ПрАТ “Український графіт” (“Укрграфіт”, Запоріжжя) намагається знизити споживання енергоносіїв та підвищити ефективність роботи за рахунок придбання та встановлення сучасного обладнання.
Згідно з проміжним звітом керівництва компанії, проведення поступового удосконалення технологій виготовлення виробів для підвищення рівня якісних характеристик вуглеграфітової продукції надало можливість виготовляти вироби конкурентоспроможні та затребувані на світовому ринку.
Попри це, протягом останніх трьох років відбулось скорочення виробництва, а також часткове зупинення підприємств – виробників сталі, електросталі та феросплавів в Україні, які є споживачами продукції “Укрграфіту”. Тому обсяги реалізації продукції на зовнішній та внутрішній ринки у порівнянні з попередніми роками зменшено.
“З метою оптимізації ризиків ми налагоджуємо нові логістичні маршрути, які дозволяють планувати своєчасну доставку сировини та витратних матеріалів на підприємство та готової продукції до кінцевих споживачів. Одним з проблемних питань є кадровий дефіцит кваліфікованого робочого та інженерного персоналу, зайнятого в безперервному циклі металургійного виробництва. В першу чергу це пов’язано з мобілізацією працівників, виїздом жінок з дітьми за кордон та внутрішньою міграцією в державі”, – констатується у звіті керівництва.
Пропри все, компанія продовжує працювати, приймати замовлення, випускати продукцію, оновлювати виробничі потужності, платити податки та надавати ресурси для відновлення України.
Разом з тим уточнюється, що на сьогоднішній день виробництво продукції виконується в умовах енергетичної кризи, що потребує провадження додаткових заходів з підвищення енергоефективності для безперебійної роботи підприємства.
Основні напрями роботи у 2024 році: реконструкція комерційного вузла обліку природного газу та внутрішніх мереж газопостачання на підприємстві (зниження донарахування під час низького газоспоживання). Виконано інжинірингові роботи та узгоджено проект з АТ “Запоріжгаз”, розроблено проекти цивільної оборони та ОВД, у травні – липні здійснено придбання ТМЦ для виконання монтажних робіт, в т.ч. і обладнання імпортного походження.
У серпні-2024 розпочато виконання монтажних робіт; придбання та встановлення парового котла номінальної паропродуктивністю 5 тонн/година для забезпечення вироблення пари у необхідній кількості для випуску пресованої продукції.
Введення котла в експлуатацію дозволить заощаджувати до 40% газу при роботі котельної в автономному режимі. Все обладнання змонтовано, підключено до існуючих мереж енергозабезпечення та введено в дослідно-промислову експлуатацію.
Проведено також роботи з реконструкції підстанції “Графіт”: виконано встановлення та підключення нових трансформаторів напруги та струму.
“Керівництвом “Укрграфіту” вживаються усі необхідні заходи для підтримки стабільності і розвитку підприємства в умовах, які склалися на теперішній час в країні та економіці. (…) Основними важливими подіями, ризиками та невизначеностями, які мали місце впродовж звітного періоду, та вплинули на фінансову звітність є: невизначеність щодо строків закінчення дії особливого режиму воєнного стану; порушення виробничих та логістичних шляхів, руйнування інфраструктури, обмеженість запасів та можливостей імпорту, експорту; енергетична криза; кадровий дефіцит; економічні, правові ризики; суттєве зростання курсу валют та інше”, – резюмується у звіті.
Як повідомлялося, “Укрграфіт” завершив дев’ять місяців 2024 году з чистим збитком у розмірі 118,074 млн грн, тоді як в аналогічному періоді 2023 року отримало чистий прибуток 128,230 млн грн. Чистий дохід за цей період скоротився на 18,4%, до 1 млрд 79,194 млн грн. Нерозподілений прибуток підприємства на кінець вересня поточного року становив 3 млрд 755,517 млн грн.
“Укрграфіт” у 2023 році збільшив чистий прибуток у 2,34 раза порівняно з 2022 роком – до 122,941 млн грн, чистий дохід на 1,2%, до 1 млрд 564,656 млн грн.
