За даними Fixygen, ПрАТ «Аптечна мережа “Фармація”» проведе загальні збори акціонерів 30 квітня 2026 року в дистанційному форматі. Основні питання порядку денного — затвердження результатів діяльності за минулий рік, фінансової звітності та рішення щодо подальшого управління компанією.
Компанія працює у фармацевтичній роздрібній торгівлі. За даними Opendatabot, контроль над мережею зосереджений у приватних українських акціонерів, пов’язаних з аптечним та фармацевтичним бізнесом.
Ставлення українців до Литви залишається одним із найстабільніших і найпозитивніших серед усіх країн, охоплених соціологічним опитуванням, проведеним у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club. Частка позитивних оцінок зросла до 75,1% порівняно з 71,7% у серпні 2025 року, що свідчить про подальше зміцнення позитивного іміджу цієї країни в українському суспільстві. Водночас рівень негативного ставлення залишився незмінним — 3,3%.
У структурі відповідей домінує «повністю позитивне» ставлення — 44,1% респондентів обрали саме цей варіант. Ще 31,0% визначили своє ставлення як «здебільшого позитивне». Таким чином, Литва входить до числа країн із найвищою часткою безумовної підтримки серед українців.
Нейтральну позицію займає 21,0% опитаних, що є відносно невисоким показником порівняно з багатьма іншими країнами. Це свідчить про достатньо чітке й сформоване ставлення українців до Литви. Негативні оцінки залишаються мінімальними: 2,3% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», а лише 0,9% — «повністю негативне». Ще 0,7% не змогли визначитися з відповіддю.
Динаміка змін між серпнем 2025 року та березнем 2026 року демонструє не просто стабільність, а поступове посилення позитивного сприйняття. Зростання позитивних оцінок відбувається без збільшення негативу, що є доволі рідкісним явищем у соціологічних дослідженнях і вказує на системний характер підтримки.
Особливістю ставлення до Литви є також висока частка «повністю позитивних» оцінок, що означає не лише загальну симпатію, а й емоційно сильне сприйняття цієї країни як близького партнера. Така структура відповідей характерна для держав, які українці асоціюють із послідовною політичною підтримкою, солідарністю та активною участю у міжнародних процесах, пов’язаних з Україною.
«Ставлення до Литви є прикладом того, як формується стійкий позитивний образ держави в суспільній свідомості. Там, де є послідовна підтримка, зрозуміла позиція і відчутна присутність у важливих для України питаннях, громадська думка реагує відповідно. У випадку Литви ми бачимо не ситуативну симпатію, а довгострокову довіру», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, результати опитування свідчать, що Литва залишається одним із найбільш позитивно сприйнятих партнерів України. Збереження та навіть посилення цього рівня довіри вказує на стабільність відносин і високий рівень суспільної підтримки, який не залежить від короткострокових факторів.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Литва посідає 16-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, із показником $2,17 млрд. При цьому імпорт із Литви перевищує експорт українських товарів, що формує від’ємне сальдо на рівні понад $752 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ЛИТВА, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Імпорт товарів до України за січень-березень 2026 року в грошовому еквіваленті збільшився на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого року – з $18,5 млрд з $23,4 млрд, тоді як експортовано на $10,1 млрд проти $9,9 млрд рік тому, свідчать дані, оприлюднені Державною митною службою України (ДМС).
“При цьому оподаткований імпорт склав $16,2 млрд, що становить 69% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-березні 2026 року склало $0,54/кг”, – йдеться в публікації відомства в телеграм-каналі в понеділок.
Згідно з оприлюдненими даними, найбільше імпортували товарів до України з Китаю (на $6,3 млрд), Польщі ($2,2 млрд), Туреччини ($1,6 млрд).
Експортували з України найбільше до Польщі (на $1,1 млрд), Туреччини ($840 млн), Німеччини ($659 млн).
В загальних обсягах ввезених у січні-березні 2026 року товарів 71% склали машини, устаткування та транспорт – $9,5 млрд (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 53,9 млрд грн, або 26% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $3,8 млрд (сплачено 77,3 млрд грн, або 37% надходжень митних платежів), продукція хімпромисловості – $3,4 млн (при митному оформленні сплачено 28,2 млрд грн, чи 13% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продтовари – $6,3 млрд, метали та вироби з них – $929 млн, машини, устаткування та транспорт – $848 млн.
В ДМС додали, що у січні-березні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 509,5 млн грн.
Вихід українського пшеничного борошна на ринок Китаю є стратегічно важливим кроком, однак розраховувати на негайний початок масових відвантажень не варто, повідомив директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський.
