Міжнародна макрофінансова допомога Україні (прогноз до 2025 року в млрд дол)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Великий український виробник посівної та грунтообробної техніки АТ “Ельворті” (Кропивницький) у 2025 році планує збільшити обсяг реалізації продукції на 25% у порівнянні з 2024 роком – до 712 млн грн.
Такі плани містяться у проміжному звіті товариства за 2024 рік. Планується також досягти беззбиткової діяльності.
Звіт не містить фінансових показників компанії за весь 2024 рік, але згідно з оприлюдненими в ньому даними за січень-вересень-2024 збиток скоротився майже в 4,8 раза у порівнянні з тим самим періодом 2023 року – до 12,45 млн грн за незначного збільшення виручки – до 424,2 млн грн.
Крім того, у проміжному звіті зазначається, що в четвертому кварталі 2024 року сума виручки склала 146,321 млн грн, частка експорту – 25,9%. Основнi ринки експорту – країни Схiдної Європи та Центральної Азiї (Казахстан, Киргизiя).
Найбільша частка в обсягах продажу припадає на сівалки (в четвертому кварталі – 153 од. на 49,6 млн грн), далі в грошовому вимірі йдуть культиватори (72 од. на 17,5 млн грн), будівельно-дорожні машини (4 од. на 11,15 млн грн), обприскувачі (14 од. на 8 млн грн), борони (36 од. на 7,9 млн грн). Також вироблено запасні частини на 15,12 млн грн.
Основними конкурентами у виробництві сiльгосптехнiки АТ “Ельвортi” вважає, зокрема, українські ВКФ “Велес-Агро”, НВП “Бiлоцерковмаз”, АК “Фаворит”, “Промагролiзинг-Україна”, “Ремсинтез”, “Агромаш Калина”, “Богуславська сiльгосптехiка”, ЛКМЗ, а також Maschio Gaspardo (Iталiя).
Компанія має дилерську мережу з 35 центрів, розташованих як в Українi, так i за кордоном. При цьому вони мають повноваження сервiсних, що дозволяє крiм реалiзацiї технiки здiйснювати також її техобслуговування.
“2024 рiк став надзвичайно важким для агросфери України, зокрема через вiдсутнiсть опадiв у другому півріччі, що призвело до зменшення кiлькостi врожаю та пiдвищенню його собiвартостi. При цьому можливiсть аграрiїв заробити на цьому врожаї буде залежати вiд свiтових цiн, за якими вони зможуть продати свою продукцiю, i якi теж носять фактор невизначеностi”, – йдеться в звіті.
Крім того, “Ельворті” вказало на ризик того, що при меншому врожаї цiни на сiльгосппродукцiю можуть не пiдвищитись, агровиробники отримають менший маржинальний дохiд i не матимуть змоги i закуповувати сiльгосптехнiку.
АТ “Ельворті”, що входить до групи підприємств “Ельворті Груп” бізнесмена Павла Штутмана, спеціалізується на випуску посівної та ґрунтообробної техніки: сівалок для посіву зернових та просапних культур, культиваторів для суцільного та міжрядного обробітку ґрунту та дискових борін для його ресурсозберігаючої обробки.
Останніми роками пiдприємство освоїло новий вид продукцiї – екскаватора-навантажувача Elex.
За даними компанії, у 2023 році вона отримала на 81,6% більший збиток порівняно з попереднім роком – 85,9 млн грн за падіння чистого доходу на 34,3% – до 490,7 млн грн.
На початок 2025 року в її штаті працювало 372 особи.
Україна станом на 3 березня з початку 2024-2025 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 29,202 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 84 тис. тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба
Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на 4 березня минулого року загальний показник відвантажень становив 29,951 млн тонн, у тому числі в березні – 270 тис. тонн.
При цьому в розрізі культур із початку поточного сезону було експортовано пшениці – 12,014 млн тонн (в березні – 31 тис. тонн), ячменю – 2,126 млн тонн (0), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 14,62 млн тонн (53 тис. тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 26 лютого оцінюється в 47,8 тис. тонн (у лютому – 4,2 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 44,1 тис. тонн (3,9 тис. тонн).
Китайський експорт у січні-лютому 2025 року сягнув рекордних $540 млрд, збільшившись на 2,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляє Bloomberg. Однак імпорт країни несподівано скоротився на 8,4%, що призвело до формування значного торгового профіциту в розмірі $171 млрд.
За даними аналітиків, зростання експорту частково зумовлене прискореними поставками, оскільки китайські компанії прагнуть обійти можливі нові торговельні бар’єри з боку США. Американська адміністрація розглядає введення додаткових тарифів на китайські товари, що може вплинути на конкурентоспроможність продукції з КНР.
Китай залишається найбільшим експортером у світі, постачаючи продукцію в широкий спектр галузей. Серед ключових експортних товарів:
Електроніка та техніка – смартфони, комп’ютери, напівпровідники.
Машинобудування – промислові верстати, автомобілі та комплектуючі.
Товари легкої промисловості – одяг, взуття, побутова техніка.
Метали та хімічна продукція – алюміній, сталь, пластмаси.
Відновлювана енергетика – сонячні панелі, літій-іонні батареї.
Послуги – IT-розробка, цифрові платформи, логістика.
