Економіка України 2025 року зросте на 4,9% за невеликого зниження рівня інфляції порівняно з цим роком до 8%, таким макропрогнозом Райффайзен Банку (Київ) поділився голова його правління Олександр Писарук.
«Що стосується курсу долара, то ми очікуємо девальвацію близько 8% у 2025-му, а сам курс на кінець 2025 року становитиме 45,5 грн/$1. Базовий сценарій спирається на гіпотезу про те, що ризики безпеки покращаться з другої половини 2025 року», – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Писарук зазначив, що банк завжди робить стрес-тести з урахуванням не тільки базового сценарію, а й найкращого і найгіршого сценарію.
«Але у нас немає двох принципово різних сценаріїв розвитку. Усі попередні прогнози щодо завершення війни не виправдалися. Голова НБУ про це сказав на зборах Європейської Бізнес Асоціації, і я готовий підписатися під цими словами, що давайте вже припинимо прогнозувати і помилятися, а будемо просто працювати», – зазначив водночас голова правління Райффайзена.
На його думку, навіть якщо припинення вогню буде наприкінці першого кварталу, то це не сильно різко вплине на показники у 2025 році.
«Воно може вплинути на 2026 рік. Тобто навіть настільки важливі речі впливають із певним лагом. На 2025 рік впливатиме поточна динаміка зростання інфляції та необхідність її приборкати», – вважає Писарук.
Він додав, що не здивується, якщо Національному банку доведеться піднімати облікову ставку внаслідок швидшого, ніж очікувалося, прискорення інфляції.
«Щодо депозитних і кредитних ставок у гривні, ми не очікуємо значних їх відхилень від поточних рівнів», – зазначив банкір.
Він нагадав, що цей процес розпочався ще в липні, і головним чинником є динаміка облікової ставки НБУ, яка з великою вірогідністю буде стабільною до середини літа 2025 року.
«А ось ставки за депозитами в доларах США та євро можуть дещо знизитися у відповідь на відповідні рішення ФРС та ЄЦБ, хоча вони і зараз залишаються досить низькими в Україні», – припустив голова правління Райффайзен Банку.
Коментуючи вплив ситуації на фронті на настрої населення і бізнесу, він констатував, що це відбивається на валютному ринку.
«Ми спостерігаємо суттєве збільшення попиту на готівкову валюту, хоча пропозиція також залишається високою. Це призводить до збільшення інтервенцій Національного банку, який, на щастя, має для цього резерви, сформовані за рахунок міжнародної валютної допомоги», – сказав Писарук.
За його словами, ситуація наразі видається цілком керованою, тому що зовнішня допомога наступного року виглядає достатньою для фінансування дефіциту бюджету і поповнення валютних резервів НБУ. Голова правління також повідомив, що Райффайзен Банк залишається головним постачальником готівкової валюти в Україну.
«А хто номер два, я навіть не знаю, тому що відрив величезний. Це складний бізнес – потрібно знати контрагентів, забезпечити логістику. Ми це вміємо і робимо десятки років», – зазначив він.
Як повідомлялося, ВВП України, за даними Держстату, у 2023 році зріс на 5,3% після спаду на 28,8% у 2022 році. Нацбанк України наприкінці жовтня підвищив прогноз зростання економіки за підсумками 2024 року з 3,7% до 4%, а на 2025 рік – з 4,1% до 4,3%. Одночасно НБУ наприкінці жовтня погіршив прогноз інфляції на 2024 рік із 8,5% до 9,7% і погіршив його на 2025 рік із 6,6% до 6,9%, після того, як у 2023 році вона впала до 5,1% після стрибка у 2022 році до 26,6%. Національний банк України (НБУ) 27 листопада знизив офіційний курс гривні до 41,6010 грн/$1, що є мінімальним значенням за її історію. Загалом із початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 9,5%, або на 3,59 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 13,8%, або на 5,03 грн.
