Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КПК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-листопаді 2024 року становив майже 7 млрд 272 млн грн, що на 5,1% більше, ніж за той самий період 2023 року, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Згідно з наданою агентству “Інтерфакс-Україна” статистикою, у натуральних показниках виробництво гофроящиків на комбінаті майже відповідає минулорічному показнику за цей період – 208,34 млн кв. м, що стабільно залишається найкращим показником у галузі.
Випуск картону скоротився на 6,5% – до 144,21 тис. тонн, зокрема виробництво тарного картону знизилося на 7% – до 116,88 тис. тонн, коробкового – на 4%, до 27,33 тис. тонн.
Виробництво паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення збільшилося на 4,7% – до 44 тис. тонн, а випуск туалетного паперу в рулонах зріс на 4,2% – до 248 млн шт.
Комбінат стабільно лідирує у випуску туалетного паперу в Україні – за 11 місяців 2024 року основні підприємства галузі випустили загалом 584,8 млн рулончиків, що на 4,5% більше за показник аналогічного періоду 2023 року.
Згідно з даними асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, за січень-листопад в Україні випуск паперу та картону зріс на 2,6% до того ж періоду 2023 року – до 549,7 тис. тонн, картонних ящиків – на 13,4%, до 539,7 млн кв. м.
Київський КПК – головне підприємство однойменної групи компаній, одного з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Має, зокрема, картонне виробництво потужністю 240 тис. тонн на рік і завод гофротари потужністю 355 млн кв. м, виробництво з випуску паперу-основи та готових виробів потужністю 70 тис. тонн паперу-основи щорічно.
Як повідомлялося, 2023 року комбінат випустив продукцію на 7 млрд 568 млн грн, що на 1,8% більше, ніж роком раніше.
У 2027 році Белград прийме Всесвітню виставку EXPO-2027 – масштабну міжнародну подію, яка відбудеться з 15 травня до 15 серпня. Для її проведення в муніципалітеті Сурчин уже розпочато будівництво інфраструктури, включно з національним стадіоном, виставковим комплексом і новими транспортними розв’язками. Одним із ключових проєктів підготовки до виставки стане відкриття першої лінії метро, яка значно змінить транспортну карту сербської столиці.
Значення метро для міста і ринку нерухомості
Перша лінія метро, будівництво якої вже стартувало, з’єднає ключові райони Белграда, включно з виставковим центром у Сурчині. Цей проєкт не тільки поліпшить транспортне сполучення, а й матиме значний вплив на вартість житла і землі вздовж маршруту.
Традиційно ціни на нерухомість поруч зі станціями метро зростають, що робить цей фактор одним з основних для інвесторів. У разі Белграда вплив нової інфраструктури може бути ще більш помітним, враховуючи зростаючий інтерес до міста напередодні EXPO-2027.
Сурчин – центр подій
Сурчин, де буде зосереджена основна частина об’єктів EXPO-2027, стає центром уваги як влади, так і девелоперів. Тут уже триває будівництво національного стадіону, нового залізничного вокзалу та виставкового комплексу. За офіційними даними, площа майбутнього виставкового центру складе 113 гектарів, а загальна площа забудови з урахуванням супутньої інфраструктури досягне 167 гектарів.
Ціни на нерухомість у Сурчині вже почали зростати. Наприклад, вартість квартир за останній рік збільшилася в кілька разів. Ділянки землі також подорожчали, особливо ті, що розташовані поруч із транспортними вузлами та майбутніми станціями метро.
Вплив EXPO-2027 на розвиток Белграда
Підготовка до Всесвітньої виставки передбачає масштабні інвестиції в інфраструктуру міста. Крім Сурчина, зміни торкнуться й інших районів столиці. Уже зараз тривають роботи на будівництві нового автобусного вокзалу, а також завершується модернізація залізничного вокзалу в Прокопі.
