Україна виключила 41 державу і додала 9 до переліку країн, операції з контрагентами яких підлягають контролю в рамках адміністрування закону про трансфертне ціноутворення (ТЦУ), відповідну постанову №1505 від 27 грудня Кабінет міністрів опублікував на своєму сайті в понеділок.
«З урахуванням положень закону від 18.06.2024 №3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час станів для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» оновлений перелік держав (територій) замість 78 міститиме 46 держав (територій)», – зазначило Міністерство фінансів у коментарі до постанови.
Мінфін уточнив, що до переліку занесено держави з переліку офшорних зон, затвердженого урядом, і «чорного списку» FATF, а також держави (території), які не забезпечують своєчасного і повного обміну податковою та фінансовою інформацією.
Йдеться про 9 держав і територій: Американське Самоа, Гуам, КНДР, М’янму, Намібію, Нідерландські Антильські острови, Олдерні, Тринідад і Тобаго, Фіджі.
Водночас, додав Мінфін, виключено держави, з якими Україна уклала міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.
Згідно з ухваленою постановою, з переліку вибула 41 країна або територія, зокрема: Бахрейн, Боснія і Герцеговина, Бруней, Бурунді, Гваделупа, Гватемала, Особливий адміністративний район Китаю Гонконг (ЄС), Джибуті, Домініканська
Республіка, Ірландія, Автономне співтовариство Канарські острови Королівства Іспанія, Кабо-Верде, Катар, Киргизстан, Кіпр, Автономний край Косово і Метохія Республіки Сербія, Куба, Кюрасао, Лаос, Ліван, Маврикій.
Серед виключених із переліку також Особливий адміністративний район Китаю Макао, Колишня Югославська Республіка Македонія, Федеративна територія Лабуан Малайзії, Марокко, Мартініка, Федеративні Штати Мікронезії, Молдова, ОАЕ, Оман, Парагвай, Співдружність Північних Маріанських островів, Автономний регіон Мадейра Португальської Республіки, Сан-Марино, Сан-Томе і Прінсіпі, Судан, Тимор-Лешті, Туркменістан, Узбекистан і Чорногорія.
Згідно з постановою, вона набуває чинності з 1 січня 2025 року.
Як повідомлялося, відповідно до закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення», який набув чинності з 1 вересня 2013 року, правила ТЦУ застосовують до контрольованих операцій із резидентами низькоподаткових юрисдикцій (ставка податку на прибуток у яких нижча за українську ставку на 5 п.п. і більше).
Голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев у понеділок повідомив, що перші звіти про контрольовані іноземні компанії (КІК) уже подали близько 35 тис. платників, а бюджет отримав додатково понад 1,88 млрд грн.
«До речі нагадую, завтра 31 грудня – останній день важкого, але результативного 2024 року. Це останній день для подання повних звітів про КІК за 2023 рік», – нагадав він.
Гетманцев додав, що 26 грудня набули чинності зміни до Кодексу щодо штрафів за неподання інформації та Звітів про КІК, однак у всіх буде можливість відзвітувати протягом шести місяців після скасування воєнного стану, без штрафів.
Державний Укргазбанк (UGB, Київ) оголосив про запуск у співпраці Visa технології безконтактного приймання платежів для малого бізнесу через застосунок UGB Tap&Pay для смартфонів на операційній системі Android, повідомила пресслужба фінустанови в п’ятницю.
“Мобільний еквайринг працює на базі технології безконтактних платежів Visa Tap to Phone, що дає змогу використовувати смартфон на операційній системі Android версії 8.0 і вище як POS-термінал. Тепер підприємцям більше не потрібен фізичний термінал – завантажуйте UGB Tap&Pay і приймайте платежі зручно та миттєво”, – пояснюється в пресрелізі держбанку.
У пресслужбі фінустанови уточнили, що тариф з еквайрингу становить 1,3%. “Укргаз” планує запуск цієї послуги і на смартфонах з операційною системою iOS наступного року.
За даними Нацбанку України, на 1 листопада цього року за розміром загальних активів Укргазбанк посідав 5-те місце (136,18 млрд грн) серед 62 банків, що діяли в країні. Чистий прибуток фінустанови за десять місяців цього року становив 4,84 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року він був на рівні 3,36 млрд грн.
Українські клініки готуються до запуску закуплених за кошти держбюджету і поставлених у 2024 році апаратів МРТ.
Як повідомляє держпідприємство “Медичні закупівлі України”, протягом 2024 року медзаклади отримали 15 одиниць МРТ.
