У січні–липні 2026 року Україна імпортувала близько 10,9 тис. тонн марганцевої руди, тоді як за аналогічний період минулого року імпорт такої продукції був відсутній.
Згідно з даними Державної митної служби, практично весь обсяг поставок надійшов із Гани — 10,896 тис. тонн вартістю $1,677 млн. Ще 5 тонн на суму $3 тис. було імпортовано з Китаю.
Таким чином, Гана забезпечила 99,82% вартості українського імпорту марганцевої сировини в січні-липні.
Відновлення поставок відбувається одночасно з відновленням зовнішньої торгівлі марганцевою рудою загалом. За сім місяців Україна експортувала 24,647 тис. тонн такої продукції на суму $4,227 млн.
Середня розрахункова вартість експортованої руди становила близько $171 за тонну, імпортованої з Гани — близько $154 за тонну. Ці показники є розрахунковими на основі митної вартості та фізичних обсягів поставок і не відображають відмінності в якості та характеристиках сировини.
Імпорт марганцевої руди в Україну в останні роки суттєво коливався. У 2024 році країна ввезла 84 293 тис. тонн на суму 18,302 млн доларів.
У 2025 році імпорт скоротився до 37,006 тис. тонн вартістю $5,546 млн. При цьому весь цей обсяг було поставлено з Гани лише в листопаді, тоді як у січні–жовтні імпорт практично був відсутній.
Відновлення поставок уже в першій половині 2026 року може свідчити про зростання потреби феросплавної промисловості в сировині на тлі поступового відновлення виробництва.
Основними споживачами марганцевої руди в Україні є підприємства феросплавної галузі. Нікопольський та Запорізький заводи феросплавів зупиняли виплавку після припинення видобутку сирої марганцевої руди українськими ГЗК восени 2023 року, проте влітку 2024 року виробництво феросплавів було частково відновлено.
ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” (ЗЗФ) за підсумками роботи у січні-червні поточного року зменшило чистий прибуток на 17,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 103,958 млн грн.
Згідно з проміжним звітом підприємства, оприлюдненим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, завод за звітній період наростив чистий дохід на 9,1 – до 816,929 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець червня поточного року склав 1 млрд 900,380 млн грн.
У звіті керівництва зазначається, що робота печей у режимi балансування мiж перiодами з найдорожчою вартiстю електроенергiї, це досвiд, який пiдприємство набуло у першому кварталi, i який допомiг зменшити збитковiсть виробництва i у другому кварталi. Постiйний монiторинг та аналiз ринку е/е, спiльна робота виробничого та економiчного напрямкiв, дозволила розробити та впроваджувати заходи, завдяки яким стало можливим оптимiзувати виробничi графiки так, щоб уникати значних втрат виробництва та максимально знизити збитки: квiтень – розрахункове зниження збиткiв на 4,9 млн грн (без ПДВ), у т.ч. зниження за рахунок цiни електроенергiї 3,6 млн грн; розрахунковi втрати металу у зв’язку з високою цiною е/е – 95,3 тонн; травень – розрахункове зниження збиткiв на 12,4 млн грн (без ПДВ), у т.ч. зниження за рахунок цiни е/е – 4,18 млн грн; розрахункове зниження металу у зв’язку з високою цiною електроенергiї – 168,2 тонн; червень – розрахункове зниження збиткiв на 3,04 млн грн (без ПДВ), у т.ч. зниження за рахунок цiни е/е – 5,2 млн грн; розрахунковi втрати металу у зв’язку з високою цiною е/е – 130,8 тонн.
