Державне підприємство “Ліси України” відвантажило першу партію круглих лісоматеріалів за контрактом із Міністерством оборони, повідомила пресслужба компанії в телеграм-каналі.
Згідно з повідомленням, із філій Поліського, Столичного, Слобожанського, Північного та Центрального лісових офісів уже відправлено 11,021 тис. куб. м сосни в прифронтові регіони для будівництва інженерно-технічних і військових споруд. Кінцевими пунктами призначення будуть Харківська, Донецька, Запорізька та Херсонська області.
Пояснюється, що деревина призначена для п’яти військових частин Інженерних військ, що займаються будівництвом фортифікаційних споруд першої лінії оборони – бліндажів, вогневих споруд, траншей. Ціна поставки включає вартість вивезення із проміжного складу, навантаження у вагони і доставку залізницею. Щоб знизити витрати, вагони обшиваються дошками, щоб збільшити їхню місткість.
Як повідомлялося, ДП “Ліси України” у вересні 2024 року уклало договір із Міноборони на постачання майже 65 тис. куб. м круглих лісоматеріалів. Загалом поточного року укладено 10 договорів із військовими частинами на поставку 97 тис. куб. м деревини, більшість із них виконано на 95%.
“У поточному році передано 185,2 тис. куб. м деревини на суму 335,5 млн грн, що майже вдвічі більше, ніж торік. Усі заявки закриваємо на 100%, адже розуміємо важливість і значущість деревини для будівництва укріплень”, – резюмували в “Лісах України”.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі заготівельних послуг деревини через електронний майданчик Prozorro.
Застраховані збитки від стихійних лих за 9 місяців 2024 року перевищили середній показник і склали 102 млрд доларів, що вище за минулорічні 88 млрд доларів США і середнє значення 79 млрд доларів США.
Повідомляється у звіті глобальної брокерської групи Aon «Огляд глобальних катастроф за третій квартал – жовтень 2024 року» опублікованому на його сайті.
При цьому наголошується, що наслідки урагану «Мілтон» та інших подій, очікуваних до кінця року, можуть призвести до того, що річні застраховані збитки перевищать 125 млрд доларів США, зафіксованих у 2023 році.
Згідно зі звітом, з початку 2024 року сталося щонайменше 280 великих стихійних лих по всьому світу, внаслідок яких економічні втрати становили щонайменше 258 млрд доларів США, що приблизно на 27% нижче за показник за дев’ятимісячний період 2023 року в розмірі 351 млрд доларів США, а також нижче за середній показник у розмірі 277 млрд доларів США.
Aon зазначає, що в період з першого по третій квартали застраховані збитки від основних ризиків були відносно низькими, і жодна подія не продемонструвала потенціалу істотного впливу на більш широкий ринок перестрахування.
Фактично, 59 мільярдів доларів США, або 58% застрахованих збитків за цей період, були викликані сильними конвективними штормами (СКШ), а 21 мільярд доларів США, або 21%, – тропічними циклонами.
За даними Aon, у третьому кварталі збитки були спричинені трьома дороговартісними ураганами, подіями СКШ у США і Канаді, а також повенями в Центральній Європі.
Крім того, Канада переживає найбільший за всю історію рік збитків зі страхування, при цьому більша частина наслідків припала на чотири події, що відбулися протягом одного місяця в третьому кварталі, а очікувані виплати перевищать 5,9 млрд доларів.
За даними Aon, в інших частинах світу тайфун Яги, найсмертоносніша подія року і найдорожча подія за всю історію спостережень у В’єтнамі, став третьою за величиною збитків подією за розглянутий період.
За даними Aon, до кінця третього кварталу 2024 року стихійні лиха призвели до загибелі близько 13 тис. осіб, що є найнижчим показником із 1986 року.
У ході «Тижня ініціатив міжнародного співробітництва», який відбувся 17-25 жовтня в м. Ташкент, віцепрезидент по Центральній Азії саудівської компанії ACWA Power Ентоні Брінгейзен повідомив, що компанія реалізує в Узбекистані масштабні проєкти на суму близько $15 млрд.
Цей фонд виділено на 15 проєктів. Основна частина проєктів стосується вітроенергетики. Зокрема, 87% інвестицій буде спрямовано на проєкти “зеленої” енергетики, а решта — на виробництво “зеленого водню”. Усі 15 проєктів планується ввести в експлуатацію до 2030 року.
