Україна 2024 року наростила експорт товарів на 15% до $41,7 млрд, водночас агроекспорт приніс країні половину 50% обсягу експортної виручки в $20,9 млрд, ідеться в огляді економіки України під час війни, який щомісяця проводить Центр економічних стратегій спільно з German Economic Team (GET).
Аналітики звернули увагу, що гірничо-металургійний комплекс 2024 року отримав $6,9 млрд (17%) експортної виручки, харчова промисловість – $3,7 млрд (9%), машинобудування – $3,6 млрд (9%). Одночасно експорт цукру 2024 року досяг 750 тис. тонн і приніс виробникам $420 млн, що стало найвищим показником з 1997 року, коли в Україні почали вести статистику.
До десятка експортних продуктів, які принесли Україні максимальні валютні надходження, увійшли соняшникова олія і кукурудза – по $5,1 млрд, пшениця – $3,7 млрд, залізна руда – $2,8 млрд, сталь і прокат – $2, 4 млрд, насіння ріпаку – $1,8 млрд, соєві боби і шрот – по $1,3 млрд, деревина і лісоматеріали – $1,1 млрд, м’ясо птиці – $1 млрд, меблі – $0,8 млрд, сталеві труби і ячмінь – по $0,6 млрд, чавун – $0,5 млрд.
Водночас загальний імпорт 2024 року зріс на 11% і досяг $70,7 млрд, зазначили експерти.
За їхньою інформацією, основними імпортними товарами торік були нафта і нафтопродукти – $6,8 млрд (10%), легкові автомобілі – $4,4 млрд (6%), фармацевтика – $2,0 млрд (3%), мобільні телефони – $1,3 млрд (2%), добрива – 1,2 млрд (2%) і дрони – 1,1 млрд (2%).
Трипільський пакувальний комбінат (ТПК, Українка Київської обл.), дочірнє підприємство Рубіжанського картонно-тарного комбінату, який зупинив роботу в Луганській області, у 2024 році збільшив випуск гофротари на 13,3% порівняно з 2023 роком – до 165,2 млн кв. м.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, таким чином, до кінця року комбінат ще трохи сповільнив темп приросту цього показника до аналогічного періоду 2023 року – за підсумками 11 місяців він становив 16,4%, десяти – 20%.
Водночас ТПК стабільно зберігає друге місце з випуску гофротари в Україні після Київського картонно-паперового комбінату (228,3 млн кв. м).
За даними асоціації, у грудні-2024 ТПК знизив виробництво гофротари на 14% до грудня-2023, але наростив на 6% до листопада-2024 – до 12,8 млн кв. м.
У грошовому вираженні обсяг виробництва ТУК за минулий рік зріс майже на 10% – до 2 млрд 726 млн грн.
Як повідомлялося, основні підприємства галузі, які надали дані асоціації “Укрпапір”, за 2024 рік сумарно наростили випуск картонних ящиків на 12,3% – до 590,1 млн кв. м, однак порівняно з довоєнним 2021 роком їхнє виробництво скоротилося на 21,8%.
Раніше повідомлялося, що до повномасштабного вторгнення РФ в Україну Рубіжанський КТК спільно з ТПК переважно лідирував серед виробників гофротари в Україні.
Після отриманих руйнувань у Рубіжному комбінат зупинився, а юрособа АТ “Рубіжанський КТК” перереєстрована в Києві.
ТПК випускає широкий асортимент виробів із гофрокартону для продуктів харчування, промтоварів, товарів хімічної промисловості. Серед клієнтів – компанії Roshen, Coca-Cola, агрохолдинг “МХП”, група Lactalis.
Комбінат у 2023 році збільшив обсяг товарної продукції на 13,7% до 2022 року – до 2 млрд 480 млн грн, при цьому виробництво гофротари зросло на 18% – до 145,8 млн кв. м.
Фінансова корпорація розвитку США (DFC) на рівні підради схвалила кредит у розмірі до $40 млн для агропромислового холдингу «Астарта», найбільшого українського виробника цукру.
«(Кредит) допоможе в будівництві та експлуатації заводу з переробки соєвого білка з проектною річною потужністю близько 100 000 тонн і допоможе «Астарті» здійснити інші інвестиції», – ідеться в повідомленні DFC на її сайті.
Водночас Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з Групи Світового банку наприкінці листопада 2024 року повідомила, що розглядає можливість надання «Астарті» кредиту $40 млн і паралельного кредиту $40 млн на будівництво заводу з виробництва концентрату соєвого білка в Полтавській області. Одержувачем коштів виступає ТОВ «Астарта Агро Протеїн», дочірньої компанії Astarta Holding рlс.