Щодо вартостi е/е – за перiод вiйни цiни на е/е та її транспортування сумарно зросли бiльше нiж у два рази, тiльки за рахунок зростання граничних цiн, тарифiв на послуги з передачi та розподiлу. Розрахунковi втрати за другий квартал 2026 року склали 6,1 млн грн (з ПДВ), в т.ч.: – за рахунок пiдвищення тарифу на послуги з передачi електроенергiї мережами НЕК “Укренерго” (+4% до дiючого у першому кварталі 2026 року або 29,23 грн/МВт (без ПДВ), додатковi витрати за другий квартал 2026 року розрахунково склали 0,88 млн грн (з ПДВ) – за рахунок пiдвищення тарифу на розподiл АТ “Запорiжжяобленерго” (+7,1% до дiючого у першому кварталі 2026 року або 20,80 грн/МВт по першому класу напруги, +3,7% до дiючого у першому кварталі 2026 або 102,38 грн/МВт по другому класу напруги), додатковi витрати за другий квартал 2026 року розрахунково склали 0,42 млн грн (з ПДВ) – за рахунок зростання граничних цiн РДН з 30 квітня 2026 року (в усi години до 15 000 грн/МВт (без ПДВ), додатковi витрати за другий квартал 2026 року розрахунково склали – 4,8 млн грн (з ПДВ).
Окрiм того, через неможливiсть оперативно продати куплену е/е, пiдприємство понесло додатковi збитки за рахунок небалансiв – втрати внаслiдок необдуманих граничних цiн на балансуючому ринку. Якщо пiдприємство не вибирає куплений обсяг е/е, її залишок йде на ринок небалансiв, де цiна покупки у пiдприємства може складати 0,01 грн за 1 МВт. Тобто, купуємо по 3 000- 15 000 грн, а продаємо за 0,01 грн. Й навпаки: якщо пiдприємство перебирає – то цiна перебору йде з накруткою вiд 5% до +100-8000%. Лише на цьому пiдприємство втрачало 0,2-0,4 млн грн щомiсяця, i за другий квартал 2026 року розрахунковi втрати склали 0,58 млн.грн з ПДВ. Вiдпрацьовуються новi технологiї по виробництву та використанню сировини.
У червнi проведено двi дослiдно – промисловi компанiї: – виробництво МнС17Р10 на власнiй сировинi з виробництва феромарганцю. Встановлена принципова можливiсть виробництва з забезпеченням якiсних характеристик по заказу; – виробництво ФМн78 на рудi 1б сорту, як альтернатива використання руди 1 сорту з бiльшим вмiстом марганцю, як ведучого елемента. Результат пiдтвердив принципову можливiсть отримання металу з певними якiсними характеристиками.
Заходи по оптимiзацiї чисельностi персоналу, якi поступово впроваджувалися на пiдприємствi, в умовах мобiлiзацiї, та, для можливостi мiнiмального iснування, призвели до значного скорочення персоналу.
“Наразi залишилися лише кращi професiонали, якi працюють не один рiк й знають/вiдчувають феросплавне виробництво. Й зазначений персонал залишився, поки що, для 3-х печей (з 31-ї наявних печей)”, – констатується в звіті.
Фактична чисельнiсть персоналу, станом на 24 червня поточного року – 1037 людини. Разом з тим, для пiдтримки iмiджу пiдприємства, що реалiзує новi технологiчнi та технiчнi рiшення у складнiй економiчнiй та полiтичнiй ситуацiї, виникала необхiднiсть оперативно реагувати на змiни в умовах роботи пiдприємства: – постiйний пошук потенцiйних ринкiв збуту основної та iншої товарної продукцiї; – пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї i, як наслiдок, постановка основного завдання; – пошук шляхiв для зниження витрат при виконаннi виробництва як основної, так i iншої продукцiї.
За результатами дiяльностi за другий квартал 2026 року товариство має наступнi ключовi моменти: Обсяг виробництва товарних феросплавiв склав 6 тис. тонн, реалiзовано 7,8 тис. тонн на загальну суму 503,6 млн грн з ПДВ. Протягом другого кварталу 2026 року до державного та мiсцевих бюджетiв сплачено податкiв на суму 18 млн грн, в тому числi до держбюджету: митнi платежi – 4,6 млн.грн, вiйськовий збiр 2,7 млн.грн, екологiчний податок – 0,2 млн.грн; – до мiсцевого бюджету: податок ПДФО – 9,7 млн.грн, екологiчний податок – 0,2 млн.грн.
