Імпорт обладнання для забезпечення енергоавтономності у 2021-2023 рр., млн дол США
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про реорганізацію державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт” шляхом його приєднання до державного підприємства “Стивідорна компанія “Ольвія”, повідомляє представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
“Погоджено пропозицію Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури щодо реорганізації державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт” шляхом його приєднання до державного підприємства “Стивідорна компанія “Ольвія”, – написав Мельничук.
Національний банк України (НБУ) затвердив Концепцію відкритого банкінгу, що визначає напрямки розвитку та дорожню карту для впровадження в Україні API (application programming interface) як платформи для обміну даними між постачальниками платіжних послуг.
“Впровадження в Україні відкритого банкінгу матиме позитивний вплив на ринок фінансових послуг. Зокрема, сприятиме розвитку фінтеху, впровадженню інновацій у платіжній сфері, посиленню конкуренції та, як наслідок, покращенню якості наявних і створенню нових платіжних послуг і продуктів”, – передає пресслужба регулятора слова заступника голови НБУ Олексія Шабана.
Зазначається, що відкритий банкінг передбачає структурований і безпечний обмін даними між постачальниками платіжних послуг через відкриті API.
“Йдеться про розвиток нової екосистеми, заснованої на інтерфейсі прикладного програмування (API) і призначеної для розробки платіжних продуктів і послуг – більш різноманітних і привабливих для клієнтів”, – зазначає Нацбанк.
Регулятор нагадав, що відповідно до закону “Про платіжні послуги” відкритий банкінг в Україні має запрацювати в серпні 2025 року.
Уточнюється, що відкритий банкінг передбачає, що банки та інші надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку мають відкрити свої API для надавачів нефінансових платіжних послуг із можливістю підключення до інтерфейсів їхніх сервісів із метою отримання доступу до відомостей за рахунком користувача та ініціювання платіжних операцій.
Підкреслюється, що у відкритому банкінгу тільки користувач (фізична або юридична особа) вирішує, хто має отримати доступ до його рахунку та конкретного обсягу інформації.
Ключовою перевагою такого обміну Нацбанк називає можливість користувачам фінпослуг обирати зручний і сучасний спосіб використання своїх рахунків, а для бізнесу – налагодити взаємовигідну співпрацю та отримати більше можливостей для розвитку своїх рішень. Як вважає НБУ, за допомогою відкритого банкінгу користувачі зможуть більш ефективно користуватися своїми коштами на рахунку, використовуючи консолідовану в одному платіжному застосунку інформацію про рух коштів та їх залишок на своїх рахунках, відкритих у різних фінансових установах.
На відміну від традиційного банківського обслуговування відкритий банкінг покладається на технологічну мережу фінустанов та інших постачальників нефінансових платіжних послуг, що дає їм змогу здійснювати ефективний обмін інформацією за попередньою згодою користувача.
“Завдяки відкритому банкінгу відбудеться трансформація платіжного ринку, стимулювання розвитку фінтехів, з’являться нові можливості для розвитку та масштабування екосистеми, зросте рівень конкуренції серед учасників платіжного ринку. Водночас регулятор подбає про високий рівень захисту прав користувачів і безпеки даних”, – заявив регулятор.
У повідомленні наголошується, що Нацбанк визначатиме основні засади роботи відкритого банкінгу та напрямки його подальшого розвитку відповідно до нагальних потреб ринку, а також подбає про нормативно-правове регулювання його роботи і про нагляд за дотриманням постачальниками платіжних послуг його вимог.
Як підкреслили в НБУ, технічні специфікації затверджуватимуться регулятором на основі спільних напрацювань з учасниками ринку.
Згідно з дорожньою картою впровадження концепції, у грудні-лютому поточного року робочі групи НБУ розроблять першу версію технічних специфікацій, також у четвертому кварталі 2023 року першу версію специфікацій узгодять із боку регулятора для тестування.
У першому кварталі наступного року планується сформувати вимоги зацікавлених сторін, зокрема, загальні підходи до здійснення нагляду та захисту прав користувачів, ІТ-безпеки, захисту персональних даних користувачів, а також сформувати перелік НПА (Нормативно-правових актів) та концептуальні зміни, визначити правову базу для пілотування.
