – виявлення безліцензійної діяльності на ринку небанківських фінансових послуг та платіжному ринку.
«На жаль, бачимо, що поза правовим полем України та відповідним наглядом НБУ громадянам пропонуються послуги, які мають ознаки фінансових: переказ і видача коштів, надання кредитів, обмін крипти на валюту», – написав Пишний.
Голова НБУ зазначив, що мета – не тільки виявити неавторизованих учасників ринку, а й повернути їх у правове поле або ініціювати притягнення до відповідальності.
Як повідомлялося, Нацбанк продовжує досліджувати роботу компаній, які можуть надавати фінансові послуги без відповідних ліцензій, це «Обмін24», «X-Change», «Ліберті-Фінанс» («КІТ GROUP»), «Tsarsky.io», “FinMobile” і «Trustee Plus».
Гірничо-металургійна група “Метінвест” в січні-червні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 9,3 млрд грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року – 9,9 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії у понеділок, у трійці найбільших за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що становить 2,5 млрд грн, єдиний соціальний внесок у розмірі 1,7 млрд грн і 1,6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб.
Крім того, українські підприємства “Метінвесту” в січні-червні 2025 року перерахували 670 млн грн податку на прибуток та 328 млн грн екологічного податку. Військовий збір за І півріччя цього року зріс більш ніж утричі проти аналогічного періоду 2024 року — до 472 млн грн, а плата за землю — на 5%, до 659 млн грн.
“У час війни сплата податків – наш прямий внесок у захист і відновлення країни. Адже фінансова відповідальність бізнесу – джерело сили для армії, медицини, освіти та мільйонів українських родин. Ми навчилися рухатися вперед навіть у найтяжчі часи – працювати попри загрози, підтримувати економіку, допомагати фронту. Тримаємо темп, бо знаємо: наша стійкість – це частина спільної перемоги”, – зазначив генеральний директор групи Юрій Риженков.
Як повідомлялось, у 2024 році “Метінвест” перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 19,8 млрд грн податків і зборів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Національний банк України (НБУ) вніс ТОВ «Страховий брокер »Іншуренс Спейс« і ТОВ »Он Тіме Іншур” до Реєстру страхових посередників відповідно до поданих електронних заявок. Як повідомляється на сайті НБУ, відповідне рішення його комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг ухвалив 1 серпня 2025 року.
СБ «Іншуренс Спейс» (Київ) зареєстровано у травні 2025 року. Розмір статутного капіталу – 5 тис. грн.
ТОВ «Он Тіме Іншур» (Київ) зареєстровано в червні 2025 року. Розмір статутного капіталу – 100 тис. грн.
Національний банк України (НБУ) фіксує випадки безліцензійної діяльності на ринку небанківських фінансових послуг, зокрема обміну криптовалют на валюту, переказу коштів та надання кредитів, і посилить за цим свій нагляд.
«Ми системно працюємо, щоб обмежити будь-які можливості використання банківської та платіжної інфраструктури для обслуговування тіньового сектора економіки (…) Надалі будемо інтенсифікувати діяльність», – заявив глава НБУ Андрій Писний на своїй сторінці у Facebook.
Він підкреслив, що детенізація сприятиме формуванню стійкого інвестиційного ресурсу для економіки, а також повідомив про запуск нового напрямку роботи НБУ – виявлення безліцензійної діяльності на ринку небанківських фінансових послуг та платіжному ринку.
«На жаль, бачимо, що поза правовим полем України та відповідним наглядом НБУ громадянам пропонуються послуги, які мають ознаки фінансових: переказ і видача коштів, надання кредитів, обмін криптовалюти на валюту», – написав Писний.
Голова НБУ зазначив, що мета – не тільки виявити неавторизованих учасників ринку, а й повернути їх у правове поле або ініціювати притягнення до відповідальності.
Як повідомлялося, Нацбанк продовжує досліджувати роботу компаній, які можуть надавати фінансові послуги без відповідних ліцензій, це «Обмін24», «X-Change», «Ліберті-Фінанс» («КІТ GROUP»), «Tsarsky.io», “FinMobile” і «Trustee Plus».
