Українське спортивне медіа Tribuna.com, яке нараз має більше 12 млн щомісячних користувачів, оголосило про запуск глобальної футбольної платформи шістьма міжнародними мовами — англійською, іспанською, німецькою, французькою, італійською та арабською та має амбіцію збільшити число користувачів вчетверо.
“Наша амбіція — 50 мільйонів щомісячних користувачів у всьому світі”, — повідомив співзасновник Tribuna.com Максим Березінський агентству “Інтерфакс-Україна“.
За його словами, це довгострокова мета, яка потребує сильної команди.
“Зокрема, для роботи з міжнародною платформою ми активно залучаємо нативних спікерів, які розуміють не лише мову, а й локальний контекст. Наприклад, арабомовну версію Tribuna курує колишній редактор сайту “Манчестер Сіті” арабською”, – навів приклад Березінський.
Він наголосив, що паралельно підтримується розвиток уже наявної української команди, й завдання ресурсі в Україні незмінне — залишатися провідним спортивним медіа.
“Звісно, більшість користувачів міжнародних версій приходять до нас, щоб прочитати про улюблену команду або дізнатися рахунок екзотичного матчу. Але ми вважаємо своїм завданням і обов’язком також розповідати про український контекст і свідомо розвиваємо цей напрям на іншомовних версіях”, – зазначив Березінський.
Співзасновник Tribuna.com додав, що ресурс поширює інформацію про руйнування росією українських спортивних об’єктів, а також просуває відомих українських атлетів, таких як футболіст Олександр Зінченко, стрибунка у висоту Ярослава Магучіх, фехтувальниця Ольга Харлан або боксер Олександр Усик.
Окрім того він повідомив про плани поширення використання штучного інтелекту (AI) та реалізації конкретних AI-проєктів уже найближчим часом.
Tribuna.com заснована понад 10 років тому Дмитром Навошею та Максимом Березінським. Наразі компанія окрім міжнародного сайту також просуває застосунок Football Xtra, в якому намагається поєднати медіа, спільноти футбольних фанатів і сервіс спортивної статистики, який охоплює більше 600 турнірів у 160 країнах. Окрім того до продуктів видавництва також входять 12 мобільних застосунків для iOS та Android, створених для фанатів провідних футбольних клубів світу — від “Барселони” до “Ювентуса”.
Згідно з інформацією в YouControl, громадяни Білорусі Навоша та Березінський є власниками у пропорції 85% на 15% ТОВ “Спорт сєгодня”. Виручка очолюваної Березінським компанії у минулому році зросла до 15,44 млн грн з 9,92 млн грн у 2023 році, а чистий збиток склав 1,23 млн грн проти 5,22 млн грн чистого прибутку роком раніше.
Окрім того у Березінського, за даними YouControl, є історичний звя’зок з ТОВ “Трібуна діджитал”, де він був співвласником. Зараз цієї компанією, яка минулого року отримала 6,42 виручки за чистого збитку 3,16 млн грн, володіє її директор Олексій Сімченкою.
На сайті Tribuna.com вказані контакти кіпрської Tribuna Trading LTD, яка була зареєстрована 2016 року й одним з директорів якої є Навоша.
Переробка альтернативних олійних в новому сезоні може зрости у разі підписання законопроєкту, що містить “соєво-ріпакові правки”, проте несуттєво, переробка ріпаку становитеми 500-550 тис. тонн, сої – 2,7 млн тонн, соняшнику – 13,6-13,8 млн тонн, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Дійсно, дія експортного мита для сої та ріпаку може зробити внутрішні ціни на олійні більш привабливими для переробних підприємств, проте є ряд чинників, що можуть обмежити обсяги переробки, зокрема очікуваний нижчий урожай альтернативних олійних і більший – по соняшнику, а також наявні складнощі з реалізацією продуктів переробки”, – пояснили аналітики.
За інформацією експертів, потенціал урожаю ріпаку в Україні зменшується в міру просування збиральної кампанії, оскільки демонструє значно нижчі показники урожайності, ніж очікувалося. Наразі валовий збір даної культури “АПК-Інформ” оцінює на рівні близько 3 млн тонн (- 18% до 2024/25 МР).
При цьому конкуренція в цьому секторі між експортерами та переробниками залишиться високою навіть за умови дії експортного мита, оскільки ряд компаній вже має зобов’язання за зовнішньоекономічними контрактами, а пропозиція сировини від аграріїв залишається низькою, що підтримуватиме ціни на ріпак, тоді як ціни на ріпакову олію поки що перебувають під тиском через кон’юнктуру ринку нафти, а також збільшення виробництва олійної культури в ЄС.
“Наша оцінка переробки ріпаку в Україні в сезоні-2025/26 поки що не перевищує 500-550 тис. тонн (на рівні попереднього сезону). При цьому в разі покращення перспектив “маржі” у даному секторі не виключається перегляд оцінки в більший бік”, – прогнозують аналітики.
Перпективи сектору соєвих бобів, на їхню думку, теж має неоднозначний вигляд.
Площа сівби сої в 2025 року виявилася більшою, ніж прогнозувалося, але, за оцінкою “АПК-Інформ”, її урожай навряд чи перевищить показник попереднього року та за умови росту потенціалу урожайності очікується на рівні 6,3 млн тонн (-8%). Проте це може стати одним із найбільших показників для галузі, що може відповідним чином вплинути на ціни й зберегти високу привабливість для переробників.