МРТ уже розпочали роботу в низці медзакладів, зокрема в Павлоградській лікарні інтенсивного лікування (Дніпропетровська обл.) і Сумській обласній клінічній лікарні.
За оцінкою МОЗ, від моменту поставки до моменту першого безпосереднього використання під час діагностики пацієнта в середньому проходить до трьох місяців.
Як повідомлялося, МОЗ у 2023 році на замовлення Міністерства охорони здоров’я закупило 28 апаратів МРТ на суму 2,27 млрд грн, зокрема 22 апарати потужністю 1,5 Тесла і шість апаратів потужністю 3 Тесла.
Аптечний продаж в Україні в січні-листопаді 2024 року зріс в грошовому вираженні на 10,77% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 174,22 млрд грн, у натуральному скоротився на 4,99% – майже до 1,059 млрд упаковок.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії “Бізнес Кредит”, згідно з даними її дослідження, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за цей період становила 165,07 грн – на 16,6% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас аптечний продаж лікарських засобів у січні-листопаді 2024 року становив 136,889 млрд грн, що на 10,91% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, проте в натуральному вираженні аптечний продаж ліків скоротився на 5,53% – до 740,71 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів у січні-листопаді 2024 року становила 184,81 грн за одиницю товару, що на 17,41% більше, ніж роком раніше.
Аптечний продаж БАДів за 11 місяців у грошовому вираженні зріс на 11,28% – до 17,99 млрд грн, у натуральному скоротився на майже на 3,04% – до 89,873 млн упаковок. Середньозважена ціна в цьому сегменті за підсумками 11 місяців зросла на 14,76% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 200,17 грн за одиницю товару.
Як повідомлялося, у січні-червні 2024 року аптечний продаж в Україні зріс у грошовому вираженні на 12,67% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 94,784 млрд грн, у натуральному скоротився на 4,7% – до 583,21 млн упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика за цей період становила 162,52 грн – на 18,25% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас аптечний продаж лікарських засобів у січні-червні 2024 року становив 74,258 млрд грн, що на 12,68% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, проте в натуральному вираженні скоротився на 5,13% – до 408,796 млн упаковок. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів у січні-червні 2024 року становила 181,65 грн за одиницю товару, що на 18,67% більше, ніж роком раніше.
Агрохолдинг “ТАС Агро” у 2024 році досяг фінансових показників понад $22 млн Net Profit, повідомив генеральний директор компанії Олег Заплетнюк на фейсбук-сторінці.
За його інформацією, агрохолдинг у 2024 році докорінно змінив технологію виробництва через диверсифікацію їх за зонами зволоження та впровадження систему Strip-Till з повною відмовою від оранки. Крім того, в агрохолдингу було стандартизовано ключові процеси.
Гендиректор “ТАС Агро” нагадав, що 2024 року було інвестовано $15 млн в оновлення технічного парку, що надало змогу повністю відмовитися від залучення найманої техніки (окрім комбайнів). Таке рішення надало змогу оптимізувати кількість персоналу з 1878 до 1540 осіб, водночас середній дохід було збільшено на 44%.
Агрохолдинг сформував стратегії розвитку компанії та департаментів на 3 роки, впровадив систему управління виробництвом, запустив R&D службу, створив сервісну службу, почав системно розвивати тваринництво та елеваторний напрямок, стабілізував земельний банк.
Заплетнюк подякував членам команди та партнерам агрохолдингу, а також пообіцяв, що 2025 рік буде й надалі роком активних змін.
Агрохолдинг “ТАС Агро” створено 2014 року. До його земельного банку входять 88 тис. га в Чернігівській, Сумській, Київській, Вінницькій, Кіровоградській та Миколаївській областях. Спеціалізується на рослинництві, потужності елеваторів агрохолдингу становлять близько 250 тис. тонн. Тваринницький бізнес представлений стадом ВРХ у 5,5 тис. голів, з яких 2,5 тис. голів – дійне стадо.
Згідно з даними ресурсу Opendatabot, дохід підприємства 2023 року становив 2,588 млрд грн, чистий прибуток – 155,842 млн грн, боргові зобов’язання – 1,2 млрд грн, активи оцінювали в 1,8653 млрд грн, кількість співробітників – 129. Статутний фонд – 8 тис. грн.
Агрохолдинг входить до групи “ТАС, заснованої в 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
Засновником “ТАС” і бенефіціаром агрохолдингу “ТАС Агро” є Сергій Тігіпко.
