Підприємства групи “МХП” у 2020 році реалізували 53,56 тис. тонн молока на загальну суму понад 500 млн грн, повідомила прес-служба агрохолдингу на сайті в п’ятницю.
“Коли люди дізнаються, що ми виробляємо молоко, всі дивуються. Дійсно, це не ключовий для нас бізнес-напрям. Але якщо говорити про молочне скотарство, то у нас поголів’я понад 8 тис. корів. З таким обсягом цей напрям міг би бути цілком повноцінним окремим бізнесом, оскільки маржинальний дохід минулого року становив майже 200 млн грн”, – зазначив головний спеціаліст із тваринництва МХП Олександр Білоус.
За даними агрохолдингу, маржинальний дохід на одну корову на підприємстві “Зернопродукт МХП” становив 26 тис. грн, що на 19,4% вище за середній показник у холдингу. Це підприємство з поголів’ям у 4 тис. корів виробило в 2020 році половину молочної сировини МХП – 25,73 тис. тонн.
Згідно з даними агрохолдингу, 86% реалізованого молока входить до сорту “екстра”.
“Ми працюємо з багатьма ключовими переробниками, тому молоко, яке ви купуєте в супермаркеті, цілком імовірно, може виявитися від наших корів”, – підсумував Білоус.
Як повідомлялося, МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Виробляє також зернові, соняшникову олію, продукти м’ясопереробки. На європейський ринок агрохолдинг постачає охолоджені півтуші курей, які переробляють, зокрема, на його підприємствах у Нідерландах і Словаччині. У лютому 2019 року МХП завершив операцію з придбання словенської компанії Perutnina Ptuj.
Виручка МХП за дев’ять місяців 2020 року знизилася на 6% – до $1,41 млрд. Агрохолдинг отримав $109 млн чистого збитку проти $276 млн чистого прибутку за дев’ять місяців 2019 року. Це пов’язано зі збитками від курсової різниці в $191 млн за січень-вересень 2020 року порівняно з прибутком у розмірі $182 млн за січень-вересень 2019 року. EBITDA МХП за зазначений період скоротилася на 7% – до $332 млн.
Обсяги продажу курятини агрохолдингом у 2020 році зросли на 4% порівняно з 2019 роком – до 698,02 тис. тонн. МХП за аналогічний період зібрав на 30% менше врожаю зернових із 356,04 тис. га землі – 1,7 млн тонн. Зокрема, урожай кукурудзи у 2020 році знизився порівняно з 2019 роком на 34% – до 864,53 тис. тонн, пшениці – на 30% до 208,14 тис. тонн, рапсу – на 34%, до 80,70 тис. тонн, сої – на 57%, до 43,19 тис. тонн за зростання врожаю насіння соняшнику на 9% – до 261,89 тис. тонн. Урожай інших зернових (включно з ячменем, житом, цукровим буряком, сорго) скоротився на чверть – до 248,47 тис. тонн.
Засновником, мажоритарним акціонером і головою правління МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.
Рада директорів Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР) затвердила першу Стратегію зміни клімату банку, яка представляє бачення та підхід до вирішення проблем зміни клімату на наступні десять років і далі.
Згідно з прес-релізом банку, стратегія визначає більш цілеспрямовану роль ЧБТР у підтримці його акціонерів як у пом’якшенні, так і в боротьбі з наслідками зміни клімату, головним чином шляхом зміщення пріоритетів фінансування на більш позитивні для клімату операції та збільшення потенціалу кліматичної взаємовигоди у своїх операціях.
У такий спосіб банк має намір краще узгоджувати своє фінансування з кліматичними пріоритетами держав-членів, наголошує прес-служба.
Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР) – міжнародна фінансова організація, заснована Албанією, Вірменією, Азербайджаном, Болгарією, Грузією, Грецією, Молдовою, Румунією, Росією, Туреччиною і Україною. Головний офіс ЧБТР розташований у м. Салоніки, Греція. ЧБТР підтримує економічний розвиток і регіональну співпрацю шляхом надання кредитів, кредитних ліній, акціонерного капіталу та гарантій для проектів і торговельного фінансування в державному і приватному секторах країн-учасниць.
Статутний капітал банку – EUR3,45 млрд.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) в разі нереалізації міжурядової угоди між Україною та Францією про закупівлю 50 двосистемних електровозів Alstom має намір закупити 50 електровозів через тендер, повідомив голова УЗ Володимир Жмак.
“У рамках можливої міжурядової угоди України та Франції може бути здійснена закупівля необхідних УЗ локомотивів. (…) Наразі питання розглядається на рівні урядів двох держав. (…) Паралельно, оскільки ми не можемо просто сидіти й чекати, ми вже запустили публічний запит (RFP) щодо 50 електровозів. І якщо міжурядова угода не буде реалізована, то ми використаємо другу опцію – тендер”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Жмак зазначив, що однією з обов’язкових вимог до учасників тендера буде пропозиція довгострокового фінансового пакета.
“Йдеться не лише про кількість локомотивів, а й про фінансовий пакет, оскільки однією з умов реалізації такого проекту є надання партнерами фінансування. На яких умовах та на які терміни – питання вже міжурядове”, – уточнив голова УЗ.