У новому сезоні за умови дії експортного мита на сою її переробка може досягти 2,7 млн тонн (+3%) і стати новим рекордом для галузі.
Також важливим чинником виступатиме кількість зібраного урожаю соняшнику та “маржа” його переробки.
“Поки що очікується, що виробництво даної олійної може зрости на 8% – до близько 14 млн тонн, а переробка – до 13,6-13,8 млн тонн, що може трохи знизити інтерес крупних заводів до альтернативних олійних”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Селіх надзвичайним і повноважним послом України в Султанаті Оман. Відповідний указ № 531/2025 опубліковано на сайті глави держави.
Ольга Селіх має багаторічний дипломатичний досвід роботи в системі Міністерства закордонних справ України. У різний час обіймала посади в центральному апараті МЗС та дипломатичних установах за кордоном. Донедавна працювала в одному з департаментів МЗС, що курують питання країн Близького Сходу та Північної Африки.
Султанат Оман офіційно встановив дипломатичні відносини з Україною в 1992 році. Посольство України в Маскаті розпочало роботу в 2018 році. Двостороннє співробітництво розвивається в сферах торгівлі, освіти, сільського господарства та енергетики. Оман залишається одним з ключових партнерів України в зоні Перської затоки.
Призначення нового посла в Маскат відображає прагнення України активізувати двосторонні зв’язки та розширити економічну і політичну присутність у регіоні.
Про отримання одразу трьома виробниками державних контрактів на виробництво дронів-перехоплювачів у вівторок повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.
“Держава розвиває ринок українських дронів-перехоплювачів. Вчора три виробники отримали державні контракти. Загалом маємо вже чотири контракти на понад 3 млрд грн. Будемо надалі масштабувати ці технології”, – написав він у Facebook в середу.
Шмигаль також повідомив, що разом з першим віцепремʼєр-міністром Михайлом Федоровим зустрівся з представниками державного кластеру оборонних інновацій Brave1, командою Міністерства цифрової трансформації, виробниками дронів та найбільшими волонтерськими фондами України.
“Зосередилися на забезпеченні безпілотниками наших воїнів на передовій. Велику увагу приділили дронам-перехоплювачам, які здатні протидіяти російським “шахедам”. Президент поставив завдання розвивати цей напрям. І маємо вже чотири держконтракти з виробниками. Цього тижня також говорили з великими державними банками про кредитування виробників під держгарантії”, – повідомив міністр.
Крім того, за словами Шмигаля, Міністерство оборони веде перемовини з партнерами про залучення фінансування на закупівлю таких перехоплювачів, і вже досягнуто перших домовленостей.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 519/2025 про призначення Олександра Балануци надзвичайним і повноважним послом України в Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ), а також постійним представником при Міжнародному агентстві з відновлюваної енергетики (IRENA), штаб-квартира якого розташована в Абу-Дабі.
Олександр Балануца (Balanuța) — досвідчений дипломат, раніше обіймав посаду надзвичайного і повноважного посла України в Державі Кувейт. З 2024 року він також виконував обов’язки спеціального представника України з питань взаємодії з арабськими країнами Перської затоки.
Призначення в ОАЕ стало логічним продовженням його дипломатичної місії на Близькому Сході. Балануца активно працював над розширенням економічних, енергетичних та інвестиційних зв’язків між Україною та країнами регіону, в тому числі в питаннях залучення інвестицій в українську ВДЕ-сферу.
Україна та ОАЕ встановили дипломатичні відносини в 1992 році. Посольство України в Абу-Дабі працює з 1993 року. Емірати є одним з ключових партнерів України на Близькому Сході, особливо в контексті торгівлі, високих технологій та енергетики.
Призначення нового посла свідчить про намір України поглибити взаємодію з ОАЕ та міжнародними інститутами, такими як IRENA, в умовах глобального енергетичного переходу.
IRENA (International Renewable Energy Agency) – Міжнародне агентство з відновлюваної енергетики, засноване в 2009 році, об’єднує 169 країн (станом на 2025 рік). Мета організації – просування сталого розвитку та використання всіх форм відновлюваних джерел енергії в усьому світі. Штаб-квартира агентства знаходиться в Абу-Дабі (ОАЕ). Україна є повноправним членом IRENA з 2018 року.
Група “Нафтогаз” залучила 4,7 млрд грн кредиту ПриватБанку для наповнення підземних сховищ газу (ПСГ) необхідними обсягами газу, повідомив голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький.
“Група “Нафтогаз” залучила 4,7 млрд грн кредиту від ПриватБанку. Кошти спрямовано для формування необхідних запасів газу у підземних сховищах для сталого проходження опалювального сезону”, – написав Корецький у Facebook у середу.
Він зазначив, що паралельно триває співпраця з міжнародними фінансовими організаціями та країнами-партнерами.
“Вдячний керівництву ПриватБанку за швидку реакцію на наш запит. Дякую Уряду за підтримку наших зусиль з підготовки до зими”, – зазначив очільник “Нафтогазу”.
Компанія вказала, що диверсифікує джерела і маршрути постачання газу для підвищення енергетичної безпеки та стійкості України в умовах повномасштабної війни.
Як повідомлялося, навесні 2025 року “Нафтогаз” повідомляв про намір спрямувати на невідкладну закупівлю 1 млрд куб. м газу кредит Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) обсягом EUR270 млн та грантове фінансування розміром EUR140 млн, надане урядом Норвегії через фонд NORAD. Також компанія законтрактувала 440 млн куб м зрідженого природного газу ( LNG) в польського концерну ORLEN.
