Україна станом на 20 червня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,668 млн тонн було відвантажено від початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно із повідомленням, станом на 21 червня минулого року загальний показник відвантажень оцінювався в 49,54 млн тонн, у тому числі 2,608 млн тонн у червні.
При цьому, з початку поточного сезону експортовано пшениці – 15,566 млн тонн (у 2023/2024 МР – 18,123 млн тонн), ячменю – 2,314 млн тонн (2,461 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1,6 тис. тонн), кукурудзи – 21,565 млн тонн (28,416 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 20 червня оцінюється в 68,7 тис. тонн (у 2023/2024 МР – 96,7 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 61,2 тис. тонн (91,3 тис. тонн).
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU) оголосив другу пропозицію про викуп своїх єврооблігацій на $1,14 млн у зв’язку із виплатою компанією другого щомісячного дивіденду акціонеру Telco Investments B.V. у розмірі 47,503 млн грн 3 червня цього року та суттєво знизив ціну викупу.
Як пояснює компанія у біржовому повідомленні, згідно до внесених Нацбанком України 21 грудня 2024 року змін, тепер дозволено щомісячно виплачувати за кордон дивіденди у сумі, що не перевищує EUR1 млн на місяць.
Відповідно 24 квітня 2025 року VFU оголосив про виплату дивідендів своєму акціонеру у розмірі 660,245 млн грн за 2024 рік та має намір сплатити їх окремими щомісячними виплатами дивідендів. Очікується, що кожен такий щомісячний дивіденд становитиме суму в гривнях, що дорівнює EUR1 млн. В травні компанія сплатила 46,092 млн грн, або еквівалент $1,11 млн.
Компанія знову наголосила, що згідно з умовами випуску облігацій у такому випадку вона повинна запропонувати всім власникам облігацій подати заявку на їх продаж на суму, що дорівнює сумі дивідендів, сплачених за межі України.
Згідно із оголошеними умовами, облігації викуповуються по курсу 90% від номіналу, тоді як перша пропозиція була за ціною 99% від номіналу, і компанія отримала майже в 250 разів більше заявок від максимальної суми викупу.
VFU нагадав, що всього облігацій із погашенням у лютому 2027 року та номінальною ставкою 9,625% річних випущено на $300 млн, в обігу їх на $298,955 млн, з них компанія зараз тримає облігації на $0,5 млн.
Заявки на участь у викупі приймаються до 2 липня включно.
Як повідомлялося, VFU у 2024 році збільшив виручку на 13,1% – до 24,44 млрд грн, скоротивши чистий прибуток на 30,1% – до 3,54 млрд грн.
У січні-березні 2025 року виручка зросла на 14% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 6,59 млрд грн, тоді як чистий прибуток впав на 24% – до 697 млн грн.
Плануєте обстеження? Скористайтесь чудовою нагодою зробити комп’ютерну томографію зі знижкою у медичному центрі ADONIS. Щонеділі ми даруємо 20% знижки на діагностику КТ — для вашого здоров’я, впевненості та спокою.
— вул. Спаська, 39 (Київ);
— вул. Раїси Окіпної, 8-Б (Київ);
— вул. Академіка Шалімова, 90 (Софіївська Борщагівка).
Комп’ютерна томографія (КТ) — це один із найінформативніших методів діагностики. Точне зображення внутрішніх органів, судин, м’яких тканин і кісткових структур допомагає лікарю виявити навіть найменші зміни. А знижки — приємний бонус до високого рівня обслуговування.
Обладнання, якому довіряють
У клініках ADONIS використовується високоточне обладнання виробництва США та Німеччини. Така техніка гарантує надійність дослідження та мінімальне променеве навантаження.
Не відкладайте діагностику — зробіть КТ у зручний день і за вигідною ціною.
Запишіться через онлайн-форму або за телефоном: 0 800 707 707
Оберіть неділю для проходження КТ і повідомте адміністратору, що бажаєте скористатися акцією
Завітайте вчасно на процедуру та отримайте її зі знижкою.
