Китайська влада заявила про пакет заходів щодо «розширення обмінів та співпраці» з Тайванем, який включає прискорення відновлення регулярних прямих пасажирських авіарейсів через Тайванську протоку та пом’якшення окремих торговельних обмежень, зокрема щодо допуску на материковий ринок частини тайванської агро- та рибної продукції.
Згідно з повідомленнями, Пекін має намір «прискорити повне відновлення» регулярних прямих рейсів, включаючи маршрути до/з міст Урумчі, Сіань, Харбін, Куньмін і Ланьчжоу, а також розширити заходи підтримки для продажу тайванської сільськогосподарської та рибної продукції на материку при дотриманні карантинних вимог.
Окремим пунктом у заявлених ініціативах названо плани щодо поглиблення інфраструктурної «інтеграції» з тайваньськими островами Цзіньмень і Мацзу — зокрема, підтримка проєктів зі спільного використання ресурсів (вода, електроенергія, газ) та просування будівництва морських мостів «за наявності умов».
У Тайбеї на тлі цих заяв підкреслили, що будь-які рішення з офіційних питань перетину протоки повинні прийматися через уряд Тайваню, а не через партійні або неформальні канали, назвавши ініціативи Пекіна політично мотивованими.
За підсумками парламентських виборів 12 квітня партія Tisza під керівництвом Петера Мадяра отримує 138 мандатів у 199-місному парламенті Угорщини, що забезпечує їй конституційну більшість, повідомляють міжнародні ЗМІ та регіональні джерела.
Коаліція Fidesz-KDNP, що раніше перебувала при владі, отримує 55 місць, третьою силою стає Mi Hazánk з 6 мандатами. Таким чином, у новому скликанні представлені фактично три парламентські групи, тоді як низка невеликих партій не подолала прохідний бар’єр.
Конституційна більшість в Угорщині традиційно означає можливість ухвалювати рішення, що вимагають 2-3 голосів депутатів, включаючи зміни базових законів. У цій конфігурації Tisza формально не потребує коаліційних партнерів для формування уряду.
Кампанія Мадьяра будувалася навколо тез про зміну політичної моделі, боротьбу з корупцією та відновлення відносин з ЄС. У публічних виступах він використовував формули на кшталт «Ennek a rendszernek vége van» («цій системі кінець»), а також говорив про «зміну режиму» та повернення країни на більш проєвропейську траєкторію. У матеріалах Reuters серед заявлених пріоритетів згадуються посилення верховенства права та антикорупційні кроки, включаючи орієнтацію на європейські стандарти та спробу розблокувати заморожені кошти ЄС.
Окремо в угорській політичній символіці закріпилася й назва TISZA, яка інтерпретується як «Respect» і «Freedom» (Tisztelet і Szabadság).
Іспанія входить до групи країн, які стабільно сприймаються українцями позитивно, причому динаміка останнього періоду демонструє додаткове зміцнення цього іміджу. За результатами опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, 63,6% респондентів оцінили своє ставлення до Іспанії як позитивне, що суттєво більше, ніж 53,0% у серпні 2025 року.
Структура позитивного сприйняття виглядає досить збалансовано: 18,9% опитаних заявили про повністю позитивне ставлення, ще 44,8% — про здебільшого позитивне. Це означає, що позитив не лише зростає кількісно, а й має досить глибоку основу, оскільки значна частина респондентів демонструє чітко сформоване позитивне бачення країни.
Водночас частка нейтральних оцінок залишається відносно високою — 33,6%. Це свідчить про те, що для значної частини українців Іспанія не є країною щоденної інформаційної присутності, однак навіть у такому випадку її образ не викликає негативних асоціацій.
Негативне ставлення до Іспанії практично відсутнє: лише 0,9% респондентів оцінюють її негативно (з них 0,5% — здебільшого негативно і 0,5% — повністю негативно). Такий показник є одним із найнижчих серед усіх досліджених країн, що підкреслює стабільно високий рівень довіри та симпатії.
Порівняння з серпнем 2025 року також показує не лише зростання позитивних оцінок, але й подальше зниження негативу (з 1,0% до 0,9%). Це свідчить про поступове формування стійкого позитивного іміджу Іспанії в українському суспільстві.
Загалом дані демонструють, що Іспанія сприймається як дружня і нейтрально-позитивна країна без значних суперечливих факторів. Вона не є центральним політичним або безпековим гравцем у сприйнятті українців, але водночас входить до кола держав із високим рівнем довіри.
«У випадку Іспанії ми бачимо класичний приклад стабільного позитивного іміджу, який не залежить від ситуативних факторів. Вона не є найбільш помітним політичним актором для українців, але водночас не має негативного інформаційного фону. Саме тому її сприйняття поступово зміцнюється і переходить у стійку позитивну зону», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, Іспанія займає важливе місце у групі країн із високим рівнем позитивного сприйняття, де ключову роль відіграє не інтенсивність політичної взаємодії, а відсутність негативних сигналів та загальний позитивний образ у масовій свідомості.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Іспанія посідає чотирнадцяте місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $2,80 млрд. При цьому Україна має позитивне сальдо в торгівлі з Іспанією, оскільки експорт українських товарів перевищує імпорт.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ИСПАНИЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Сербський Економіст, після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році до Сербії прибуло понад 16 тис. біженців з України, проте переважна більшість згодом виїхала далі до інших країн Європи, повідомив посол України в Сербії Олександр Литвиненко в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, станом на сьогодні в Сербії перебуває 2-3 тис. українських біженців, тоді як росіян налічується понад 100 тис.
