ТОВ “СП «Нібулон»”, один із найбільших операторів зернового ринку України, завершило посівну кампанію озимих сільгоспкультур, під які виділило на 16,1 тис. га, повідомила пресслужба зернотрейдера на фейсбук-сторінці.
Згідно з повідомленням, на полях “Нібулону” було посіяно 8,6 тис. га озимої пшениці та 7,5 тис. га озимого ріпаку. Переважно ці посіви сконцентровані в Миколаївській області. Згідно зі стратегією розвитку аграрного напряму у 2024 році, площу посіву ріпаку було збільшено майже втричі, тоді як озимої пшениці менше на 20% порівняно з попереднім роком.
Розширення площ під посіви ріпаку зумовлено високою рентабельністю цієї культури, що робить її економічно привабливою навіть в умовах мінливого клімату, пояснили в агрохолдингу.
У “Нібулоні” зазначили, що в сезоні-2024 аграрний підрозділ агрохолдингу змушений був зважати на несприятливі погодні умови та коригувати свою роботу: другий рік поспіль посів проводили в сухий ґрунт, а насіння “консервували”, очікуючи сприятливої погоди.
“За таких обставин існують ризики провокативних опадів, які спричиняють проростання насіння, але є недостатніми для розвитку рослини і можуть призвести до її загибелі. Таким чином ми втратили і змушені були пересівати частину ріпаку. Але, незважаючи на такі обставини, переважна більшість сходів вижила, розвинулась і заходить у зиму в задовільному та доброму стані»”, – наголосив директор агровиробництва агрохолдингу Олег Веселов.
За його інформацією, вирішити ситуацію допомогли технології вологозбережного обробітку ґрунту, впроваджувані в компанії, що покращували якість та економіку посівів навіть в умовах посухи та обмеженого доступу до вологи.
ТОВ “СП «Нібулон» створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію до більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Україна в січні-жовтні поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 46,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 19,842 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, яку оприлюднила Державна митна служба (ДМС), за цей період імпорт бокситів у грошовому вираженні зріс на 50,9% – до $2,681 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (70,31% постачань у грошовому вираженні), Китаю (26,67%) та Іспанії (2,91%).
Реекспорт бокситів у зазначений період цього року, як і в січні-жовтні-2023, Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% постачань у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Група компаній NIKO, відома як один із провідних операторів автомобільного ритейлу та дистрибуції в Україні, під керівництвом Дениса Фоменка планує до кінця 2024 року випустити близько 30 броньованих пікапів військового призначення. Цей новий напрямок компанія запускає на базі «НІКО СпецАвто» — підприємства, яке спеціалізується на проєктуванні та виробництві броньованих автомобілів.
Як зазначив генеральний директор «НІКО СпецАвто» Денис Фоменко, компанія активно розвиває новий напрямок виробництва військової техніки. До кінця 2024 року планується випустити 30 броньованих пікапів NIKO, які будуть використовуватися для виконання спеціалізованих завдань. Ці автомобілі розроблені для задоволення потреб військових структур, що потребують надійних і високоефективних транспортних засобів.
Броньовані пікапи NIKO створені на базі моделі Isuzu D-Max, адаптованої для військових завдань завдяки спеціальному броньованому захисту та лебідці із зусиллям 7620 кг, що дозволяє долати бездоріжжя та буксирувати важкі вантажі. Денис Фоменко підкреслює, що, попри броню, пікапи зберігають маневреність і здатність виконувати складні завдання без втрати якості пересування.
Одна з головних переваг броньованих пікапів NIKO, як зазначає Денис Фоменко, полягає у високій вантажопідйомності, яка становить 1100 кг — це на 35% більше порівняно з аналогами, такими як Toyota Hilux чи SsangYong Musso. Це робить пікапи ідеальними для перевезення військового спорядження, транспортування матеріалів чи буксирування техніки. Технічні характеристики пікапа включають:
Денис Фоменко акцентує на тому, що ці параметри роблять пікапи NIKO ідеальними для військових завдань у складних умовах. Завдяки універсальності вони можуть виконувати такі місії, як транспортування спорядження, евакуація поранених чи буксирування пошкодженої техніки.