Крiм того, сплачено єдиного соцiального внеску – 11,6 млн.грн. Головними досягненнями 2 кварталу є збереження виробничого процесу, попре низький рiвень цiн на продукцiю та постiйне зростання цiни на електроенергiю та перевезення. Планування подальшої роботи у межах встановлених показникiв з урахуванням напрацювань по всiм напрямкам пiдприємства. Вiдпрацьовуються новi методи мотивацiйного заохочення персоналу.
У звіті нагадується, що для зниження залежностi вiд зовнiшнiх факторiв постачання електроенергiї, маючи досвiд наслiдкiв руйнування енергосистеми – пiдприємство в груднi 2024 року збудувало i запустило в експлуатацiю власну сонячну електростанцiю потужнiстю 0,8 МВт/год для власних потреб. З моменту впровадження заходу згенеровано електроенергiї 980,6 МВт. Це дозволило знизити витрати на закупiвлю електроенергiї на 4,51 млн.грн, зробити перспективний крок вперед в розвиток сучасного децентралiзованого електропостачання пiдприємства.
Загальна реалiзацiя за звiтний перiод склала 14,554 тис. тонн феросплавiв на суму 815,845 млн грн. На експорт поставлено 3,604 тис. тонн феросплавiв (23% вiд загального обсягу продажiв феросплавiв за 1 пiврiччя 2026 року).
Як повідомлялось, ЗЗФ за підсумками роботи у січні-березні-2026 наростило чистий збиток в 2,4 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 84,689 млн грн з 34,731 млн грн, чистий дохід зріс на 26,3 – до 377,006 млн грн до 298,557 млн грн.
ЗЗФ за підсумками роботи у 2025 році зменшило чистий збиток на 98,5% порівняно з 2024 роком – до 27,962 млн грн з 1 млрд 862,784 млн грн. При цьому завод наростив чистий дохід на 55,7 – до 1 млрд 522,567 млн грн з 977,660 млн грн.
ЗЗФ у 2024 році збільшив чистий збиток у два рази в порівнянні з попереднім роком – до 1 млрд 862,784 млн грн. При цьому чистий дохід знизився на 34,7%, до 977,660 млн грн.
ПрАТ “Запорізький завод феросплавів” – один із двох основних українських виробників цієї продукції.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності Matrimax Limited та Soltex Limited знаходиться по 22,4486% акцій підприємства, Tapesta Limited – 18,8903%, Walltron Limited (все – Кіпр) – 18,642% та Halefield Holdings Limited (Беліз) – 7,7508%.
Статутний капітал ПрАТ “ЗЗФ” – 227,955 млн. грн, номінальна вартість 1 акції – 0,1 грн.
Україна у січні-червні поточного року знизила експорт феросплавів у натуральному виразі на 80,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 15,212 тис. тонн з 54,771 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у червні було експортовано 6,432 тис. тонн феросплавів, у травні – 4,851 тис. тонн феросплавів, у квітні – 2,755 тис. тонн феросплавів, у березні – 337 тонн, у лютому – 72 тонни, у січні – 765 тонн.
У грошовому виразі експорт феросплавів за січень-червень впав на 70,2% – до $18,220 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (56,82% у грошовому вимірі), Туреччини (13,80%) та Румунії (9,39%).
Крім того, за перші шість місяців року Україна імпортувала 13,097 тис. тонн цієї продукції – зниження на 36,8% до січня-червня-2025. У грошовому виразі імпорт впав на 36,9% – до $25,553 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Казахстану (23,21%), Індії (13,61%) та Франції (11,52%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
З 19 січня 2026 року через проблеми з постачанням електроенергії та великими цінами на неї НЗФ знаходився у простої, ЗЗФ працює на мінімальному рівні.
Феросплавні заводи у 2025 році наростили експорт феросплавів у натуральному виразі на 21,4% порівняно з 2024 роком – до 93,841 тис. тонн, виторг збільшився на 19% – до $105,441 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (28,69% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,62%) та Алжиру (21,48%).
