Суднобудівна Smart Maritime Group (SMG) “Смарт-холдингу”, що об’єднує Херсонську і Миколаївську судноверфі, після півторарічної перерви почала ремонт суден на потужностях Миколаївської верфі.
Згідно з прес-релізом SMG, першим клієнтом після вимушеної паузи став DELTA III, буксир 2006 року побудови.
Фахівці SMG виконують його планове обслуговування, до комплексу робіт входять очищення і фарбування корпусу судна, сервісне обслуговування основних механізмів, включно з двигуном і навігаційною системою.
Власник буксира, компанія ТОВ “Дельта Таг” з Миколаєва – постійний клієнт Smart Maritime Group з 2020 року, який замовляє послуги із судноремонту вже для четвертого свого судна.
“Ми звикли до високої якості робіт і професійного обслуговування, яке тут отримує наш транспорт. Через військові загрози в морі ми не можемо дістатися до інших ремонтних активів, та все ж хотілося повернутися саме до перевіреного сервісу. Тому раді відновленню роботи верфі, це важливо – мати фахівців тут, в Україні”, – сказав керівник компанії Олександр Коренецький, якого цитує пресслужба.
2021 року SMG виконала модернізацію шість костерів і ремонт 51 судна та збільшила виручку на 17% – до 440 млн грн. Але 2022-го через повномасштабне вторгнення Росії компанія була змушена розірвати укладені раніше контракти, зокрема, на будівництво двох корпусів для компанії з Голландії, повнокомплектного буксира для українського замовника, угоди на виготовлення металоконструкцій. Херсонська верф була під окупацією, поза контролем компанії, але й після звільнення виробничі потужності перебувають під постійними обстрілами, що унеможливлює відновлення роботи. Тому кораблі можуть працювати тільки на верфі в Миколаєві.
“В українському морі небезпечно, тож ми не можемо відновити роботи з суднобудування, наші закордонні клієнти просто не можуть безпечно до нас дістатися. Але відновлення ремонтів – це вже хороший знак. Український бізнес має працювати. Це питання зайнятості людей, податків, економічної стійкості. Тим більше, що суднобудування – стратегічно важлива для країни галузь. І хоч ми приватний бізнес, але розуміємо всю відповідальність. І вдячні клієнтам, які повертаються до нас за всіх зовнішніх обставин. Напевно, це тільки початок”, – зазначив генеральний директор Smart Maritime Group Дмитро Красніков.
У пресрелізі зазначається, що додаткові складнощі спіткали бізнес і через тиск держави на “Смарт-Холдинг”. Недосконала санкційна політика заблокувала роботу найприбутковішого, газового бізнесу холдингу, що не дає можливості підтримувати інші галузі інвестування компанії, які зазнають втрат – фізичних та економічних – під час війни. Також однобоке медійне висвітлення ситуації навколо Холдингу підриває репутацію, зокрема й суднобудівників, що може позначитися на майбутніх контрактах, резюмували у пресслужбі.
SMG – найбільший суднобудівний холдинг України. Заснований у 2009 році для управління морегосподарськими активами “Смарт-холдингу”. Об’єднує два найбільших суднобудівних підприємства України: Чорноморський суднобудівний завод і Херсонський суднобудівний завод.
“Смарт-холдинг” володіє 23,76% гірничо-металургійної групи “Метінвест”, 95% акцій суднобудівного холдингу Smart Maritime Group, 99,97% акцій торгово-фінансової компанії ТОВ “Сантіс”. “Смарт” також володіє великими активами в паливно-енергетичній галузі, девелопменті та агросекторі.
Інвестиційна компанія Concorde Capital, яка придбала завод “Кузня на Рибальському” наприкінці 2022 року, розробляє концепцію нового девелоперського проєкту на території заводу, повідомив глава Concorde Capital Ігор Мазепа в коментарі виданню “Економічна правда”.
За словами Мазепи, концепцію розробляють спільно з іноземними архітектурними агентствами. Бізнесмен розраховує почати будівництво після завершення судових розглядів навколо банкрутства “Кузні на Рибальському”.
Він також зазначив, що Concorde Capital розглядає участь у спільному інвестуванні в проєкт.
“Наш початковий план полягав у залученні інвестора для перепродажу проєкту. Зараз ситуація змінилася, тому не виключаємо участь у спільному інвестуванні”, – розповів Мазепа.
Він не розкрив суму угоди з придбання заводу “Кузня на Рибальському”, що раніше належав Сергієві Тігіпку, проте вказав, що в угоду увійшли активи, обтяжені боргами компанії-власника Ewins Limited.
