Компанія Visa у партнерстві з RozetkaPay (ФК “ЕВО”) запустили в Україні рішення Visa Payment Passkey для біометричної автентифікації онлайн-платежів, що дає змогу підтверджувати покупки за допомогою відбитка пальця або розпізнавання обличчя замість паролів і одноразових SMS-кодів.
“Разом із RozetkaPay ми допомагаємо спростити автентифікацію в електронній комерції, зменшуючи використання паролів та одноразових кодів і забезпечуючи споживачам безшовний досвід покупок”, – зазначила віцепрезидентка, регіональна менеджерка Visa в Україні Тетяна Чорна.
Згідно із пресрелізом, Visa Payment Passkey базується на стандартах FIDO (Fast Identity Online), і забезпечує автентифікацію, прив’язану до пристрою користувача, що має підвищити стійкість до фішингу, перехоплення даних і крадіжок.
Після одноразової реєстрації користувач може застосовувати Visa Payment Passkey на всіх торгових майданчиках, які вже впровадили це рішення.
У RozetkaPay зі свого боку зазначили, що новий спосіб підтвердження платежів має спростити процес оплати для покупців і може сприяти підвищенню конверсії замовлень для підприємців.
Як повідомлялося, у січні 2026 року Visa спільно з платіжним провайдером PSP Platon (ТОВ “Платежі онлайн”) завершили в Україні інтеграцію рішення Visa Payment Passkey для підтвердження онлайн-платежів із використанням біометричних даних або інших способів розблокування пристрою без одноразових кодів і паролів.
Українці у березні 2026 року придбали близько 5,9 тис. нових легкових авто, що на 16% більше за показник березні 2025 року і на 35% більше, ніж у січні поточного року, повідомляє “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Найпопулярнішою маркою залишається Toyota – 908 од. (у березні-2025 – 1021 од.) На другому місці Skoda – 521 од. (452 од.), третім став Renault – 520 од. (955).
Далі розташувались Volkswagen – 498 од., Hyundai – 347 од., BMW – 284 од., Nissan – 270 од., Suzuki – 238 од., Mazda – 223 од. та BYD – 201 од.
Бестселером місяця став кросовер Toyota Rav-4.
“Укравтопром” зазначає, що загалом у січні-березні у країні реалізовано 15,4 тис. нових легковиків, що на 8% більше ніж торік.
Водночас Інститут досліджень авторинку на своєму сайті констатує, що березень 2026 року став місяцем реального відновлення активності на ринку нових автомобілів – після традиційного зимового затишшя сегмент продемонстрував впевнену позитивну динаміку.
За їх даними, загалом було зафіксовано 5,474 тис. перших реєстрацій – на 9% больше, ніж у березні торік, з яких 5,335 тис. – імпорт авто (на 9,3% більше ніж торік і на 26,8% більше за лютий-2025), а 139 од. – українське виробництво (майже як у березні-2025).
Експерти зазначають, що в рейтингу марок спостерігається звичне домінування японського автопрому, а Toyota фактично контролює основну частку продажів (813 од.).
“Боротьба за друге та третє місця розгорнулася між європейськими брендами, які роблять ставку на корпоративні продажі та практичність”, – йдеться у дописі.
Однак поява в десятці китайського BYD (одного з лідерів продажів останніх місяців 2025 року, який в лютому-2026 вже не входив в десятку– ІФ-У),на думку експертів, свідчить про те, що “споживачі дедалі більше довіряють інноваціям у сфері альтернативних джерел енергії та сучасної електроніки”.
Водночас вони зазначають, що структура за типом пального в березні 2026 року відображає новий прагматизм українців: хоча бензинові двигуни все ще утримують першість, вони стрімко втрачають монополію – їхня частка зросла на 1,9 п.п. до 41,9%, а дизельних скоротилась на 3,5 в.п., до 22,1%.