“Укрграфіт” – провідний виробник в Україні графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів електричних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футерувальних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.
За даними Національного депозитарію України (НДУ) на другий квартал 2024 року, компанії Intergraphite Holdings Company Limited (Бермудські о-ви) належать 23,9841% ПрАТ, компанії C6 Safe Group Limited (Кіпр) – 72,0394%.
Статутний капітал ПрАТ – 233,959 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 3,35 грн.
Авіакомпанії збільшили у 2024 році пасажирообіг на 10,4% – до рекорду, повідомила Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA).
Щодо рівня допандемійного 2019 року показник зріс на 3,8%. Завантаженість бортів підвищилася до 83,5%, що також є рекордом, порівняно з 82,2% роком раніше.
Авіакомпанії минулого року збільшили пасажирообіг на міжнародних рейсах на 13,6% щодо 2023 року, на внутрішніх рейсах – на 5,7%. “2024 рік абсолютно ясно показав, що люди хочуть подорожувати.
Кількість поїздок досягла рекордних показників як на внутрішніх, так і на зарубіжних маршрутах, – заявив генеральний директор IATA Віллі Волш, слова якого наводяться в повідомленні. – Зростання авіації відбивається на суспільствах і економіках на всіх рівнях через робочі місця, розвиток ринку, торгівлю, інновації, дослідження тощо”.
“Якщо дивитися на 2025 рік, то є всі ознаки того, що попит на подорожі продовжить зростати, хоча й більш помірними темпами – на 8%, що більше відповідає історичним середнім показникам”, – додав він.
Європейські авіакомпанії 2024 року збільшили пасажирообіг на міжнародних рейсах на 9,7%, завантаженість рейсів піднялася на 0,4 відсоткового пункту – до 84,1%.
У Північній Америці перший показник зріс на 6,8%, другий знизився на 0,5 в.п. – до 84,2%.
В Азійсько-Тихоокеанському регіоні пасажирообіг підскочив на 26%, завантаженість рейсів піднялася на 0,8 в.п. – до 83,8%. Трафік на внутрішніх авіалініях у Китаї зріс на 12,3%, в Індії – на 6%, у Бразилії – на 4,6%, у США – на 3,7%.
Вантажообіг світових авіакомпаній 2024 року збільшився на 11,3% і перевищив попередній максимум, який було зафіксовано 2021 року, йдеться в повідомленні IATA.
Це було зумовлено, зокрема, зростанням глобальної торгівлі товарами на 3,6%. IATA представляє 340 авіакомпаній з усього світу, на частку яких припадає понад 80% глобальних авіаперевезень.
Міністерство охорони здоров’я продовжує перешкоджати входженню приватних клінік в програму медичних гарантій і створює дискримінаційні умови для їх участі в єдиному медичному просторі.
Таку думку висловили учасники Асоціації приватних медичних закладів (АПМЗ) на організованій спільно з агентством “Інтерфакс-Україна” прес-конференції в четвер.
«Ми багато разів намагалися досягти діалогу з профільним міністерством, та, на жаль, нас ігнорували в будь-яких форматах – офіційних, неофіційних, абсолютно у всіх. Тому ми були змушені звернутися з відкритим листом. Шкода, але МОЗ демонструє наміри й надалі ігнорувати нас і наші проблеми. Про це свідчать, зокрема, нормативні документи, затверджені вже після нашого звернення», – сказала директор МЦ “Smart Medical Септег”, голова АПМЗ Олена Єщенко.
Вона пояснила, що нормативні акти ставлять приватні клініки в неконкурентні умови поруч з державними чи комунальними медичними закладами. «Створюють штучні перепони, мета яких вилучити великих приватних провайдерів, надавачів медичних послуг з системи, що, зрештою, призводить до зайвих витрат державних коштів та їх нецільового використання», – сказала вона.