Зазначалося, що IFC для взаємодії з потенційними інвесторами вже надала агрохолдингу допомогу в проведенні маркетингового дослідження, підготовці бізнес-плану проєкту та оцінці його комерційної привабливості.
Спочатку рада директорів IFC планувала розглянути цей проєкт 20 грудня, проте потім перенесла його на 28 лютого 2025 року.
Як повідомлялося, «Астарта» 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
«Астарта» та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема, звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, від імпортного ПДВ на нове обладнання та від оподаткування податком на прибуток терміном до 5 років.
IFC нагадала, що «Астарта» в грудні 2013 року ввела в експлуатацію завод із переробки сої в Глобиному. У 2023 році він переробив 232 тис. тонн соєвих бобів, 73% яких виростив агрохолдинг, виробив 172 тис. тонн соєвого шроту. У першій половині 2024 року частка власної сировини для заводу зросла до 90%.
Соєвий концентрат отримують у результаті переробки соєвого шроту з більш високою доданою вартістю. Він служить сировиною для виробництва кормів для тварин.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за умови зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Міністри закордонних справ України та Албанії Андрій Сибіга та Іглі Хасані урочисто відкрили посольство Албанії в Україні, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на платформі X у п’ятницю ввечері.
Як повідомлялося, 20 жовтня внаслідок ворожих обстрілів у Києві було пошкоджено посольства Албанії, Аргентини, Палестини, Північної Македонії, Португалії та Чорногорії.
У лютому 2024 року тодішній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за результатами переговорів з албанським колегою Іглі Хасані повідомив, що Албанія планує найближчим часом відкрити своє посольство в Києві.
Республіка Албанія визнала незалежність України 4 січня 1992 року. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлено 13 січня 1993 року.
Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, за підсумками 2024 року виробив 917 тис. тонн товарної руди, що на 1,5% менше, ніж у 2023 році (931 тис. тонн).
Як повідомив заступник генерального директора – головний інженер рудника Ігор Пільтек в інтерв’ю корпоративній газеті DCH Steel у четвер, видобуток сирої руди у 2024 році становив мільйон тонн, обсяг гірничої маси – близько 7688 куб. м, нарізних робіт – 4,986 тис. м, буріння свердловин – 92,937 тис. м.
Плани на 2025 рік передбачають видобуток 930 тис. тонн сирої руди, 850 тис. тонн товарної руди, виїмку 8000 куб. м гірничої маси, виконати 5200 м нарізних робіт, 91,773 тис. м пробурити свердловин.
Головний інженер констатував, що 2024 року підприємство спрямувало на відновлення обладнання 43 млн грн.
За його словами, на руднику впроваджуються енергоефективні проєкти. При цьому наприкінці минулого року на шахті ім. Фрунзе розпочато будівництво сонячної електростанції потужністю 2 МВт, яку планується ввести в роботу в другому кварталі 2025 року.
Як повідомлялося, рудник “Суха Балка” за підсумками 2023 року виробив майже 931 тис. тонн товарної руди, тоді як у 2022 році – 1,469 млн тонн (зниження на 36,5%).
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів з них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Мережа “Алло” за підсумками 2024 року відкрила дев’ять нових магазинів, а також відновила роботу і оновила 54 торгові точки в 19 містах, повідомила її пресслужба.
“Протягом 2024 року «Алло» продовжувала інвестувати в розвиток магазинів. Ми також прискорюємо нашу логістику і розвиваємо роботу точок видачі. У 2025 році продовжимо ретельний аналіз ефективності торговельної площі та працюватимемо над її подальшою оптимізацією”, – зазначив директор із розвитку та форматів “Алло” Микола Астапов, слова якого наводено у пресрелізі.
Згідно з повідомленням, нові магазини було відкрито в Києві, Львові, Тернополі, Вінниці та Бахмачі. Загалом на початок 2025 року мережа налічує 292 магазини «Алло», «Алло Max», точок видачі «Алло Express», а також магазини під брендом Mi Store у 100 містах України.
ТОВ “Алло” створено в 1998 році. За даними ресурсу Opendatabot, учасниками ТОВ є ПП “Дніпроінвест 2016” (95,19%), Дмитро Деревицький (3,6%), Максим Раскін (1,21%). Кінцевим бенефіціаром вказано Деревицького.
