Президент Мексики Клаудія Шейнбаум доручила міністерству економіки країни підготувати всі можливі заходи у відповідь на введення США ввізних мит на мексиканські товари, назвавши наклепом звинувачення з боку Білого дому на адресу уряду Мексики з приводу його зв’язків зі злочинними організаціями.
«Доручаю міністру економіки реалізувати план Б, над яким ми працюємо, що включає тарифні та нетарифні заходи на захист інтересів Мексики», – написала Шейнбаум у соцмережі X.
Вона також звинуватила США в неефективній боротьбі з розповсюдженням фентанілу і постачанні зброї злочинним угрупованням у Мексиці.
Шейнбаум запропонувала Трампу створити робочу групу за участю найкращих фахівців у галузі суспільної охорони здоров’я та безпеки, розв’язавши проблеми «не через запровадження тарифів, а через переговори і діалог».
Як повідомлялося, Трамп своїм указом наступного тижня запроваджує мита в 25% на товари, імпортовані з Мексики та Канади, і в 10% – з Китаю. При цьому мита на енергоносії з Канади становитимуть 10% і торкнуться всієї канадської енергетики, зокрема нафти, газу, електроенергії.
Канада введе 25% мита на імпорт зі США на суму $155 млрд у відповідь на американські мита, оголошені президентом США Дональдом Трампом, заявив прем’єр-міністр Джастін Трюдо.
«У відповідь на дії США в галузі торгівлі Канада введе 25% мита на товари на суму $155 млрд», – сказав прем’єр у відеозверненні.
Він пояснив, що з вівторка наступного тижня мита торкнуться товарів на суму $30 млрд, потім протягом трьох тижнів, щоб канадські компанії мали час на пошук альтернативних партнерів, – на суму $125 млрд.
Уряд і керівництво провінцій і територій розглядає також можливість введення щодо США нетарифних обмежень, що стосуються критично важливих мінералів, енергоносіїв та інших товарів, зазначив Трюдо.
Президент США Дональд Трамп підписав указ про введення мит на товари з Канади, Китаю та Мексики. Ставки на продукцію з Канади і Мексики становитимуть до 25%, а на китайські товари – 10%.
Трамп пояснив це рішення необхідністю боротьби з нелегальною міграцією та контрабандою наркотиків.
Раніше між США, Канадою і Мексикою діяла угода про вільну торгівлю USMCA, підписана Трампом у його перший президентський термін. Нові мита можуть негативно позначитися на економіках Канади і Мексики, які можуть втратити до 2% ВВП. Для США наслідки будуть менш відчутними – прогнозується зниження ВВП на 0,3%.
Канада і Мексика вже висловили розчарування рішенням Вашингтона. Прем’єр-міністр провінції Онтаріо Даг Форд заявив, що Канада буде змушена відповісти жорсткими заходами. Мексика, яка є найбільшим торговельним партнером США, також може зазнати значних збитків, оскільки понад 80% її експорту прямує до США.
Нові мита також торкнуться німецьких автомобільних компаній, таких як Volkswagen, Audi, BMW і Mercedes-Benz, які використовують Мексику як виробничу базу для поставок на ринок США. Експерти побоюються, що китайські виробники, зіткнувшись з бар’єрами в США, посилять тиск на європейські ринки, що може призвести до цінових війн.
Профспілка сталеварів United Steelworkers закликала Білий дім переглянути рішення, наголосивши, що мита завдають шкоди як Канаді, так і США. Водночас Канада розглядає можливість диверсифікації торговельних зв’язків, щоб знизити залежність від США.
Джерело: https://amp.dw.com/ru/prezident-ssa-vvel-posliny-na-tovary-iz-kanady-kitaa-i-meksiki/a-71484154
Експортний виторг українського IT сектору за минулий рік становив $6,45 млрд, що на 4,2% менше, ніж у 2023 році і на 12,3% – ніж у 2022-му, свідчить статистика Національного банку України (НБУ).
Найбільші надходження у розрізі цього року були зафіксовані у IV-му кварталі – $1,67 млрд, тоді як за аналогічний період часу в 2023 і 2022 роках цей показник становив $1,70 млрд і $1,87 млрд відповідно.
Згідно зі статистикою, Сполучені Штати Америки були найактивнішим імпортером українського IT минулого року – на суму $2,39 млрд, хоча у загальному обсязі частка скоротилася на 2,6 відсоткового пункту (п.п.) – до 37,2%.
Друге місце посіла Велика Британія, яка збільшила свою частку на 0,8 п.п. – до 8,8% і імпортувала українських IT-послуг на $565 млн.