Інвестиційна група «Універ» завдяки створенню маркетплейсу з ОВДП та ще більш ніж 30 інструментами, а також просвітницьким і рекламним зусиллям щомісяця відкриває близько тисячі нових рахунків у цінних паперах клієнтам, повідомив засновник і президент групи Тарас Козак.
«Я думаю, що завдяки всім нашим зусиллям, просвітницьким і рекламним, ми зараз лідер за кількістю відкритих рахунків: десь приблизно тисячу нових рахунків на місяць», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За словами Козака, зараз у компанії близько 20 тисяч клієнтів.
Згідно зі звітністю Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (РЦ), на 1 серпня було зареєстровано 211,16 тис. унікальних інвесторів, з початку цього року їх кількість зросла на 13,37 тис.
“Обсяг грошей я точно не скажу, але це багато мільярдів гривень, які інвестовані в різного роду фінансові інструменти«, – додав інвестбанкір.
Він уточнив, що найбільшим партнером поки виступає NovaPay, який запровадив альтернативу депозитам через репо-операції з власними облігаціями, адміністратором яких виступає »Універ”.
Водночас, як вважає Козак, інвестгрупа крім NovaPay пропонує своїм клієнтам через власний додаток найбільший в Україні вибір цінних паперів: крім 10 серій ОВДП ще понад 30 інструментів.
“Ми робимо маркетплейс, щоб в одному місці українець міг купити і ОВГЗ, і фонди, і якісь корпоративні облігації, і якісь іноземні цінні папери, які ще до війни були заведені в Україну. Коли наші клієнти хочуть продати, ми виставляємо їх в кабінет, і інші наші клієнти їх купують«, – пояснив президент »Універу”.
Він підкреслив, що інвестгрупа допускає в кабінет тільки ті інструменти, в які готова інвестувати якусь частину своїх портфелів.
За його словами, «Універ» пропонує інвесторам купувати цінні папери як власних фондів («Михайло Грушевський», «Тарас Шевченко» – інвестують в Україну; «Ярослав Мудрий» і «Атаман» – до війни інвестували відповідно в індекси S&P500 і Nasdaq, але зараз їхні інвестиції обмежені), так і фондів нерухомості та земельних фондів.
Як приклади фондів нерухомості він навів фонди «Інжура» Андрія Журжия і два фонди Standard One, які купують апартаменти у великих дохідних будинках, що будуються біля ВДНГ (S1 ВДНГ) і на Оболоні (S1 Obolon). Козак уточнив, що в той же час інвестгрупа принципово не займається фондами фінансування будівництва.
«Третій тип фондів – це земельні: »Твоє коло«, “Грунтовно”, »Перший український аграрний фонд” – вони купують на баланс землю, а потім здають її в оренду. У фондів є якісь дивіденди за рахунок плати за оренду, але великий інтерес клієнта – це за невеликий чек на 100-200 тис. грн купити шматок землі”, – описав земельні фонди інвестбанкір.
Він нагадав, що власні фонди «Універ» є відкритими, тоді як фонди нерухомості та земельні – кваліфікаційними з вимогами до мінімального внеску 122 тис. грн.
Козак зазначив, що інвестгрупа поки не планує створення власних фондів нерухомості та земельних, а зосереджена тільки на управлінні власними фондами, які інвестують у цінні папери. Водночас, зазначив він, додати в маркетплейси та фонди цінні папери від конкурентів для розширення пропозиції.
На його думку, вигода клієнта в зручності мати в одному місці всю звітність і всі фінансові інструменти, щоб ефективно ними управляти і перекидати гроші з активу в актив.
Серед інших напрямків діяльності «Універа» Козак виділив реєстрацію або допомогу в створенні нових фінансових інструментів: облігацій, фондів і ще ряду інструментів.
«У випадку з облігаціями, ми, напевно, зараз найбільший андеррайтер», – стверджує глава компанії. Як приклад він навів випуск облігацій з покриттям Novus на 400 млн грн, облігацій фінтех-компанії Activitis на 300 млн грн.
