Торгово-промислова група Fozzy Group разом із польським менеджером Мацеєм Гавронським створили в Польщі спільну компанію IDKFA IDCLIP, 90% якої належить Fozzy Holdings Limited, а 10% – Гавронському, і стали франчайзі торгівельної мережі Carrefour, повідомило польське видання Wiadomosci Handlowe.
Зазначається, що перший магазин мережі вже відкрито у Познані.
“Досліджуючи польський ринок, ми виявили, що польські експерти у сфері роздрібної торгівлі зацікавилися унікальною пропозицією цінності “Сільпо”. Ми налагодили чудову співпрацю, наприклад з польськими пивоварними заводами, фермерами та шеф-кухарями. Тому було корисно поділитися досвідом та вивчити деякі загальні можливості розвитку”, – повідомила пресслужба торгівельної мережі польському виданню.
Водночас вона пояснила, що багато українців знайшли притулок у країнах ЄС, зокрема в Польщі, і коли вони повернуться, їхні очікування щодо продуктового магазину можуть змінитися. Тому “Сільпо” має розвиватися, щоб пропонувати найкращий сервіс незалежно від війни.
За інформацією Гавронського, українська компанія в цьому проєкті виступає здебільшого як фінансовий інвестор, тож це не повноцінний вихід Fozzy Group на польський ринок під власним брендом.
Гавронський має значний досвід у сфері роздрібної торгівлі – понад 20 років працював у компанії Jeronimo Martins, враховуючи також роботу в мережі Biedronka (одна з найбільших продуктових мереж у Польщі). З 2017 року працює на посаді керівника логістики та ланцюга постачання у Fozzy Group.
Власником Fozzy Group є Володимир Костельман, який заснував компанію в 1997 році в Києві. Fozzy Group зараз володіє другою за величиною мережею супермаркетів в Україні після “АТБ-Маркет”.
Ще у березні 2023 року “Сільпо” висловлювало зацікавленість польським ринком і шукало локації для магазинів площею 2500–5000 кв м. За неофіційною інформацією, компанія все ще розглядає можливість відкриття власних магазинів “Сільпо” в Польщі і продовжує шукати оптимальні локації.
Fozzy Group – один із найбільших українських ритейлерів більш ніж з 690 торговими точками на всій території країни. Компанія розвиває торговельні мережі різних форматів: супермаркети “Сільпо”, оптові гіпермаркети Fozzy Cash&Carry, магазини біля дому “Фора”, дискаунтери Thrash!, фармацевтичні супермаркети “Біла ромашка”.
Бізнес Fozzy Group не обмежується торгівлею. Група має ресторани (Буланжері, Escobar, Positano, Who&Why Drinkery), агропромисловий напрям (Ніжин, Грінвіль, Снятинська птиця, Богуславна, Skadi), банк “Восток”, мережу турагенцій Silpo Voyage, мережу спортклубів Apollo Next, логістичного оператора УВК, IT-розробника TemaBit Fozzy Group.
Гірничо-металургійна компанія “Метінвест” оперативно адаптувала виробничі процеси до умов війни, зробивши основним каналом перевезень залізницю, а також порти Румунії та Польщі, зазначив генеральний директор групи “Метінвест” Юрій Риженков, якого цитує корпоративне видання.
Він додав, що після відкриття морського коридору з одеських портів компанія почала використовувати і цю можливість.
Риженков підкреслив, що попри виклики війни “Метінвест” має статус найбільшого експортера. Так, за підсумками 2024 року загальний обсяг експорту й продажу залізорудної сировини становив понад 12 млн тонн.
“Ми повноцінно повернулися до програми підвищення операційної ефективності. Наприклад, переналаштували бізнес-процеси на використання власної сировини. І за більшістю показників – а саме технічних, технологічних і виробничих – ми повернулися до найкращих результатів 2020-2021 років. Ми значно знизили собівартість продукції, і попри падіння цін у 2024-му за перше півріччя наш результат перевищив показник першого півріччя 2023-го”, констатував Риженков.
Сьогодні активи компанії у Кривому Розі, Запоріжжі та Кам’янському продовжують працювати. У 2024 році виробництво групи збільшилося одразу в кількох категоріях: залізної руди – на 42%, чавуну – на 3%, а сталі – на 4%.
Водночас наголошується, що “Метінвест” залишається соціально відповідальним бізнесом. За три роки війни компанія спрямувала понад 8,4 млрд грн на допомогу Україні, з яких 4,4 млрд грн пішли на підтримку захисників у межах проєкту “Сталевий Фронт”. Поміж основних напрямків – забезпечення армії обладнанням, амуніцією і технікою, розвиток тактичної медицини та створення ліній оборони.
