За інформацією щотижневого моніторингу проекту, тільки з початку поточного тижня морква на українському ринку подешевшала в середньому на 10%. Сьогодні виробники пропонують до продажу дані коренеплоди по 23-30 грн/кг ($ 0,54-0,71/кг) залежно від якості та обсягу партії. При цьому зазначимо, що йти на такі цінові коригування виробники змушені навіть в умовах обмеженої пропозиції якісної моркви на ринку.
За словами виробників, тиск на ціни чинить вельми стриманий попит на овочі середньої та низької якості. Оптові компанії та роздрібні мережі готові закуповувати зазначені коренеплоди тільки невеликими партіями, пояснюючи своє рішення вкрай низькими темпами реалізації в роздробі.
Проблеми з якістю овочів у поточному сезоні виробники пояснюють несприятливими погодними умовами в період вегетації та збирання врожаю. Починаючи з другого літнього місяця 2024 року, в Україні встановилася посушлива спекотна погода, яка не давала нормально розвиватися насадженням. Восени минулого року, через рясні опади під час збирання, фермери змушені були закладати на зберігання продукцію з високою вологістю.
При цьому, незважаючи на здешевлення моркви, на сьогоднішній день ці коренеплоди в Україні пропонуються до продажу в середньому в 2,2 раза дорожче, ніж у середині січня минулого року.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку моркви та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Джерело: https://east-fruit.com/novosti/v-ukraine-nachala-deshevet-morkov/
Кохавинська паперова фабрика (КПФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у 2024 році наростила обсяг виробництва на 85,2% до 2023 року – до 2 млрд 132 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Як повідомлялося, фабрика почала минулий рік із приросту обсягу виробництва на 9% до січня-2023, проте щомісяця нарощувала приріст, і вже в січні-листопаді він становив 82% до того самого періоду 2023 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статданими асоціації, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції на фабриці за минулий рік збільшилося на 42,2% – до 59,3 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках становив 137,3 млн шт., несуттєво знизившись до 2023 року. КПФ впевнено посідає друге місце з його випуску після Київського КПК.
Як повідомлялося, в жовтні минулого року Кохавинська ПФ ввела в експлуатацію папероробну машину для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускали продукцію лише на макулатурній основі). Для організації такого виробництва 2021 року КПФ залучила EUR13,8 млн кредиту ЄБРР.
Кохавинська ПФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві ПРМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн, чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 137 млн грн.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто і міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович-Хандановіч у середу домовилися активізувати інвестиційну політику у сфері енергетичної безпеки і прискорити будівництво першого нафтопроводу між двома країнами, повідомив керівник угорського зовнішньополітичного відомства.
«Ми домовилися розширити спільні інвестиції в енергетику та забезпечення енергетичної безпеки, зокрема йдеться і про будівництво першого сполучного нафтопроводу», – написав Сіярто в соцмережі Facebook (інформаційний ресурс Meta Platforms Inc.).
Крім того, Сіярто і Джедовіч-Ханданович домовилися активізувати фінансування «нової лінії електропередач, що з’єднує мережі двох країн»
«Для нашої країни Сербія є стратегічним партнером, без Сербії не буде енергетичної безпеки Угорщини, і навпаки», – додав глава угорського МЗС.
Як повідомлялося, будівництво нафтопроводу між Угорщиною і Сербією передбачається реалізувати до 2026 року. Нова гілка буде з’єднана з нафтопроводом «Дружба» і дасть змогу Сербії диверсифікувати постачання нафти і не залежати від Хорватії.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у співпраці з YASNO Energy Efficiency виконали капітальний ремонт з модернізацією найпродуктивнішої в турбінному цеху ТЕЦ турбоповітродувки (ТПД) №1.
Згідно з пресрелізом, у турбінному цеху реалізовано проєкт з модернізації системи автоматичного регулювання агрегату, забезпечити стабільну безперебійну подачу дуття заданих параметрів на доменну піч ДП-1М – головне завдання ТПД-1.
