Україна 2024 року переробила у виноматеріали 31,963 тис. тонн винограду, що на 36,5% менше, ніж 2023 року, повідомила Державна служба статистики. Згідно з наведеними даними, виробники виноматеріалів торік переробили 9,771 тис. тонн винограду, який власне виростили, і 22,192 тис. тонн – придбаного, що становило 30,6% і 69,4% відповідно.
Найпопулярнішими сортами у переробників у аналізованому періоді були «Аліготе», якого було перероблено 5220,3 тонни (16,3% у загальному обсязі переробленої сировини), «Шардоне» – 4015,9 тонни (12,6%), «Каберне Совіньйон» – 2742 тонни (8,6%), “Ркацителі” – 2179,6 тонни (6,8%), “Мускат” – 1973,5 тонни (6,2%), “Рислінг” – 1792,6 тонни (5,6%), “Сапераві” – 1595,4 тонни (5%), “Піно” – 1415,1 тонни (4,4%), “Совіньон” і “Одеський чорний” – по 1080 тонни (3,4%) та інші.
Згідно з оприлюдненими даними, переробка винограду в сезоні-2024 скоротилася порівняно з 2023 роком у сортовому асортименті таким чином: «Аліготе» – на 30%, “Шардоне” – на 10,5%, “Каберне Совіньйон” – на 49,2%, “Ркацителі” – 35,6%, “Мускат” – 61,2%, “Рисліни” – 17%, “Сапераві” – 38,8%, “Піно” – 50,9%, “Совіньон” і “Одеський чорний” – 55,6% і 48% відповідно.
У результаті в сезоні-2024 було виробництво виноматеріалів скоротилося на 38,1%, до 2,391 млн дал виноматеріалів, проти 3,861 млн дал 2023 року.
При цьому для виробництва столових вин було використано 1,618 млн дал виноматеріалів, або 67,7%, шампанського та ігристих вин – 608,8 тис. дал (25,5%), коньяків – 91,1 тис. дал (3,8%).
У Держстаті уточнили, що опублікували дані без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і частини територій, на яких ведуться бойові дії.
IKEA Serbia подала запит до Белградського секретаріату з питань охорони навколишнього середовища, щоб прийняти рішення про необхідність оцінки впливу на навколишнє середовище для проекту розширення та реконструкції універмагу IKEA-istok у Белграді, повідомив Biznis.rs сьогодні.
Проект передбачає реконструкцію та розширення понад 6 тисяч квадратних метрів універмагу на вулиці Астрід Ліндгрен, а термін проведення громадського огляду та подання висновків щодо запиту – 31 січня.
Реконструкцію та розширення планується здійснити в один етап із збереженням наявних інфраструктурних зв’язків і без збільшення пропускної здатності.
У запиті зазначено, що буде збережена існуюча технологія очищення стічних вод та існуючий сепаратор стічних вод від транспортних зон.
«Оскільки зберігається існуюче призначення об’єкта, яке не є джерелом забруднення, а також враховуючи новітні стандарти охорони навколишнього середовища, які інвестор IKEA застосовує до всіх своїх проектів, жодних забруднень та незручностей в комплексі універмагів Ikea не очікується в Белграді», – йдеться у запиті на прийняття рішення про необхідність проведення оцінки впливу на навколишнє середовище.
Також було зазначено, що забрудненням можна вважати нерухомий трафік, який, за їхньою оцінкою, не має значного просторового розсіювання чи тривалості.
IKEA заявила, що під час розширення геомеханічні та гідрогеологічні характеристики ґрунту будуть враховуватися на основі детальних спостережень та аналізів.
“Реалізація запланованого проекту не призведе до забруднення, значного для території, на якій він буде розташований. Можливість виникнення аварії зведена до мінімуму шляхом впровадження відповідних профілактичних заходів та заходів оперативного реагування”, – йдеться у запиті.
Компанія вважає, що проект не матиме негативного впливу на навколишнє середовище, тому немає необхідності готувати Оцінку впливу на навколишнє середовище.
Джерело: http://relocation.com.ua/ikea-rozshyriuie-svoiu-prysutnist-u-serbii/
Збройні конфлікти, екстремальні погодні умови та кампанії з дезінформації стануть головними глобальними ризиками у 2025 році, свідчать результати опитування, яке щорічно проводить Всесвітній економічний форум (World Economic Forum, WEF).
Майже чверть (23%) респондентів, які взяли участь в опитуванні WEF, назвали збройні конфлікти основною причиною для побоювань у поточному році. Дезінформація увійшла до списку головних глобальних ризиків другий рік поспіль, а питання екології, що включають зміну клімату, скорочення біологічного розмаїття і руйнування екосистем, названі ключовим ризиком на горизонті 10 років.