Як повідомлялося, восени 2018 року співвласник групи “ТАС” бізнесмен Сергій Тігіпко придбав у Петра Порошенка, на той час президента України, ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” (раніше – ПАТ “Ленінська кузня”) – одне з відомих на ринку підприємств судпрому України.
До середини листопада 2018 року основним акціонером ПрАТ із пакетом у 73,9067% акцій приватизованого 1995 року суднозаводу виступало ПАТ ЗНКІФ “Прайм Ессетс Капітал” (раніше – “Фонд “Петра Порошенка”, Київ), другим за розміром акціонером з пакетом у 20,1280% акцій виступав ПАТ “ЗНКІФ “ВІК”, що сконцентрував активи народного депутата Ігоря Кононенка.
У грудні 2022 року Господарський суд Києва відкрив справу про банкрутство ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” (Київ).
Як повідомлялося, група ТАС планувала реалізувати на невикористаній території заводу проєкт ЖК Lipki Island City Resort у партнерстві з девелопером City One Development.
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на другий квартал 2023 року основним акціонером ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” є кіпрська Ewins Limited (94,0347%).
Держпідприємство “Медичні закупівлі України” (МЗУ) поставило до лікарень 94% медичних товарів, закуплених у 2022 році на загальну суму 5,1 млрд грн.
Як повідомляють у пресрелізі МЗУ, наразі на склад держпідприємства доправлено понад 98% медичних товарів, закуплених у 2022 році.
“Ми розвозимо ліки майже щодня, тому маємо можливість оперативно закривати потреби закладів охорони здоров’я, коли вони виникають”, – уточнили в МЗУ.
Крім того, МЗУ продовжує розвозити товари, закуплені за бюджет 2023 року. Наразі до лікарень доставлено закуплені за бюджет 2023 року товари на суму понад 1,4 млрд грн.
Мер міста Ірпінь Бучанського району Київської області Олександр Маркушин повідомив про можливе впровадження в громаді інноваційної технології переробки сміття.
“Японська компанія Padeco проведе в Ірпінській громаді дослідження в рамках пілотного проєкту з переробки сміття URBAN RIG. Технологію пропонують інноваційну – переробляти побутові відходи в спеціальному апараті за допомогою високотемпературної пари. На виході обіцяють корисну в промисловості сировину та суттєве зменшення обсягу відходів. Органіку перетворюватимуть на вугілля, пластик на нафтопродукти”, – повідомив він у Телеграм-каналі в четвер.
Крім побутового сміття, ця технологія може допомогти і з переробкою та зменшенням обсягу будівельних відходів, зокрема, бетону.
Він уточнив, що Padeco – міжнародна консалтингова компанія, уповноважена міністерством економіки Японії обирати й аналізувати проєкти для фінансування в Україні.
Дослідження з метою визначити, чи підходить запропонована технологія українським реаліям, триватиме три місяці.
“Якщо все пройде вдало і уряд Японії виділить фінансування – Ірпінська громада вже навесні зможе отримати перші пробні машини для очищення навколишнього середовища”, – повідомив Маркушин.
Україна планує відправити як гуманітарні вантажі до Нігерії, Судану і Сомалі 57 тис. тонн зерна, повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич під час зустрічі з заступником виконавчого директора Всесвітньої продовольчої програми (WFP) Карлом Скау.
Згідно з повідомленням пресслужби Мінагрополітики, сторони обговорили відправлення суден з українським гуманітарним зерном до Нігерії (25 тис. тонн) і Судану (32 тис. тонн) у рамках програми Grain from Ukraine. Також обговорювалася можливість направлення гуманітарного вантажу в Сомалі.
Крім того, було розглянуто питання підготовки до проведення в Києві наступного міжнародного саміту з продовольчої безпеки.
“Зокрема, можливе розширення географії та номенклатури поставок за ініціативою Grain from Ukraine”, – наголошується в повідомленні на сайті відомства.
Національна комісія з цінних паперів (CNMV) внесла торгові платформи IB Platform і JFD Trade, а також 14 інших інвестиційних проєктів до списку сумнівних проєктів.
Згідно із заявою регулятора, опублікованою в середу, до списку також увійшли торгові платформи Trade.com | CFD, Trade Union Trust, JFD Trade, Tradefora, TopTrades, брокери FXStandart, Cauvocapital, TFX Pro, Capital ex Pro, KONA, BTQ, UBK Markets, xDirect, SM-kdly.
“Ми звертаємо увагу потенційних інвесторів на значні ризики, пов’язані з інвестуванням через осіб, діяльність яких на території України ніяк не регулюється”, – ідеться в заяві Комісії.
Згідно з інформацією на сайті регулятора, після оновлення список сумнівних інвестиційних проєктів тепер налічує 204 найменування, з яких 59 було додано 2023 року.