Також уточнюється, що в межах реконструкції було демонтовано вузли управління агрегату – старе гідравлічне обладнання замінила сучасна гідроелектромеханічна система регулювання з електронікою та програмним забезпеченням, що дало змогу перейти на автоматичне регулювання параметрів подачі дуття операторами турбінного цеху. Раніше управління ТПД здійснювалося вручну – важелями або кнопками. Після модернізації цей процес відбувається тільки на екрані монітора. Тепер енергетики можуть чітко контролювати витрату пари з точністю до кількох кубометрів, а отже, і подачу повітря на доменні печі.
Під час капремонту паралельно модернізації було виконано великий обсяг робіт. Зокрема, ремонт парової турбіни – ключового вузла ТПД-1. Також відревізували допоміжне обладнання.
Модернізація виконувалася протягом другого півріччя 2024 року. Основну частину робіт виконували підрядники та фахівці YASNО Energy Efficiency. Планові постремонтні випробування пройшли успішно, у грудні оновлена ТПД приступила до роботи.
“Каметсталь” створена на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Західні області відзначають зростання відвідуваності курортів і туристичних локацій протягом зимових свят на 30-40% порівняно з минулою зимою.
“Минулого сезону навіть за чудової сніжної погоди людей було менше, цього року ми бачимо на 30-40% більше туристів. Це пов’язано з двома факторами: збільшення пропозиції в регіоні та дещо позитивніший настрій”, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління Асоціації готелів і власників садиб Яремчанщини Андрій Дзвінчук.
Загалом зараз Яремчанщина (Яремче, Поляниця, Яблуниця, Микуличин, Ворохта, Татарів та ін.) пропонує близько 20 тис. ліжкомісць у близько 250 готелях і 800 садибах. За словами Дзвінчука, в регіоні останніми роками відчувається зміщення турпотоку ближче до курорту в зимовий період, що пов’язано з появою нових великих готелів на 200-300 номерів із розвиненою, сучасною інфраструктурою. Зокрема, завантаження в Буковелі готелів під управлінням Ribas Hotels вище за минулорічні.
“Сезон цього року офіційно стартував 12 грудня, що сприяло збільшенню завантаження і попиту на ринку. У новорічний період ми наблизилися до цифр, які були до повномасштабного вторгнення, а в деяких готелях навіть перевищили їх. Завантаження готелів у Буковелі сягнуло позначки 77-84%, залежно від готелю, і зросло на 11-13% порівняно з минулим роком”, – повідомила СЕО Ribas Hotels Management Юлія Косенко.
Термін проживання гостей у Буковелі теж збільшився і становив 4,3 ночі порівняно з показником минулого року – 3,2 ночі в новорічний період. На Новий рік 60% гостей залишалися на 5-8 ночей, а кількість групових бронювань зросла і стала такою, як у довоєнний сезон.
“Окремо можна виокремити, що повернувся інтерес і участь гостей у святкуванні Нового року, ресторани при готелях завантажили 73% посадочних місць”, – повідомила Косенко.
У Львівській області також помітне зростання туристичної активності.
“Зростання є. Якщо порівнювати новорічний період, то 2023 року заброньовано було 43,3% готельних номерів, а 2024 року – 47%», – повідомив “Інтерфакс-Україна” т.в.о. начальника Управління туризму та курортів Львівської ОДА Тарас Лозинський.
При цьому відзначено підвищення завантаження готелів у Львові – 54,6% у новорічний період проти 54,4% у минулому сезоні, але зниження завантаження загалом у карпатському регіоні та курортних територіях (46,1% і 41,9% у 2024 році проти 62,4% і 57,7% у 2023 році), що може бути пояснено значною новою пропозицією. Про це опосередковано свідчить зростання турзбору (9,17 млн грн за листопад-грудень 2024 року проти 7,6 млн грн за аналогічний період 2023 року) та відвідуваності найпопулярніших туристичних локацій. Зокрема, Тустань у листопаді-грудні 2024 року відвідали 15 тис. туристів, торік – 11,7 тис.; Сколівські Бескиди – відповідно 26,9 тис. і 17,1 тис., ведмежий притулок “Домажир” – 1,5 тис. проти 1081.