Крім того, компанія з управління активами «Універ Менеджмент», яка входить до групи, пропонує управління венчурними фондами для сторонніх бізнесів, які структуровані таким чином, повідомив Козак.
«У моменти, коли ринку немає, а такі моменти дуже часто бувають у нас, на жаль – і 2014 рік, і 2020, і 2022 – це дозволяє виживати», – зазначив він.
Продажі нових легкових автомобілів в Україні в липні зросли на 11% порівняно з тим самим місяцем торік – до 6,7 тис. од., що також на 8% більше, ніж в червні-2025, повідомляє Auto-Consulting.
Аналітики зазначають, що продажі в липні могли бути ще більше, але цьому завадили складнощі, що виникли з реєстрацією авто в останні дні місяця.
“Але й попри ці перепони підсумки липня були дуже обнадійливмими, бо авторинок за сім місяців вже вийшов у плюсову зону і було зафіксовано зростання +0,84%”,- йдеться в повідомленні.
Серед брендів Auto-Consulting відзначає цікаві зміни. Перше місце утримала Toyota, продажі якої зросли на 3,5% до червня поточного року – до 918 од.
“Вперше в історії на друге місце на українському ринку вийшов BYD, який випередив трьох конкурентів і потіснив з цього місці VW. Перевагу BYD віддали 11% українських споживачів – це рекорд серед китайських авто, а модель BYD Song вийшла теж на друге місце серед найпопулярніших”, – повідомляє Auto-Consulting.
Аналітики зазначають, що такий шалений натиск BYD не витримали ні Skoda, ні Renault, а головне, три кроки назад зробив Volkswagen, високі показники якого теж тримаються завдяки поставкам електромобілів з Китаю.
Вони також відзначають зростання популярності Honda, яка вийшла на шосту сходинку порівняно з восьмою в червні з приростом продажів на 21,4% – до 323 од.
“Трохи покращили свої позиції BMW, Audi (8 і 9 місце), а ще один феномен цього року Zeekr трохи здав позиції, хоча й залишився у Топ-10 українського авторинку”, – йдеться в повідомленні.
Разом з тим, аналітики виказують здивування падінням позицій Mercedes-Benz, який в липні, як і в червні, посів тільки 16-ту сходинку рейтингу,
“Mercedes-Benz вже не тільки не очолює рейтинг преміальних автомобілів на українському ринку, а навіть не входить у трійку лідерів преміального сегменту (BMW, Audi, Lexus)”, – зазначають аналітики.
Auto-Consulting вважає, що помічені на авторинку тренди у розташуванні брендів будуть триматися до закінчення пільг на електромобілі, “а далі вже настане час інших сил”.
В свою чергу, асоціація “Укравтопром” повідомила в телеграм-канали, що у минулому місяці українці придбали понад 6,4 тис. нових легкових авто – на 1% більше, ніж у липні минулого року і на 7% більше, ніж в червні поточного.
За даними асоціації, марка-лідер Toyota зменшила продажі на 20% до липня-2024 – до 820 од., тоді як BYD стрімко наближується до неї, покращивши минулорічний результат у 3,2 рази – до 744 од. і злетівши на другу сходинку рейтингу з дев’ятої торік.
В десятку також увійшли Renault – 654 од. (+11%); Skoda – 559 од. (+48%); Volkswagen – 491 од. (+47%); Honda – 319 од. (+9%); Hyundai – 298 од. (+32%); BMW – 263 од. (-58%); Audi – 253 од. (+20%); та Zeekr – 191 од. (+125%).
“Всього з початку року в країні було зареєстровано близько 39,3 тис. нових легковиків, що лише на 0,1% більше ніж торік”, – повідомляє “Укравтопром”.
Як повідомлялось, за даними AUTO-Consulting, у 2024 році продажі нових легкових авто в Україні зросли на 9,8% до 2023 року – до 71,3 тис. од., а за даними “Укравтопрому” первинні реєстрації зросли на 14% – до 69,6 тис. од.