Поява метро також стане важливим кроком у розвитку Белграда. Перша лінія з’єднає ключові райони міста, що знизить навантаження на дорожню мережу і спростить пересування жителів і гостей столиці.
Прогнози та перспективи
Експерти сходяться на думці, що проведення EXPO-2027 матиме довгостроковий вплив на ринок нерухомості в Белграді. Крім зростання цін у Сурчині, очікується подорожчання нерухомості вздовж маршрутів майбутнього метро, а також у центральних і престижних районах міста.
Уряд Сербії заявляє, що EXPO-2027 стане стимулом для економічного зростання, залучення іноземних інвестицій і поліпшення інфраструктури. Ці зміни зроблять Белград ще більш привабливим для туристів, жителів і бізнесменів.
Таким чином, EXPO-2027 і супутні проєкти, включно з метро, відкривають нову главу в розвитку Белграда, зміцнюючи його позиції як одного з ключових центрів Південно-Східної Європи.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) у партнерстві з Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством освіти і науки України наразі проводять відкритий конкурс пропозицій на розробку навчальних онлайн-курсів для представників МСБ українського агросектору, харчової та переробної промисловості. Ця ініціатива фінансується Ірландією через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР* та FAO.
Сесія запитань та відповідей відбудеться 18 грудня 2024 року о 15:00 за київським часом. Організатори конкурсу запрошують до участі у зустрічі представників наукових, освітніх та громадських організацій, що зацікавлені прийняти участь у конкурсі, а також ті команди, які уже подали свої заявки та мають практичні запитання щодо наступних кроків.
Чого варто очікувати від події
На сесії будуть присутні представники FAO, ЄБРР та AgriAcademy. У рамках онлайн-зустрічі учасники зможуть задати запитання організаторам щодо умов участі, вимог до конкурсних заявок, критеріїв відбору, технічних та організаційних моментів. Також є можливість відправити запитання до проведення сесії, додавши їх у відповідне поле реєстраційної форми.
Для участі у зустрічі потрібно пройти попередню реєстрацію за посиланням https://forms.gle/H1MZpAcEMqa3T2XY6.
У рамках сесії перевага буде надана живим запитанням від аудиторії. На всі запитання, для обговорення яких не вистачить відведеного на зустріч часу, організатори відправлять відповіді у письмовій формі після проведення події. Зверніть увагу, що всі запитання та відповіді будуть зібрані у єдиний документ, який буде відправлений всім зареєстрованим учасникам.
Запис передзаявочного семінару 20 листопада
На попередній передзаявочний семінар, що відбувся 20 листопада, ми отримали більше 60 реєстрацій, а подію онлайн відвідало понад 40 учасників. Для уникнення повторення запитань, які уже були висвітлені у рамках попередньої зустрічі, ви можете переглянути запис семінару – https://youtu.be/Mne_WMpJQCY.
Прийом заявок
Станом на сьогодні організатори уже отримали 7 заявок і з наступного тижня планують розпочати активну взаємодію з командами щодо передачі всіх необхідних документів та вирішення організаційних питань. Нагадуємо, що термін прийому заявок на конкурс – до 5 січня 2025 року.
Перед заповненням заявки рекомендуємо ознайомитися з існуючими курсами на платформі AgriAcademy, щоб уникнути дублювання тем.
Більше про конкурс та умови участі читайте у окремій статті – https://agriacademy.org/news/opencall2024/.
Чекаємо на вас та ваші запитання 18 грудня!
Топ-радник заявив, що судна, які затонули і сіли на мілину, є частиною застарілого флоту, який продовжуватиме завдавати масштабних збитків
Україна закликала міжнародну спільноту вжити заходів проти російського нафтового флоту, який порушує санкції, після того, як в Чорному морі затонув застарілий танкер, спричинивши велику екологічну катастрофу.
Російський вантажний танкер «Волгонефть-212» розламався навпіл під час сильного шторму біля берегів окупованого Криму в неділю. Другий танкер, «Волгонефть-239», зазнав труднощів у тому ж районі. Зрештою, він сів на мілину біля порту Тамань на південному кінці Керченської протоки.
