Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-березні поточного року збільшив відвантаження прокату на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 660,6 тис. тонн з 636,7 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом компанії, виплавка сталі за перші три місяці становила 758,2 тис. тонн (у січні-березні-2025 – 748,4 тис. тонн), чавуну – 819,3 тис. тонн (849,6 тис. тонн).
В березні “Запоріжсталь” виробила 316,4 тис. тонн чавуну, 298,2 тис. тонн сталі, відвантажено 254,6 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році збільшила випуск прокату на 15,2% порівняно з попереднім роком – до 2 млн 794,6 тис. тонн з 2 млн 426,7 тис. тонн. Виплавка сталі становила 3 млн 212,2 тис. тонн (у 2024 році – 2 млн 890,8 тис. тонн), чавуну – 3 млн 567,8 тис. тонн (3 млн 106,3 тис. тонн).
“Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком –до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Як повідомляє Fixygen, АТ «Київметалл-Мет» проведе загальні збори акціонерів 29 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження звітності, фінансових результатів та поточних корпоративних рішень.
Компанія працює в сегменті торгівлі металом та переробки металопрокату. Заснована в 1990-х роках. За відкритими даними, структура власності включає приватних інвесторів, пов’язаних з металургійним бізнесом. Контроль зосереджений у українських акціонерів.
Ціни на молочні продукти в Україні у березні 2026 року виросли через підвищення логістичних витрат, подорожчання енергоносіїв та активізацію експорту, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
У галузевому об’єднанні зазначили, що молоко пастеризоване жирністю до 2,6% у плівці за місяць подорожчало на 0,99 грн (+2,1%) – до 48,86 грн/кг, тоді як у пластиковій пляшці ціна зросла на 0,93 грн (+1,4%) і склала 66,86 грн/кг. Найдешевшим у категорії залишається молоко бренду “Адалис” (41,99 грн/кг), а найдорожчим – “Яготинське” (57,77 грн/кг) та “Галичина” (72,73 грн/кг).
Кефір жирністю 2,5% у плівці у середньому коштує 58,52 грн/кг, що на 1,62 грн менше, ніж місяць тому. Водночас ціна на продукт у пластиковій пляшці залишилася стабільною на рівні 78,10 грн/кг. Сметана жирністю 15% у стаканах подорожчала на 0,72 грн – до 190,59 грн/кг, а питний йогурт додав у ціні 3,5% і коштує у середньому 124,35 грн/кг. Сир кисломолочний жирністю 9% подорожчав на 1% – до 292,31 грн/кг.
Вершкове масло вітчизняного виробництва (72,5-73%) зросло у ціні на 2% – до 585,51 грн/кг. Аналітики зазначили, що імпортне масло President коштує 960 грн/кг, що на 64% дорожче за українську продукцію.
Сир “Український” (50%) подорожчав до 608,80 грн/кг, а “Голландський” (45%) – до 610,05 грн/кг (+3,3%). Найсуттєвіше зростання зафіксовано на сир “Маасдам”, який подорожчав на 6,6% – до 768,37 грн/кг. При цьому імпортні аналоги “Маасдаму” та “Гауди” від бренду Kroon коштують на 31% дешевше за вітчизняну продукцію.
Аналітики АВМ пов’язують зростання витрат також із ситуацією у Перській затоці, що спричинило стрибок цін на нафтопродукти та фрахт.
“Покращити збут молочних продуктів вітчизняного виробництва всередині країни має підтримка урядом ПЗУ 6068-д про протидію нечесним торговельним практикам мереж та впровадження захисних заходів від суттєво зростаючого імпорту молочних продуктів. Потрібна протидія сірому імпорту молочних продуктів в Україну. Варто закупати продовольство для гуманітарних наборів та інших державних цілей виключно у вітчизняних виробників”, – наголосили в АВМ.
Нікотинові електронні сигарети, ймовірно, є канцерогенними для людини та можуть бути пов’язані з раком легенів та ротової порожнини. До такого висновку дійшли автори якісної оцінки ризику, опублікованої в журналі Carcinogenesis і заснованої на аналізі досліджень 2017–2025 років.
Автори огляду підкреслюють, що довгострокових популяційних даних про фактичну захворюваність поки що недостатньо, оскільки вейпи з’явилися порівняно недавно. Тому дослідники спиралися на сукупність інших доказів — біомаркери шкоди у людей, експерименти на тваринах, хімічний склад аерозолів та механізми, пов’язані з канцерогенезом.
У огляді йдеться про те, що у користувачів вейпів уже фіксуються зміни, які вважаються передраковими маркерами, включаючи пошкодження ДНК, окислювальний стрес, запалення та епігенетичні зміни в тканинах дихальних шляхів і порожнини рота. Крім того, в експериментах на мишах вплив аерозолів електронних сигарет пов’язувався з розвитком пухлин легенів.
Дослідники окремо зазначають, що їхній висновок стосується саме нікотинових вейпів і формулюється як «likely to be carcinogenic», тобто як ймовірна канцерогенність, а не як остаточно кількісно виміряний ризик. Автори також пишуть, що поки неможливо точно оцінити майбутнє навантаження за кількістю випадків раку, пов’язаного з вейпінгом.
Публікація посилює тиск на регуляторів і ринок, оскільки ставить під сумнів тезу про «безпечну альтернативу» курінню. При цьому частина зовнішніх експертів закликає інтерпретувати висновки обережно, нагадуючи, що вейпінг не пов’язаний з продуктами горіння тютюну і що для остаточних оцінок все ще потрібні більш тривалі спостереження за людьми.
За даними Fixygen, ПрАТ «Абінбев Ефес Україна» проведе загальні збори акціонерів 29 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження звітності та результатів діяльності.
Компанія є одним з найбільших виробників пива в Україні. Підприємство входить до міжнародної групи AB InBev Efes, де акціонерами виступають глобальні корпорації Anheuser-Busch InBev та Anadolu Efes.
Контроль здійснюють міжнародні інвестори; українська компанія є частиною глобальної структури.
Як повідомляє Fixygen, АТ «Окси Банк» проведе загальні збори акціонерів 29 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження фінансової звітності за 2025 рік, розподіл прибутку та інші питання управління банком.
Оксі Банк — невеликий універсальний банк, що працює на українському ринку. За даними Opendatabot та банківських розкриттів, ключовим бенефіціаром є український бізнесмен Роман Мельник, який контролює понад 90% акцій через пряме та опосередковане володіння. Банк орієнтований на корпоративних клієнтів та операції з цінними паперами.