ADONIS – якісна медицина для дорослих та дітей.
ADONIS – мережа приватних медичних центрів для дорослих і дітей. Приватна клініка ADONIS заснована понад 25 років тому. В її мережу входять сім філій у Києві та області, зокрема центр реабілітації та лабораторія стовбурових клітин. У філіях клініки лікарі ведуть прийом за 65 медичними напрямами. В умовах війни філії ADONIS з хірургічними підрозділами надають якісну медичну допомогу військовим і мирним жителям.
Практика проведення обшуків без санкції слідчого судді останнім часом помітно зростає і трансформується в інструмент зловживань, вважають опитані агентством “Інтерфакс-Україна” адвокати.
“Це давня проблема, яка регулярно трансформується в інструмент зловживань. У моїй практиці були ситуації, коли кримінальне провадження реєструвалося о 6 ранку, а вже о 7:00 правоохоронці проводили “невідкладний” обшук. Бували й абсурдні випадки – обшуки “за помилковою адресою”, які за кілька хвилин легалізовувалися вже як невідкладні за правильною адресою. Такі випадки викликають серйозні питання щодо цілей і пропорційності дій правоохоронців”, – сказав адвокат, керівник практики кримінального права ЮФ “Ілляшев та Партнери” Костянтин Кривенко.
Втім він зазначив, що “особливо у справах економічного характеру обґрунтованість часто виглядає формальною, у більшості випадків слідство мотивує обшук необхідністю збереження важливих документів, але по факту вилучаються звичайні господарські документи, які вже й так знаходяться у контрагентів, банках, державних установах тощо”.
При цьому Кривенко зауважив, що у більшості випадків слідчий суддя постфактум “узаконює” дії слідства, не заслуховуючи сторону, в якої проводились обшуки.
“Це створює непрозору ситуацію, коли людина навіть не знає, на підставі яких аргументів слідчий переконав суд. Було б доцільно змінити законодавство так, щоб надати стороні обшуку можливість брати участь у розгляді питання про легалізацію”, – сказав він.
Втім, за оцінкою Кривенка, судова практика щодо доказів, здобутих із порушеннями, неоднорідна, тобто “на практиці суди інколи “закривають очі”, якщо порушення формальне, а доказ є значущим”.
Зі свого боку, партнер-засновник юридичної фірми VB Partners, експрезидент Асоціації правників України (АПУ) Денис Бугай також підкреслює, що обшуки залишаються не просто слідчою дією, а інструментом тиску, проведення обшуку без дозволу суду є полем зловживань для правоохоронців.
!За загальним правилом обшук повинен проводитись після отримання відповідного дозволу суду. Проте у виключних випадках (переслідування підозрюваного, рятування речей або життя) правоохоронці можуть здійснити обшук без дозволу суду, але повинні отримати його після завершення слідчої дії. Слідчі користуються можливістю проведення обшуків без дозволу суду систематично. Тому наразі такі обшуки є полем зловживань для правоохоронців”, – сказав він.
Бугай нагадав, що тільки БЕБ за минулий рік мінімум 163 рази звернувся за відповідним дозволом про проведення обшуків, за 2023 рік – 187. Це за умов 3-місячного мораторію на обшуки у 2024 році. Крім цього за останні кілька місяців зафіксовано проведення обшуків у адвокатів, при чому без отримання дозволу суду.
Також Бугай зазначив, що “незважаючи на вимоги законодавства, зібрані докази під час обшуку проведеного з процесуальними порушеннями, можуть бути використані в суді. Така позиція Верховного Суду буде заохочувати правоохоронців порушувати вимоги законодавства під час проведення слідчих дій”.
Зі свого боку, адвокат АО Barristers Дмитро Зеленюк зазначив, що в судах відсутня єдина судова практика та єдиний підхід до розгляду клопотань про невідкладний обшук.
