Акціонерам АТ “Кохавинська паперова фабрика” (КПФ, Львівська обл.) у період із 17 червня до 24 жовтня поточного року буде виплачено дивіденди за 2023 рік на загальну суму 6,852 млн грн з отриманого чистого прибутку 137,043 млн грн.
Згідно з публікацією компанії в системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відповідне рішення ухвалили загальні збори акціонерів 25 квітня.
Дивіденди буде виплачено в розмірі 2,41 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн.
За даними НКЦПФР на перший квартал 2024 року, майже 12% статутного капіталу компанії належить голові наглядової ради Михайлу Титикалу, його дочці та члену НР Ларисі Титикало – 8,49%, онучці Марії Горянській – 10%, Тамарі Титикало – 15,5%, членам наглядової ради Олександру Телеткову, Ігорю Костирку та Роману Пірігу – відповідно понад 11,12% і 11,92% та 7,88%, Оксані Серембицькій – 7,88%.
Статутний капітал компанії становить 711,83 млн грн, він розділений на 2 млн 847 тис. 328 акцій.
Кохавинська ПФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники під ТМ “Кохавинка” (з макулатури) і ТМ “Кохавинська папірня”, “Mildi” (целюлозні).
Як повідомлялося, у 2023 році фабрика наростила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн. Чистий прибуток збільшився у 2,7 раза.
Агрохолдинг «Агротрейд» завершив весняну посівну ярих культур, під яку виділив понад 30 тис. га, повідомила прес-служба агрохолдингу в Facebook у середу.
Згідно з повідомленням, сприятлива погода на початку весни дала змогу «Агротрейду» розпочати сівбу в березні, хоча раніше вона стартувала у квітні. Однак згодом через опади польові роботи довелося на певний час зупинити, а після їх відновлення довелося залучати більше техніки, ніж планувалося.
«Цього року в проблемних зонах, поблизу місць обстрілів та активних бойових дій, ми зробили акцент на використанні власної техніки. Це дало змогу, незважаючи на обмеження часу роботи та проблеми із супутниковою навігацією, працювати ефективно. Затримка, що виникла через погодні умови, суттєвого впливу та економічних збитків не мала, адже ми передбачили можливість залучення додаткової техніки заздалегідь. У підсумку весняну посівну завершили навіть із випередженням термінів”, – розповів директор агропромислового департаменту Олександр Овсяник.
За його інформацією, «Агротрейд» відвів під урожай-2024 соняшнику 12,52 тис. га, сої – 8,27 тис. га, кукурудзи – 6,4 тис. га, ярої пшениці – 3,75 тис. га, технічних конопель – 230 га. Також було посіяно гречку і вперше арахіс.
Група компаній «Агротрейд» – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства «Колос» (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році «Агротрейд» вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником і генеральним директором «Агротрейд» є Всеволод Кожем’яко.
Реєстрації нових комерційних автомобілів (вантажні та спеціальні) у травні 2024 року зросли на 18% порівняно з тим самим місяцем 2023 року – до 1127 од., що також на 7% більше, ніж у квітні, повідомляє “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Згідно з повідомленням, до п’ятірки марок ринку нових комерційних автомобілів минулого місяця увійшли Renault – 305 од., Citroen – 115 од., MAN – 92 од., Ford – 86 од. та Iveco – 53 од. Водночас до п’ятірки не увійшла марка Scania, яка посідала у квітні другу сходинку рейтингу.
Як повідомлялося з посиланням на дані “Укравтопрому”, у травні минулого року в Україні було продано 955 вантажних і спецавто проти 460 за той самий місяць 2022 року. П’ятірку лідерів сформували тоді Renault (327 од.), Volkswagen (81), Mercedes-Benz (66 од.), Citroen (66) і Peugeot (52).
За даними асоціації, загалом у січні-травні 2024 року український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили понад 5 тис. нових машин, що на 22% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас раніше інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting, аналізуючи сегмент вантажних автомобілів повною масою понад 3,5 тонни, зазначила на своєму сайті, що в травні він подав позитивний сигнал – продаж зріс на 19% до травня-2023, більш ніж до 400 од., що дало змогу за підсумками п’яти місяців перейти до невеликого (5%) приросту цього сегмента ринку.
При цьому змінився лідер – замість Scania (за підсумками квітня) ним став MAN із приростом продажу на 21%, а на друге місце вийшла Volvo, яка наростила продаж на 71%. Третім став Ford Trucks.
Почали нарощувати продаж Isuzu, а також низка китайських брендів: Howo, DongFeng, JAC.
AUTO-Consulting також проаналізував продаж у сегменті автомобілів для бізнесу, який завжди був “лакмусом” перевірки настроїв в економічно активній частині суспільства.
Так, за даними експертів, у травні обсяг постачань автомобілів LCV сегмента (повною вагою до 3,5 тонни) знизився на 2,9% порівняно з аналогічним місяцем минулого року, але за підсумками січня-травня ринок поки що демонструє 22% приріст.
При цьому наголошується, що не спостерігається різкого зростання попиту на електрофургони – у травні придбано лише шість од. (проти двох у травні-2023), але це менше ніж 1% ринку нових LCV.
Лідером сегмента став Renault із часткою 38%.
Як повідомлялося, у 2023 році, за даними “Укравтопрому”, реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів зросли на 65% до 2022 року – до 11,3 тис. од. При цьому сегмент вантажівок понад 3,5 тонни, за даними AUTO-Consulting, зріс на 56,5% – до 4853 од.
