Вихід українського пшеничного борошна на ринок Китаю є стратегічно важливим кроком, однак розраховувати на негайний початок масових відвантажень не варто, повідомив директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський.
“Відкриття ринку на міждержавному рівні означає появу правової та технічної основи, але це не сигнал до негайного старту експорту. Швидких комерційних поставок поки що не буде. Підписання протоколу – лише перший крок, який визначає вимоги до виробництва та контролю, формуючи умови для роботи в майбутньому», – навела його слова прес-служба асоціації у Facebook.
Однією з найжорсткіших вимог Пекіна залишається повна простежуваність продукції. Йдеться про контроль усього ланцюжка: від конкретного поля, де виростили пшеницю, до кінцевої партії борошна.
На переконання керівника об’єднання, побудова такої системи контролю – це системна робота, яку неможливо завершити за кілька тижнів. Окрім технічних бар’єрів, на заваді експортерам стоять складна логістика та економіка.
Як зазначив Рибчинський, ринок КНР залишається специфічним через високі ввізні мита та ПДВ. Ситуацію ускладнюють ризики безпеки для української портової інфраструктури, що здорожує морські перевезення та робить формування великих партій товару складним завданням.
У союзі «Борошномели України» впевнені: сам факт узгодження протоколу є знаком якості для вітчизняної системи контролю. Це підтверджує відповідність борошна стандартам одного з найвимогливіших ринків світу, що в перспективі дасть можливість диверсифікувати збут продукції з високою доданою вартістю.
Дефіцит жита у сезоні-2025/2026 буде 100%, що неминуче призведе до подорожчання житнього хліба, заявив в інтерв`ю “Інтерфакс-Україна” директор Спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Із упевненістю можна сказати, що на 100% в сезоні-2025/26 буде дефіцит жита. Уже зараз в Україні частково переробляється польське жито, а хлібопеки користуються балтийським житнім борошном. Це, на жаль, вже наші реалії”, – сказав він.
За словами очільника галузевої асоціації, причиною дефіциту жита є небажання сільгоспвиробників сіяти культуру, оскільки її врожайність на третину нижча, ніж у пшениці – до 40 ц/га проти 60 ц/га відповідно.
Крім того, раніше весь дефіцит покривався з Білорусі, що й призвело до скорочення обсягів виробництва жита в Україні – аграріям було складно конкурувати з поставками з Білорусі. Водночас жито не належить до числа популярних експортних культур. Попит на жито є лише на внутрішньому ринку.
Рибчинський привернув увагу, що наразі ціна на жито більше, ніж конкурентна: якщо 2024 року 1 тонна жита коштувала 6-7 тис. грн, то станом на травень 2025 року – 12-14 тис. грн.
Відповідаючи на запитання чи призведе дефіцит жита до подорожчання житнього хлібу, експерт наголосив, що однозначно подорожчає.
“Наразі ціна українського житнього борошна – 18 тис. грн за тонну, з імпортної сировини – близько 20 тис. грн, тоді як торік у травні житнє борошно коштувало 10 тис. грн. Це не просто буде зростання ціни на житній хліб – багато виробників хлібобулочних виробів просто припинять його випікати”, – наголосив він.
Очільник спілки “Борошномели України” прогнозує, що 2025/2026 маркетинговий рік Україна проживе із дефіцитом жита і купуватиме його на зовнішніх ринках за європейськими цінами. Це зробить жито цікавим для українських аграріїв. Відтак у 2026/2027 МР, найімовірніше, сільгоспвиробники збільшать площі під житом, що зможе вирівняти ситуацію на ринку.
