Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді заявив, що залишається послідовним прихильником ідеї миру, і там «де ми можемо діяти як миротворці, ми з радістю беремо на себе цю відповідальність».
«Тому що Індія – це земля Гаутама Будди і Махатми Ганді. І індійці не схильні до ворожнечі та конфліктів. Натомість ми підтримуємо гармонію… Ми виступаємо за мир. І там, де ми можемо діяти як миротворці, ми з радістю беремо на себе цю відповідальність», – сказав Моді в інтерв’ю для подкасту Лекса Фрідмана, оприлюдненому в неділю.
За словами прем’єра, він має добрі стосунки як з Україною, так і з Росією.
«Я маю близькі стосунки як із Росією, так і з Україною. Я можу сидіти з президентом Путіним і говорити, що зараз не час для війни. І я також можу по-дружньому сказати президенту Зеленському, що, брате, незалежно від того, скільки людей стоїть із тобою у світі, на полі бою ніколи не буде рішення. Рішення прийде тільки тоді, коли і Україна, і Росія сядуть за стіл переговорів», – сказав глава уряду Індії.
«Спочатку знайти мир було складно, але нинішня ситуація надає можливість для змістовних і продуктивних переговорів між Україною та Росією», – наголосив Моді.
За його словами, війна принесла «багато страждань, постраждав навіть Глобальний Південь». «Світ бореться з кризою продовольства, палива та добрив. Отже, світова спільнота має об’єднатися в прагненні до миру. Що стосується мене, то я завжди стверджував, що я на боці миру. Я не є нейтральним. У мене є позиція, і це – мир. І мир – це те, до чого я прагну», – резюмував Моді.
ИНДИЯ, Моді, ПЕРЕГОВОРЫ, РОСІЯ
Україна більше не є головним пріоритетом США за президента Дональда Трампа. Оскільки він, схоже, зближується з Росією Владіміра Путіна, адміністрація Трампа, швидше за все, захищатиме Тайвань та Ізраїль, аніж Україну.
Насуваються торговельні війни з Китаєм і Європою, тарифні суперечки з сусідами Канадою і Мексикою, війна в Газі, падіння фондових ринків і протести проти масових звільнень: Президент США Дональд Трамп зараз воює на багатьох (частково власних) фронтах одночасно.
На тлі цих криз виникає ще одне питання. Чи дадуть США Україні впасти? Здається, що відповідь «так» є лише питанням часу.
Після низки невдалих спроб нав’язати тимчасове припинення вогню між Києвом і Москвою є багато факторів, які, здається, вказують на цей загрозливий сценарій.
Трамп: Україна «може не вижити
Нещодавно Трамп сам звернувся до цього питання. В інтерв’ю американському телеканалу Fox News після сварки зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським у Білому домі 27 лютого ведуча Марія Бартіромо запитала президента США, чи «комфортно» йому з думкою про те, що Україна «може не пережити» війну з Росією.
«Ну, вона може не вижити в будь-якому випадку, – сказав Трамп в інтерв’ю Fox News. «Для цього потрібні двоє. Послухайте, цієї війни не повинно було статися, але вона сталася. Отже, тепер ми застрягли в цьому безладі».
Марко Рубіо, новий держсекретар США, також дав зрозуміти, що Україна не є пріоритетом для адміністрації Трампа під час слухань у Сенатському комітеті у закордонних справах 15 січня.
Рубіо заявив, що США продовжуватимуть підтримувати своїх найближчих союзників, прямо згадавши Тайвань та Ізраїль. Щодо України, він сказав, що настав час бути «реалістами» і припустив, що обидві сторони повинні будуть піти на «поступки».
«Але в кінцевому підсумку, за президента Трампа, головним пріоритетом Державного департаменту США будуть Сполучені Штати», – сказав він. «Гроші американських платників податків повинні витрачатися тільки на просування інтересів США, і кожна копійка повинна бути ретельно перевірена, щоб забезпечити її щирість і ефективність».
