Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, розпочав весняну посівну кампанію 2026 року, стартувавши з посіву цукрового буряку на полях Полтавської області, повідомила компанія на сторінці у Facebook у середу.
Згідно із повідомленням, під цукровий буряк цьогоріч відведено 32 тис. га, що на 5,9% менше порівняно з минулорічними 34 тис. га. Водночас площі під соняшником скоротяться на 21% – до 23 тис. га, а під озимою пшеницею – на 15%, до 39 тис. га. Найбільше зростання заплановане під кукурудзу на зерно – на 43%, до 20 тис. га і озимий ріпак – на 36%, до 15 тис. га. Без змін залишилися посіви сої – 56 тис. га та площа під органічним землеробством – 2 тис. га.
“Цьогорічна посівна проходить у непростих умовах: підвищена вологість, спричинена аномальними морозами та промерзанням ґрунтів, потребує особливої уваги агрономів. Вони адаптують технології обробітку та ретельно контролюють польові роботи, щоб підвищити ефективність виробництва. Операційний контроль забезпечується інноваційними рішеннями AgriChain Machinery, AgriChain Scout і AgriChain Barn. У поєднанні з оновленим технічним парком це дозволяє швидко реагувати на погодні та технологічні виклики, забезпечуючи стабільність і якість посівної кампанії”, – цитується у повідомленні операційний директор “Астарти” Василь Хмелюк.
У холдингу зауважили, що остаточна структура посівів буде визначена за результатами кампанії. Використання цифрових екосистем та оновленого технічного парку дозволяє компанії зберігати високі темпи робіт попри складні погодні умови.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” за підсумками 2025 року скоротила загальну виручку від реалізації ключових категорій товарів на 15,6% порівняно з 2024 роком – до 21,05 млрд грн, при цьому фізичні обсяги реалізації основної продукції впали на 23,5% – до 1,21 млн тонн.
Державне підприємство “Морський торговельний порт (МТП) “Чорноморськ” за результатами першого аукціону у системі “Prozorro.Продажі” перевантажить 50 тис. тонн мінеральних добрив до 30 вересня 2026 року, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад та територій України у Telegram.
Згідно із повідомленням, за право отримання портових послуг змагалися п’ять компаній. Переможець торгів запропонував ціну 220 грн за тонну при стартовій вартості 197 грн.
“Перший аукціон з продажу портових послуг через “Prozorro.Продажі” – це практичний доказ того, що державні порти можуть працювати за сучасними та конкурентними правилами. Ми послідовно впроваджуємо нові механізми управління, у центрі яких – відкритість, підзвітність і рівний доступ для бізнесу”, – наголосив віцепрем’єр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
У міністерстві підкреслили, що використання подібних інструментів формує довіру ринку та забезпечує ефективне використання державних активів.
За даними Fixygen, ПрАТ «Оболонь» проведе загальні збори акціонерів 23 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На збори традиційно виносяться ключові питання річного циклу — затвердження результатів діяльності за 2025 рік, розгляд звітів органів управління, розподіл прибутку або покриття збитків, а також рішення щодо поточного корпоративного управління. Повідомлення про збори розміщено в розкритті інформації компанії.
«Оболонь» — один із найбільших українських виробників пива, безалкогольних напоїв та мінеральної води. Компанія веде свою історію з 1980 року, коли було засновано Київський пивоварний завод №3, на базі якого згодом сформувалася корпорація «Оболонь».
Підприємство залишається одним із найвідоміших національних брендів FMCG-сектора та орієнтується як на внутрішній ринок, так і на експорт.
Підприємства львівського концерну “Електрон” минулого року інвестували в розвиток 58 млн грн, що більш ніж вдвічі перевищило аналогічні інвестиції 2024 року (28 млн грн), зазначається у звіті на сайті концерну.
“У 2025 році підприємствами товариства у розвиток інвестовано 58 млн грн. Капітальні інвестиції склали 50 млн грн, поточні – 8 млн грн при нарахованій амортизації 26 млн грн”, – йдеться у звіті.
Позаторік з 28 млн грн інвестицій капітальні склали 23 млн грн, поточні – 5 млн грн.
Однією з найбільших інвестицій 2025 року стало виготовлення заводом “ЕлектронМаш” виставкового варіанту електробусу (12 м).
“Цей електробус використовуватиметься для презентації можливостей заводу, проте в подальшому може бути проданий”, – зазначили у концерні.
Загалом капітальні інвестиції заводу “ЕлектронМаш” склали 24,4 млн грн.
Другими за розміром (11,2 млн грн) стали інвестиції Інноваційно-промислового підприємства “Електрон” (колишнє “Електрон Лізинг”), основною спеціалізацією якого є послуги з оренди нерухомості. Кошти здебільшого були вкладені у ремонти корпусів.
