Національний банк України (НБУ) затвердив Концепцію відкритого банкінгу, що визначає напрямки розвитку та дорожню карту для впровадження в Україні API (application programming interface) як платформи для обміну даними між постачальниками платіжних послуг.
“Впровадження в Україні відкритого банкінгу матиме позитивний вплив на ринок фінансових послуг. Зокрема, сприятиме розвитку фінтеху, впровадженню інновацій у платіжній сфері, посиленню конкуренції та, як наслідок, покращенню якості наявних і створенню нових платіжних послуг і продуктів”, – передає пресслужба регулятора слова заступника голови НБУ Олексія Шабана.
Зазначається, що відкритий банкінг передбачає структурований і безпечний обмін даними між постачальниками платіжних послуг через відкриті API.
“Йдеться про розвиток нової екосистеми, заснованої на інтерфейсі прикладного програмування (API) і призначеної для розробки платіжних продуктів і послуг – більш різноманітних і привабливих для клієнтів”, – зазначає Нацбанк.
Регулятор нагадав, що відповідно до закону “Про платіжні послуги” відкритий банкінг в Україні має запрацювати в серпні 2025 року.
Уточнюється, що відкритий банкінг передбачає, що банки та інші надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку мають відкрити свої API для надавачів нефінансових платіжних послуг із можливістю підключення до інтерфейсів їхніх сервісів із метою отримання доступу до відомостей за рахунком користувача та ініціювання платіжних операцій.
Підкреслюється, що у відкритому банкінгу тільки користувач (фізична або юридична особа) вирішує, хто має отримати доступ до його рахунку та конкретного обсягу інформації.
Ключовою перевагою такого обміну Нацбанк називає можливість користувачам фінпослуг обирати зручний і сучасний спосіб використання своїх рахунків, а для бізнесу – налагодити взаємовигідну співпрацю та отримати більше можливостей для розвитку своїх рішень. Як вважає НБУ, за допомогою відкритого банкінгу користувачі зможуть більш ефективно користуватися своїми коштами на рахунку, використовуючи консолідовану в одному платіжному застосунку інформацію про рух коштів та їх залишок на своїх рахунках, відкритих у різних фінансових установах.
На відміну від традиційного банківського обслуговування відкритий банкінг покладається на технологічну мережу фінустанов та інших постачальників нефінансових платіжних послуг, що дає їм змогу здійснювати ефективний обмін інформацією за попередньою згодою користувача.
“Завдяки відкритому банкінгу відбудеться трансформація платіжного ринку, стимулювання розвитку фінтехів, з’являться нові можливості для розвитку та масштабування екосистеми, зросте рівень конкуренції серед учасників платіжного ринку. Водночас регулятор подбає про високий рівень захисту прав користувачів і безпеки даних”, – заявив регулятор.
У повідомленні наголошується, що Нацбанк визначатиме основні засади роботи відкритого банкінгу та напрямки його подальшого розвитку відповідно до нагальних потреб ринку, а також подбає про нормативно-правове регулювання його роботи і про нагляд за дотриманням постачальниками платіжних послуг його вимог.
Як підкреслили в НБУ, технічні специфікації затверджуватимуться регулятором на основі спільних напрацювань з учасниками ринку.
Згідно з дорожньою картою впровадження концепції, у грудні-лютому поточного року робочі групи НБУ розроблять першу версію технічних специфікацій, також у четвертому кварталі 2023 року першу версію специфікацій узгодять із боку регулятора для тестування.
У першому кварталі наступного року планується сформувати вимоги зацікавлених сторін, зокрема, загальні підходи до здійснення нагляду та захисту прав користувачів, ІТ-безпеки, захисту персональних даних користувачів, а також сформувати перелік НПА (Нормативно-правових актів) та концептуальні зміни, визначити правову базу для пілотування.
Потім, у березні-червні 2024 року, у планах регулятора підготовка та проведення першого етапу тестування обмеженого набору API та його аналіз, визначення зон доопрацювання специфікацій, доопрацювання та розроблення другої версії технічних специфікацій.
За друге півріччя 2024 року НБУ збирається провести другий етап тестування API, з ширшим набором і колом учасників, у результаті якої буде підготовлено другу версію специфікацій. Також до кінця наступного року планується затвердити нормативно-правові акти, щодо авторизації зокрема, доопрацювати реєстр платіжної інфраструктури та порядок роботи відкритого банкінгу і технічні специфікації.