Зокрема, результати аналізу останніх 100 ухвал Печерського, Святошинського, Шевченківського та Солом’янського районних судів міста Києва проведення невідкладного обшуку в переважній більшості випадків знаходить підтримку в судах. Так клопотання про проведення обшуку було задоволено у 75% справ, тобто у трьох з чотирьох випадків слідчі судді легалізують проведені без попереднього дозволу обшуки.
“Такий високий показник може вказувати або на бездоганну роботу органів досудового розслідування, або, що більш імовірно, на тенденцію до формального підходу з боку частини суддів. Однак розподіл результатів розгляду клопотань між різними районними судами столиці демонструє разючу відсутність єдиного підходу до застосування однієї й тієї ж норми закону”, – сказав він.
За даними Зеленюка, зокрема, відсоток задоволення клопотань про обшук у Печерському райсуді Києва складає 96%, у Святошинському – 80%, Шевченківському – 72%, Солом’янському – 52%.
“Така разюча відмінність у показниках не може бути пояснена лише різною якістю роботи правоохоронних органів у різних районах міста. Це повністю підтверджує припущення, що в деяких судах слідчі судді ретельніше підходять до контролю за наявністю підстав для задоволення таких клопотань”, – сказав він, підкресливши, що проведення обшуку без рішення слідчого судді, задумане законодавцем як невідкладний захід для надзвичайних ситуацій, “дедалі частіше стає рутинним інструментом для обходу стандартної процедури отримання судового дозволу на проведення численних необґрунтованих обшуків”.
В свою чергу, партнер юридичної фірми Ario Law Firm Євген Грушовець зазначив, що практика проведення обшуків без рішення слідчого судді має тенденцію до перетворення на небезпечну “нову норму” у діяльності правоохоронців.
“Так, така тенденція існує. І це об’єктивна реальність. Причин декілька. Передусім – це війна, що розширює коло повноважень правоохоронних органів, особливо це стосується справ щодо національної безпеки. З одного боку, це закономірно й виправдано, але є й інша сторона медалі. Коли система працює у “посиленому режимі”, зростає ризик, що під пресинг слідчих дій можуть потрапити й випадкові сторонні особи. Наприклад, той же адвокат, вся “вина” якого полягає у тому, що він просто виконує свою роботу, надаючи клієнту правничу допомогу”, – сказав він.
При цьому Грушовець підкреслив, “що у справах щодо нацбезпеки можливість альтернативи арешту або застави стає вкрай обмеженою”.
Грушовець зауважив, що ще одним фактором, який впливає на посилення тиску правоохоронних органів є політичний контекст.
“Обшук – це лише один з інструментів впливу. І він один з найдієвіших, адже не тільки створює юридичні ризики, а й чинить серйозний психологічний тиск, змушуючи багатьох змінювати позицію або відмовлятись від боротьби”, – казав він.
При цьому він особливо зазначив обшуки у адвокатів.
“Тільки за останні кілька місяців зафіксовано серію обшуків у помешканнях та офісах адвокатів, проведених без судових ухвал та без належного обґрунтування невідкладності. Були випадки, коли правоохоронці вилучали носії інформації, що містять адвокатську таємницю, без участі представника Ради адвокатів. У підсумку це створює атмосферу тиску на адвокатів як учасників кримінального процесу, що прямо підриває гарантії права на захист”, – сказав він, нагадавши, що профільні професійні організації вже кілька разів публічно заявляли про неприпустимість таких дій та системність проблеми.
Коментуючи можливі механізми захисту від неправомірних дій Грушовець зазначив, що формально механізм захисту від зловживань один – судовий контроль, суд може визнати обшук незаконним, зобов’язати повернути вилучене майно, а здобуті докази визнати недопустимими.
“Українські реалії такі, що суд нерідко стає частиною тієї ж правоохоронної системи. Відсоток випадків, коли суд визнає слідчі дії незаконними, залишається вкрай низьким. Згідно з КПК, докази, здобуті внаслідок грубих порушень порядку проведення обшуку, не можуть бути використані в суді. Проте судова практика свідчить: часто навіть “токсичні”” матеріали визнаються припустимими, що підриває довіру до механізму захисту”, – сказав він.
