АТ “Укрзалізниця” (УЗ) вчасно та у повному обсязі сплатила купонний платіж за єврооблігаціями із погашенням у 2026 році, який припадав на 9 липня, повідомив голова правління компанії Олександр Перцовський.
В кулуарах панельної дискусії “No Security – No Recovery”, організованої Фондом Пінчука та YES на полях URC2025, він підкреслив, що компанія виконує свої зобов’язання, незважаючи на погіршення ліквідності.
Напередодні УЗ повідомила, що має сплатити купони, які припадають на 9 та 15 липня, за єврооблігаціями з погашенням у 2026 та 2028 роках відповідно, хоча у I кварталі 2025 року показник EBITDA досяг від’ємного значення через падіння обсягів вантажоперевезень (-17% рік до року порівняно з I кварталом 2024 року) та стрімке зростання операційних витрат.
“З початку року доступні грошові кошти суттєво скоротилися, збільшуючи потребу у фінансуванні від міжнародних фінансових організацій для покриття критичних капітальних інвестицій та потреб ліквідності під час триваючої війни”, – зазначила пресслужба.
“Без такої підтримки з боку стратегічних партнерів, ймовірно, компанія не змогла б виконати свої фінансові зобов’язання перед власниками єврооблігацій”, – йшлося у пресрелізі.
Окрім цього, зазначалося, що “Укрзалізниця” залучила фінансового радника та шукає рішення щодо своїх єврооблігацій шляхом переговорів із держателями єврооблігацій з метою досягнення належного боргового полегшення та пом’якшення викликів ліквідності в найближчі роки.
В січні 2025 року “Укрзалізниця” капіталізувала перенесені в результаті реструктуризації в 2022 році купонні виплати за єврооблігаціями-2026 зі ставкою 8,25% на суму $108,28 млн та за єврооблігаціями-2028 зі ставкою 7,875% – на суму $51,9 млн. Це збільшило обсяги цих випусків відповідно до $703,18 млн та $351,9 млн.
11 липня у Чернігові поновлює роботу автозаправний комплекс UKRNAFTA на вул. Кільцева, 8 — повністю відбудований та оновлений після руйнувань, яких зазнав під час бойових дій у 2022 році.
Популярний серед мешканців міста та передмістя АЗК отримав нове життя: сучасний дизайн, стильний мінімаркет, безкоштовний Wi-Fi, станція підкачки шин, а також продаж AdBlue.
На початку повномасштабного вторгнення, у лютому–березні 2022 року, українські військові зупинили наступ ворога на підступах до Чернігова. Водночас АЗК, що опинився на лінії вогню, був зруйнований. Його відбудова — це не лише технічне оновлення, а й символ поступового відновлення міста.
З нагоди відкриття, з 11 по 13 липня на відвідувачів АЗК UKRNAFTA чекатимуть приємні бонуси:
50% знижка на гарячий напій або хот-дог — для всіх, хто заправиться або зробить покупку в магазині;
Безкоштовні* пончики для дітей;
Повітряні кульки — для створення святкового настрою;
Подарунковий сертифікат на 50% знижку на каву або хот-дог, який можна використати з 14 липня до 10 серпня.
АЗК UKRNAFTA на Кільцевій, 8 — це не лише зручна зупинка для водіїв, а й ще один крок у відновленні інфраструктури Чернігова.
*Під «безкоштовно» мається на увазі символічна вартість 0,10 грн відповідно до чинного законодавства України.
Курс біткойна на торгах у середу оновив історичний максимум завдяки підвищенню апетиту інвесторів до ризику і стійкому попиту з боку інституціоналів.
Вартість цієї криптовалюти під час сесії напередодні піднімалася до рекордних $112,022 тис., а на 10:11 кч четверга знижується на 0,5% і становить $111,185 тис.
Підтримку біткойну надає сприятлива політика адміністрації президента США Дональда Трампа щодо криптовалют.
Крім того, компанія Trump Media & Technology Group, материнська компанія соцмережі Трампа Truth Social, хоче запустити криптовалютний ETF, який, зокрема, інвестуватиме в біткойн.
“Біткойн – єдиний відомий мені актив, який стає менш ризикованим у міру зростання в розмірі”, – цитує Reuters слова глави Professional Capital Management Ентоні Помпліано.
Від початку року курс біткойна підвищився на 19%, за останні 12 місяців – майже вдвічі.
Заповадження Європейським Союзом із середини червня квотування імпорту українського масла призвело до зростання внутрішніх цін на продукт, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро” в середу.
“За перші два тижні дії квот українські постачальники використали вже близько 25% від передбаченого обсягу, і попит з боку європейських покупців залишається високим через цінову різницю”, – зазначили аналітики.