Обидва судна перевозили понад 9 000 тонн важкого мазуту. За супутниковими даними, близько 3 000 тонн витекло. «На жаль, деякі цистерни були пошкоджені. Решта запечатані», – повідомив російському агентству “Тасс” морський вчений Сергій Станичний, підтвердивши факт витоку.
У неділю розпочалася рятувальна операція за участю буксирів і двох гелікоптерів. На відеозаписах видно, що ніс розбитого судна вертикально стирчить з води. Члени екіпажу стояли на містку в рятувальних жилетах. Один моряк загинув, а 11 були доставлені в лікарню з переохолодженням.
Україна звинуватила Кремль у нерозсудливості та порушенні елементарних правил експлуатації. У понеділок Михайло Подоляк, радник голови офісу президента Володимира Зеленського, заявив у соціальних мережах, що забруднення було найгіршим у цьому столітті в Чорноморському регіоні і другим найгіршим за всю історію.
«Тепер очевидно, що будь-які санкції проти російського танкерного флоту завжди корисні, але всі вони запізнілі», – написав він.
«Аварії на двох іржавих суднах у Керченській протоці призвели до ще однієї масштабної екологічної катастрофи нашої війни. Тисячі тонн мазуту розлилися… завдавши трагічної шкоди природним системам Азовського та Чорного морів».
Пан Подоляк зазначив, що танкери були побудовані понад 50 років тому і ніколи не повинні були використовуватися під час зимових штормів. Він додав, що вони належали до 1000-тисячного тіньового флоту, який використовується Росією для експорту нафти та уникнення західних санкцій після повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Більшість човнів були «безнадійно застарілими», сказав Подаляк, стверджуючи, що вони мали «фіктивні страхові поліси», приховували своїх справжніх власників і «перевантажували» нафту в морі. Подальші масштабні аварії «статистично неминучі», а витрати на ліквідацію наслідків аварії ляжуть на плечі постраждалих сусідніх країн.
Радник закликав до «найсуворіших санкцій» проти суден і людей, пов’язаних з ними. Він сказав, що держави повинні заборонити їхній вхід у територіальні та міжнародні води і заборонити «перевалку російської нафти». За його словами, танкери повинні мати належний захист і страховку відшкодування збитків.
У понеділок ЄС ухвалив новий раунд санкцій проти Росії у відповідь на її війну в Україні. Він додав 52 судна з російського тіньового флоту, довівши їхню загальну кількість до 79. Більш жорсткі заходи були також вжиті проти кількох китайських компаній, повідомила Єврокомісія.
Окремо Норвегія заявила, що виділяє $242 млн на зміцнення малого військово-морського флоту України, щоб допомогти їй стримувати російські загрози, що надходять з Чорного моря. За словами прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гар Стьоре, ці гроші допоможуть захистити населення України від ракетних атак і захистити експорт зерна з Одеси та інших портів.
Україна втратила три чверті своїх військово-морських сил у 2014 році, коли російський спецназ захопив Кримський півострів і взяв під контроль Керченську протоку. Однак з 2022 року Київ використовує морські дрони, щоб потопити частину Чорноморського флоту Росії, який перебазувався з окупованого Севастополя до порту Новоросійська.
За даними Грінпіс, два потоплених танкера прямували для доставки пального для російського флоту. Вони вийшли з річкового порту Волгограда 12 днів тому з вимкненими системами визначення місцезнаходження і мали доставити свій вантаж у Керч, на східному узбережжі Криму.
«Будь-який розлив нафти або нафтопродуктів у цих водах може мати серйозні наслідки. Ймовірно, він буде спричинений переважаючим вітром і течіями, і за нинішніх погодних умов його буде надзвичайно важко локалізувати», – сказав Пол Джонсон, керівник дослідницьких лабораторій Грінпіс в Університеті Ексетера.
