Комунальне підприємство “Фінансова компанія “Житло-Інвест” (Київ) виконавчого органу Київської міської ради 12 липня оголосило тендер на страхування автотранспорту, повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro.
За даними системи, очікувана вартість закупівлі послуг становила 85 тис. грн.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 22 липня.
У 24 українських центрах трансплантації в першому півріччі 2024 р. проведено 283 трансплантації органів, повідомив український центр транспланткоординації (УЦТК) на фейсбук-сторінці.
У повідомленні уточнено, що, зокрема, в цей період було проведено 187 трансплантацій нирок, 55 – печінки і 41 – серця. При цьому 67% трансплантацій було проведено із використанням органів посмертних донорів.
Найбільше трансплантацій провели медики Першого медоб’єднання Львова, Національного центру хірургії та трансплантації ім. Шалімова та Інституту серця МОЗ.
Найбільшу кількість констатацій смерті мозку проведено в медустановах Києва (20), Львова (11) та Вінниці (5).
За інформацією УЦТК, наразі в національному листі очікування 3212 пацієнти, 2077 з них потребує пересадки нирки, 523 – печінки, 507 – серця, 41 – легень.
Прем’єр-міністр Ірландії Саймон Гарріс під час зустрічі в суботу в аеропорту Шеннон (Ірландія) з українським лідером Володимиром Зеленським заявив, що прийняв від нього офіційне запрошення відвідати Україну і сподівається здійснити цей візит найближчими тижнями, повідомляє видання The Irish Times.
Під час короткого спілкування з журналістами в аеропорту Гарріс зазначив, що провів дуже гарну зустріч із президентом Зеленським. “Я дуже радий вітати його в Ірландії”, – сказав він, додавши, що “це дало мені змогу висловити співчуття народу Ірландії народу України, президенту України у зв’язку із загибеллю людей під час цієї жорстокої і незаконної російської війни”.
Прем’єр Ірландії також заявив, що він “в абсолютному жаху” від того, що Росія викрадає українських дітей. “Я не вірю, що світ знає про це достатньо… Росія активно краде дітей з України – забирає маленьких немовлят і дітей з рук батьків і везе їх на тимчасово окуповані території або в Росію”.
Відповідаючи на запитання, чи говорили вони із Зеленським про те, що ірландський уряд нещодавно скоротив виплати аліментів українським біженцям, які проживають в країні, Гарріс відповів, що це питання не порушували.
“Якби це питання виникло, я б просто наголосив, що дуже важливо перейти від реагування на надзвичайні ситуації до більш стійкої моделі”, – сказав він і додав, що “ми внесли зміни, тому що хочемо мати можливість продовжувати підтримувати тих, хто потребує нашої підтримки, стільки, скільки буде потрібно. Я думаю, що з будь-якого справедливого й об’єктивного погляду зміни, які ми внесли, значною мірою дозволяють Ірландії відповідати передовій практиці інших європейських країн”.
Крім того, він зазначив, що “всі хочуть досягти ситуації, коли війна закінчиться і народ України зможе повернутися додому”. “Народ України тут вітатимуть і прийматимуть стільки, скільки буде потрібно”, – заявив Гарріс.
Він також додав: “Ми хочемо, щоб Україна стала членом ЄС, і, якщо це станеться, люди з України матимуть таку саму свободу пересування, як і будь-які інші громадяни ЄС”.
Група “Нафтогаз” у січні-червні 2024 року сплатила до державного бюджету України 44 млрд грн податків, ще 3,2 млрд грн – до місцевих бюджетів, повідомила компанія на своєму сайті в четвер.
У т.ч. за червень 8,7 млрд грн спрямовано до держбюджету, 0,5 млрд грн – до місцевих бюджетів.
“Незважаючи на воєнні виклики, ми продовжуємо стабільно працювати, зберігаємо робочі місця, наповнюємо бюджети всіх рівнів і посилюємо економіку нашої країни”, – зазначив голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов.
Як повідомлялося, підприємства групи “Нафтогаз” 2023 року сплатили 90,2 млрд грн податків, 83,4 млрд грн з яких – до державного бюджету і 6,8 млрд грн – до місцевих бюджетів.
Україна в січні-червні поточного року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні в 11,4 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 24,206 тис. тонн із 275,854 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт феросплавів знизився у 8,2 раза – до $29,345 млн з $240,401 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (30,50% поставок у грошовому виразі), Туреччини (22,13%) і Румунії (13,20%).
Крім того, у січні-червні Україна імпортувала 54,932 тис. тонн цієї продукції, порівняно з 3,745 тис. тонн за січень-червень-2023 (зростання в 14,7 раза). У грошовому вираженні імпорт зріс у 5,4 раза – до $90,924 млн із $16,874 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (43,97%), Норвегії (13,68%) і Казахстану (12,71%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ припинили виплавку феросплавів. Пізніше феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Україна 2023 року знизила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 1,5% порівняно з 2022 роком – до 344,173 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт феросплавів знизився на 47,2% – до $297,595 млн. Основний експорт здійснювали до Польщі (52,79% постачань у грошовому вираженні), Туреччини (14,13%) і Нідерландів (8,46%).
Крім того, за 2023 рік Україна імпортувала 14,203 тис. тонн цієї продукції, що на 30,9% менше порівняно з 2022 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 41% – до $42,927 млн. Ввезення здійснювали переважно з Польщі (23,94%), Індії (16,08%) і Вірменії (14,35%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського (раніше – Орджонікідзевського) і Марганецького гірничо-збагачувальних комбінатів до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Українські підприємства в січні-червні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 33,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $75,101 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України у вівторок, експорт міді та мідних виробів за вказаний період зріс на 5,4% – до $41,555 млн млн.
У червні імпортовано міді на $10,114 млн, експортовано – на $8,658 млн.
Крім того, Україна в січні-червні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів на 68,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $12,954 млн (у червні – $1,880 млн), алюмінію та виробів із нього – на 24,1%, до $208,745 млн (у червні – $36,852 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 3,9% – до $560 тис. (у червні – $137 тис.), імпорт олова та виробів зріс на 19,5% – до $1,350 млн (у червні – $330 тис.), а також наростила імпорт цинку і цинкових виробів – на 37,4%, до $28,340 млн (у червні – $5,110 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за перші шість місяців 2024 року зріс на 12,8% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $54,175 млн (у червні – $10,383 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 30,8% – до $5,404 млн (у червні – $1,070 млн), нікелю та виробів становив $422 тис. (у червні – $180 тис.), тоді як у січні-червні-2023 він був $125 тис.
Експорт цинку за шість місяців цього року становив $98 тис. (у червні – $14 тис.), тоді як у січні-червні-2023 він був $72 тис. Експорт олова та виробів становив $181 тис. (у червні – $35 тис.) проти $52 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн, алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн.
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн, але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн, свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн, нікелю та виробів становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова і виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
