Інвестиційна компанія Dragon Capital (Київ), яка за 2015 по 2021 рік інвестувала в Україну близько $700 млн без урахування реінвестицій ще кількох сотень мільйонів, планує інвестувати $100 млн у 2025 році завдяки покращенню макроекономічної прогнозованості та зростання економіки, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
“В середині минулого року ми почали розглядати нові інвестиції. Цьогоріч ми плануємо зробити близько $100 млн нових інвестицій”, – сказав власник та CEO Томаш Фіала на організованій аналітичним центром “We Build Ukraine” в Києві у вівторок конференції “Логістика як драйвер економічного зростання”.
Бізнесмен додав, що в основному це буде профінансовано за рахунок власних грошей і акціонерного капіталу співінвесторів, тоді як менша частина, “може, десь до четвертої частини”, будуть запозичені в борг.
Він уточнив, що з $700 млн інвестицій у 2015-2021 рр. частка боргового фінансування складала близько третини – до $250 млн, з яких 80% вже погашено, але була ще й значна частина приватних західних інвесторів – європейських або американських.
“Ми дійсно вважаємо, що 2025 рік – це перший рік під час війни, коли у нас набагато краща макроекономічна прогнозованість. Ми (Україна – ІФ-У) повністю отримали комітменти на фінансування нашого бюджетного дефіциту на весь 2025-й рік і майже на весь 2026-й рік”, – пояснив Фіала готовність відновлювати інвестиції.
Він нагадав, що наразі із урахуванням фінансування України на $50 млрд за інструментом ERA за рахунок заморожених російських активів загальне підтверджене фінансування країни складає $56 млрд проти потреби у фінансуванні дефіциту бюджету-2025 $40 млрд
“Це якщо перемир’я не буде, але якщо це станеться, то потрібно майже на $10 мільярдів менше грошей”, – вважає власник Dragon Capital.
Він додав, що з урахуванням такої ситуації у 2025 році вже можна прогнозувати достатньо стабільний курс та зростання економіки: за умов продовження війни – на 3%, а за умов її завершення – на 5-7%.
“Не тільки ми звертаємо увагу на перемовини про перемир’я. Ви можете подивитись на такий “барометр” – це ціни українських єврооблігацій, які торгуються в Лондоні. Це десятки закордонних інвесторів, які оцінюють ризики України. Ціни на ці облігації зростали останні 2 роки, але цей ріст пришвидшився десь з жовтня минулого року”, – вказав Фіала.
За його словами, нові інвестори оцінюють український ризик через суверенні євробонди, орієнтуючись на дохідність на рівні 13–14% річних — саме під такі відсотки вони готові купувати борг українського уряду.
Фіала додав, що корпоративні облігації надійних українських компаній на кшталт МХП та “Кернел” інвестори готові купувати із дохідністю близько 10%, а іноді навіть 9%.
Dragon Capital – одна з найбільших інвестгруп в Україні у сфері інвестицій та фінансових послуг, що надає повний спектр інвестиційно-банківських і брокерських послуг, прямих інвестицій, управління активами інституційних, корпоративних і приватних клієнтів. Компанія заснована 2000 року в Києві.
АТ “Укртрансгаз” за 10 років планує інвестувати у розвиток підземних сховищ газу (ПСГ) 31,040 млрд грн у відповідності з планом розвитку газосховищ на 2025-2034 роки, затвердженим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунпослуг (НКРЕКП).
“Результатом впровадження Плану розвитку газосховищ на 2025-2034 роки повинно бути забезпечення надійної та безаварійної роботи газосховищ”, – зазначено в обгрунтуванні регулятора до відповідної постанови, прийнятої на засіданні у вівторок.
АТ “Укртрансгаз” безпосередньо за результатами цього року планує витратити на розвиток ПСГ 1 091,468 млн грн власних коштів. Зокрема, на експлуатацію газосховищ планується протягом року скерувати 474,320 млн грн, на модернізацію та закупівлю транспортних засобів, спеціальних машин та механізмів – 266,729 млн грн, ПСГ – 207,506 млн грн, впровадження та розвиток інформаційних технологій – 93,679 млн грн.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року “Укртрансгаз” отримав майже 7 млрд грн чистого прибутку проти 3,2 млрд грн у 2022 році.
