ТОВ “Новус Україна” інвестувало в розвиток бізнесу 1 млрд 360 млн грн у 2023-2024 роках, повідомив заступник генерального директора з операційної діяльності NOVUS Олексій Панасенко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Загалом NOVUS інвестував 1 млрд 360 млн грн у 2023-2024 роках у розширення мережі, власний логістичний центр, відновлення пошкоджених і відкриття 16 нових магазинів та програму енергоефективності. У 2025 році плануємо інвестувати в розвиток компанії, в різні формати, незважаючи на війну. Наша мета – забезпечити кожному клієнту доступ до якісних продуктів”, – повідомив він.
Він додав, що 2024 року вже відкрито 17 нових об’єктів, зокрема 14 із них формату біля дому Mi Market у столичному регіоні. Зокрема, 18 грудня відкрито Mi Market у ЖК “Республіка” площею 103,8 кв. м, на 20 грудня озвучено відкриття NOVUS у Києві на Петропавлівській, 12, до кінця року відкриття ще двох Mi Market.
“Формат Mi Market демонструє високу ефективність завдяки компактності та орієнтації на повсякденні потреби. Ми бачимо велику перспективу розвитку нових житлових районів і активно працюємо над стратегією експансії. Плануємо масштабувати цей формат у густонаселених районах, цього року відкриємо ще два, 2025-го – ще 50 нових Mi Market”, – повідомив Панасенко.
Він зазначив, що формат магазинів біля дому Mi Market передбачає площу від 50 до 400 кв. м. Інвестиції у відкриття такого магазину при ремонті, придбанні обладнання та інших операційних витратах становлять близько 5 млн грн.
Компанія також готує найближчим часом відкриття двох NOVUS. На вул.Петропавлівській 20 грудня площею 600 кв. м, на Софійській Борщагівці – у першій половині наступного року, площа понад 2 тис. кв. м.
“Обидва укомплектовані сучасним енергоефективним обладнанням для безперебійної роботи, продукцією власного виробництва”, – додав Панасенко.
Він додав, що на цьому етапі компанія не планує експансію в інші регіони.
“Наразі ми стратегічно зосереджені на розвитку в столичному регіоні та створенні максимально комфортних умов для покупців. Наша основна ставка зараз – це органічне зростання і відкриття нових магазинів у Києві та області. Детальні плани щодо експансії в інші регіони поки що відсутні. Водночас, ми відкриті до будь-яких пропозицій і готові розглядати нові регіони, якщо це буде економічно доцільно. Для нас важливо не просто увійти на новий ринок, а мати можливість розвиватися і будувати ефективний бізнес у цьому регіоні”, – повідомив Панасенко.
Розвитком мережі супермаркетів NOVUS займається компанія BT Invest (Литва), створена 2008 року колишніми акціонерами компанії “Сандора” Раймондасом Туменасом і нині покійним Ігорем Беззубом. Станом на кінець грудня в мережі 115 об’єктів (85 NOVUS, 28 магазинів біля дому Mi Market і два дискаунтери “Хапайка”).
За даними Opendatabot, на липень 2021 року власником “Новус Україна” з часткою 100% у статутному капіталі було ЗАТ “Консул Трейд Гаус” (Вільнюс, Литва). Кінцевими бенефіціарами вказано Марину Познякову, Агне Рузгіене, Раймондаса Туменаса.
Згідно з фінансовими результатами компанії, за підсумками 2023 року її виручка зросла на 47% – до 23,6 млрд грн, чистий збиток скоротився на 87% – до 310,7 млн грн.
ТОВ “Зелений парк” (Ізяслав Хмельницької обл.), що випускає папір для гофрування (флютинг) і тарний картон, у січні-листопаді поточного року наростило обсяг виробництва на 19,4% до того ж періоду 2023 року – до 514,6 млн грн.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна“, таким чином, за підсумками 11 місяців компанія ще трохи сповільнила темп приросту цього показника – за підсумками десяти місяців він становив 24%, дев’яти – 26,6%.
Випуск продукції в натуральному вираженні за січень-листопад збільшився на 3,8% – майже до 29 тис. тонн. При цьому в листопаді компанія скоротила випуск флютингу і тестлайнера на 36,4% до листопада-2023 і на 39% до жовтня поточного – до 1,9 тис. тонн.
ТОВ “Зелений парк” зареєстровано 2011 року, виробляє продукцію з макулатурної сировини, щорічно переробляючи до 72 тис. тонн макулатури.