«Зростання геополітичної напруженості, руйнування глобальної довіри і кліматична криза чинять безпрецедентний тиск на глобальну систему, – заявив керуючий директор WEF Мірек Дусек. – В умовах поглиблення розбіжностей і наростання ризиків перед світовими лідерами стоїть вибір: просувати співробітництво і стійкість, або зіткнутися з посиленням нестабільності. Ставки високі як ніколи».
В опитуванні WEF, проведеному у вересні та жовтні 2024 року, взяли участь понад 900 експертів з управління ризиками, політиків і топ-менеджерів. Всесвітній економічний форум відбудеться в Давосі з 20 по 24 січня.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками 2024 року скоротило виробництво прокату на 59,4% порівняно з 2023 роком – до 42,9 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, у грудні на підприємстві не виготовляли металопродукцію, тоді як у листопаді випустили 7,1 тис. тонн металопрокату.
“Виробнича кампанія в прокатному цеху №2 розпочнеться в третій декаді січня і передбачає випуск швелерів різного сортаменту: від 10 до 30”, – констатується в інформації.
Випуск коксу за 2024 рік скоротився на 1,2% – до 289,1 тис. тонн. У грудні виробництво коксу скоротилося на 2% до листопада 2024 року – до 23 тис. тонн.
Водночас нагадується, що ДМЗ у грудні-2023 року випустив 5,2 тис. тонн металопрокату і 23,9 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Агровиробничий департамент одного з найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” здійснив підгодівлю озимих культур на 7820 га, що становило 48,3% усіх площ сільгоспкультур, посаджених під урожай-2025, повідомила пресслужба агрохолдингу в фейсбуці.
“Наразі активно проводиться внесення аміачної селітри – одного з найефективніших азотних добрив, яке забезпечує рослини необхідними макроелементами для здорового росту та розвитку. Своєчасне застосування цього добрива суттєво впливає на кінцеву врожайність озимих культур”, – пояснили в агрохолдингу.
У “Нібулоні” планують провести підживлення аміачною селітрою на загальній площі 16,2 тис. га, з них озимої пшениці – на площі 8,6 тис. га та озимого ріпаку – 7,6 тис. га. Крім аміачної селітри, додатково буде внесено сульфат амонію для підвищення ефективності живлення рослин.
Наразі роботи з підживлення озимих культур виконано на загальній площі 7820 га, зокрема, у Миколаївському кластері оброблено 5602 га, у Центральному – 1970 га, а в Кам’янець-Подільському – 248 га.
Після завершення підживлення озимих культур на полях заплановано проведення боронування та внесення засобів захисту рослин.
“Виконання цих агротехнічних заходів у комплексі забезпечить створення оптимальних умов росту та розвитку озимих культур, що, своєю чергою, сприятиме підвищенню їхньої врожайності та збереженню високої якості продукції”, – резюмували в агрохолдингу.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію до більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збитки “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищили $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
АТ “Слов’янські шпалери-КФТП” (Корюківка Чернігівської обл.), провідний український виробник шпалер, у 2024 році випустило 16,39 млн умовних шматків шпалер, що на 1,4% більше, ніж у 2023 році.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином, за підсумками року фабрика втримала невеликий приріст їхнього випуску, темп якого протягом року поступово сповільнювався – у перші місяці приріст становив 18-20%.
Водночас у грошовому виразі обсяг виробництва фабрики за минулий рік незначно скоротився – до 1 млрд 246 млн грн.
У грудні підприємство випустило 1,02 млн умов. шматків шпалер – на 9,7% менше, ніж у грудні-2023, і на 22,4% менше, ніж у листопаді минулого року.
Асоціація не має даних щодо випуску шпалер загалом в Україні за 2024 рік, оскільки Держстат перестав надавати їх.
АТ “Слов’янські шпалери-КФТП” випускає понад 10 видів шпалер від економ-сегмента (паперові, дуплексні, акрилові) до шпалер преміум-класу (вінілові, флізелінові, шпалери гарячого тиснення), а також власну латексну, водно-дисперсійну фарбу під ТМ Latex.
Як повідомлялося, у 2023 році “Слов’янські шпалери-КФТП” наростили випуск шпалер на 19% до 2022 року – до 16,2 млн умов. шматків, обсяг виробництва зріс на 38,2% – до 1 млрд 249 млн грн, чистий прибуток – майже у вісім разів, до 47,7 млн грн.
Раніше компанія зазначала, що внаслідок російської агресії суттєво знизилися обсяги продажу, особливо через роздрібні канали.