АТ “Укртрансгаз” входить до групи “Нафтогаз”. Забезпечує діяльність українських підземних сховищ газу, а також здійснює роботи з модернізації та будівництва магістральних газопроводів і об’єктів на них. Володіє 12 підземними газосховищами, розташованими по всій Україні, загальною місткістю 31 млрд куб. м.
Аптечні продажі в Україні за підсумками січня-лютого 2025 року зросли у грошовому вираженні на 11,44% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 36,03 млрд грн, у натуральному – скоротилися на 5,6%, до понад 190,6 млн упаковок.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у компанії “Бізнес Кредит”, згідно з даними її дослідження, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками січня-лютого склала 189,07 грн – на 18,3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Водночас аптечні продажі лікарських засобів у січні-лютому 2025 року становили 28,292 млрд грн, що на 11,98% більше, ніж роком раніше, проте у натуральному вираженні аптечні продажі ліків за цей період скоротилися на 5,52% – до 134,978 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками двох місяців склала 209,61 грн за одиницю товару, що на 18,53% більше, ніж роком раніше.
Аптечний продаж БАДів у січні-лютому рік у грошовому вираженні зріс на 13,41% – до 4,052 млрд грн, у натуральному – скоротився на майже на 3,17%, до 17,784 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті за двох місяців 2025 року зросла на 17,13% порівняно з 2023 роком – до 227,87 грн за одиницю товару.
При цьому за даними “Бізнес Кредит” скорочення продажів у натуральному вимірі фіксувалося у всіх сегментах аптечного кошика.
Як повідомлялося, аптечні продажі в Україні за підсумками 2024 року зросли в грошовому вираженні на 10,67% порівняно з 2023 роком – до 192,843 млрд грн, в натуральному скоротилися на 5% – до понад 1,157 млрд упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками 2024 року склала 166,59 грн – на 16,53% більше, ніж за 2023 рік.
Водночас аптечні продажі лікарських засобів у 2024 році становили 151 млрд грн, що на 10,83% більше, ніж роком раніше, проте в натуральному вираженні аптечні продажі ліків скоротилися на 5,64% – до 810,155 млн упаковок. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками 2024 року склала 186,39 грн за одиницю товару, що на 17,45% більше, ніж у 2023 році.
Аптечний продаж БАДів за 2024 рік у грошовому вираженні зріс на 11,06% – до 19,992 млрд грн, в натуральному скоротився на майже на 3,06% – до 99,012 млн упаковок. Середньозважена ціна в цьому сегменті за підсумками 2024 року зросла на 14,56% порівняно з 2023 роком – до 201,92 грн за одиницю товару.
В Україні у лютому 2025 року господарства усіх категорій виробили 439 тис. тонн молока-сировини, що на 14 тис. тонн менше (-3%) відносно січня 2025 року і на 24 тис. тонн менше (-5%) відносно лютого 2024 року, повідомили в Асоціації виробників молока (АВМ).
Згідно повідомлення, у січні-лютому 2025 року обсяги надою в Україні становили 891 тис. тонн, що на 32 тис. тонн (-4%) менше відносно минулорічного періоду.
При цьому частка підприємств у виробництві молока-сировини в лютому 2025 року склала 55%, а господарств населення – 45%. Підприємства виробили 239 тис. тонн молока-сировини в лютому 2025 року, що на 20 тис. тонн менше (-8%) порівняно з січнем 2025 року і на 4 тис. тонн більше (+2%) порівняно з лютим 2024 року.
Молочно-товарні ферми (МТФ) в січні-лютому 2025 року виробили 499 тис. тонн молока-сировини, що на 21 тис. т (+4%) більше відносно минулорічного періоду.
У господарствах населення обсяги надою у лютому 2025 року склали 200 тис. тонн молока, що на 6 тис. тонн більше (+3%) відносно січня 2025 року і на 28 тис. тонн менше (-12%) відносно лютого 2024 гоку. У січні-лютому 2025 року присадибний сектор виробив 393 тис. тонн молока-сировини, що на 53 тис. тонн (-12%) менше відносно минулорічного періоду.
Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі зауважує, що в 2025 році МТФ можуть утриматися від нарощування виробництва молока в умовах скорочення попиту на молочну продукцію на внутрішньому ринку та падіння закупівельних цін. Оскільки молокопереробні підприємства не мають можливості купувати молоко за адекватними ринковими цінами, то подальше збільшення надою може призвести до більшого обвалу цін.