Ще більш ніж 7 млн грн було інвестовано виробником підігрівачів і теплообмінників для авто СП “Сферос-Електрон”, зокрема, у програмне забезпечення обліку (1,7 млн грн), ремонти виробничого обладнання, пресів (2,2 млн грн), придбання нового обладнання – штабелер, рідинний охолоджувач, стіл гідравлічний, компресорні установки (2 млн грн).
Як повідомлялось, “Сферос-Електрон” 2025 року показав найбільший обсяг продажів і прибутку серед підприємств концерну, збільшивши чистий дохід на 15% – до 250 млн грн, а чистий прибуток більш ніж на 45% – до 43 млн грн.
Заводом “Електронпобутприлад” (ЕПП), що виробляє електроприводи та мотори, інвестовано майже 6,3 млн грн, в основному у підготовку нових виробничих площ (5,5 млн грн).
У звіті зазначається, що 2026 року основне виробництво ЕПП всіх двигунів буде розташоване у сучасних приміщеннях з резервом площ для розширення номенклатури існуючих і нових типів двигунів. Зокрема, збудовано і вводиться в експлуатацію металооброблювальний цех площею до 2000 кв. м, встановлюються нові прес-автомати та верстати з числовим програмним керуванням.
Телевізійний завод “Електрон”, інвестиції якого склали загалом 4,63 млн грн, проводив розробку програмного забезпечення комп’ютера для тролейбуса та адаптацію електронних систем до транспортних засобів. Значні інвестиції вкладено у ремонт та відновлення корпусів (3,5 млн грн).
НВП “Електрон-Карат”, розробник технологій отримання та виробник матеріалів для нано- та мікроелектроніки, сенсорної техніки та інформатики, інвестував в розвиток майже 2,4 млн грн.
У звіті зазначається, що на дахах однієї з будівель “Електрон-Карат” встановлено мережеву сонячну електростанцію потужністю 95 кВт з метою збільшення енергетичної незалежності підприємства. Вартість робіт склала 1,35 млн грн, термін окупності станції 2,5 роки.
Концерн “Електрон” об’єднує 12 підприємств, а також материнське ПрАТ “Концерн-Електрон”.
Як повідомлялось, АТ “Концерн-Електрон” (Львів) завершив 2025 рік з консолідованим чистим прибутком 17,22 млн грн, що у 3,3 рази менше аналогічного показника 2024 року, чистий дохід зменшився на 10,4% – до 671,1 млн грн.
Як повідомляє Fixygen, АТ «Українські енергетичні машини» проведе загальні збори акціонерів 23 квітня 2026 року в дистанційному форматі, як випливає з інформації емітента та даних SMIDA. Серед основних питань порядку денного — розгляд підсумків роботи компанії, затвердження річної звітності, кадрові та корпоративні рішення, а також питання, пов’язані зі структурою управління та подальшою діяльністю підприємства.
АТ «Українські енергетичні машини» — один з найбільших виробників енергетичного машинобудування в Україні, правонаступник промислових активів, пов’язаних з турбінним і генераторним виробництвом у Харкові. Компанія випускає обладнання для ТЕС, ГЕС, АЕС та промислової енергетики. Основним акціонером виступає держава Україна, якою керує Кабінет міністрів: їй належить 98,1536% статутного капіталу.
Як повідомляє Сербський Економіст, французька компанія Alstom отримала контракт вартістю 915 млн євро на постачання комплексного рішення «під ключ» для першої лінії метро в Белграді — першого повністю автоматизованого метро в Сербії. Про це 27 березня повідомила сама компанія, а інформаційний портал Parametar (https://www.parametar.rs/) оцінив угоду як одну з найбільших інфраструктурних у регіоні за останні роки.
Перша фаза лінії 1 з’єднає Макішко Поле і Карабурму. Ділянка протяжністю 15 км включатиме 15 станцій, з них близько 11 км пролягатимуть у тунелях через центр міста.
Контракт передбачає поставку 32 безпілотних тривагонних поїздів Metropolis, а також систем сигналізації та телекомунікацій, електропостачання, колійного господарства, платформних дверей, обладнання депо, централізованого диспетчерського центру та систем кібербезпеки. Потяги працюватимуть на базі технології Urbalis CBTC, що дозволить організувати повністю автоматичний рух з інтервалом до 90 секунд.
Alstom вже увійшла у фазу проектування лінії 1. Компанія підкреслює, що проект реалізується за підтримки французького державного фінансування, а сама угода буде відображена у звітності після остаточного оформлення фінансової угоди.
Проект метро в Белграді в цілому оцінюється в 4–7 млрд євро, а потреби у фінансуванні лише першої лінії можуть сягати 2,5 млрд євро. Будівельні роботи за проектом виконуються окремо, зокрема за участю китайських підрядників, що робить модель будівництва франко-китайською за структурою поставок і виконання.