За їх оцінкою, головним трендом став ривок гібридних установок, частка яких у березні зросла на 1,3 в.п. до 32%.
“Покупці обирають цей варіант як “золоту середину” – можливість економити пальне без ризиків, пов’язаних із пошуком зарядної інфраструктури. Натомість дизель вмикає задній хід – ціна пального на АЗС не надихає покупців “економити”. Хоча комерційним перевізникам наразі іншого вибору немає”, – йдеться у дописі.
Частка електромобілів склала 3,9% (+0,7 в.п.).
“Це може бути наслідком вичерпання ажіотажного попиту попередніх періодів та стабілізації ринку після податкових змін. Дизельні двигуни залишаються затребуваними переважно серед покупців великих позашляховиків та комерційної техніки, де важливий крутний момент”, – вважають експерти Інституту.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів і найбільших платників податків в агросекторі України, підписав договір купівлі-продажу про придбання 100% частки Enselco Holding Limited – агрохолдингу із земельним банком 190 тис. га, який контролюється головою ради директорів “Кернел” та її мажоритарним власником Андрієм Веревським.
“Загальна сума угоди становить $348 млн, що відображає 5% знижку ($18 млн) від незалежної оцінки справедливої ринкової вартості у розмірі $366 млн, підготовленої авторитетним міжнародним експертом з оцінки на запит компанії та під наглядом її незалежних директорів”, – йдеться у повідомлені “Кернел” на Варшавській фондовій біржі.
Наголошується, що ціна придбання була визначена директорами компанії, які не мають конфлікту інтересів, та прийнята продавцем – Веревським, а знижка була застосована, щоб гарантувати, що угода забезпечує чітку економічну вигоду для компанії порівняно з незалежно оціненою справедливою вартістю.
Згідно із повідомленням, Enselco наразі управляє консолідованим сільськогосподарським бізнесом площею 190 тис. га орендованих сільськогосподарських угідь, власною мережею зерносховищ, сільськогосподарською технікою та обладнанням, а також парком вагонів-зерновозів. Периметр угоди включає сільськогосподарські активи, які “Кернел” раніше у 2022-2023 роках, продав за $210 млн, а також додаткові активи, придбані та інтегровані Enselco з того часу, включаючи 56 тис. га орендованих земель, мережу зерносховищ, зернові вагони, сільськогосподарську техніку та обладнання, а також відповідні оборотні кошти.
Оплата буде виплачена двома частинами: $300 млн будуть сплачені одразу після підписання угоди про купівлю-продаж, а решта суми – до 30 червня 2026 року.
“Ця транзакція забезпечить основний виробничий ланцюг поставок компанії та підтримає ланцюги створення вартості експорту зерна та переробки олійних культур групи. Пан Андрій Веревський утримався від голосування щодо рішень ради директорів, що схвалюють транзакцію”, – підсумовується у повідомлені.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
У першому півріччі 2026 фінансового року (ФР, липень-грудень 2025 року) “Кернел” скоротив чистий прибуток на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $119 млн. Консолідована виручка становила $1,924 млрд, що на 1% менше показника першого півріччя 2025 ФР, а показник EBITDA знизився на 14% – до $247 млн.
Україна за підсумками березня 2026 року експортувала 5,5 млн тонн продукції агропромислового комплексу (АПК), що на 10,8% більше за показник попереднього місяця, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
Згідно з повідомленням, після чотирьох місяців стабільних відвантажень активізація експорту в березні спостерігалася за всіма категоріями товарів. Так, експорт зернових культур зріс на 7% порівняно з лютим і становив 3,7 млн тонн. У структурі зернового експорту частка кукурудзи склала 75%, пшениці – 24%, ячменю – 1%.