Фабрика оснащена фінським обладнанням Valmet, що надає змогу випускати флютинг і тестлайнер щільністю від 70 до 200 г/кв. м шириною рулону до 2,8 м.
За даними проєкту Clarity Project, власником 100% ТОВ “Зелений парк” виступає зареєстрована на Кіпрі “Картон Мілл Лімітед”, а кінцевими бенефіціарами – співвласник корпорації “АТБ” Геннадій Буткевич і Володимир Шандра (ПІБ цілком збігається з ПІБ ексміністра промполітики (2005-2006 рр.) і ексміністра з питань надзвичайних ситуацій (2007-2010 рр.) – ІФ-У).
Компанія завершила 2023 рік зі збитком 78,2 млн грн (на 56% більше, ніж роком раніше) за падіння виручки на 6,8% до 498,6 млн грн.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, від початку повномасштабного вторгнення інвестував понад 410 млн грн у модернізацію своїх тваринницьких підприємств, повідомила його пресслужба на фейсбуці.
“Тваринництво під час війни стало опорою для гарантування продовольчої безпеки населення та економічної стійкості бізнесу. Зокрема, і за рахунок молока, яке переробляється і реалізується в Україні, нам вдалося компенсувати зниження обсягів експорту продукції через блокаду РФ морських портів на початку повномасштабного вторгнення”, – пояснив директор департаменту тваринництва “Астарти” Ярослав Кушнір, слова якого наведено в повідомленні.
При цьому уточнено, що агрохолдинг продовжить укрупнювати і реконструювати наявні потужності, будувати нові, а також працювати з селекцією і генетикою, що допоможе підвищити економічну ефективність сегмента, продуктивність стада і оптимізувати процеси утримання поголів’я.
Кушнір зазначив, що “Астарта” є найбільшим виробником промислового молока в Україні з річним виробництвом 115 тис. тонн. Поголів’я ВРХ налічує понад 28 тис. голів.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Загальна площа житлових будинків, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками січня-вересня 2024 року скоротилася на 6,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 2 млн 962,3 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-вересні 2024 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків знизилася на 8,3% до минулого року – до 2,8 млн кв. м. Кількість заявлених на старті будівництва квартир у багатоквартирних будинках зменшилася на 12,2% і становила 30,9 тис.
Згідно з Держстатом, найбільше нового житла за дев’ять місяців заявлено у Львівській області: загальна площа нового будівництва житла становила 499 тис. кв. м (7 тис. квартир).
Істотні обсяги нового житла також задекларовано в Київській області – 494,8 тис. кв. м (11,9 тис. квартир), а також в Івано-Франківській – 317,8 тис. кв. м (5,3 тис. квартир), Закарпатській – 292 тис. кв. м (5,3 тис. квартир), Закарпатській – 292 тис. кв. м (5,3 тис. квартир). квартир), Закарпатській – 292,3 тис. кв. м (3,8 тис. квартир), Вінницькій – 236,3 тис. кв. м (4,1 тис. квартир), Хмельницькій – 141,6 тис. кв. м (2,3 тис. квартир) і Волинській областях – 140,7 тис. кв. м (3 тис.).
У Києві в січні-вересні 2024 року загальна площа нового будівництва житла становила 330,3 тис. кв. м (2,9 тис. квартир).
Держстат нагадує, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.
Як повідомлялося, загальна площа нового будівництва житла у 2023 році скоротилася на 37% – до 4,2 млн кв. м, тоді як у 2022 році становила 6,67 млн кв. м, 2021 року – 12,7 млн кв. м.
Цього року українським садівникам нарешті вдасться заробити на яблуках, – ціни на цю продукцію піднялися не тільки в Україні, а й у всьому світі. Та й виноградарі, хоч отримали менший урожай, ціни за нього мали гарні.
Про фінал сезону яблук та винограду в Україні SEEDS розповів Тарас Баштанник, Президент Української Плодоовочевої Асоціації.
– У багатьох українців цього року яблука не дуже вродили, подейкують, що це і є основною причиною високих цін на ці фрукти. Чи це так?
– В Україні цього року врожай яблук якраз-то непоганий. Раз за багато років українські виробники яблук хоч щось, та й зароблять.
Але дешевих яблук немає і не буде. Всім відомо, що ціна на яблучний концентрат піднялась втричі, через це піднялася ціна і на звичайне яблуко. А ціна на концентрат піднялася, тому що неврожай і проблеми з апельсинами, в перчу чергу в Бразилії.