За словами Єщенко, йдеться про вимоги ПМГ-2025, які стосуються, зокрема, вимог щодо лабораторних досліджень, а також введення понижуючих коефіцієнтів для приватних клінік при оплаті за надані в рамках ПМГ медпослуги , а також вимог, які унеможливлюють включення приватних закладів у спроможну мережу тощо.
Вона підкреслила, що особливо актуальним для приватних клінік стає питання бронювання медичних працівників. «Ми говоримо про низку дуже серйозних дискримінаційних моментів, вони стосуються, наприклад, бронювання медичних працівників. Навіть після нашого звернення уряд затвердив 100%-ну квоту бронювання медиків для державних і комунальних закладів, а для приватних закладів це не передбачено, хоч чимало приватних клінік продовжує працювати й за власний рахунок надає меддопомогу військовими і пораненим», – сказала вона.
«Таким чином, на нашу думку, реалізується доволі корупційна складова, яка сприяє відтоку медичних працівників з приватної медицини в державні й комунальні заклади», – підкреслила Єщенко.
За її словами, наразі існує проблема комунікації в цьому питанні між Мінекономіки та МОЗ. «Власне, два міністерства намагаються футболити підприємства між собою”, – сказала вона.
Зі свого боку медичний директор медичної мережі “Добробут” Олександра Машкевич відзначила, що «Добробут», який входить до переліку об’єктів критичної інфраструктури, також позбавлений можливості бронювання.
«Медична мережа «Добробут» є об’єктом критичної інфраструктури. Наскільки мені відомо, закладів охорони здоров’я, віднесених до об’єктів критичної інфраструктури, всього 11. І в мене питання: чому нас не включають в постанову про бронювання 100% медиків. Ми чесно говоритимемо про те, що наші медичні працівники, найімовірніше, будуть переходити в заклади державної та комунальної форм власності, бо там є можливість забронюватися», – сказала вона.
Як повідомлялося, в кінці грудня минулого року АПМЗ у відкритому листі до державних органів заявила, що МОЗ порушує права громадян і перешкоджає входженню приватних закладів у єдиний медичний простір та ПМГ.
URAKIN, Афанасьєва, Березницький, Гавриченко, Єщенко, Зукін, КЛИНИКА, МАШКЕВИЧ, МЕДИЦИНА, МОЗ, Скавронський
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2024 році з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств наростила перерахування до бюджетів усіх рівнів в Україні на 36% порівняно з 2023 роком – до 19,8 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії у четвер, уже майже протягом трьох років повномасштабної війни “Метінвест” продовжує підтримувати економіку країни.
Найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що зросла більше ніж удвічі проти минулого року – до 5 млрд грн. На другому місці – єдиний соціальний внесок у розмірі 3,7 млрд грн, що збільшився на 13%. У трійці найбільших виплат – 3,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 11% перевищує показники 2023 року.
Крім того, українські підприємства “Метінвесту” торік сплатили 2,6 млрд грн податку на прибуток, що на 20% менше, ніж у попередньому році. Плата за землю зросла на 6% проти показників минулого року, до 1,3 млрд грн, а екологічний податок – на 18%, до 717 млн грн.
“Війна підвищує рівень відповідальності бізнесу – перед армією, економікою та кожним українцем. Попри всі виклики, ми не лише зберегли стабільність, а й змогли досягти рівня сплати податків 2022 року, коли мали певний довоєнний запас міцності. Це свідчить про наше вміння адаптуватися й знаходити нові можливості. “Метінвест” залишається одним із найбільших платників податків і приватних донорів ЗСУ, й ми продовжуємо підтримувати країну в ці скрутні часи”, – зазначив генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
Як повідомлялося, “Метінвест” за дев’ять місяців 2024 року наростив сплату податків на 38% – до 15,2 млрд грн. Група у першому півріччі 2024 року збільшила сплату податків в півтора рази – до 10 млрд грн. В цілому в 2023 році компанія перерахувала до держбюджету 14,6 млрд.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
АТ “Укрпошта” після передачі йому акцій Першого інвестиційного банку (PinBank) запропонує міноритарним акціонерам, які володіють близько 12% акцій, процедуру викупу, а в разі відмови “розмиє” їх долю до 5%, застосувавши процедуру примусового викупу, повідомив гендиректор компанії Ігор Смілянський в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Маємо консолідувати решту 12% акцій банку, які наразі належать міноритарним акціонерам”, – сказав він.