Як повідомив партнер Apartel resort Євген Кудрявченко агентству “Інтерфакс-Україна”, завантаження готелів мережі (у Шаянах, Ужгороді та Східниці), на новорічний період становило 80%, водночас приблизно 40% гостей обрали довгострокове проживання від п’яти ночей. Ціни на новорічний період зросли від базового тарифу щонайменше на 25%.
Кудрявченко зазначив, що велику частку завантаженості дали тривалі канікули, сім’ї з дітьми обирали 7-10 днів проживання.
“Якщо говорити про періоди з 10 грудня до 10 січня, то ми маємо фантастичну завантаженість, близько 70% у готелях через те, що великий приїзд сімей із дітьми. Ми адаптували під них програму, додали дитячі розваги, виділили цілу кімнату під дитячий інтертеймент. Навіть на Новий рік у нас був окремий зал, де святкували діти окремо від батьків, за що потім батьки нам дуже дякували”, – додав він.
Щодо глибини бронювання, то, за словами Кудрявченка, раніше бронювали за місяці, зараз горизонт планування значно знизився, пік бронювань – за тиждень до заїзду.
“Також із негативних трендів – значна частка скасування бронювання – 15% із різних причин, до війни цей показник не перевищував 5%”, – повідомив він.
За словами Косенка, у Буковелі гості переважно бронюють відпочинок за місяць до дати заїзду.
“Туризм у високий сезон став більш плановим, а не раптовим, хоча й залишається частина гостей, які бронюють вікенд за день, забираючи останні номери”, – зазначила вона.
За оцінкою Дзвінчука, порівняно з минулим роком значно піднялися ціни – на 10-20%. Це пояснюється не лише інфляцією і дорожчою новою пропозицією, а й тим, що букінг повернув комісію для українських клієнтів (до 18%).
Косенко повідомила, що середній тариф у готелях Ribas Hotels збільшився на 18% порівняно з минулим роком і становив 11 тис. грн на добу в середньому, що свідчить про постійне ціноутворення на ринку цього сезону.
Українські підприємства у 2024 році скоротили споживання металопрокату на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, за цей період імпортовано 1 млн 235,4 тис. тонн, або 37,57% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у 2024 році метпідприємства виробили 6,222 млн тонн металопрокату (на 15,8% вище щодо 2023 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано приблизно 4,169 млн тонн, або 67%.
У 2023 році частка експорту становила 55,4% (2,985 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 5,372 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках минулого року склала 46,05%, що помітно перевищує показник роком раніше – 42,04%. Водночас питома вага плоского прокату в експортних поставках у 2024 році майже на рівні показника 2023 року – 40,27% і 39,22% відповідно. Тоді як для сортового прокату минулого року була значно нижчою, ніж роком раніше – 14,73% проти 17,69%.
Структура імпорту у 2024 році характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (79,61% і 18,83% відповідно). Також у 2023 році домінування плоского прокату над сортовим також було значним – 81,02% і 18,06% відповідно.
“У 2024 році ємність внутрішнього ринку становила 3288,4 тис. тонн металопрокату, з яких 1235,4 тис. тонн, або 37,57%, припадає на імпорт. У 2023 році ємність внутрішнього ринку становила 3507,9 тис. тонн, з яких 1120,9 тис. тонн, або 31,95%, імпортовано. Таким чином, спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку за 2024 рік відносно 2023 року на 6,26% з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 5,61%”, – констатується в пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у 2024 році, за даними Держмитслужби, є країни Європейського Союзу (70,7%), Африки (10,1%), інших країн Європи (8,3%).
Серед металургійних імпортерів за 2024 рік лідирують інші країни Європи (51,8%), на другому місці – ЄС-27 (27,7%), на третьому – країни Азії (19,2%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання цієї продукції.
