Угода між США та Україною про рідкоземельні матеріали передбачає створення комерційного фонду, в якому США матимуть 100% фінансового інтересу, а Україна виділятиме на нього кошти. Текст угоди, актуальний на вечір п’ятниці, 21 лютого, є в розпорядженні видання «Економічна правда».
Документ мають підписати міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та Держсекретар США Марко Рубіо.
Згідно з проектом договору, Україна і США створюють комерційний інвестиційний фонд реконструкції, в якому США зберігатимуть 100% фінансового інтересу. Україна і США управлятимуть ним спільно.
Передбачається, що Фонд сприятиме збільшенню прямих іноземних інвестицій в Україну щонайменше вдвічі на кожен внесений долар. Метою визначено повернення ВВП України до рівня кінця 2021 року.
Інвестиційний Фонд отримуватиме 50% доходів з українських мінеральних і нафтогазових ресурсів (за вирахуванням фактичних витрат) для реінвестування в українську економіку (видобувна та переробна інфраструктура, порти та інше).
Крім цього, проєкт угоди передбачає перенаправлення доходів з інших українських джерел, які будуть визначені урядами України та США.
Надходження з об’єктів, які на момент підписання угоди були окуповані Росією, можуть перевищувати 50% у разі деокупації.
Внески українських доходів до фонду триватимуть до моменту досягнення суми, про яку домовляться уряди. Уся некредитна фінансова допомога США, яка надійде в Україну після підписання угоди, збільшуватиме поріг внесків з українських доходів.
США, згідно з текстом, мають намір взяти фінансове зобов’язання щодо допомоги Україні на суму, яку визначать окремо.
Угода про фонд не суперечитиме іншим міжнародним зобов’язанням України, а також майбутній інтеграції в ЄС або інші об’єднання.
Україна та США зобов’язуються негайно розпочати розробку окремої угоди, яка визначить деталі майбутнього Фонду.
Зазначається, що відповідальним за підготовку майбутньої угоди з боку України буде Міністерство економіки.
В Україні в неділю та понеділок, 23 і 24 лютого, без опадів, лише вдень у східних областях місцями невеликий сніг, на дорогах місцями ожеледиця.
Як повідомляє Укргідрометцентр, у неділю вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі 13-18° морозу, у північних областях подекуди 21-23° морозу, у західних областях та в Криму 8-13° морозу; вдень 1-6° морозу, у західних областях 0-5° тепла.
У Києві 23 лютого без опадів. На дорогах місцями ожеледиця. Температура вночі 13-15° морозу, вдень 1-3° морозу.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, у Києві 23 лютого найвища температура була +11,9°С у 2016 році, найнижча -21,7°С у 1945 р.
У понеділок в Україні вітер північний, на заході країни переважно південний, 3-8 м/с. Температура вночі 8-13° морозу (у північно-східних областях 11-16°, у західних і південних областях 5-10° морозу); вдень від 3° морозу до 2° тепла, у західних областях 1-6° тепла, у східних областях 1-6° морозу.
У Києві без опадів, на дорогах місцями ожеледиця. Вітер північний, 3-8 м/с. Температура вночі 10-12° морозу, вдень близько 0°.
Україна в січні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 2,2 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 92,501 тис. тонн з 42,885 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період зріс на 79,8% – до $29,881 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (66,51% поставок у грошовому вираженні), Індонезії (32,01%) та Чехії (1,46%).
За минулий місяць країна не експортувала кокс.
Як повідомлялося, Україна у 2024р. наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн, в грошовому вимірі імпорт зріс на 81,9% – до $235,475 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому вираженні), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%).
За 2024 рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як за 2023 рік експорт становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
Динаміка імпорту товарів товарів у січні-жовтні 2024 року за найважливішими позиціями щодо аналогічного періоду 2023 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua
Динаміка експорту товарів у січні-жовтні 2024 року за найважливішими позиціями щодо аналогічного періоду 2023 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua
Україна в січні поточного року наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні в 35,4 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 8,331 тис. тонн з 235 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт феросплавів збільшився в 10 разів – до $8,655 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Алжиру (42,11% поставок у грошовому вираженні), Польщі (41,96%) та Австрії (8,79%).
Крім того, минулого місяця Україна імпортувала 5,298 тис. тонн цієї продукції порівняно – зниження на 24,5% до січня-2024. У грошовому вираженні імпорт впав на 33,8% – до $8,442 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (32,80%), Казахстану (27,85%) і Грузії (9,11%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні в 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт знизився в 3,4 раза – до $88,631 млн із $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) і Казахстану (13,90%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