Коментуючи присутність РФ на Західних Балканах, дипломат заявив, що Сербія для Росії залишається «воротами» до регіону, що дає Москві можливості зберігати політичну присутність і потенційно грати на внутрішніх протиріччях, насамперед на темі Косово, а також використовувати кілька каналів впливу.
Разом з тим Литвиненко закликав не переоцінювати російський вплив. Як ілюстрацію він навів ситуацію на книжковому ринку в центрі Белграда: за його оцінкою, у великих книжкових магазинах частка літератури російською мовою помітно поступається сегменту англомовних видань.
Говорячи про ставлення сербів до українців, посол відзначив низький «культурний бар’єр» і близькість мови, а також підкреслив роль релігійного чинника: за його словами, у масовому сприйнятті сербів українці, як православні, сприймаються «своїми».
Дипломат також вказав на взаємні стереотипи: частина сербського суспільства дивиться на Україну «через російські окуляри», тоді як українці нерідко сприймають Сербію як «Росію на Балканах», що, за його словами, не відображає складність сербської політики нейтралітету та травматичний досвід 1990-х років, включаючи події 1999 року.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, яка 23 квітня має погасити єврооблігації-2026 на $428 млн зі ставкою 8,5% річних, планує рефінансувати їх за рахунок нового випуску.
“Група планує випустити нові облігації з метою рефінансування своїх поточних облігацій до настання терміну їх погашення у квітні 2026 року”, – йдеться у річному звіті.
Згідно з ним, такі очікування керівництва ґрунтуються на останніх ринкових операціях, які свідчать про зацікавленість інвесторів у вкладенні коштів у групи, пов’язані з Україною.
“Група вживає всіх обґрунтованих заходів для підготовки до випуску нових облігацій згідно з графіком, що дозволяє завершити процес до настання терміну погашення існуючих облігацій 2026 року, включаючи залучення всіх необхідних консультантів для ведення відповідних робочих процесів та перегляду необхідної документації”, – сказано в документі.
У разі, якщо на момент очікуваного розміщення нових облігацій ринкові умови будуть менш сприятливими через розвиток геополітичної ситуації на Близькому Сході або з інших причин, керівництво може розглянути різні інші варіанти. Серед них – узгоджене продовження строку погашення еврооблігацій-2026 року повністю або частково та/або їх погашення облігацій за рахунок власного оборотного капіталу, що потенційно може вимагати переговорів з певними контрагентами та вплинути на обсяг або терміни майбутніх інвестиційних можливостей.
У звіті зазначається, що Metinvest у 2025 році скоротила загальний борг на 15% – з $1,705 млрд до $1,441 млрд та має сплатити за ним у 2026 році $470 млн, з яких $428 млн – за єврооблігаціями-2026.
Група уточнила, що сума виплат наведена без нарахованих відсотків, зборів, комісій та дисконтів, револьверного торгового фінансування та лізингових зобов’язань.
У 2027 році Metinvest має сплатити $351 млн, з яких $332 млн за облігаціями-2027 зі ставкою 7,65% річних, у 2028 році – $18 млн, а у 2029 році – $550 млн, з яких $500 млн за єврооблігаціями-2029 зі ставкою 7,75% річних.
У структурі боргу на кінець минулого року частка євробондів складала 88%, фінансування капітальних інвестицій – 5%, торгове фінансування – 2%, решта – 5%.
Компанія також уточнила, що її чистий борг у2025 році трохи збільшився – до $1,065 млрд з $1,048 млрд.
У презентації нагадується, що у першому півріччі 2025 році група, зокрема, повністю погасила єврооблігації на EUR300 млн, а всього з початку 2022 року погасила $801 млн боргу.
У липні 2025 року група забезпечила 11,5-річну кредитну лінію на EUR23,6 млн євро для Північного ГЗК для фінансування придбання обладнання для проекту згущення відходів збагачення. Лінію покриває фінське експортне кредитне агентство Finnvera.
Як повідомлялось, протягом останнього місяця “Метінвест” вивчив варіанти рефінансування та відновив переговори з найбільшими власниками облігацій з метою продовження терміну погашення частини непогашених старших облігацій зі строком погашення у квітні 2026 року. Зрештою, група має намір повністю погасити облігації, але продовжуватиме шукати можливості доступу до боргових ринків у майбутньому.
Metinvest у 2025 році зменшив виручку на 6% порівняно із попереднім роком – до $7,242 млрд, EBITDA – на 24,2%, до $765 млн, чистий збиток – в 6 разів, до $191 млн. При цьому компанія отримала операційний прибуток $319 млн та прибуток до оподаткування $77 млн проти операційного збитку $858 млн та збитку до оподаткування $1,138 млрд роком раніше.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков у своєму коментарі констатував “дисциплінований та відповідальний підхід до управління боргом”.
“Між 2022 та 2025 роками ми скоротили загальний борг приблизно на $800 млн, до $1,441 млн станом на 31 грудня 2025 року. Це значне досягнення, враховуючи надзвичайні обставини, в яких ми працювали”, – підкреслив СЕО.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”
Як повідомляє Fixygen, АТ «Львівський хімічний завод» проведе загальні збори акціонерів 29 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження річної звітності, фінансових результатів за 2025 рік, розподіл прибутку та рішення з корпоративного управління.
Львівський хімічний завод працює в секторі хімічної промисловості та спеціалізується на виробництві хімічної продукції промислового призначення. Підприємство було засноване в радянський період і приватизоване в 1990-х роках.
