Ліван готує запуск програми «золотого дозволу на проживання» для іноземних інвесторів з мінімальним порогом інвестицій у $500 тис. Ініціатива має допомогти країні залучити капітал, створити робочі місця та підтримати відновлення економіки після багаторічної фінансової кризи.
Проект схвалив парламентський комітет Лівану з фінансів та бюджету. Тепер документ має пройти подальший розгляд і отримати схвалення парламенту.
Згідно з ініціативою, іноземні інвестори зможуть отримати дозвіл на проживання в Лівані за умови вкладення не менше $500 тис. у затверджені сектори економіки. Йдеться саме про резидентську програму, а не про прямий продаж громадянства чи паспорта.
Ліван намагається долучитися до глобальної конкуренції за заможних інвесторів, де вже активно працюють країни Близького Сходу, Європи та Карибського басейну. Подібні програми зазвичай пропонують іноземцям право на проживання в обмін на інвестиції в нерухомість, бізнес, фонди, державні інструменти або стратегічні галузі.
Для Лівану запуск такої програми має особливе значення. Країна з 2019 року переживає одну з найважчих фінансово-економічних криз у своїй історії: банківська система обмежила доступ вкладників до коштів, національна валюта різко знецінилася, а державні фінанси залишаються під тиском.
У цих умовах «золота віза» розглядається як інструмент залучення зовнішнього капіталу без негайного збільшення боргового навантаження. Потенційний ефект може проявитися в інвестиціях у нерухомість, туризм, послуги, інфраструктуру, приватну охорону здоров’я, освіту та технологічні проєкти.
Однак така модель несе й ризики. Для ефективності програми Лівану потрібні прозорі правила відбору інвесторів, перевірка походження коштів, зрозумілий перелік дозволених секторів, захист від спекулятивних вкладень та контроль за тим, щоб інвестиції дійсно працювали в економіці, а не лише надавали формальне право на проживання.
Міжнародна практика показує, що «золоті візи» можуть швидко залучати капітал, але за умов слабкого регулювання стають джерелом репутаційних, податкових та фінансових ризиків. Тому для Лівану ключовим питанням буде не сам запуск програми, а якість її адміністрування.
Якщо програму буде реалізовано прозоро, вона може стати одним із додаткових каналів відновлення довіри до ліванської економіки. Але замінити повноцінні структурні реформи, стабілізацію банківської системи та політичну передбачуваність вона не зможе.