Виробництво броньованих автомобілів військового призначення стало можливим завдяки впровадженню сучасних технологій у «НІКО СпецАвто». За словами Дениса Фоменка, підприємство має великий досвід у виробництві броньованих цивільних авто, що дозволило розпочати роботу над військовими пікапами. Компанія прагне не лише задовольнити внутрішній попит, а й виходити на міжнародний рівень, пропонуючи продукцію для збройних сил інших країн.
Група NIKO, за підтримки Дениса Фоменка, також активно працює в інших сферах, зокрема в логістиці, аграрному секторі, IT та страхуванні. Це забезпечує стійку фінансову основу для нових проєктів, а також можливість інвестувати в інноваційні розробки для утримання конкурентних позицій на ринку.
“Ми постійно вдосконалюємо наші технології, що дозволяє відповідати найвищим вимогам ринку,” — наголосив Денис Фоменко.
Проєктування та виробництво броньованих авто є важливим напрямом для групи NIKO. В умовах зростаючої потреби у надійній військовій техніці компанія розробляє рішення, що здатні відповідати сучасним вимогам військової індустрії. Пікапи NIKO виконують широкий спектр завдань, серед яких як транспортування військових вантажів, так і підтримка операцій у польових умовах.
Компанія не обмежується військовими пікапами. «НІКО СпецАвто» під керівництвом Дениса Фоменка також займається розробкою броньованих цивільних автомобілів для потреб приватних клієнтів, що вимагають високого рівня захисту.
Група NIKO має амбітні плани з подальшого розширення виробництва та розвитку технологій. Компанія планує збільшити обсяги випуску броньованих пікапів та розширити асортимент продукції для військових потреб, задовольняючи запити українських збройних сил і виходячи на міжнародні ринки.
“Ми впевнені у перспективах розвитку цього напрямку та зможемо зайняти провідні позиції у сфері виробництва броньованих автомобілів,” — підсумував Денис Фоменко.
Окрім виробництва автомобілів, група NIKO займається іншими видами бізнесу, серед яких логістика, аграрний сектор, IT та страхування. Це дозволяє стабільно розвиватися навіть в умовах економічних викликів. Кожен із цих напрямів є важливою частиною стратегії компанії, яка спрямована на диверсифікацію бізнесу та максимізацію прибутковості.
Завдяки ефективному керівництву Дениса Фоменка група NIKO продовжує розвиватися і займати провідні позиції на ринку броньованих авто в Україні. Випуск нових броньованих пікапів для військових потреб — важливий крок, що дозволить задовольнити зростаючі потреби у сучасній техніці для спеціалізованих завдань.
ПрАТ «Укргідроенерго» 12 листопада оголосило тендер на обов’язкове особисте страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд) своїх філій.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro, цінна пропозиція становить 104 тис. грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 21 листопада.
Американська Holtec International запросила фахівців АТ «НАЕК “Енергоатом” до проєктної групи, яка працюватиме над розгортанням малого модульного реактора (МММ) SMR-300 на майданчику АЕС Palisades у США.
Про це повідомив «Енергоатом» із посиланням на президента і головного виконавчого директора Holtec Кріса Сінгха в Телеграм-каналі в середу.
«Участь представників «Енергоатома» на етапах будівництва, випробувань і введення в експлуатацію ММР на майданчику АЕС Palisades (США) дасть змогу компанії набути досвіду для подальшого впровадження цієї технології в Україні», – зазначили в НАЕК.
За словами очільника «Енергоатома» Петра Котіна, запрошення спеціалістів компанії до проєктної групи Holtec є черговим свідченням високої довіри до України та «Енергоатому» від стратегічних партнерів.
