Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Експорт чавуну з України зріс на 37% за 4 місяці

Україна у січні-квітні поточного року збільшила експорт переробленого чавуну у натуральному вираженні на 37,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 574,057 тис. тонн з 417,941 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за окреслений період експорт чавуну у грошовому вираженні зріс на 46% – до $226,282 млн.

При цьому експорт здійснювався переважно до США (83,05% поставок у грошовому вираженні), Італії (11,34%) і Польщі (2,7%).

За перші чотири місяці року країна імпортувала 29 тис. тонн на $55 тис. з Бразилії (68,52%) та Німеччини (31,48%), тоді як у січні-квітні-2024 було завезено 15 тонн чавуну на $35 тис.

Як повідомлялося, США з 12 березня поточного року згідно з рішенням президента Дональда Трампа почали стягувати 25% мито на імпорт української сталевої металопродукції, окрім чавуну.

Україна 2024 року скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,4% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 290,622 тис. тонн, у грошовому вираженні на 6,1% – до $500,341 млн. Експорт здійснювали переважно до США (72,64% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (8,03%) та Італії (7,30%).

За весь 2024 рік країна імпортувала 38 тонн чавуну на $90 тис. з Німеччини, тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 154 тонни чавуну на $156 тис.

,

Експорт сталевих напівфабрикатів з України скоротився на 25%

Україна у січні-квітні цього року зменшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі у натуральному вираженні на 24,6% порівняно з аналогічним періодом торік – до 440,036 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі впав на 25,3% – до $215,286 млн.

Основний експорт здійснювався, в основному, до Болгарії (40,65% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (18,46%) і Польщі (13,59%).

У зазначений період Україна імпортувала 3,303 тис. тонн напівфабрикатів на $2,687 млн, в основному, з Чехії (72,47%), Італії (26,26%) та Румунії (0,93%).

Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 56,7% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 886,090 тис. тонн, виторг у грошовому вираженні зріс на 52,4% – до $927,554 млн. Основний експорт здійснювався до Болгарії (32,06% постачань у грошовому вираженні), Єгипту (18,50%) і Туреччини (11,14%).

У 2024 році Україна імпортувала 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис. із Чехії (88,13%), Румунії (7,19%) і Польщі (2,88%), тоді як у 2023-му ввезла 96 тонн на суму $172 тис.

,

У Житомирській області побудовано завод з переробки промислової конопель

Компанія «Ма’Ріжани Хемп Компані» (Житомирська обл.) ввела в експлуатацію підприємство з переробки промислової конопель потужністю 14 тис. тонн на рік в індустріальному парку «Ма’Ріжани», повідомило Мінекономіки.

«Розвиток власної переробки – одне з ключових завдань урядової політики «Зроблено в Україні» і частина національної економічної ідеї. Ми повинні змінити структуру економіки з сировинної на високотехнологічну і наростити виробництво товарів з високою доданою вартістю», – цитується в повідомленні перший віце-прем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко під час ознайомчого візиту.

Завод вироблятиме довге волокно для текстилю та технічних тканин (експорт, з перспективою переробки всередині країни для української fashion-індустрії); коротке волокно для паперу, нетканих матеріалів, ізоляції, а костриця стане сировиною для біопластику, будівельних матеріалів, підстилок для тварин.

Як повідомив на фейсбук-сторінці заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, присутній на відкритті заводу, обсяг інвестицій в першу лінію проекту перевищив $20 млн. На заводі зараз зайнято 200 працівників.

За інформацією підприємства, яку наводить Мінекономіки, в 1990-х роках переробка луб’яних культур в Україні фактично зникла, а разом з нею – і виробництво гребінної пряжі. Це зробило текстильну галузь залежною від імпорту і знизило її конкурентоспроможність.

Щоб змінити ситуацію, в 2023 році «Ма’Ріжані Хемп Компані» розпочала реконструкцію занедбаного льонозаводу. У 2024 році компанія засіяла 890 га промислової коноплі, в 2025-му – вже 1200 га.

«Це найбільші площі вирощування конопель в Центральній і Східній Європі», – йдеться в повідомленні.

Зараз виробничих площ становить 10 тис. кв.м, складських – 10,8 тис. кв.м, завершено будівництво і монтаж обладнання, а також розпочато тестування сировини і виготовлення перших зразків. Як повідомлялося, ІП «Ма’Ріжани» займає близько 30 га – це територія колишнього заводу з переробки льону. Він стане першим в Європі парком з первинної переробки луб’яних культур. Внесений до Реєстру ІП в серпні 2024 року. Планується створити понад 700 робочих місць.

, , ,

Перспективи видобутку рідкоземельних елементів в Україні — думка експерта

Після підписання Україною та США угоди про співпрацю у сфері мінеральних ресурсів, увага світової спільноти прикута до потенціалу України у видобутку рідкоземельних елементів (РЗЕ). Ці елементи є критично важливими для сучасних технологій, включаючи виробництво електромобілів, вітрових турбін та оборонної техніки. Однак, експерти застерігають від надмірного оптимізму щодо швидкої реалізації цього потенціалу.