Експорт олійних культур збільшився на 12% – до 338,8 тис. тонн (соя – 58%, ріпак – 40%, соняшник – 1%). Поставки рослинних олій зросли на 16% і склали 506,8 тис. тонн, де на соняшникову олію припало 84%, соєву – 9%, ріпакову – 7%. Обсяги експорту макухи після вилучення олій зросли на 15% – до 542,6 тис. тонн (соняшникова – 73%, соєва – 27%). Найвищий темп зростання (+32%) продемонстрували інші види агропродукції, обсяг реалізації яких склав 474,8 тис. тонн.
“У найближчі місяці очікуємо щонайменше стабільних відвантажень, а то і активізації експорту зернових. До початку нового маркетингового року залишилося 3 місяці, а обсягів, що призначені для експорту, залишається ще в достатній кількості, що загрожує утворенню перехідних залишків”, – розповіли асоціації.
“Активізація експорту спостерігається щодо всіх категорій товарів після чотирьох місяців сталих відвантажень”, – констатували в УКАБ і додали, активізація відвантажень є критично важливою для звільнення потужностей зберігання перед новим сезоном.
Єврокомісія (ЄК) заявила про збільшення підтримки “українських новаторів у сфері високих технологій”.
“Європейська комісія виділила EUR20 млн на фінансування 41 передової української стартап-компанії та малих і середніх підприємств у рамках конкурсу Європейської інноваційної ради (EIC), щоб допомогти їм втілити новаторські ідеї в реальні рішення”, – йдеться в опублікованому в середу комюніке ЄК.
“Це фінансування допоможе інтегрувати українські стартапи в європейську інноваційну екосистему, зміцнюючи довгостроковий економічний зв’язок України з ЄС”, – зазначила член ЄК, яка курує стартапи, дослідження та інновації, Катерина Захарієва.
У комюніке повідомляють, що кожна компанія отримає від EUR300 тис. до EUR500 тис., а також можливість прискореного доступу до ключової програми фінансування EIC – акселератора EIC, який пропонує більші гранти та інвестиції в акціонерний капітал через фонд EIC.
Національна мережа супермаркетів Varus інвестувала у розвиток мережі близько 648 млн грн, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі ритейлера.
Капітальні інвестиції спрямовувалися на відкриття нових магазинів, модернізацію діючої мережі, розвиток логістичної інфраструктури та підвищення енергонезалежності, зокрема через встановлення генераторів і сонячних панелей.
“Наше ключове завдання – забезпечити безперебійну роботу магазинів, підтримувати ліквідність і прогнозованість фінансових потоків навіть під час блекаутів, перебоїв з енергопостачанням та логістичних збоїв”, – сказала фінансова директорка Марина Паніна.
Додатковим сигналом фінансової керованості стало відкриття п’ятирічної гривневої кредитної лінії ЄБРР на $25 млн. У компанії розглядають це як підтвердження довіри міжнародних фінансових інституцій до бізнесу, що працює в Україні в умовах повномасштабної війни.
У компанії також повідомили, що ключовим фінансовим пріоритетом у 2026 році залишатиметься збереження операційної стійкості за умов високої невизначеності. Серед основних викликів – нестабільне енергопостачання, кадровий дефіцит і вплив воєнних дій на логістику.
Varus – національна мережа супермаркетів, представлена на ринку продуктового ритейлу України компанією “Омега”. Перший магазин було відкрито 2003 року в Дніпрі, минулого року відкрито сім нових, наразі загальна кількість – 118 супермаркетів у різних містах України. Мережа працює у декількох форматах: класичні супермаркети, магазини To Go та інтернет-магазин Varus.ua.
За даними компанії, товарообіг її мережі у 2025 році збільшився на 19,5% – до 28,8 млрд грн. Обсяг податкових платежів до бюджетів усіх рівнів становив 1,99 млрд грн, що на 13,45% більше, ніж у 2024 році.
Відповідно до даних Opendatabot, власником ТОВ “Омега” є кіпрська “Вейгант ентерпрайзіс лімітед”. Кінцевими бенефіціарами вказано Валерія Кіптика і Руслана Шостака.