Реалізація сиру на внутрішньому ринку стає складнішою, проте сировари продовжують активно його виробляти, оскільки вважають сироваріння більш привабливим порівняно з виробництвом біржових молокопродуктів, повідомило інформаційно-аналітичне агентство «Інфагро».
«Менеджери з продажу мають постійно працювати в акціях, щоб позбутися запасів на складах. Акційні знижки бувають досить суттєвими. Такий сир уже стає конкурентним з імпортними аналогами, які в принципі також масово продають в акціях”, – радять аналітики і звертають увагу, що європейським постачальникам стають менш цікавими поставки сиру в Україну, і вони надалі не поспішатимуть зі збільшенням обсягів.
За інформацією експертів, через складнощі з реалізацією на внутрішньому ринку та девальвацію гривні експорт сиру стає для виробників ще більш актуальним. Особливо цікавий він для експортерів у Казахстан.
«Випуск напівтвердого і білого сиру в травні може навіть зрости. Водночас багато товарів «лягли» на склад, і в червні виробництво такого сиру має істотно зменшитися”, – прогнозують в “Інфагро”.
Площі під цукровими буряками за роки війни зросли майже на 20% – до 250 тис. га, що стало хорошим варіантом диверсифікації для аграріїв, які переорієнтувалися з вирощування зернових на цю культуру, повідомила в.о. голови правління Національної асоціації виробників цукру «Укрцукор» Яна Кавушевська.
«У роки війни галузь у принципі продемонструвала стійкість і стала острівцем порятунку для деяких фермерів, які вчасно змогли переорієнтуватися з вирощування зернових на цукрові буряки», – розповіла вона на Grain Ukraininе в Києві.
За інформацією Кавушевської, 2020 року цукровими буряками в Україні було зайнято 216 тис. га. Але вже два роки поспіль країна відводить під цю культуру 250 тис. га, що свідчить про зростання майже на 20%. Це відбувається за рахунок площ незалежних фермерів та агрокомпаній, які зробили свідомий вибір на користь цукрових буряків, побачили в них можливість отримання прибутку.
Успіх галузі в.о. голови правління «Укрцукор» пояснила сприятливою кон’юнктурою на світовому ринку, де ціни на цукор, починаючи з 2006 року, були одними з найвищих. Крім того, українським виробникам було легше експортувати цукор, а не зерно.
«Логістичні проблеми були. Безумовно, цукровики, як і зерновики, зацікавлені в тому, щоб були відкриті порти Великої Одеси, і вона нормально працювала. Але експорт сушею також був досить активним”, – констатувала вона.
Ще один позитивний фактор для активізації цукрової галузі України, за словами представника галузевої асоціації, – безмитна торгівля з ЄС, якою українські виробники активно скористалися і наростили експорт.
Говорячи про запровадження обмежень на український цукор з боку ЄС, Кавушевська відзначила як позитивний фактор відновлення українськими виробниками експорту цукру не лише до ЄС, а й до країн Чорномор’я, Західної Африки.
«За результатами травня фактично 65% цукру Україна експортувала до Європейського Союзу, а 35% – це вже країни, де наш цукор також затребуваний. У травні в принципі Україна встановила рекорд з місячного експорту цукру: за 30 днів ми відправили на експорт 108 тис. тонн цукру”, – підкреслила представник асоціації.
Кавушевська також звернула увагу, що наразі на світовому ринку відбувається корекція цін на цукор. Вона допустила, що фінансові результати для українських виробників, можливо, будуть не настільки втішними, як раніше. Однак цукрові буряки третій рік поспіль залишаться для українських фермерів у топі трьох найприбутковіших культур, що є гарною альтернативою для зерна.
Очільниця «Укрцукру» також наголосила на важливості співпраці з профільними європейськими асоціаціями виробників цукру, вказала на необхідність інтеграції української продукції до країн ЄС та нагадала, що галузь розраховує на підтримку держави та її торговельних представників, які вестимуть переговори щодо перегляду автономних торговельних заходів та про асоціацію.
АТ «Укрзалізниця» (УЗ) у травні 2024 року збільшило обсяг пасажирських перевезень на 21% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 2,4 млн пасажирів, повідомила пресслужба УЗ у Телеграм у вівторок.
Згідно з повідомленням, обсяг перевезень у внутрішньому сполученні збільшився минулого місяця на 22% – до 2,2 млн пасажирів, у міжнародному – на 21%, до 200 тис. пасажирів.
Лідером зростання у внутрішньому сполученні в травні став маршрут Київ – Чоп, який зріс на 221%. Це стало результатом розвитку станції Чоп як пересадочного хаба між внутрішніми і міжнародними поїздами, зокрема відкриття альтернативного варіанту подорожі до Будапешта і Відня після запуску поїздів 367/745 Луцьк/Київ – Чоп і 143/146 Чоп – Відень у грудні 2023 року, уточнили в УЗ.
Крім того, зростання на 52% і 66% продемонстрували маршрути Миколаїв – Київ і Київ – Миколаїв, відповідно. Високий попит спостерігався і на маршрутах Київ – Хмельницький – Київ, Київ – Хелм – Київ, Київ – Вінниця – Київ.
Раніше повідомлялося, що з початку року до середини травня УЗ збільшила обсяг перевезення пасажирів у міжнародному напрямку на 27,7% до майже 800 тис. пасажирів і очікує подальшого зростання в літні місяці.