«Якщо його винесе на берег, то він спричинить забруднення берегової лінії. Його буде надзвичайно важко очистити».
Депутати Бундестагу в понеділок винесли вотум недовіри уряду канцлера ФРН Олафа Шольца, повідомляє Баварське радіо.
«Канцлер виніс питання про довіру в Бундестазі, і програв його, як і планувалося. Це означає: президент розпустить парламент, і в лютому відбудуться вибори», – зазначає радіостанція.
Недовіру уряду Шольца висловили 394 депутати, 207 – підтримали уряд, 116 депутатів утрималися.
Шольц сам раніше закликав провести таке голосування, оскільки, як зазначають європейські ЗМІ, це дасть йому змогу провести дострокові вибори. Тепер, як очікується, Шольц попросить президента ФРН Франк-Вальтера Штайнмаєра розпустити Бундестаг. Якщо парламент розпустять, вибори в Німеччині мають відбутися протягом 60 днів із дати розпуску.
Раніше Шольц, який очолює Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН), домовився з опозиційними партіями про плани провести дострокові вибори 23 лютого 2025 року.
У листопаді правляча коаліція у ФРН розпалася через розбіжності через економічну політику Шольца.
Водночас німецькі партії вже готуються до дострокових виборів. Керівництво СДПН ухвалило рішення знову висунути Шольца як кандидата на посаду канцлера. Це рішення ще має затвердити партійний з’їзд 11 січня 2025 року, проте німецькі ЗМІ зазначали, що це просто формальність. До теперішнього моменту кандидатами в канцлери також є лідер ХДС Фрідріх Мерц, віце-канцлерка ФРН Роберт Габек від партії «Союз 90/Зелені» і голова ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН) Аліса Вайдель.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відео огляд найголовніших виборів у світі – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=k5LDANC7lkpbK0Nh
Понінківська картонно-паперова фабрика-Україна (“ПКПФ-Україна”, Хмельницька обл.), великий український виробник гофрокартону, в січні-листопаді 2024 року збільшила випуск гофротари на 18,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 89,7 млн кв. м.
Як повідомлялося, за підсумками десяти місяців приріст випуску гофротари також становив 18,7% до того самого періоду 2023 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, таким чином фабрика продовжує стабільно входити до трійки лідерів з випуску цієї продукції після Київського картонно-паперового та Трипільського пакувального комбінатів.
За 11 місяців підприємство збільшило також виробництво тарного картону (включно з папером для гофрування) на 3,5% – до 73,2 тис. тонн, а паперу – на 28%, до 0,92 тис. тонн.
У грошовому вираженні “ПКПФ-Україна” в січні-листопаді випустила продукції на 2 млрд 487,3 млн грн (+17,9%).
Як повідомлялося з посиланням на дані, зібрані асоціацією від основних підприємств галузі, за січень-листопад в Україні випуск паперу та картону зріс на 2,6% до того ж періоду 2023 року – до 549,7 тис. тонн, картонних ящиків – на 13,4%, до 539,7 млн кв. м.
Понінківська фабрика (раніше – Понінківський картонно-паперовий комбінат), колись найбільший виробник шкільних зошитів, нині має одне основне виробництво – паперово-картонне, випускає переважно гофрокартон і гофротару, а також обгортковий, макулатурний папір.
Фабрика є частиною Об’єднаної картонної компанії-Україна (ОКК, Луцьк) бізнесмена Миколи Лобова, до складу виробничих активів якої входить, зокрема, “Луцька КПФ-Україна” (Волинська обл.), яка за 11 місяців випустила (за даними “Укрпапір”) 58,3 тис. тонн різного картону (на 3,7% менше) та 44,65 млн кв. м гофроящиків проти 13,5 млн кв.м роком раніше.
Як повідомлялося, “ПКПФ-Україна” 2023 року випустила продукцію майже на 2 млрд 450 млн грн – на 3% більше, ніж роком раніше. Чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 27 млн грн.