У нещодавній статті для The Guardian Стефан Вертхайм, експерт з питань зовнішньої політики США з Фонду Карнегі за міжнародний мир, зазначив, що «жоден з попередників Трампа ніколи не брав на себе зобов’язання боротися за Україну. Джо Байден прямо виключав можливість відправки американських військ, коли бачив, що наближається повномасштабне вторгнення Росії».
Він додав, що жоден з союзників по НАТО не став на безпосередній захист України. «Причина очевидна: це означало б війну з Росією, перспективу, яку союзники по НАТО все ще можуть стримувати, незалежно від того, що відбувається в Україні».
«Якщо Україна і Європа продовжать наполягати на сильних американських гарантіях безпеки, – продовжив він. «У них є невеликий шанс досягти успіху і більший шанс створити постійний розрив з Трампом. Президент може дійти висновку, що його союзники відмовляються слухати і, що ще гірше, продовжують намагатися заманити його в пастку».
Чи є Україна пішаком у відносинах між Росією та США?
Штефан Майстер, керівник Центру порядку та управління в Східній Європі, Росії та Центральній Азії при Німецькій раді з міжнародних відносин, дуже критично ставиться до відмови Трампа надати Україні гарантії безпеки.
Президент США «вже значно погіршив свою переговорну позицію і позицію України», – сказав він в інтерв’ю німецькій телерадіокомпанії SWR. «Чому Москва повинна йти на якісь компроміси, коли президент США вже пропонує половину того, що вимагає Росія?»
Він сказав, що він стурбований тим, що Україна може просто опинитися на узбіччі, оскільки відносини між Росією і США перебудовуються. «У мене таке враження, що Трампу, зрештою, начхати на Україну», – сказав він, пояснивши, що Україна може бути просто “пішаком”, який віддають Росії в обмін на “інші речі”.
Ці «інші речі» можуть бути пов’язані з темами, про які говорив Рубіо. Ізраїль і мир на Близькому Сході, відносини з Китаєм, відносини з Іраном і зближення між Вашингтоном і Москвою.
Американський оглядач Роберт Каган не має ілюзій. «Президент Трамп чітко дав зрозуміти, що США більше не готові захищати Європу», – сказав колишній республіканець, який консультував кількох американських президентів, в інтерв’ю німецькому тижневику Die Zeit.
Каган зазначив, що ідея відстоювати демократію в інших регіонах світу є чужою для Трампа. «Він, здається, не має жодних сумнівів щодо укладення «угоди» зі злочинним режимом Путіна через голови європейців».
https://www.dw.com/en/how-much-will-trump-white-house-back-ukraine/a-71933259
Гендиректор міжнародного аеропорту «Львів» імені короля Данила Галицького (LWO) Тетяна Романовська заявила, що аеропорт може відновити польоти наприкінці весни або на початку літа «за оптимістичним сценарієм», повідомляє львівське видання «Високий замок».
«Ми б хотіли, щоб відкриття аеропорту відбулося в літній період, тому що розуміємо, що основний авіаційний трафік припадає на відпустки, літо і коли довгий день. Якщо це відбудеться вже у квітні або травні, то для нас це буде дуже добре», – сказала в інтерв’ю Романовська.
Вона додала, що «п’ять-сім» авіакомпаній готові працювати у Львові протягом місяця після запуску терміналу.
«Зі Львова готові літати авіакомпанії Wizzair, Air Baltic, Turkish Airlines, Sky Up, Austrian Airlines, Lufthansa, LOT. Зараз ідеться про відновлення регулярних рейсів зі Львова. Чартерні рейси, найімовірніше, пробуватиме повернути авіакомпанія Sky Up. У них хороша мережа маршрутів у Європі», – зазначила очільниця аеропорту.
У 2024 році ринок житлової нерухомості Латвії продемонстрував помірне зростання та стабільність, незважаючи на глобальні економічні виклики.
У Ризі ціни на квартири збільшилися на 5-7% порівняно з попереднім роком, тоді як в інших великих містах, як-от Даугавпілс і Лієпая, зростання становило близько 3-4%.
Більшість угод з новими квартирами в столиці укладалися в ціновому діапазоні від 100 000 до 150 000 євро, що свідчить про стійкий попит на житло середнього цінового сегмента.
