Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у динаміці з червня 2022 по червень 2023 року (тис. чол./од.)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 01.07.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Трипільський пакувальний комбінат (ТУК, Українка Київської обл.), дочірнє підприємство зупиненого Рубіжанського картонно-тарного комбінату, що зупинився на Луганщині, у січні-липні поточного року випустив продукцію на 1 млрд 406,7 млн грн, що на 28,7% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, за цей період комбінат випустив 77,86 млн кв. м гофротари – на 16,6% більше, що стабільно залишається другим результатом за обсягами випуску після Київського картонно-паперового комбінату (128,2 млн кв. м).
У тому числі в липні комбінат наростив випуск цієї продукції на 2% до липня-2022 і на 12% до червня поточного року – до 12,45 млн кв.м.
Загалом основними підприємствами галузі, які надали дані асоціації “УкрПапір”, у січні-липні випущено 283,45 млн кв. м картонної тари – на 16,3% більше, ніж за той самий період 2022 року, зокрема в липні – 44,14 млн кв. м (на 6,6% більше).
Як повідомлялося, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну Рубіжанський КТК спільно з ТУК переважно лідирували на ринку виробників гофротари в Україні.
Після отриманих руйнувань комбінат у Рубіжному зупинився, а юрособа “Рубіжанський КТК” перереєстрована в Києві.
ТУК випускає широкий асортимент виробів з гофрокартону для продуктів харчування, промтоварів, товарів хімічної промисловості.
Серед клієнтів – компанії Roshen, Coca-Cola, агрохолдинг МХП, група Lactalis.
За даними Opendatabot, АТ “РКТК” володіє 99,96% у ТОВ “ТУК”, а кінцевим бенефіціаром є гендиректор (і бенефіціар) АТ “Рубіжанський КТК” Геннадій Мінін, який з вересня 2022 року керує і Трипільським пакувальним комбінатом.
ТУК у 2022 році отримав майже 232 млн грн чистого прибутку і 2,38 млрд грн доходу.
Парламент Швеції затвердив передачу Україні додаткового пакета військової допомоги загальною вартістю 3,25 млрд шведських крон (приблизно 270 млн євро), повідомляє прес-служба Риксдагу.
“Парламент схвалив передачу в дар Україні додаткового оборонного обладнання. Відповідно до дозволу уряд отримає право ухвалити рішення про передачу в дар Україні оборонного майна у вигляді запасних частин і товарів для забезпечення готовності на суму не більше ніж 1,1 млрд шведських крон, а також боєприпасів, обладнання для розмінування і транспортних засобів на суму не більше ніж 2,15 млрд шведських крон”, – зазначено в повідомленні.
Парламент також ухвалив рішення дозволити уряду продати США обмежену кількість ракет для винищувачів Rb 99 (AMRAAM). США запустили програму викупу старих варіантів AMRAAM в обмін на придбання тими ж країнами нових ракет AMRAAM. Мета програми – передати викуплені ракети Україні для швидкого зміцнення української системи ППО.
Рудник “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, у другому кварталі поточного року наростив видобуток сирої залізної руди на 32%, або на близько 300 тис. тонн до попереднього кварталу.
Як повідомив головний інженер рудника Ігор Пільтек у корпоративній газеті DCH Steel у четвер, на виробництві бракує працівників основних робочих спеціальностей. Тому на руднику були змушені зупинити технологічний процес на шахті ім. Фрунзе. Також негативно вплинула відсутність ринку реалізації продукції.
Крім того, також поки що не на повну потужність використовується шахта “Ювілейна”, трудовий колектив працює залежно від ситуації з відвантаженням продукції та наявності кваліфікованого персоналу.
“Проте, якщо порівняти показники першого і другого кварталів цього року, то в другому кварталі спостерігаємо зростання обсягів виробництва. На 32% збільшився видобуток сирої руди, що становить близько 300 тис. тонн, товарної – на 42% (260 тис. тонн) (…) Таку динаміку забезпечує насамперед збільшення годин робочого часу. Якщо на початку року колектив підприємства працював за скороченим робочим тижнем, то в другому кварталі працівники провідних гірничих професій (проходка, видобуток, шахтобудівельні роботи) повернулися до повноцінного трудового тижня”, – пояснив головний інженер.