Справа в тому, що яблучний концентрат є аналогом або замінником апельсинового концентрату і соку. Апельсиновий концентрат і сік тепер мають високу ціну, як результат, – страшенний попит на яблуко і його концентрат.
Цей рік можна точно назвати «яблуневим». Якщо порівнювати з минулим роком, прибуток для виробників яблук збільшився приблизно вдвічі. Але яблуко як стало прибутковим цього року, так може стати і збитковим у наступному році.
«Яблучники» в Україні потерпали останніх років п’ять – то погода, то ціна. Хоч цей рік видався для них вдалим. Тепер бажаю їм мудрості правильно реінвестувати зароблені кошти.
– Які можна очікувати ціни на яблука найближчим часом?
– Моя думка, що ціни будуть високі. Тобто, вони ще виростуть. Але, на мою думку, це вже не буде якийсь глобальний ріст, тому що запаси є.
І, вірогідно, що ціна на яблука буде рости до весни синхронно до вартості зберігання, інфляції, девальвації гривні. Тобто впливатимуть якраз ось такі макроекономічні фактори, але не спекулятивні.
– Якщо в Україні знову розпочнуться масові та тривалі відключення електроенергії, чи вплинуть вони на формування нових цін на яблука?
– На відміну від тієї ж заморозки, сховище для зберігання яблук це, безумовно, великий холодильник, для будівництва якого були залучені великі інвестиції. Але з точки зору енергоспоживання, він не такий вже й потужний.
Тобто, власники підприємства, які побудували сховище за мільйони доларів, знайдуть кошти, щоб купити генератор на 100 кіловат. І на собівартість зберігання продукції ці додаткові витрати впливатимуть несуттєво. Тому не варто очікувати, що під час вимкнень електроенергії всі швидко розпродаватимуть продукцію.
– Чи збільшується кількість яблуневих садів в Україні, чи навпаки – викорчовують?
– Дехто викорчовує старі садки. Дехто просто змінює сорти. Але так, щоб це було якесь масове явище, – не скажу. Ті, хто займається садівництвом професійно, вони продовжують цим займатися.
А деякі навіть розширюють площі завдяки грантовим програмам. Враховуючи надприбутки особливо в цьому році, я думаю, що площі яблуневих садів в Україні додатково розширять, зокрема за рахунок нових сортів, які мають потенціал для експерту.
Тому що, ті сади в Україні, які закладалися 10-15 років назад, зазвичай мають застарілі сорти, які не користуються попитом на зовнішніх ринках. Тому їх треба міняти, але це, знову ж таки, інвестиції. А з року в рік «яблучники» завжди мали фінансові проблеми.
– Останнім часом в магазинах та й на базарах України часто зустрічаються просто велетенські яблука. З чим це пов’язано, чи це просто збіг обставин?
– Якщо чесно, я не помітив, так, щоб це було дуже масове явище. Зазвичай яблуко середнього та середньо-крупного калібру йде на експорт. Цілком можливо, що надвеликі, чи дрібні яблука йдуть якраз у роздрібні мережі.
Так, цього року і в Україні на яблука непогана ціна, але ціни на яблуко виросли у всьому світі. Навіть більше, системні гравці, вони не будуть кидатися у різні боки, шукаючи де дорожче, де дешевше. Вони воліють виконувати свої контракти, чи зобов’язання. Тому я думаю, що навіть попри складнощі з логістикою всі фрукти вирушать за кордон, згідно з контрактною домовленістю.
– А які напрямки експорту ви б порадили українським виробникам яблук?
– Напрямок експорту радив би розширяти на Схід, Південно-східну Азію, Близький схід, Емірати, Індонезію. Краще обирати саме той напрямок, бо в Європі для українських яблук досить «тісно».
– Яким врожаєм потішив, чи, навпаки, засмутив українських фермерів виноград?
– Щодо винограду в цьому році якраз спостерігається ситуація з неврожаєм через страшну засуху. Я спілкувався з фермерами щодо цього, вони кажуть, що не стільки весняні приморозки, як саме велика літня посуха вплинула на кількість врожаю.
Ті, хто мав краплинне зрошення, – ті господарства були «на коні». Вони отримали досить хороший врожай, а головне, – вони досить дорого, продавали свою продукцію. 40-45 гривень за кілограм – для винограду столових сортів це дуже багато.