Вони зауважили, що демпінг у торгівлі українським маслом викликає невдоволення у польських виробників, що може негативно вплинути на переговори щодо подальшого розширення торговельних пільг для України. У Європейській Комісії вже зважають на ці сигнали, йдеться у повідомленні.
За інформацією експертів, за попередніми оцінками, за червень з України вивезено попри паузу в експорті на початку місяця значно більше цього товару, ніж в середньому в першому кварталі. Основним драйвером стали високі експортні ціни: у ЄС — $7300–7500/тонна (FCA), у Молдову — не менше $7000/тонна.
Водночас у другій половині червня внутрішні ціни на масло продовжили зростати піднялися.
“Попри скорочення виробництва порівняно з травнем, у липні очікується випуск масла значно більший, ніж торік”, – прогнозують в “Інфагро”.
Бізнесмен В’ячеслав Мішалов, який має значні активи в декількох секторах, що в основному зосереджені в Дніпровському регіоні, утримується від інвестицій в українську нерухомість до переоцінки цінностей на цьому ринку, заявив він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Я не фанатію від будівництва або будівельного бізнесу, тому що в Україні немає такої ціни на нерухомість, щоб це був хороший бізнес. Відповідно, або треба будувати погано, або треба продавати дорого. Мені такий формат не подобається», – сказав він.
Мішалов додав, що у тих рідкісних забудовників, які намагаються будувати якісно і продавати дорого, він не бачить великого успіху.
«Нових будівництв немає і найближчим часом, на мою думку, не буде. Якщо в Києві ще щось ворушиться, то в Дніпрі я спостерігаю, як кілька забудовників тільки добудовують і виконують свої зобов’язання. З тим рівнем собівартості мені, як інвестору, це нецікаво», – зазначив бізнесмен.
За його оцінкою, був якийсь сплеск на західній Україні, але дуже короткостроковий: хто встиг звідти вийти з грошима, тому пощастило, а решта там залишаться з великими мінусами.
“Я живу в Дніпрі, який отримує і отримував за всю війну багато влучень, але не маю жодної думки піти собі купувати нерухомість на західній Україні. З багатьох причин. Я вважаю, що сьогодні вона переоцінена. А в момент, як тільки з’явиться якийсь горизонт стабільності, вона перетвориться на черепки. Так що це не актив, а якась психопатія«, – вважає Мішалов.
За його словами, напевно є сенс інвестувати гроші в якусь нерухомість на західній Україні, якщо є плани переїзду туди. »Але якісної нерухомості там немає і не планується, тому що всі бігли за хайпом, за швидкістю – швидше зібрати гроші з потенційних клієнтів. Це не якісне будівництво”, – додав він.
Інвестор зазначив, що коли вибирав, де купити квартиру в Дніпрі та Києві, було буквально кілька будинків, якісно спроектованих і побудованих.
«У секторі нерухомості має відбутися велика переоцінка цінностей. Повинні почати будувати відповідно до наявних будівельних норм», – підкреслив Мішалов.
Водночас він повідомив, що має проект реставрації фасаду історичної будівлі в центрі Києва, на який хоче витратити «десятки мільйонів гривень». За словами бізнесмена, він був «у стані гарного афекту» після спілкування з першим заступником керівника ДАБІ Іриною Гіоане, яка з власної ініціативи привітала таку активність компанії.
“Нам дали дозвіл на реставрацію. Постараємося до глибокої осені встигнути все закінчити красиво – відновити так, як було запроектовано 100 років тому”, – сказав Мішалов.
Він додав, що компанія намагалася отримати цей дозвіл півтора року, хоча в країні і так малий попит на реставраторів, яких залишилося дві команди: по одній в Києві та Одесі.
Він також уточнив, що його бізнеси функціонують окремо від бізнесів його батька Дмитра Мішалова – також відомого дніпровського бізнесмена і забудовника (група «Майстер»).
Як повідомив бізнесмен в інтерв’ю, всі його активи вже досить якісно структуровані, а управління здійснюється через АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд »Фортресс”.
Серед інвестицій Мішалова – фінансова компанія «Є Гроші», провайдер “Фрегат”, мережа Lotus з 4 АЗС у Дніпрі та Новомосковську і торговець нафтопродуктами «Лотус Ойл Трейдинг», IT-напрямок і портал новин «Інформатор».
Фонд, у свою чергу, управляється компанією з управління активами ТОВ «КУА »МПСС” з Дніпра, власниками якої є Сергій Шишкін – 50%, Ігор Суходольський – 41% і Ольга Мухіна – 9%.
«Власної компанії з управління активами у мене немає, керую всім максимально через фонд. На мій погляд, сьогодні це один з найкращих інструментів володіння та управління, в тому числі фінансовими потоками», – підкреслив Мішалов.
Джерело: https://interfax.com.ua/