Слідом за нею з невеликим відривом йде Мальта, чия частка серед імпортерів скоротилась майже на 0,7 п.п. – до 7,8%: у 2024 країна придбала IT-послуг з України на $565 млн.
П’ятірку лідерів за обсягом споживання українського IT експорту закривають Кіпр та Ізраїль, чиї частки несуттєво зросли протягом 2024 року до 6,1% і 4,6%, відповідно. Кіпр імпортував українського IT на $394 млн, тоді як Ізраїль – на $297 млн.
Лідер експрес-відправлень в Україні компанія “Нова пошта” торік у два рази, до майже 4 млн, збільшила кількість опрацьованих відправлень в Молдові, повідомила прес-служба компанії.
“4 млн доставлених відправлень, 695 000 клієнтів та 28,6 млн леїв ($5,8 млн) податків – підсумки роботи “Нової пошти” у Молдові за 2024 рік”, – йдеться у повідомленні прес-служби в п’ятницю.
Повідомляється, що у 2024 році компанія продемонструвала зростання за всіма операційними та фінансовими показниками, збільшивши податкові відрахування на 87% у порівнянні з показником 2023 року.
Кількість відправлень в Молдові зросла на 26% до 778 тис. Кількість міжнародних відправлень збільшилась в чотири рази у порівнянні з показником 2023 року до 3 млн.
У топ-країн з яких в Молдову прийшло найбільше посилок – Китай, США, Румунія та Україна. Топ магазинів з яких клієнти “Нової пошти” робили замовлення – Temu, Joom, Aliexpress, iHerb, Zapatos і MakeUp.
У прес-службі нагадали, що торік “Нова пошта” першою у Молдові запропонувала клієнтам новий формат точок сервісу – пункти видачі і досі лишається єдиним поштовим оператором, який надає таку послугу в країні. Завдяки цьому сервісу вона може швидко доставляти посилки у найвіддаленіші куточки країни, навіть до населених пунктів де відсутні відділення або поштомати.
Робота пунктів видачі створює додаткові зручності для клієнтів, адже посилку можна забрати недалеко від помешкання чи по дорозі в офіс в кафе. У 2024 році саме через пункти видачі було доставлено 600 тис. відправлень, повідомили в “Новій пошті”. Загалом у Молдові працює 61 пункт видачі.
За співпрацю з “Новою поштою” в форматі пунктів видачі її локальні партнери отримали від компанії в 2024 році 3,3 млн леїв ($668,6 тис.)
Присутність “Нової пошти” з мережею поштоматів у Молдові охоплює 20 міст країни, зокрема, Бричани, Єдинці, Унгени, Бєльці, Комрат, Кагул, Оргіїв, Тараклія, Чадир-Лунга, Яловень, Хинчешти, Каушани, Штефан Воде, Фалешти, Сорока, Гума, Ніспорени, Леова, Нові-Анени. Низка з них розташовані в магазинах найбільших мереж супермаркетів – Kaufland, Linella, Merci та Local. Загалом працює 260 поштоматів.
Кількість стаціонарних відділень “Нової пошти” у Молдові досягла 31. Кількість сортувальних терміналів – три.
“Нова пошта” поставила перед собою мету вийти на забезпечення крокової доступності для клієнтів в Молдові. Також прагне збільшувати швидкість обробки відправлень і зручність для клієнтів, підкреслили в прес-службі.
“Нова пошта” стала частиною повсякденного життя мешканців Молдови. У 2024 році ми інвестували в розвиток сфери логістики та власної мережі 26,8 млн леїв ($5,8 млн), а також забезпечили 228 нових робочих місць по країні. Нашими послугами скористались 695 000 клієнтів, тоді як торік – 424 тисячі”, – цитує прес-служба CEO “Нової пошти” у Молдові Сергія Шапрана.
За його словами, в планах компанії на 2025 рік продовжувати розширювати мережу та перелік послуг. Зокрема, “Нова пошта” відкриє новий сортувальний хаб в Кишиневі, в якому бізнес-клієнти зможуть скористатися послугами фулфілменту.
Кількість точок сервісу планується збільшити в два рази.
Термін доставки відправлень “Нової пошти” в Молдові складає 1 добу. Доставка в Україну і Румунію здійснюється протягом 3 днів.
Торговим посланником Великої Британії в Україні призначено Алекса Собела, повідомило посольство Великої Британії в Україні.
“Алекс Собел, член британського парламенту, оголошений торговим посланником в Україні. Він зосередиться на визначенні торговельних та інвестиційних можливостей для британського бізнесу та просуванні Великої Британії як привабливого місця для інвестицій”,- повідомило посольство в соціальній мережі Х в середу.
Собел член парламенту Великої Британії з 2024р. , лейборист.
Джерело: https://interfax.com.ua