Володимир Хаустов, вчений секретар Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, заслужений економіст України та кандидат технічних наук, поділився своїм баченням щодо перспектив видобутку РЗЕ в Україні.

“Україна дійсно має певні запаси рідкоземельних елементів, але більшість з них були досліджені ще за радянських часів, і ці дані потребують актуалізації. Крім того, значна частина потенційних родовищ знаходиться в районах, що наразі перебувають під контролем Росії або поблизу зони бойових дій”, — зазначив Хаустов.

Експерт також наголосив на технологічних та інфраструктурних викликах, пов’язаних із видобутком та переробкою РЗЕ.

“Навіть якщо ми зможемо отримати доступ до цих родовищ, постає питання їхньої економічної доцільності. Видобуток РЗЕ — це складний і дорогий процес, який потребує сучасних технологій та значних інвестицій. На сьогодні Україна не має необхідної інфраструктури для повного циклу видобутку та переробки цих елементів”, — пояснив він.

Варто зазначити, що, за даними досліджень, лише одне з шести відомих родовищ РЗЕ в Україні — Новополтавське в Запорізькій області — має підтверджені запаси і відкрите для ліцензування. Однак, навіть це родовище вимагає інвестицій у розмірі близько 300 мільйонів доларів для повноцінного освоєння.

Крім того, глобальний ринок переробки РЗЕ наразі домінує Китай, який контролює близько 90% світових потужностей з очищення та переробки цих елементів. Це створює додаткові виклики для країн, які прагнуть розвивати власне виробництво РЗЕ.

“Щоб Україна могла стати конкурентоспроможною на світовому ринку РЗЕ, необхідно не лише розробити родовища, але й створити повний ланцюг доданої вартості — від видобутку до переробки та виробництва кінцевої продукції. Це вимагає стратегічного планування, значних інвестицій та часу”, — підкреслив Хаустов.

У підсумку, хоча Україна має потенціал у сфері видобутку рідкоземельних елементів, реалізація цього потенціалу потребує комплексного підходу, значних ресурсів та часу. Експерти закликають до обережного оптимізму та стратегічного планування для досягнення успіху в цій галузі.

Більш детально про перспективи видобутку рідкоземів в Україні можна дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=UHeBfpywpQc&t

Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub

 

, , , , , ,

Зерновий експорт України за рік впав на 16%

Україна станом на 12 травня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 37,064 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,796 млн тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби України.

Згідно повідомлення, станом на 17 травня минулого року загальний показник відвантажень становив 44,214 млн тонн, у тому числі у травні – 2,856 млн тонн.

У розрізі культур із початку поточного сезону було експортовано пшениці – 14,467 млн тонн (у травні – 564 тис. тонн), ячменю – 2,286 млн тонн (19 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 19,755 млн тонн (1,206 млн тонн).

Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 16 травня оцінюється в 61,9 тис. тонн (у травні – 3,3 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 57,6 тис. тонн (3,2 тис. тонн).

,

ЕКА забезпечило страхування експорту на понад 5 мільярдів гривень

Експортно-кредитне агентство (ЕКА) за січень-квітень 2025 року застрахувало зовнішньоекономічні контракти 33 українських підприємств, забезпечивши таким чином 5,35 млрд грн майбутньої експортної виручки, повідомляється на сайті Минекономіки.

При цьому підкреслюється, що за аналогічній період минулого року обсяг підтриманого експорту становив 1,7 млрд грн.

“Таке зростання свідчить про те, що бізнес бачить ефективність цього інструменту захисту. Страхування експортних контрактів дало виробникам можливість знизити ризики неплатежів і отримати доступ до банківського фінансування. Це допомагає компаніям масштабувати виробництво і виходити на нові ринки”, – зазначив заступник міністра економіки України Андрій Телюпа.

Найактивніше за цей час експорт страхували компанії з Львівської (1,37 млрд грн), Хмельницької (1,31 млрд грн) та Волинської (1,12 млрд грн) областей. Українські підприємства експортували меблі, продукти харчування, деревину, вироби з деревини та продукти переробки овочів і фруктів до Польщі, Нідерландів, Литви, Естонії, Великої Британії та інших країн.

Найбільшими партнерами ЕКА серед банків у цей період стали: Кредитвест Банк – 109 млн грн виданих кредитів, Ощадбанк – 92,5 млн грн, Укргазбанк – 90 млн грн.

Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) – державна установа, яка підтримує несировинний експорт шляхом страхування ризиків підприємств та банків. Агентство страхує зовнішньоекономічні контракти, експортні кредити, банківські гарантії, а також інвестиційні кредити від воєнних ризиків.

, ,