Він також повідомив, що після окупації Маріуполя і руйнування основного споживача руди “Сухої Балки” відбулася переорієнтація на інший ринок збуту: руда йде до західних партнерів – виробників металу. Рудну сировину рудника споживають металургійні комбінати Словаччини, Чехії, Угорщини та Сербії.
“Цієї весни обсяги реалізації продукції збільшилися, але влітку, через кризу металургійної галузі, спостерігаємо спад. Зупинка чотирьох доменних печей на європейських меткомбінатах зменшила потребу в сировині. Обсяги реалізації продукції рудника знизилися. Сподіваємося, що у вересні ситуація покращиться”, – сказав Пільтек.
Коментуючи ситуацію з водою, головний інженер вказав на її нестачу після руйнування Каховської ГЕС. Зокрема, нестача води впливає на роботу Центральної компресорної станції: зазвичай підрозділ використовує близько 300 куб. м води, але за нинішніх умов, з огляду на брак ресурсу, на підприємстві було розроблено низку заходів, щоб знизити споживання. Суттєво економити доводиться на шахті ім.Фрунзе, промисловому майданчику шахти “Ювілейна”, допоміжних підрозділах. Споживання води зменшилося на 30%.
Зазначається також, що очікуються складнощі з енергозабезпеченням підприємства взимку, тому цьогоріч установлено новий потужний генератор на шахті “Центральна” для забезпечення виведення гірників із шахти в разі відключення е/е.
“Найближчим часом очікуємо надходження п’яти генераторів потужністю 20 кВт для створення резерву та забезпечення потреб наземних об’єктів”, – додав Пільтек.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім.Фрунзе. Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Українські девелопери вітають збільшення фінансування держпрограми “єОселя”, розраховують на зростання попиту на купівлю житла восени.
“Прогноз щодо програми більш ніж позитивний. Таких доступних умов придбання житла в Україні не було ніколи. Якщо фінансування програми триматиметься хоча б на такому самому рівні, як сьогодні, то восени отримаємо якийсь споживчий бум”, – розповіла агентству “Інтерфакс-Україна” директорка з маркетингу Alliance Novobud Ірина Михальова.
За її словами, на початок серпня за програмою “єОселя” під 3% компанія уклала 12 угод, з яких 11 – на купівлю готового житла, один договір – на житло, що будується. При цьому за розширеною програмою (під 7%) поки що угод не було, проте кількість розглянутих банкам звернень істотно зросла.
“Практично кожен четвертий клієнт – це людина, яка хоче оформити квартиру за програмою “єОселя”, – зазначила Михальова.
Збільшення запитів з початку серпня констатують також у групі “Ковальська”.
“Договори за програмою під 3% були підписані ще за перших виділених коштів. На початку серпня спостерігали збільшення запитів. Умови програми дуже цікаві людям, які потребують житла. Наразі успіх програми безпосередньо пов’язаний з обсягом її фінансування”, – прокоментували в прес-офісі девелопера.
Водночас перешкодою для участі в програмі для українців може стати первинний внесок, який нерідко становить до третини вартості квартири, зазначає комерційний директор групи компанія DIM Олена Рижова.
“Поки що не маємо масової практики за цією програмою з низки причин. По-перше, брак фінансування, через який заявники два-чотири місяці очікували коштів. По-друге, обмеження за програмою, які спершу стосувалися більшості категорій громадян, а тепер – самого лота й авансового платежу. Часто банк просить ті самі 30%. Людям це психологічно складно, тому багато хто віддає перевагу альтернативним фінансовим програмам від девелоперів”, – пояснила експертка.
Як повідомлялося, у серпні уряд і ПрАТ “Українська фінансова житлова компанія” істотно збільшили фінансування програми “єОселя”, завдяки чому щомісячна видача кредитів збільшиться з 0,7-0,8 млрд грн до 2 млрд грн, і пільгову іпотеку до кінця року зможуть отримати щонайменше 10 тисяч сімей.
Водночас девелопери з обережністю оцінюють подальші перспективи фінансування програми.
“Ми вже спостерігали ситуацію з обмеженням фінансування програми на початку року. І це викликало хвилю невдоволення в учасників. Позичальник подавав заявку, отримував схвалення, обирав квартиру, а угода не відбулася, тому що не було коштів. Це поганий прецедент. Чи уникнемо ми подібних ситуацій у майбутньому, поки сказати складно”, – повідомила комерційна директорка “Інтергал-Буд” Анна Лаєвська.