Потім, у березні-червні 2024 року, у планах регулятора підготовка та проведення першого етапу тестування обмеженого набору API та його аналіз, визначення зон доопрацювання специфікацій, доопрацювання та розроблення другої версії технічних специфікацій.
За друге півріччя 2024 року НБУ збирається провести другий етап тестування API, з ширшим набором і колом учасників, у результаті якої буде підготовлено другу версію специфікацій. Також до кінця наступного року планується затвердити нормативно-правові акти, щодо авторизації зокрема, доопрацювати реєстр платіжної інфраструктури та порядок роботи відкритого банкінгу і технічні специфікації.
Колишній завод “Росинка” в Києві продали разом із майном на двох аукціонах сумарно за 138,5 млн грн.
Згідно з інформацією на майданчику “Прозорро.Продажі”, 3 серпня відбувся аукціон з продажу частини майна заводу зі стартовою ціною 11,1 млн грн, 9 серпня – решти частини за 108,5 млн грн.
Переможцем обох аукціонів стало ТОВ “Київський завод “Росинка”, яке запропонувало 23 млн грн на першому аукціоні, 115,5 млн грн – на другому.
За даними Opendatabot, власником компанії є кіпрська “Альвіва Груп ЛТД”, бенефіціаром якої виступає екс-депутат Київради В’ячеслав Супруненко.
Загальна площа майнового комплексу заводу становить 22,5 тис. кв. м.
Аукціони було організовано в рамках ліквідації ПрАТ “Росинка”, визнаного банкрутом постановою Господарського суду Вінницької області у 2018 році.
Як повідомлялося, у березні 2023 року ТОВ “Фінансова компанія Рікард” придбало на аукціоні право вимоги за кредитним договором ліквідованого МР Банку (раніше – Сбербанк, Київ) із забезпеченням у вигляді київського заводу “Росинка” з обладнанням за 129,7 млн грн.
У понеділок, 14 серпня, в Україні без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі 13-18°, у південній частині до 21°; вдень 27-32°.
У Києві в понеділок без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі 15-17°, вдень близько 30°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 13 серпня найвища температура вдень була 36,6 у 2010 р., найнижча вночі 8,1 у 1887 р.
Українці можуть отримати мікрогранти для створення або розвитку власного бізнесу. Програма мікрогрантів розрахована як на досвідчених українців, так і на початківців. Для участі потрібно підготувати бізнес-план для діючого або майбутнього підприємства та разом із заявкою подати через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» (далі – «Портал Дія»).
Бізнес-плани розглядають «Ощадбанк» та Київський міський центр зайнятості. Банком оцінюється ділова репутація заявника та відомості зазначені у заяві, далі учасник має пройти онлайн співбесіду у Київському міському центрі зайнятості, за яку теж виставляють бали за наступними критеріями, а саме: мотивація та реалізація запропонованого проєкту, чітке розуміння бізнес-плану, чітке розуміння маркетингового плану, чітке розуміння операційного плану, попередній досвід роботи, що може бути доцільним в реалізації бізнес-плану. Співбесіда оцінюється за значенням від 0 до 50. Комісія центру зайнятості не розглядає бізнес-плани з оцінкою Банку нижче 99 балів.
Рішення про надання гранту приймається Державною службою зайнятості.
Кошти видаються на основі рейтингу: спочатку фінансування отримують заявники з найвищим показником. Розмір мікрогранту визначається відповідно до його запиту, але не менше 50 000 гривень та з урахуванням кількості робочих місць: до 150 тисяч гривень, якщо підприємець створює мінімум одне робоче місце та до 250 тисяч гривень – за два і більше.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2023 р. № 39, зокрема, внесені зміни до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738. Одна з новацій стосується механізму доопрацювання бізнес-планів – тепер його потрібно подати протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення центру зайнятості, надісланого в кабінет отримувача на «Порталі Дія», крім того, доопрацювання бізнес-плану може бути здійснено отримувачем тільки один раз.
У 2023 році заплановано 20 періодів подачі заяв на отримання мікрогрантів.
Київ є одним з лідерів серед регіонів України – тут реалізовано найбільше бізнес-проєктів за кошти мікрогрантів. З початку року отримали схвалення Державного центру зайнятості 347 заяв киян в тому числі 33 заяви ВПО.
Загалом за 1-12 періоди подано понад 1461 заяви. За кошти мікрогрантів у Києві планується створити понад 673 нових робочих місць.