“Під час оцінки пропозицій враховуватиметься не лише вартість локомотива, а також вартість його життєвого циклу, що включає технічну експлуатацію, умови кредитування, вартість запчастин, обслуговування тощо”, – додав Жмак.
Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (МАУ) з огляду на великий попит та ускладнені умови здійснення авіасполучення запланувала на середину березня ще сім рейсів за маршрутом “Київ – Тель-Авів – Київ”, повідомила прес-служба МАУ в четвер.
Компанія зазначає, що в період обмеження регулярного авіасполучення з Ізраїлем, МАУ вже виконала декілька рейсів за спеціальним погодженням. А до цього часу авіакомпанії підтвердили виконання рейсів із 14 до 19 березня.
Так, рейс Київ (KBP) – Тель-Авів (TLV) заплановано з частотою у два рази на 14, 17 і 18 березня, а також один рейс 15 березня.
Рейс Тель-Авів (TLV) – Київ (KBP) – по одному рейсу 14, 15, 16, 17, 19 березня і два рейси 18 березня.
Як повідомлялося, Ізраїль вніс Київ до переліку міст, до яких дозволено здійснювати авіарейси з аеропорту “Бен-Гуріон”.
Кількість закордонних переказів, отриманих та відправлених українцями через систему державного ПриватБанку (Київ) PrivatMoney, у 2020 році зросла в 2,2 разу порівнянні з 2019 роком – до 385 тисяч (проти 173 тис. грн), повідомила прес- служба банку в четвер.
Згідно з повідомленням, обсяги відповідних переказів за зазначений період зросли в 1,9 разу – до $241 млн (в 2019 році – $129 млн).
За даними банку, 90% переказів через систему PrivatMoney українці отримують на картки, через інтернет і термінали самообслуговування, і тільки 10% грошей були отримані або відправлені через каси відділень банку.
PrivatMoney – міжнародна система термінових грошових переказів, заснована ПриватБанком у 2001 році. Крім Чехії, Польщі, Італії та Франції, система представлена в Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Ізраїлі, Швеції, Словаччині, Латвії, Данії, Азербайджані, Молдові.
Уряд України 18 грудня 2016 року ухвалив рішення про націоналізацію ПриватБанку і влив у його капітал понад 155 млрд грн.
Згідно з даними Нацбанку України, ПриватБанк на 1 січня 2021 року за розміром загальних активів посідав 1-ше місце (568,244 млрд грн) серед 73 банків, що діяли в країні.
Компанія UDP Renewables, стратегічним інвестором якої є холдингова компанія UFuture, увійшла до складу Європейського альянсу з чистого водню, який було створено Європейською Комісією в рамках Ініціативи «Зелений» курс «2х40 ГВт нових потужностей для виробництва водню». Цей крок став початком формування нового напряму діяльності компанії у сфері інноваційних проєктів зі встановлення технології «зеленого» водню.
Портфель проєктів компанії наразі включає в себе проєкти сонячної та вітрової енергетики загальною потужністю 570 МВт, що дозволяє реалізувати встановлення водневої технології у промислових масштабах.
Пріоритетними завданнями альянсу є забезпечення попиту на водень, як основне джерело енергії та залучення інвестицій для проєктів декарбонізації. До складу Альянсу входять національні енергетичні та транснаціональні компанії, науково-дослідні інституції, Європейський інвестиційний банк. Членами Європейського альянсу чистого водню стали провідні енергетичні та промислові компанії Європи, такі як Electricité de France (EDF), E.ON SE, BMW Group, General Electric, AREVA H2Gen, Airbus SAS, Alstom, BASF SE, Bosch Group, а також долучились більше двох десятків українських компаній.
«Наша компанія уважно слідкує за розвитком водневої технології, адже це є наступним рівнем інновацій в енергетиці та стратегії забезпечення людства ресурсами для життєдіяльності. Вступ UDP Renewables до альянсу і є одним з таких кроків, це погляд за горизонт і можливість отримати інформацію про технології від її розробників і піонерів галузі», — зазначив Сергій Євтушенко, керівний партнер компанії UDP Renewables.
На сьогодні інвестиційний потенціал ринку водню в Європейських країнах оцінюється в 470 млрд євро до 2050 року. В липні 2020 року Єврокомісія презентувала «Водневу стратегію для кліматично-нейтральної Європи». Україна отримала квоту на встановлення 10 ГВт водневих потужностей, що стало підґрунтям для активного розвитку нової галузі енергетики.
Компанія UDP Renewables впроваджує нові підходи та енергетичні інновації з метою зниження вуглецевого сліду та задля чистого майбутнього наступних поколінь.
ДОВІДКА
UDPRenewables — інвестиційно-девелоперська компанія в галузі відновлюваної енергетики. Диверсифікуючи ресурси та розміщення своїх об’єктів, UDP Renewables планує вже до 2022 року стати одним із найбільших виробників чистої енергії в Україні з загальною потужністю електростанцій понад 300 МВт.
UFuture — холдингова компанія українського підприємця Василя Хмельницького, що має диверсифікований портфель активів у галузях нерухомості, інфраструктури, промисловості, відновлюваної енергетики, фармацевтики та IT. Зокрема, UFuture є стратегічним інвестором у компанії UDP Renewables. Вартість активів UFuture оцінюється у $500 млн, а загальна капіталізація бізнесів, у які вона інвестувала, становить до $1 млрд.