«Ми раді отримати це запрошення, яке демонструє не тільки підтримку в цей непростий для країни час, а й визнає високий професіоналізм і компетентність наших атомників», – наголосив він.
Раніше Holtec отримав кредит Міністерства енергетики США в розмірі $1,52 млрд на перезапуск АЕС Palisades – на станції планується розгорнути два реактори SMR-300.
Як повідомлялося, «Енергоатом» і Holtec реалізували проєкт будівництва та введення в експлуатацію Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива в Україні (ЦСВЯП).
Також компанії досягли домовленості щодо реалізації в Україні двох масштабних проєктів: будівництва заводу з виробництва компонентів ММР і зведення заводу з виробництва компонентів для ЦСВЯП, які досі вироблялися в США.
ENERGOATOM, Holtec, SMR-300, АЭС, БУДІВНИЦТВО, реактор, США
Міжнародний венчурний фонд TA Ventures зацікавлений в інвестиціях у криптовалютні Web3, а також у фінтех-проекти, зокрема необанки, розповіла засновниця фонду Вікторія Тігіпко в інтерв’ю проєкту Business Breakfast, організованому Forbes у Києві.
«Інвестувати в так звані криптопроєкти Web3 проєкти – так, мене це цікавить. Дивимося проєкти, які пов’язані. Це платформні рішення, це такі проєкти, які можна використовувати на глобальному рівні», – сказала вона, водночас зазначивши, що TA Ventures уже є інвестором фінтех-компанії, що спеціалізується на криптовалютних платіжних рішеннях, – MoonPay – і криптовалютної біржі Gemini.
«Такі проєкти в такому масштабі нас цікавлять», – запевнила Тігіпко.
За її словами, фонд TA Ventures також зацікавлений у фінтех-проєктах і вже інвестував у проєкт необанку одного із засновників українського monobank Дмитра Дубілета, екс-керівника відділу злиттів і поглинань KPMG Ніка Безкровного і постачальника хмарних операційних систем Corezoid Олександра Витязя – Fintech Farm.
«Чому необанки? У нашому розумінні світ фінтеху рухається в напрямку One-Stop-Shop («єдиний магазин» – модель бізнесу або обслуговування, яка пропонує повний спектр продуктів або послуг для задоволення різних потреб клієнтів в одному місці або на одній платформі)… Тому ми робимо ставку саме на такі продукти», – акцентувала Тігіпко.
За її даними, Fintech Farm працюють у В’єтнамі, Єгипті. Найближчим часом плануються запуски в Індії, Азербайджані, Грузії.
Засновниця TA Ventures розповіла, що найближчим часом увійде до правління глобальної організації Endeavor, заснованої 1997 року Ліндою Роттенберг і Пітером Келлнером. Одне із завдань Endeavor – перетворення ринків, що розвиваються, шляхом пошуку і розвитку підприємницьких талантів.
«Незабаром я стану борд-мембером Endeavor. Будучи борд-мембером, я інвестую в український Endeavor… Для мене це як віддати данину розвитку українського стартап-бізнесу екосистемі», – повідомила вона.
Міжнародний фонд TA Ventures заснований Вікторією Тігіпко 2010 року. Він фокусується на таких технологічних секторах, як мобільність, цифрова охорона здоров’я, фінтех, промислові технології, корпоративне програмне забезпечення, технології нерухомості, логістика, фінансові послуги, IoT. Фонд інвестує в технологічні стартапи ранніх стадій, орієнтовані на такі сектори, як HealthTech, FinTech, B2B Software і рішення для мобільності. Середній обсяг інвестицій становить від $100 тис. до $500 тис. на стадіях Pre-Seed і Seed.
В.Тігіпко також є засновницею приватного інвестиційного клубу для інвесторів-ангелів iClub, який надає своїм членам можливість інвестувати в перспективні стартапи і брати участь у найбільших технологічних конференціях.