“Відкриття ринку на міждержавному рівні означає появу правової та технічної основи, але це не сигнал до негайного старту експорту. Швидких комерційних поставок поки що не буде. Підписання протоколу – лише перший крок, який визначає вимоги до виробництва та контролю, формуючи умови для роботи в майбутньому», – навела його слова прес-служба асоціації у Facebook.
Однією з найжорсткіших вимог Пекіна залишається повна простежуваність продукції. Йдеться про контроль усього ланцюжка: від конкретного поля, де виростили пшеницю, до кінцевої партії борошна.
На переконання керівника об’єднання, побудова такої системи контролю – це системна робота, яку неможливо завершити за кілька тижнів. Окрім технічних бар’єрів, на заваді експортерам стоять складна логістика та економіка.
Як зазначив Рибчинський, ринок КНР залишається специфічним через високі ввізні мита та ПДВ. Ситуацію ускладнюють ризики безпеки для української портової інфраструктури, що здорожує морські перевезення та робить формування великих партій товару складним завданням.
У союзі «Борошномели України» впевнені: сам факт узгодження протоколу є знаком якості для вітчизняної системи контролю. Це підтверджує відповідність борошна стандартам одного з найвимогливіших ринків світу, що в перспективі дасть можливість диверсифікувати збут продукції з високою доданою вартістю.
За даними Fixygen, ПрАТ «Одеський коньячний завод» проведе загальні збори акціонерів 29 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження результатів діяльності за 2025 рік, фінансової звітності та інших питань управління.
Одеський коньячний завод — один із найстаріших виробників алкогольної продукції в Україні, заснований у XIX столітті. Підприємство відоме брендами коньяків і вин. За даними розкриття інформації, контрольний пакет акцій належить міжнародній групі Global Spirits, пов’язаній з українським бізнесменом Євгеном Черняком. Частка ключового бенефіціара оцінюється як контрольна (понад 50%).
Ставлення українців до Індії характеризується переважанням нейтральних оцінок та відносно низьким рівнем чітко сформованих позитивних або негативних позицій. За результатами соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, 55,5% респондентів визначили своє ставлення як нейтральне, що робить Індію однією з країн із найменш визначеним емоційним сприйняттям серед українців.
Частка позитивних оцінок становить 17,9%, що трохи більше, ніж 16,0% у серпні 2025 року. Водночас негативне ставлення знизилося з 26,3% до 23,5%, що свідчить про певне пом’якшення критичних оцінок.
У деталізованій структурі відповідей 4,2% опитаних обрали варіант «повністю позитивне» ставлення до Індії, ще 13,8% — «здебільшого позитивне». Натомість 19,6% респондентів зазначили «здебільшого негативне» ставлення, а 4,0% — «повністю негативне». Ще 3,0% опитаних не змогли визначитися з відповіддю.
Висока частка нейтральних оцінок свідчить про обмежену присутність Індії в українському інформаційному та суспільному просторі. Для значної частини респондентів ця країна не є об’єктом постійної уваги або активної взаємодії, що ускладнює формування чіткої позиції. Водночас помітне зниження негативних оцінок може вказувати на поступове зменшення критичного сприйняття.
Динаміка змін між серпнем 2025 року та березнем 2026 року є відносно помірною. Зростання позитивних оцінок і одночасне скорочення негативних сигналізує про певне вирівнювання ставлення, однак не змінює загальної картини: Індія залишається країною, яку українці сприймають радше нейтрально, ніж емоційно.
Важливо також відзначити, що співвідношення позитивних і негативних оцінок залишається близьким, хоча й з незначною перевагою негативу. Це означає, що за відсутності активної інформаційної чи економічної взаємодії громадська думка формується повільно і не має чітко вираженого вектора.
«Ставлення до Індії є показовим прикладом того, як формується нейтральне сприйняття у випадках обмеженої взаємодії. Коли країна не має постійної присутності в інформаційному полі або практичних проєктів співпраці, громадська думка залишається розмитою. Саме тому для посилення позитивного сприйняття важливо розвивати економічні та гуманітарні зв’язки, які створюють відчуття реального партнерства», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, результати опитування свідчать, що Індія поки що не входить до кола країн із чітко сформованим позитивним іміджем в Україні. Водночас наявна динаміка відкриває можливості для поступового покращення сприйняття за умови активнішої взаємодії між країнами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Індія посідає п’ятнадцяте місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $2,62 млрд. Водночас імпорт індійських товарів більш ніж удвічі перевищує експорт з України, що зумовлює від’ємне сальдо двосторонньої торгівлі.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ИНДИЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