У 2024 році спостерігався підвищений інтерес до заміської нерухомості, що пов’язано зі зміною вподобань покупців, які прагнуть просторішого та екологічнішого житла.
Однак у сегменті новобудов було відзначено зниження продажів на третину, тоді як на вторинному ринку і в серійних будинках продажі зросли.
Зростання процентних ставок за іпотечними кредитами через збільшення ставки Euribor призвело до зниження активності на ринку нерухомості. Багато покупців зайняли вичікувальну позицію, очікуючи стабілізації умов кредитування.
Експерти очікують пожвавлення ринку нерухомості у 2025 році. Зниження процентних ставок і стабілізація економічної ситуації можуть стимулювати попит на житло. Очікується, що ринок стане більш динамічним, а покупці будуть готові інвестувати в «зелену» архітектуру та енергоефективне житло.
Однак питання цін залишиться актуальним, і покупцям доведеться обирати між більш просторим житлом за межами міста або меншими квартирами в центрі. Загалом, 2025 рік обіцяє бути сприятливим для ринку нерухомості Латвії, з можливістю зростання активності та стабілізації цін.
Джерело: http://relocation.com.ua/analiz-rynku-zhytlovoi-nerukhomosti-la/
За стандартними показниками, такими як зростання робочих місць, ВВП і фондового ринку, економіка США була у відмінній формі
Дональд Трамп продовжує стверджувати, що успадкував жахливу економіку від Джо Байдена, і багато американців вірять йому, хоча це неправда. Під час маркетингового заходу для компанії Tesla у Білому домі у вівторок Трамп заявив, що США та їхня економіка «пішли в пекло» за часів Байдена. Минулого тижня у своєму національному зверненні до Конгресу Трамп сказав: «Ми успадкували від попередньої адміністрації економічну катастрофу та інфляційний кошмар».
Але правда полягає в тому, що за стандартними економічними показниками економіка США була у відмінній формі, коли Байден передав Трампу ключі від Білого дому, хоча більшість американців, засмучених інфляцією, говорили соціологам, що економіка перебуває в поганому стані.
Коли Байден залишив посаду, рівень безробіття становив лише 4,1%, а за чотири роки перебування Байдена на посаді середній рівень безробіття був нижчим, ніж за будь-якого президента з 1960-х років. Трамп неодноразово виступав проти високої інфляції за часів Байдена, але факт залишається фактом: коли Байден залишив посаду, рівень інфляції знизився до 2,9% – більш ніж на дві третини від свого піку і наблизився до цільового показника інфляції, встановленого Федеральною резервною системою.
Мало того, зростання ВВП країни було вражаючим, збільшившись на 3,1% наприкінці президентського терміну Байдена. З моменту закінчення пандемії економічне зростання в США було значно вищим, ніж у Великій Британії, Франції, Німеччині та інших країнах G7. Незадовго до дня виборів журнал Economist опублікував статтю, в якій говорилося, що економіка США є «предметом заздрості всього світу» і «залишила інші багаті країни в пилу».
Трамп часто говорить, що зростання робочих місць за Байдена було жахливим, але факт залишається фактом: за час президентства Байдена в США було створено 16,6 млн робочих місць – більше, ніж за будь-який чотирирічний термін будь-якого попереднього президента США. За Трампа зростання робочих місць було набагато гіршим – протягом його першого чотирирічного терміну країна втратила 2,7 млн робочих місць, що робить президентство Трампа першим з часів Герберта Гувера, під час якого країна зазнала чистої втрати робочих місць. Пандемія значною мірою спричинила це, але навіть протягом перших трьох років президентства Трампа, до початку пандемії, зростання кількості робочих місць було лише вдвічі меншим, ніж за Байдена.
Нещодавно Трамп неодноразово вихвалявся, як його тарифи повернуть виробництво. Однак Трамп не помічає, що Байден домігся значних успіхів у відновленні виробництва та робочих місць на заводах. За більшості останніх президентів США втрачали робочі місця в промисловості, але за Байдена країна отримала вражаючі 750 000 робочих місць на заводах, що є найбільшим показником за будь-якого президента з 1970-х років. Основною причиною цього стало те, що в результаті ухвалення Байденом законодавства про «зелені» робочі місця та Закону про мікросхеми для стимулювання виробництва напівпровідників інвестиції у виробництво різко зросли, більш ніж удвічі за чотири роки перебування Байдена на посаді.