Падіння імпорту може свідчити про слабкий внутрішній попит, а також про прагнення Китаю розвивати самодостатність у стратегічних галузях.
Вивчення іноземної мови вимагає не тільки старанності, а й правильного підходу. Особливо це важливо в професійному середовищі, де англійська відіграє ключову роль. Корпоративна англійська в Live English School будується так, щоб учні могли легко застосовувати лексику в реальних робочих ситуаціях. Стандартні методи заучування не завжди дають бажаний результат, тому пропонуємо 5 маловідомих, але ефективних способів запам’ятовування нових слів.
Мозок краще сприймає інформацію, якщо пов’язує її з уже знайомими образами. Спробуйте асоціювати нові слова з яскравими картинками, емоціями чи ситуаціями. Наприклад, «overwhelmed» можна пов’язати із зображенням людини, заваленої паперами. Цей метод активно використовується в Live English School, де навчання адаптується під реальні ситуації в корпоративному середовищі.
Цей спосіб ґрунтується на пошуку схожих за звучанням слів у рідній мові. Наприклад, «affluent» (багатий) можна запам’ятати через слово «афлюент» – потік води, що символізує достаток. Такий підхід допомагає швидко закріплювати нові терміни, особливо в діловій англійській.
Запам’ятовувати раз і назавжди – неефективно. Набагато краще повторювати їх через певні проміжки часу:
Просто записувати – недостатньо. Важливо додавати до слів контекст: фрази, приклади речень, пов’язані з вашою сферою діяльності. Це допомагає легше їх застосовувати на практиці. Наприклад, якщо ви працюєте у фінансах, запишіть не просто «investment», а «long-term investment strategy».
Що частіше ви використовуєте нову лексику в мовленні, то швидше вони закріплюються в пам’яті. Спробуйте пояснювати їхнє значення своїми словами, вставляти їх в обговорення або писати замітки з їхнім використанням. У Live English School акцент робиться саме на практичне застосування знань, що значно прискорює процес вивчення мови.
Запам’ятовування англійських слів не має бути нудним і виснажливим. Використовуйте різні техніки і ваш прогрес не змусить себе чекати. Головне – знайти метод, який працює саме для вас, і впровадити його в щоденну практику.
Лісова галузь за підсумками 2024 року отримала рекордний чистий дохід від збуту продукції 23,7 млрд грн, продовжуючи в умовах тимчасової окупації РФ частини території України, замінування та ведення бойових дій реалізовувати низку проєктів із цифровізації та інвестувати в лісове господарство, зокрема в будівництво лісових доріг і лісонасіннєвих заводів.
Під час публічного звіту серед здобутків галузі голова Державного агентства лісових ресурсів Віктор Cмаль відзначив позитивний ефект від запровадження прозорих правил та рівних можливостей для всіх учасників ринку деревини завдяки переведенню продажу деревини на ліцензійні біржі, що дало змогу укладати довгострокові контракти та довести виконання договорів до 95%, зазначається на фейсбук-сторінці агентства в п’ятницю.
За інформацією глави Держлісагентства, 2024 року на внутрішній ринок було поставлено приблизно 12,7 млн куб. м лісоматеріалів на 23 млрд грн, що на 0,8 млн куб. м і на 2,5 млрд грн більше, ніж 2023 року. Середня вартість 1 куб. м реалізованої деревини минулого року залишилася практично на рівні попереднього року – вона зросла лише на 5%, до 1810 грн.
Смаль акцентував на тому, що в галузі продовжують цифровізувати контроль за рухом деревини. Він навів дані Офісу ефективного регулювання BRDO, згідно з якими е-лісорубний квиток та е-сертифікат про походження деревини стали найбільшими цифровізованими дозвільними документами в Україні. Впроваджені цифрові інструменти допомогли бізнесу заощадити 150 млн грн. При цьому механізм фотофіксації деревини та вдосконалення системи електронного обліку деревини (ЕОД) забезпечили новий рівень прозорості в цій сфері, стверджують у Держлісагентстві.
«Наша мета – докорінно змінити саму ідею щодо контролю руху деревини. Розробка версії ЕОД другої генерації дасть змогу поширити цю систему на деревообробників і значно поліпшити контроль за рухом деревини», – наголосив Cмаль.
Крім того, в Україні 2024 року на 35,2 тис. га відтворених лісів було висаджено нові ліси на загальній площі в 6,1 тис. га. При цьому загалом у країні було висаджено 238,3 млн шт садивного матеріалу. Для забезпечення лісокультурних робіт у 2025 році торік вирощено 175,4 млн шт стандартних сіянців, зокрема 11,2 млн шт сіянців із закритою кореневою системою.
Водночас в Україні триває робота зі збереження самосівних лісів: 54 тис. га земель у 2024 році отримали статус самозаліснених. Погоджено передачу 38 тис. га самосійних лісів до лісового фонду України, на площу 10,9 тис. га зареєстровано речові права.
Cмаль зазначив, що Держлісагентство напрацювало низку нормативно-правових актів, які змінюють підходи до роботи в галузі. Йдеться, зокрема, про унормування військових рубок та рубок наближеного до природи лісівництва, відмову від суцільних рубок у Карпатському регіоні, типологізацію видів рубок, врегулювання заходів пов’язаних і непов’язаних із веденням лісового господарства тощо.