Окрім військових потреб, “Метінвест” бере участь у забезпеченні гуманітарних місій, допомагаючи сотням тисяч українців, що постраждали від війни. У межах ініціативи “Рятуємо життя” підтримку вже отримали приблизно 516 тис. цивільних. Маючи понад 50 тис. активного персоналу, компанія дбає про гідні умови праці та піклується про працівників та їхні родини, надаючи за потреби фінансову, психологічну та іншу допомогу. В її штаті працює понад 1000 ветеранів, компанія також впроваджує програми їхньої адаптації до цивільного життя.
Зазначається, що торік “Метінвест” сплатив майже 20 млрд грн податків, що робить компанію одним із найбільших платників податків у країні.
Окремим акцентом стоїть перспектива на повоєнне відновлення. Головною амбіцією компанії гендиректор окреслив перетворення її на одного зі світових лідерів зеленого виробництва сталі, яка відповідає сучасним екологічним стандартам. Першим кроком до цієї мети є будівництво заводу з виробництва зеленої сталі в Італії. Проєкт стане прикладом для майбутньої модернізації “Запоріжсталі” та “Каметсталі”.
“Ми маємо стратегію зеленої модернізації українських підприємств вартістю $8 млрд на 7-10 років. Готові стартувати з цією стратегією, щойно закінчиться війна й Україна отримає гарантії безпеки”, – зазначив Риженков.
Попри війну “Метінвест” продовжує інвестувати в українські потужності: у 2024 році загальний обсяг інвестицій сягнув $670 млн. У 2025-му компанія також запланувала мільярдні інвестиції в розвиток виробничих потужностей у Кривому Розі, Кам’янському та Запоріжжі.
Водночас група активно готується до масштабного відновлення України після завершення війни. У планах – участь у великих інфраструктурних та промислових проєктах, завдяки яким можна буде не лише відновити зруйноване житло та соціальну інфраструктуру, а й забезпечити їхню модернізацію.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи і США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна скоротила імпорт нікелю та виробів із нього у січні-березні 2025 року на 49,3% – до $3,9 млн.
У березні імпорт склав $1,92 млн.
Експорт нікелевої продукції зріс утричі – до $361 тис. проти $94 тис. торік, з яких $328 тис. – у березні.
У 2024 році імпорт зріс на 73,7% – до $26,73 млн, а експорт – до $602 тис. (+13%).
Нікель застосовується для виробництва нержавіючої сталі, для нікелювання. Також нікель застосовується під час виробництва акумуляторів, у порошковій металургії та в хімреактивах.
Міністерство аграрної політики та продовольства разом із міжнародною компанією “Байєр” і Всеукраїнською асоціацією громад запустили програму з насінництва, в рамках якої безоплатно нададуть насіння кукурудзи для весняної посівної фермерам Донецької, Запорізької, Сумської, Харківської та Чернігівської областей (за винятком тимчасово окупованих територій).
“Така ініціатива — ще один крок для зміцнення продовольчої безпеки України в умовах війни, адже дасть змогу аграріям з прифронтових і деокупованих територій засіяти приблизно 10 тис. га та зібрати орієнтовно до 120 тис. тонн зерна”, – наголосили в Мінагрополітики.
Як зауважило відомство, щоб отримати допомогу господарство має бути зареєстроване в Державному аграрному реєстрі (ДАР) та обробляти від 5 га до 500 га у зазначених областях.
Прийом заявок триватиме з 21 по 30 квітня або до вичерпання обсягів допомоги. Кожен погоджений заявник зможе отримати до 25 посівних одиниць насіння кукурудзи (з розрахунку 1 посівна одиниця на 1 га) залежно від площі землі в обробітку. Видавати насіння розпочнуть на початку травня і будуть орієнтовно два тижні.
Група “Нафтогаз” з початку року законтрактувала 1,5 млрд куб. м газу: 800 млн куб. м було терміново імпортовано на початку року, 400 млн куб. м надійдуть в Україну в рамках підготовки до наступної зими і ще 300 млн куб. м LNG “Нафтогаз” закупив у польської ORLEN.
“Протягом першого кварталу “Нафтогазу” вдалося залучити від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та уряду Королівства Норвегія близько EUR430 млн, які вже незабаром будуть спрямовані на закупівлі імпортованого природного газу в обсязі 1 млрд куб. м”, – зазначив т.в. о голови правління НАК “Нафтогаз України” Роман Чумак, якого цитує прессслужба групи в повідомленні в Телеграм-каналі.
За його словами, компанія також веде перемовини із урядом і міжнародними фінансовими інституціями про залучення фінансування в обсязі EUR1 млрд для закупівлі понад 2 млрд куб. м газу.