Байден неабияк пишався тим, як розвивалася економіка під його керівництвом, хоча йому не вдалося переконати більшість американців у тому, що справи йдуть добре. У грудні Байден написав: «Доходи зросли майже на $4 000 з урахуванням інфляції [з моменту його вступу на посаду], а профспілки домоглися підвищення заробітної плати від 25% до 60% в таких галузях, як автомобілебудування, порти, аерокосмічна промисловість і вантажоперевезення. Ми отримали 20 мільйонів заявок на відкриття малого бізнесу. Наша економіка зростала в середньому на 3% на рік протягом останніх чотирьох років – швидше, ніж будь-яка інша розвинена економіка. Внутрішнє виробництво енергії знаходиться на рекордно високому рівні».
Багато економістів категорично не погоджуються з твердженням Трампа про те, що він успадкував погану економіку. Пол Кругман писав, що в січні, коли Байден залишив посаду, США мали те, що було «дуже схоже на економіку Золотоволосої, в якій все більш-менш правильно». Марк Занді, головний економіст Moody’s Analytics, висловився ще більш оптимістично. «Президент Трамп успадкував економіку, яка є найкращою з тих, що коли-небудь були», – сказав він. «Економіка США є предметом заздрості решти світу, оскільки це єдина значна економіка, яка зростає швидше після пандемії, ніж до пандемії».
Трамп звертає увагу на один показник економіки понад усе: стан фондового ринку. Протягом чотирьох років Байдена Уолл-стріт працював дуже добре. Промисловий індекс Dow Jones виріс на 39%, а S&P 500 злетів на 55,7%, в тому числі на 28% протягом 2024 року. На противагу цьому, фондовий ринок в цілому знизився з моменту вступу Трампа на посаду, оскільки інвестори занепокоєні тарифною війною президента проти торговельних партнерів США.
Безумовно, за Байдена були серйозні економічні проблеми. Доступність житла була головною проблемою, а інфляція зросла до некомфортного рівня. Стрибок цін був спричинений здебільшого двома факторами: пандемією, яка породила світові проблеми з ланцюгами поставок, і війною Путіна в Україні, що призвела до зростання цін на продукти харчування та паливо. Але Трамп, засуджуючи Байдена за інфляцію, ігнорує все це.
Оскільки торговельна війна Трампа лякає ринки і змушує знервованих керівників компаній переглядати свої інвестиційні плани, багато економістів кажуть, що все більш і більш імовірно, що цього року США спіткнуться об рецесію.
Трамп давно відмовляється брати на себе відповідальність за помилки і проблеми, і, неодноразово заявляючи, що успадкував жахливу економіку, він, схоже, закладає основу для того, щоб звинуватити Байдена, якщо країна скотиться в болісну рецесію.
Джерело: https://www.theguardian.com/business/2025/mar/16/trump-biden-economy
Австрія виділить Україні EUR5 млн на розмінування сільгоспземель і EUR2 млн на підтримку програми Grain from Ukraine на тлі візиту глави Міністерства закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер до Києва у п’ятницю, повідомило Die Presse.
“Для Майнл-Райзінгер поїздка до Києва — “перша справжня поїздка за кордон” на її новій посаді, оскільки Брюссель, який вона відвідала минулого тижня, насправді не є для неї візитом в іншу країну”, – пише видання.
Європейське ЗМІ додало, що у багажі глави МЗС Австрії є чек на EUR5 млн на допомогу в розмінуванні сільськогосподарських угідь і EUR2 млн на постачання українського зерна країнам Близького Сходу, які його потребують.
Як повідомлялося, міністр закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер приїхала в п`ятницю до Києва. Одразу після прибуття вона разом із міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою поклали квіти до стіни пам’яті загиблим українським військовим.
У програмі візиту Майнль-Райзінгер – зустріч з українським керівництвом, зокрема з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем.
