Business news from Ukraine

Ринок добрив України за підсумками 2022 року просяде на половину – експерт

26 Грудня , 2022  

Ринок добрив України за підсумками 2022 року просів приблизно на 40-55% – з 4,75 млн тонн до 2-2,9 млн тонн: він сягнув свого дна на початку літа і розпочав швидке відновлення, написав директор із корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов у колонці для “Інтерфакс-Україна”.

За його словами, у 2022 році виручка аграріїв і платоспроможний попит на добрива значно скоротилися. Основними причинами стали зростання відпускних цін на добрива через високі ціни на газ; скорочення посівних площ на 14-16% через воєнні дії та мінування земель; прямі збитки, пов’язані зі зруйнуванням складів, вивезенням окупантами зерна і крадіжкою ними с/г техніки; а також експортні обмеження продажів.

Згідно з даними представника Group DF – найбільшого виробника азотних добрив в Україні, ринок споживання аміачної селітри хоча і скоротився з 1,8 млн тонн до 600 тис. – 1 млн тонн, це добриво, як і раніше, має в країні найбільший попит.

Арестархов зазначив, що дуже велике зниження обсягів споживання – майже вдвічі – очікується за комплексними добривами через значний дефіцит фосфору і калію. Це пов’язано з блокуванням поставок добрив із Білорусі та закриттям морських поставок.

Фахівець оцінює падіння споживання сульфату амонію до 210-250 тис. тонн із 490 тис. тонн торік, КАС (карбамід-аміачна селітра) – до 400-600 тис. тонн із 1,3 млн тонн, карбаміду – до 330-410 тис. тонн із 1,12 млн, NPK, NP, DAP – до 620-660 тис. тонн.

Він уточнив, що важливий новий глобальний тренд, що впливає на структуру споживання добрив на світовому ринку, – це істотне падіння цін на карбамід у другій половині року, що знижує привабливість аміачної селітри, концентрація азоту в якій менша. За словами Арестархова, згідно з деякими даними, у порту Констанца (Румунія) на сьогодні накопичилося близько 120 тис. тонн карбаміду з усього світу, що фактично зробило його новим європейським хабом, де трейдери купують карбамід за найприйнятнішою ціною без прив’язки до конкретного виробника. Однак України поки що цей тренд не торкнувся: маючи явні логістичні переваги і досить прийнятні внутрішні ціни на газ, українські виробники зберегли виробництво карбаміду, пропонуючи його українським споживачам за конкурентною ціною.

У частині прогнозів Арестархов звернув увагу на зміну структури споживання аграріями мінеральних добрив: у 2023 році олійні культури та соя можуть почати поступово витісняти зернові, які показали не кращу рентабельність, тоді як визначальним фактором для структури посівів є ціни на зерно та олію на світових ринках.

Представник Group DF зазначив, що два заводи холдингу Ostchem, який входить до групи, – “Черкаський Азот” і “Рівнеазот” – продовжили роботу в умовах війни, тоді як Одеський припортовий завод і “Дніпроазот” тимчасово вийшли з гри. Виробництво було сконцентровано на випуску аміачної селітри, КАС, ІАС (вапняно-аміачна селітра), складних добрив.

За даними Арестархова, найуспішнішим експортним продуктом стала ІАС, вироблена на “Рівнеазоті”: за 11 місяців її експортували 170,6 тис. тонн, а основними покупцями стали європейські аграрії/трейдери з Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі та Молдови.

Карбаміду вдалося експортувати 64,8 тис. тонн, КАС – 29,6 тис. тонн, аміачної селітри та аміаку – всього 11 тис. тонн і 2,3 тис. тонн відповідно. Причини різкого скорочення експорту, як зазначив експерт, – пріоритет на поставки українським фермерам і логістичні та адміністративні обмеження експорту. Українські виробники добрив отримали логістичну перевагу перед імпортерами добрив, оскільки фізично ближче до клієнтів, додав він.

“2023 рік, м’яко кажучи, був дуже невтішним для імпортерів: пів року імпорту міндобрив до України практично не було, а зараз кількість коридорів імпортних добрив за всім спектром продукції суттєво скоротилася і не відновилася Серед імпортних добрив, які все ж таки поступово ввозяться, – аміачна селітра, КАС, карбамід. Але війна і далі блокуватиме більшу частину імпорту”, – констатував Арестархов.

Серед інших особливостей 2022 року на українському ринку добрив він назвав активне впровадження схем зернообміну через брак у фермерів обігових коштів, необхідних для проведення посівної 2023 року.

На думку представника Group DF, на ринку існує значний відкладений попит на добрива і великий потенціал зростання в січні-лютому 2023 року, чому додатково може сприяти допомога держави в пільговому кредитуванні.

“Фактично осіння кампанія-2022 пройшла на старих запасах, що залишалися на складах ще з весни. Лише наприкінці осені – на початку зими ринок розігрівся – почалася активна скупка добрив і формування необхідних запасів на весну 2023 року”, – написав він. Експерт додав, що попит підігріло зниження ціни вітчизняними виробниками, насамперед на аміачну селітру та КАС, в очікуванні істотного збільшення продажів.