Парламент Португалії повторно схвалив перегляд закону про громадянство, що передбачає посилення правил натуралізації, однак нові норми поки що не набрали чинності і ще мають пройти подальші етапи оформлення. Про це повідомили португальські ЗМІ та міжнародні видання, які висвітлювали повторне голосування після попередніх зауважень Конституційного суду.
Згідно з опублікованими повідомленнями, новий текст закону був затверджений 1 квітня 2026 року. Він став переробленою версією реформи, яку парламент уже схвалив у жовтні 2025 року, але потім частина положень була оскаржена в конституційному порядку. У результаті влада повернулася до документа і проголосувала за скоригований варіант.
За даними профільних юридичних оглядів та публікацій про реформу, ключова ідея змін — збільшити термін проживання, необхідний для отримання громадянства, з п’яти до десяти років для більшості іноземців. Для громадян країн CPLP, спільноти португаломовних держав, обговорювався більш м’який режим — сім років. Також у реформі фігурують більш жорсткі інтеграційні вимоги та зміни в правилах втрати громадянства в окремих випадках.
При цьому важливо, що навіть після нового парламентського схвалення закон ще не діє. Як і раніше, документ повинен пройти решту формальних етапів, включаючи президентський розгляд та публікацію в Diário da República. До цього моменту в Португалії продовжують діяти нинішні правила, за якими стандартний шлях до натуралізації для більшості заявників залишається п’ятирічним.
Таким чином, інформація про те, що парламент Португалії затвердив новий закон про громадянство, загалом підтверджується. Однак коректніше говорити не про набрання чинності новими правилами, а про повторне парламентське схвалення реформи, яка поки що залишається на стадії остаточного оформлення.
За даними Fixygen, АТ «Укртелеком» проведе загальні збори акціонерів 30 квітня 2026 року в дистанційному форматі. Основні питання — затвердження звітності, фінансових результатів та стратегії розвитку.
«Укртелеком» — найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні.
За даними Opendatabot, контрольний пакет (понад 90%) належить компанії SCM (System Capital Management), кінцевим бенефіціаром якої є Рінат Ахметов. Компанія залишається ключовим гравцем телекомунікаційного ринку країни.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Харківська бісквітна фабрика» проведе збори акціонерів 29 квітня 2026 року дистанційно. На порядку денному — фінансові результати, звітність та рішення щодо управління.
Фабрика входить до корпорації «Бісквіт-Шоколад» — одного з найбільших кондитерських холдингів України. Ключовими бенефіціарами групи є Алла Коваленко та пов’язані з нею структури.
Контроль над компанією зосереджений у приватних акціонерів, частка основних перевищує 50%.
Новокраматорський машинобудівний завод” (НКМЗ, Краматорськ Донецької обл.) завершив 2025 рік з чистим доходом від реалізації в розмірі 1 млрд 485 млн грн, що на 29,6% більше аналогічного показника 2024 року.
Згідно з оприлюдненим на сайті заводу фінансовим звітом, завод отримав 127 млн грн збитку, тоді як 2024 року чистий прибуток склав 36,3 млн грн.
Валовий прибуток заводу становив 331,2 млн грн – на 12,5% менше показника 2024 року, але збиток від операційної діяльності зріс майже вдвічі до 141,3 млн грн.
На експорт була поставлена продукція на 1 млрд 191 млн грн, що склало 80,2%загального виторгу (82% роком раніше).
Найбільшим імпортером продукції була Індія, поставки до якої за рік зросли на 10,2% – до 615,2 млн грн.
Експорт у Казахстан зріс у 2,4 раза – до 43,7 млн грн, у Литву на 32% – до 167,2 млн грн, тоді як в Словаччину скоротився на 35% – до 60,3 млн грн.
Водночас серед нових експортних ринків зазначена Болгарія (90 млн грн), Узбекистан (3,8 млн грн). Експорт в усі інші країни збільшився на 52% – до 215 млн грн.
Поставки українським замовникам збільшились на 43,5% – до 293,7 млн грн.
За даними заводу, в натуральному вираженні по Україні обсяг поставок склав 1,5 тис. тонн в країни Азії 4,25 тис. тонн, Європи – 2,7 тис. тонн, Африки – 313 тонн; в Америку – 43т.
“Стратегiя маркетингу ПрАТ “НКМЗ” полягає в збереженнi i розширеннi стратегiчних сегментiв ринку та нарощуваннi присутностi в країнах Схiдної, Центральної та Захiдної Європи, Близького Сходу i Середньої Азiї та Африки”, – йдеться у звіті.
Водночас завод констатує, що ринки розвинених країн характеризуються високим рiвнем конкуренцiї у зв’язку з високою активнiстю лiдерiв важкого машинобудування, мiсцевих європейських i азiатських виробникiв.
“Для ринку гiрничо-збагачувального обладнання характерним також є висока конкуренцiя з боку американських виробникiв обладнання: Caterpillar, P&H MiningEquipment i європейських MetsoMinerals, ABB, Sandvik (Швецiя), Demag (Нiмеччина)”, – зазначається у документі.
Конкуренцiя на ринку обладнання для металургiйних комбiнатiв визначається присутнiстю таких великих машинобудiвних компанiй як Danieli (Iталiя), SMS Demag (Нiмеччина), Primetals Technologies (Великобританiя).
“Крiм цього на всiх цих ринках присутнiсть нарощують численнi виробники з КНР, якi характеризуються низькими цiнами i вигiдними умовами постачання (кредитування угод, вiдстрочки оплати та iн.)”, – вказує НКМЗ.
Найбiльш перспективним в найближчому майбутньому НКМЗ вважає ринок Європи.
За 2025 рiк НКМЗ інвестував в розвиток виробництва 12 млн грн, зокрема у машини і обладнання 7,7 млн грн, у виробничі приміщення цехів – 4,3 млн грн.
Вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв (контрактiв) на кiнець минулого року склала 667,31 млн грн, а очiкуванi прибутки вiд ії виконання – 170,4 млн грн.
Завод знов нагадує, що знаходиться на прифронтовій території, і важливішим фактором залишається діяльність “в умовах військовою агресії РФ проти України”. Це впливає на значне зменшення обсягів виробництва продукції та призводить до неритмічного характеру виробничо-господарської діяльності.
НКМЗ – містоутворююче підприємство Краматорська, найбільше в Україні з виробництва прокатного, металургійного, ковальсько-пресового, гідротехнічного, гірничорудного, підіймально-транспортного, гідротехнічного та залізничного обладнання.
Як повідомлялося, потужності НКМЗ вимушено законсервували з початком повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну, а з 1 жовтня 2023 року він почав частково відновлювати роботу.
Завод завершив 2024 рік з чистим прибутком 36,3 млн грн, тоді як 2023 року збиток становив 856,93 млн грн, чистий дохід зріс у 3,2 раза – до 1,15 млрд грн, 82% поставлено на експорт.
Як повідомлялось, акціонери НКМЗ на зборах 28 квітня планують спрямувати 223,314 млн грн нерозподіленого прибутку на виплату дивідендів.
За даними Fixygen, АТ «Фондова біржа ПФТС» проведе загальні збори акціонерів 29 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження звітності та питання подальшого функціонування біржі.
ПФТС — одна з найстаріших фондових майданчиків України. Основними акціонерами виступають професійні учасники ринку — банки та інвестиційні компанії. Великі пакети акцій розподілені між фінансовими інститутами, при цьому жоден з акціонерів не має абсолютного контролю.