Як повідомлялося з посиланням на екскерівника Оператора ГТС України (ОГТСУ) Сергія Макогона, Україні, зважаючи на обсяги власного видобутку, потрібно імпортувати до початку опалювального сезону 1 листопада 2025 року 5,5-6,3 млрд куб. м газу, що буде вимагати приблизно $2,5-3 млрд. За його оцінками, до початку наступного опалювального сезону необхідно мати у ПСГ мінімум 9 млрд куб. м запасів (без буферного газу), бо досвід цього року показав, що починати сезон із меншими запасами вкрай ризиковано.
Своєю чергою член правління і комерційний директор групи “Нафтогаз” Дмитро Абрамович наприкінці березня сказав, що до 1 листопада цього року Україні потрібно імпортувати 4,5-4,6 млрд куб. м природного газу.
Як стверджує Макогон, гарантовані можливості по імпорту газу складають приблизно 50 млн куб. м на добу, тому щоб імпортувати 4,6 млрд куб. м газу потрібно три місяці, а 5,6-6,3 млрд – 4 місяці, і це в умовах 100% завантаження, чого комерційно складно досягти.
Таким чином він вважає, що для того, щоб встигнути імпортувати необхідні обсяги до 1 листопада, потрібно починати імпорт суттєвих обсягів газу вже з травня.
Підприємства з операцій із брухтом чорних металів у січні-березні поточного року збільшили експорт стратегічної для металургійних підприємств сировини на 32% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 80,8 тис. тонн.
Згідно з даними Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), брухтозбиральники за цей період наростили поставки брухту на метпідприємства України на 16,4% порівняно з I кв-2024 – до 401 тис. тонн.
Технологічні запаси брухту чорних металів на підприємствах оцінювалися цьогоріч на кінець першого кварталу в 20-25 тис. тонн. При цьому розрахункові технологічні потреби металургів в цій сировині, як вважають в Асоціації, забезпечені повністю, з перевищенням на 2,5-7,5%.
За підсумками січня-березня обсяги заготівлі брухту чорних металів збільшилися на 18,5%, до 505,9 тис. тонн. На думку “УАВтормету”, така тенденція обумовлена високою діловою активністю металургійних та ливарних підприємств, а також активною експортною діяльністю українських брухтозаготівельних компаній.
“В січні-березні 2025 року відзначається подальше зростання імпорту чорних металів в Україну, яке склало 26,9% (було імпортовано близько 336,4 тис. тонн металопродукції). Основними товарними позиціями були: плоский прокат з покриттям (≈ 32,9%), г/к плоский прокат (≈ 29,4%) та х/к плоский прокат (≈ 9,8%). Основні обсяги металопродукції були імпортовані з Туреччини, Польщі та Китаю”, – констатується у повідомленні.
Імпорт брухту у I кв-2025 склав 0,03 тис. тонн, у I кв-2024 – 0,25 тис. тонн.
До цього ж констатується, що виробництво сталі протягом першого кварталу цього року становило 1,73 млн тонн, що на 2,7% більше за аналогічний період торік.
Як повідомлялося, брухтозбиральники у 2024 році наростили експорт брухту на 60,6% порівняно із 2023 роком – до 293,1 тис. тонн (у 2023 році експорт складав 182,5 тис. тонн, у 2022-му – 53,6 тис. тонн).
Вони торік наростили поставки брухту на метпідприємства України на 29,8% порівняно з попереднім роком – до 1, 343 млн тонн. За підсумками минулого року обсяги заготівлі брухту чорних металів збільшилися на 37%, до 1,749 млн тонн. Імпорт брухту у 2024 році склав 1,2 тис. тонн, у 2023-му – 1,1 тис. тонн.
Виробництво сталі торік склало 7,575 млн тонн, що на 21,6% більше показника попереднього року.
Згідно з прогнозом, Україна 2025 року виплавить 6,5-6,8 млн тонн сталі (2023 року було вироблено 6,228 млн тонн, 2022-го – 6,263 млн тонн), заготовить 1,450-1,650 млн тонн металобрухту (2023 року – 1 млн 277,3 тис. тонн, 2022-го – 996,7 тис. тонн). Очікується також, що метпідприємства споживуть 1,1-1,2 млн тонн брухту (2023 року – 1 млн 34,7 тис. тонн, 2022 року – 895,7 тис. тонн), експортують 300-350 тис. тон металобрухту (у 2023-му – 182,5 тис. тон і у 2022-му – 53,6 тис. тонн), знову нарощуючи вивезення стратегічної для металургів сировини. Імпорт брухту очікується на рівні 1,5-3 тис. тонн.