Україна за підсумками вересня-травня 2024-2025 маркетингового року експортувала 2,68 млн тонн соняшникового шроту, що на 29% менше показника за аналогічний період сезону-2023/2024 та стало найменшим обсягом з 2011/2012 МР, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики зазначили, що близько 49% загального експорту українського шроту припало на ЄС та ще 35% – на Китай.
“Усього до ЄС за дев’ять місяців поточного сезону було експортовано 1,3 млн тонн, що на 22% поступається показнику в аналогічний період минулого сезону. У загальному обсязі імпорту Євросоюзом даного шроту український продукт утримує 63% (43% у попередньому сезоні), проте, крім високої конкуренції із соєвим шротом, його тіснить і аргентинський соняшниковий шрот, частка якого зросла до 28% (20% у попередньому МР) “, – пояснили експерти.
За їх інформацією, до Китаю експорт українського соняшникового шроту за цей же період скоротився на 25% та становив 944 тис. тонн. На ринку КНР український продукт утримує близько 60% у загальному імпорті за вересень-квітень поточного сезону (71% у вересні-квітні сезону-2023/24). Російський шрот зайняв до 27% за цей же період у загальному імпорті проти 9% у попередньому МР.
При цьому майже у п’ять разів спостерігається збільшення відвантажень до Китаю соняшникового шроту з Казахстану, а його частка в імпорті КНР становить близько 5%, резюмували в “АПК-Інформ”.
Елеваторні потужності “Континентал” потужністю 634 тис. тонн готуються до приймання зерна врожаю 2025 року, на них завершуються ремонтні роботи, комплексне очищення та знезараження силосів, після чого новий урожай почне надходити на елеватори, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
В “Континенталі” уточнили, що шість елеваторів і три сушильно-зернові комплекси агрохолдингу локалізовані в Тернопільській, Львівській та Івано-Франківській областях, вони працюють із зерном кукурудзи, пшениці, ріпаку, соняшнику, ячменю та сої.
При цьому запуск нового сорсингового напряму діяльності серйозно трансформував операційний цикл елеваторних господарств. Починаючи з минулого сезону, “Континентал” реалізує програму закупівлі зерна від сторонніх поклажодавців, здебільшого фермерів, надає послуги з його зберігання та очищення. Відтак, період приймання продукції на зерносховищах збільшився зі звичних 5-6 до 11 місяців на рік, а це — із липня до травня включно. Призупинення їхньої роботи відбувається лише для планового відвантаження накопичених залишків і здійснення підготовчих заходів перед новим сезоном.
За словами начальника управління зберігання готової продукції “Контінентал Фармерз Груп” Сергія Зимного, додаткове навантаження на елеваторні потужності минулого року становило 15% від власного обсягу. На цей сезон планується подальше збільшення закупівель, відтак згаданий показник може сягнути вже 30-40%.
“Ми прогнозуємо інтенсивний сезон із високим навантаженням, особливо — на наші потужності на Львівщині й Івано-Франківщині, які через ринкову кон’юнктуру наразі демонструють найвищу активність закупівель від сторонніх поклажодавців. Плануємо безперервну роботу як на приймання, так і на відвантаження продукції на автомобільний та залізничний транспорт, забезпечення швидкого обслуговування власно вирощеного зерна і надання якісних послуг зовнішнім клієнтам”, — зауважив Зимний.
У “Континенталі” додали, що впродовж року реалізувала масштабну програму навчання співробітників — лаборантів, інженерно-технічних працівників, енергетиків та електриків, включно зі спеціалізованими курсами з програмування та ергономічного управління обладнанням для скорочення споживання енергоресурсів. Це дозволить покращити ефективність виробничих процесів та оптимізувати використання електроенергії.
Агрохолдинг “Мрія” та компанія CFG, об’єднані під назвою “Континентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес з листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK щодо продажу активів.
Salic засновано у 2012 році. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