Виноград вчергове показав, що це хороша і перспективна для України культура, однак, треба інвестувати в технології. Це і обрізки, і підходи до вирощування, зберігання, і, особливо, полив. Клімат змінюється, і, в першу чергу, на Півдні. А виноград – це більш південна культура. Чим південніше плантації, – тим кардинальніші були питання з врожаєм цього року.
– Сьогодні виноградники «мігрують» дедалі північніше, наскільки це масовий процес?
– Звичайно, що вирощування винограду намагаються змістити на Північ. Дрейфує сам клімат. Просто виноград, – це не така «швидка» культура, на відміну від овочів. Її важко одразу насадити і отримати швидкий врожай та прибутки цього ж року.
Сучасні технології дозволяють тільки на третій рік отримувати певний врожай. Але виноградарство – це ще й досвід, час та традиції. Традиційно виноград вирощують на Одещині, відповідно, там легше знайти спеціалістів на обрізку, на збір, на будь-які роботи.
Я теж впевнений, що потроху виноград буде адаптований до вирощування в більш північних регіонах України. Власне, австрійські білі вина, популярні у всьому світі. Але чим клімат в Австрії тепліший, за, умовно, ту ж Хмельниччину? Звичайно, треба цю тему дослідити більше детально.
Але я впевнений, що з часів радянського союзу, і навіть пізніше, українська аграрна наука з точки зору винограду не приділяла уваги центральним, чи північним областям. І нікому навіть на думку не спадало що виноград можна вирощувати і, умовно, в Житомирі.
Я переконаний, що з виноградом в Україні все буде розвиватися. Особливо, мабуть, зі столовим виноградом, не з технічними сортами.
Навіть у Норвегії біля самих фіордів цілком нормально ростуть певні клони персиків. Якщо правильно підібрати сорт – виростити можна все.
Джерело: https://www.seeds.org.ua/yabluka-ta-vinograd-prinesli-cogorich-nadpributki-ukrainskim-virobnikam/
“ТАС Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.) до кінця першого півріччя 2025 року за підсумками виграних у листопаді-2024 тендерів поставить понад 400 вантажних вагонів (піввагонів і вагонів-платформ) на адресу АТ “Укрзалізниця” і Литовських залізниць, повідомило підприємство на фейсбук-сторінці.
“Зимовий сезон виробництва компанія почала з підписання двох великих контрактів – із держоператором «Укрзалізниця» та Литовськими залізницями»”, – зазначається в повідомленні.
ДВМ уточнює, що для литовських партнерів буде виготовлено піввагони моделі 12-4106, а на адресу “УЗ” буде поставлено нову розробку заводу – 40-футові вагони-платформи для великотоннажних контейнерів моделі 13-4155.
Як повідомлялося, литовський оператор залізничних вантажоперевезень LTG Cargo (входить до складу «Литовських залізниць») придбає у ДВМ 200 піввагонів для перевезення насипних вантажів за EUR12,7 млн. Очікується, що перші піввагони будуть поставлені в лютому-квітні 2025 року.
Зі свого боку, згідно з інформацією на “Прозорро”, 3 грудня “ТАС «Дніпровагонмаш» і «Укрзалізниця» за підсумками виграного тендера уклали договір на поставку до 30 червня 2025 року 252 од. 40-футових фітингових вагонів-платформ на 707,011 млн грн (з ПДВ).
Згідно з договором передбачено 50-відсотковий авансовий платіж протягом 20 календарних днів з дня виставлення рахунку.
У тендері на поставку УЗ вагонів-платформ, окрім «ТАС Дніпровагонмаш», брав участь Дослідно-механічний завод «Карпати», пропозиція якого становила 589,680 млн грн проти 589,176 млн грн у ДВМ, за очікуваної суми закупівлі 608,58 млн грн (усі – без ПДВ).
Як зазначає ДВМ, перевагою нових вагонів-платформ є маса тари 20,5 т, і вантажопідйомність 73,5 т, що «гарантуватиме перевезення максимальних обсягів вантажів порівняно з наявними на ринку вагонами-аналогами».
Крім того, передбачено можливість курсування платформ залізничною мережею Євросоюзу.
“ТАС Дніпровагонмаш» контролюється фінансово-промисловою групою «ТАС» бізнесмена Сергія Тігіпка. Завод, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, у 2023 році виробив 378 вантажних вагонів, що на 34,5% менше, ніж у 2022 році.
У січні-вересні підприємство отримало консолідований чистий прибуток у розмірі 84,08 млн грн – на 6% більше, ніж за той самий період 2023 року, консолідований чистий дохід зріс на 62,8% – до 1,61 млрд грн.