За 2025 рік Україна імпортувала 38,434 тис. тонн цієї продукції – зниження на 53,3% відносно 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 47,5% – до $73,839 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (16,11%), Казахстану (15,89%) і Франції (12,56%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Україна в січні-квітні поточного року знизила експорт феросплавів у натуральному виразі на 89,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,929 тис. тонн з 38,963 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у квітні було експортовано 2,755 тис. тонн феросплавів, у березні – 337 тонн, у лютому – 72 тонни, у січні – 765 тонн.
У грошовому виразі експорт феросплавів за січень-квітень впав на 88,5% – до $4,894 млн з $42,657 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (56,81% у грошовому вимірі), Румунії (13,01%) та Словаччини (12,81%).
Крім того, за перші чотири місяці року Україна імпортувала 9,751 тис. тонн цієї продукції – зниження на 32% до січня-квітня-2025. У грошовому виразі імпорт впав на 37,2% – до $17,469 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Казахстану (20,81%), Франції (16,85%) та Норвегії (15,34%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
З 19 січня 2026 року через проблеми з постачанням електроенергії та великими цінами на неї НЗФ знаходився у простої, ЗЗФ працює на мінімальному рівні.
Феросплавні заводи у 2025 році наростили експорт феросплавів у натуральному виразі на 21,4% порівняно з 2024 роком – до 93,841 тис. тонн, виторг збільшився на 19% – до $105,441 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (28,69% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,62%) та Алжиру (21,48%).
За 2025 рік Україна імпортувала 38,434 тис. тонн цієї продукції – зниження на 53,3% відносно 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 47,5% – до $73,839 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (16,11%), Казахстану (15,89%) і Франції (12,56%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Україна в січні цього року знизила експорт феросплавів у натуральному виразі в 10,9 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 765 тонн з 8,331 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грудні-2025 було експортовано 2,461 тис. тонн феросплавів.
У грошовому виразі експорт феросплавів за січень впав в 8,1 раза – до $1,066 млн з $8,655 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (55,91% у грошовому вимірі), Румунії (17,92%) та Узбекистану (14,35%).
Крім того, минулого місяця Україна імпортувала 3,169 тис. тонн цієї продукції – зниження на 40,2% до січня-2025. У грошовому виразі імпорт впав на 42,3% – до $4,870 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (55,03%), Індії (22,85%) та Казахстану (5,48%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
З 19 січня 2026 року через проблеми з постачанням електроенергії та великими цінами на неї НЗФ знаходиться у простої, ЗЗФ працює на мінімальному рівні.
Також повідомлялось, що феросплавні заводи у 2025р наростила експорт феросплавів у натуральному виразі на 21,4% порівняно з попереднім роком – до 93,841 тис. тонн, виторг збільшився на 19% – до $105,441 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (28,69% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,62%) та Алжиру (21,48%).
За 2025 рік Україна імпортувала 38,434 тис. тонн цієї продукції – зниження на 53,3% відносно 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 47,5% – до $73,839 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (16,11%), Казахстану (15,89%) і Франції (12,56%).
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі у 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому виразі він знизився у 3,4 раза – до $88,631 млн з $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, у 2024 році Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому виразі імпорт збільшився у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) та Казахстану (13,9%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Україна у січні-жовтні поточного року наростила експорт феросплавів у натуральному виразі на 31,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 87,379 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, у грошовому виразі експорт феросплавів збільшився на 25,5% – до $98,064 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,09% поставок у грошовому виразі), Алжиру (23,09%) та Туреччини (21,52%).
Крім того, за 10 місяців 2025 року Україна імпортувала 32,255 тис. тонн цієї продукції – зниження на 58,4% відносно аналогічного періоду 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 53,5% – до $61,045 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (19,49%), Казахстану (16,29%) і Франції (9,87%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі у 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому виразі він знизився у 3,4 раза – до $88,631 млн з $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому виразі імпорт збільшився у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) та Казахстану (13,9%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