Ентоні Брінгейзен зазначив, що після Саудівської Аравії найбільший обсяг інвестицій компанії припадає на Узбекистан.
Зазначається, що проєкт ТЕС вартістю $1,1 млрд у Сирдар’ї забезпечить електроенергією понад 3 млн домогосподарств і сотні промислових підприємств. На першому етапі проєкту “зеленого водню” буде вироблено 3 тис. тонн водню. Далі буде зроблено акцент на переробку мінеральних добрив та будівництво вітрової електростанції потужністю 52 мегавати.
Аграрії всіх областей України станом на 22 жовтня засіяли 5,7 млн га озимими порівняно з 5,4 млн га за минулий тиждень, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства.
Згідно з повідомленням, озимі зернові сіють у всіх областях. Загалом ними вже засіяно майже 4,7 млн га, що становить 90% від прогнозу. Зокрема, озима пшениця посіяна на 4,1 млн га (тижнем раніше цей показник становив 3,8 млн га), що становить 92% від прогнозованих площ під культурою, ячмінь – на 486,1 тис. га (421,3 тис. га) і 76%, жито – на 66 тис. га (62,5 тис. га) і 94%, ріпак – на 1,05 млн га (1,048 млн га) і 94%.
Аграрії Волинської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської та Чернігівської областей завершили сівбу озимих зернових. Сільгоспвиробники 12 областей завершили сівбу озимого ріпаку.
За інформацією міністерства, серед лідерів за обсягом сівби озимих на зерно аграрії Миколаївської – 503,1 тис. га (100,5%), Запорізької – 100,8 тис. га (99,9%) та Хмельницької – 238,8 тис. га (99,5%) областей.
Станом на аналогічну дату роком раніше в Україні було засіяно 5,4 млн га озимими культурами, пшеницею – 3,733 млн га, ячменем – 403 тис. га, житом – 76 тис. га, ріпаком – 1,142 млн га.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-вересні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств наростила перерахування до бюджетів усіх рівнів в Україні на 38% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 15,2 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії у вівторок, в умовах повномасштабної війни “Метінвест” залишається опорою економіки країни.
Серед найбільших за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, що зросла в 2,8 раза порівняно з першим-третім кварталами 2023 року – до 4,2 млрд грн. Також група збільшила сплату єдиного соціального внеску на 16% – до 2,8 млрд грн. Крім того, “Метінвест” перерахував до бюджету 2,5 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 11% перевищує показники трьох перших кварталів 2023 року.
Плата за землю в січні-вересні 2024 року зросла на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 948 млн грн, а екологічний податок – на 21%, до 543 млн грн. Водночас виплати податку на прибуток скоротилися на 32%, до 1,9 млрд грн.
“В умовах війни сплата податків критично важлива для підтримки української економіки. Головне завдання нашої компанії – посилювати обороноздатність країни всіма доступними способами: бути надійним роботодавцем, інвестором, виробником сталевої продукції для фронту і постачальником амуніції та техніки для ЗСУ. Тільки спільними зусиллями ми зможемо створити міцну основу для перемоги України та забезпечити мирне майбутнє для українців”, – зазначив генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков.
Як повідомлялося, “Метінвест” у першому півріччі 2024 року збільшив сплату податків до держбюджету в півтора раза – до 10 млрд грн. У 2023 році компанія перерахувала до держбюджету 14,6 млрд.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно ним керують.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна та ЄС домовилися про збільшення можливості імпорту електричної енергії в зимові місяці до 2,1 ГВт, повідомило Міністерство енергетики України у вівторок.
«З 1 грудня максимальна потужність імпорту е/е з країн ЄС буде збільшена з поточних 1,7 до 2,1 ГВт. Це підвищить стійкість української енергосистеми в умовах злочинних російських обстрілів і руйнувань інфраструктури. Вдячний європейським партнерам, зокрема єврокомісару Кадрі Сімсон, за послідовну позицію та дієві кроки для підтримки нашої енергосистеми напередодні зими», – зазначив цитований прес-службою міністр енергетики Герман Галущенко.
Україна також додатково матиме можливість на гарантовані 250 МВт потужності перетоків з ЄС у режимі аварійної допомоги.
Як нагадали в Міненерго, необхідність ухвалення важливого для України рішення про збільшення пропускної спроможності імпорту обговорювали на зустрічі президента України Володимира Зеленського з президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн у вересні в Києві.