При цьому викликом для молочної галузі України є потенційна загроза поширення ящуру, спалахи якого зафіксовані в Угорщині та Словаччині. Збільшення вибраковки інфікованого поголів’я може призвести до скорочення обсягів надою.
“Існують перспективи певного зростання попиту на молоко в Україні. Молокопереробні підприємства прагнуть сприяти відновленню попиту на молочну продукцію з боку населення за допомогою знижок та акційних пропозицій в торгівельних мережах. З початком весни починається сезон морозива, а також зростає експорт молочних консервів з України, що стимулює надходження на переробку додаткових обсягів молока-сировини “, – резюмували в галузевій асоціації.
Металургійні підприємства України в лютому 2025 року збільшили виробництво сталі на 7,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 572 тис. тонн з 532 тис. тонн, але знизив на 6,4% до попереднього місяця, коли було вироблено 611 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 21-те місце серед 69 країн в рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у лютому-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до лютого-2024 у більшості країн першої десятки, окрім Індії та Південної Кореї.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками лютого є такою: Китай – 78,922 млн тонн (“мінус” 3,3% до лютого-2024), Індія – 12,662 млн тонн (“плюс” 6,3%), Японія – 6,4 млн тонн (-8,5%), США – 6,03 млн тонн (-7%), РФ – 5,8 млн тонн (-3,4%), Південна Корея – 5,154 млн тонн (0,7%), Туреччина – 2,924 млн тонн (-5,6%), Бразилія – 2,72 млн тонн (-1,6%), Німеччина – 2,702 млн тонн (-13,5%) та Італія – 1,813 млн тонн (-0,6%).
Загалом у лютому поточного року виплавка сталі знизилася на 3,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 144,7 млн тонн.
За підсумками двох місяців року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 166,3 млн тонн (“мінус” 1,5% до січня-лютого-2024), Індія – 26,372 млн тонн (“плюс” 6,8%), Японія – 13,186 млн тонн (-7,5%), США – 12,858 млн тонн (-1,3%), РФ – 11,739 млн тонн (-2,5%), Південна Корея – 10,535 млн тонн (-2,8%), Туреччина – 6,127 млн тонн (-3,7%), Бразилія – 5,534 млн тонн (0,9%), Німеччина – 5,382 млн тонн (-13,1%) та Іран – 3,958 млн тонн (-23,1%).
Метпідприємства України за 2 місяці поточного року збільшили виробництво сталі на 9,9% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1,183 млн тонн з 1,0756 млн тонн.
Загалом у січні-лютому-2025 виплавка сталі зменшилася на 2,2% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 301,958 млн тонн, посіла 20-е місце.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом торік 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
АТ “Нікопольський ремонтний завод” (НРЗ, Дніпропетровська обл.) за підсумками роботи у 2024 році отримало чистий прибуток, розмір якого поки не повідомляється.
Згідно з оголошенням компанії у системі розкриття інформації Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення 28 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, планується розглянути звіт наглядової ради товариства про результати діяльності за 2024 рік та прийняття рішення за результатами розгляду такого звіту.
Збори також заслухають висновки аудитора та затвердять заходів за результатами розгляду такого звіту. Також у черзі денній – затвердження річної фінансової звітності товариства за 2024 рік, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності за 2024 рік та розподіл прибутку товариства, затвердження річного звіту за минулий рік.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна“, пропонується не розподіляти чистий прибуток, отриманий товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2024 році.
Нікопольський ремонтний завод спеціалізується на ремонті та технічному обслуговуванні машин для металургії.
У 2023 році завод отримав 4,3 млн грн чистого прибутку проти 37,1 млн грн збитків роком раніше за зростання чистого доходу на 86% – до 423,3 млн грн, а за дев’ять місяців 2024 року наростив прибуток у 2,2 рази – до 20,5 млн грн, чистий дохід – на 6,5%, до 341,9 млн грн.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, “Інтерпайп Ніко тьюб” та “Сентравіс продакшн Юкрейн” належить по 25,01% акцій НРЗ, ТОВ “Виробничо-комерційне підприємство “Ювіс” і “Волберт Компані Лімітед” (Кіпр) – по 24,99% акцій.
Статутний капітал НЗР – 9,772 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 1 грн.