Україна експортувала 2024 року на $41 млрд, що більше за показник минулого року на 13,4%, або на $4,94 млрд, повідомила віцепрем’єрка- міністерка економіки Юлія Свириденко.
“Звичайно, перш за все, результат пов’язаний із нормалізацією роботи морських портів України. Морським транспортом зараз ми експортували 87,2 млн тонн, а у 2023 році – 54,8 млн тонн. Загалом у вазі експорт уже становить 129,2 млн тонн проти 100,3 млн тонн у 2023 році. Збільшення на 28,8%”, – написала вона на фейсбук-сторінці у понеділок.
За її словами, транспортування товарів змінилося не лише кількісно, а й якісно: автомобільним транспортом Україна експортувала значно менше, ніж торік – 7,6 млн тонн проти 12 млн тонн торік.
Вона зазначила, що вартість перевезених вантажів автомобілями становила понад $14,5 млрд проти $13,9 млрд минулого року.
“Цей рік запам’ятався також тим, що ми багато працювали із сусідами для того, щоб зняти необґрунтовані блокування на кордоні. Завдяки діалогу із залученням польських та українських асоціацій вдалося зняти напругу і повернутися до більш звичного формату діалогу з розвитку торгівлі з країнами-сусідами та ЄС загалом”, – наголосила міністерка.
Як повідомила Свириденко, розвиток торгівлі з ЄС надзвичайно важливий. Оскільки, по-перше, за всіх складнощів на наземному кордоні з ЄС цьогоріч експортовано до ЄС уже на $1,2 млрд більше, ніж 2023 року ($24,5 млрд проти 23,3 млрд 2023 року), що становило 59% українського експорту.
Крім того, 49,8% всього імпорту в Україну становлять товари з ЄС, 73% імпорту завозять в Україну автомобільним транспортом, тобто через кордон із ЄС.
У рамках Ukraine Facility вже ухвалено Стратегію розвитку прикордонної інфраструктури та транспортну стратегію.
“Таким чином, більше половини нашої торгівлі регулюється Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Тому для нас важливо, щоб реалізовувалися всі можливості Угоди, а сама вона відповідала реаліям нашого часу”, – пояснила Свириденко.
Вона уточнила, що в листопаді цього року Україна направила офіційний запит до ЄС щодо застосування для України режиму внутрішнього ринку для послуг роумінгу в рамках Угоди про асоціацію.
“Це означає повноцінну юридичну інтеграцію у внутрішній ринок ЄС навіть раніше, ніж відкриття переговорів про вступ за відповідним розділом. До речі, такого режиму поза ЄС домоглися лише Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн, а Швейцарія досі не може похвалитися прогресом у цьому питанні. До речі, ми також оновили угоду про вільну торгівлю з країнами European Free Trade Association – EFTA, і наступного року наші експортери аграрної продукції матимуть кращі умови доступу до ринків усіх чотирьох країн”, – констатувала перша віцепрем’єрка.
Свириденко пояснила, що завдяки цьому в перші місяці наступного року Мінекономіки спробує знайти рішення щодо доступу на ринок ЄС для чутливих аграрних товарів, яких налічується сім: кукурудза, крупи, висівки, мед, цукор, яйця та м’ясо птиці.
Поза ЄС ключовими торговельними партнерами України є Китай ($2,3 млрд), Туреччина ($2,1 млрд), Єгипет ($1,6 млрд), Індія ($986 млн), Молдова ($935 млн) і США ($935 млн).
Лідери з експорту традиційно кукурудза ($4,9 млрд), пшениця ($3,68 млрд), залізна руда ($2,75 млрд), а також соя ($1,29 млрд).
Найбільшим експортним товаром, за словами Свириденко, став продукт переробки – соняшникова олія – $5,073 млрд.
Перша віцепрем’єрка додала, що Україна експортувала цього року також соєву олію на $311 млн, олію ріпакову – на $238 млн, шрот соняшниковий – на $1,006 млрд, шрот соєвий – на $311 млн.
“В аграрній переробці також радують показники цукровиків – 724 тис. тонн експорту на $408 млн і виробників м’яса птиці – 440 тис. тонн на суму $945 млн. Це за умови, що ЄС запровадив доволі суворі обмеження на експорт цієї продукції, порівняно з минулим роком. Зараз ми глобальні експортери цієї продукції, і це хороша новина”, – констатувала вона.
Свириденко також підсумувала, що відроджується металургійний експорт, оскільки Україна вивезла напівфабрикатів із заліза на $927,5 млн, гарячекатаного прокату на $802 млн, чавуну на $500 млн і труб на $577 млн.