За його словами, до оцінки поточної капіталізації банку буде залучено незалежного оцінювача і таким чином буде визначено ринкову ціну пакетів, які належать міноритарним акціонерам.
“Саме таку суму ми їм пропонуватимо. Безумовно, їхнє право – погодитися чи відмовитися. У разі, якщо вони відмовляться, у “Укрпошти” як мажоритарного акціонера банку буде можливість ухвалити рішення про збільшення капіталу банку. Відповідно, долю міноритарних акціонерів може бути “розмито” до майже 5%. Це дасть можливість застосувати процедуру примусового викупу акцій. Тому наш план досить чіткий і незворотній”, – пояснив Смілянський.
Він також розповів, що на першому етапі інтеграції банку в структуру “Укрпошти” буде проведено операційний і ІТ-аудити, сформовано наглядову раду і команда “Укрпошта Банку”.
“Вже зараз є розуміння, що потрібно буде інвестувати у створення сучасних і надійних ІТ-систем банку. Також маємо виконати підготовчі роботи в “Укрпошті” для інтеграції банку в існуючу інфраструктуру. Потрібно сформувати команду, і, об’єктивно, для виконання такого кола завдань, які ми ставимо, потрібна нова команда”, – сказав Смілянський.
Як повідомлялось, згідно з інформацією на сайті PINbank, на 9 лютого 2023 року другим після Євгена Гінера, якому належало 88,890583% акціонером було ТОВ “Юридична фірма “Укрправо” Олександра Шадрука з часткою 9,509417%, решта акціонерів мали 1,6%. Однак пайовий венчурний недиверсифікований закритий інвестфонд “Реноме” під управлінням ТОВ “Компанія з управління активами “Реноме-2008” повідомив про збільшення своєї частки в PINbank з 1,6% до 5,9478%, тоді як у “Укрправа” вона скоротилася до 5,0929%. Крім цього, з 6 лютого 2023 року за рішенням Нацбанку України право голосу за акціями Гінера було передано довіреній особі Геннадію Михайленку.
На кінець вересня 2023 року PINbank посідав 57 місце серед 63 українських банків за розміром загальних активів (482 млн грн). Його чистий збиток за 9 місяців 2022 року становив 30 млн грн, однак завдяки наявній у банку ліквідності питання його передання ФГВФО наразі не стояло.
Як повідомляють аналітики проекту EastFruit, на ринку України поточного тижня спостерігається динаміка підвищення цін на столові буряки. Місцеві виробники повідомляють про скорочення запасів буряка товарної якості, в той час як попит оптових компаній і роздрібних мереж на дану продукцію зростає.
У результаті, на сьогоднішній день виробникам вдається вести продажі столового буряка по 14-18 грн/кг ($0,33-0,43/кг), що в середньому на 24% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.
Подорожчання в цьому сегменті учасники ринку пояснюють помітним скороченням цієї продукції на ринку. На сьогоднішній день продажі буряків з необладнаних сховищ практично завершено, також помітно знизилася пропозиція некондиційної продукції, що своєю чергою і дало змогу виробникам підвищити ціни на якісні овочі.
Зазначимо, що наразі ціни на буряк в Україні вже в середньому на 35% вищі, ніж в аналогічний період минулого року. Однак при цьому учасники ринку не виключають, що тенденція зростання цін може бути тимчасовим явищем. На їхню думку, подальше подорожчання може мотивувати фермерів почати розпродаж буряків зі сховищ, що призведе до збільшення постачань і, як результат, до зниження цін у цьому сегменті.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку столового буряка та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний щотижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Джерело: https://east-fruit.com/novosti/v-ukraine-stremitelno-rastut-czeny-na-stolovuyu-sveklu/
