Національний банк України на підставі поданих заяв анулював ліцензії та виключив із Державного реєстру фінансових організацій шість небанківських фінустанов, повідомляють на сайті регулятора.
Так, у зв’язку з втратою ліцензії на право надання коштів і банківських металів у кредит виключено з держреєстру ТОВ “Служба термінового кредитування”, ТОВ “Прості позики”, ТОВ “Сучасний український капітал”, ТОВ “Кул Кредит”, ТОВ “ФК “Кристал” із втратою права надавати фінансові послуги факторингу та ТОВ “Тамга Кепітал” – надання коштів та банківських металів у кредит, факторинг і фінансовий лізинг.
Крім того, на підставі власних заяв надано погодження зміни обсягу ліцензії на діяльність фінансової компанії ТОВ “ФК “Бізнес орбіта груп”. Виключено з ліцензії таку фінансову послугу, як фінансовий лізинг, та залишено право надавати кошти та банківські метали в кредит, факторинг. У ТОВ “ФК “КІФ” виключено з ліцензії на факторинг, фінансовий лізинг. Надалі компанія матиме право надавати кошти та банківські метали в кредит.
Такі рішення Комітет з нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ ухвалив 17 травня 2024 року.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, має намір 2024 року розпочати продажі цукру і молочної продукції під власним брендом у магазинах без посередників, повідомив засновник і СЕО агрохолдингу Віктор Іванчик в інтерв’ю Forbes.
За його інформацією, цього року агрохолдинг планує продати таким чином тисячі тонн цукру, а в наступні роки – десятки тисяч тонн. Молочну продукцію “Астарти” можна вже купити в супермаркетах під брендами усталених партнерів “Люстдорф”, Danone, “Яготинське”, “Молокія”, “Канів”, “Галичина”.
Крім того, “Астарта” у 2021-2023 роках наростила інвестиції вчетверо, майже до 1,7 млрд грн. Агрохолдинг 2024 року інвестує у виробництво соєвого протеїнового концентрату, складську логістику, виробництво електрики з біогазу.
“Інвестиції в Україні зараз найвигідніші”, – стверджує Іванчик.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Через війну в Україні близько чотирьох млн осіб стали вимушеними переселенцями, і в той час як у країні зростають потреби в гуманітарній допомозі, її обсяги скорочуються, заявила представниця Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг, повідомляє Голос Америки.
“Ресурсів для надання гуманітарної допомоги набагато менше, тому що гуманітарні потреби у зв’язку з цими подіями фактично зростають. Саме найуразливіші верстви населення страждатимуть від скорочення фінансування та підтримки”, – сказала Біллінг.
За її словами, гуманітарний план ООН на 2024 рік для України становить $3,1 млрд, включно з $599 млн для Агентства у справах біженців ООН. Однак у першому кварталі цього року як глобальний план реагування, так і заклик ООН було профінансовано лише на 15%, тоді як за аналогічний період минулого року фінансування досягло 30%.
У міру того, як конфлікт затягується, перетворюючись, за словами Біллінг, на “ультрамарафон”, вона додала, що “грошова і гуманітарна допомога – у формі надання товарів і послуг, допомога з житлом, ремонтом будинків, психосоціальна підтримка” тепер “менш часті і менш передбачувані”.
Вона особливо наголосила на наслідках наступу російських військ на сході Харківської області, внаслідок якого незліченна кількість мирних мешканців часто залишається без елементарних речей, таких як електрика та водопостачання.
Транзит зерна через Польщу з січня по травень істотно скоротився через втрату поточних ринків збуту в Європі та за її межами, а також зміну вектора збуту українського зерна, яке на 90% здійснюється через Чорноморський канал і Румунію, заявив віце-прем’єр-міністр Польщі Владислав Косиняк-Камиш на зустрічі з представниками Народного національного фермерського протесту в п’ятницю.
“Із січня по травень транзит (зерна через Польщу) скоротився вдвічі”, – поінформував учасників зустрічі міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський, повідомляється на офіційному сайті Мінсільгоспу Польщі.
За інформацією віцепрем’єра, однією з причин проблем на зерновому ринку є втрата Польщею поточних ринків збуту в Європі та за її межами.
“Понад 90% транзиту зерна з України здійснюється через Чорноморський канал і Румунію”, – звернув увагу Косиняк-Камиш.
Він також заявив про підтримку ідеї розширення агропортів і зернових терміналів, повідомивши при цьому про рішення уряду розблокувати водний шлях до порту в Ельблонгу.
Як сказав Косиняк-Камиш, рішення Європейського Союзу про доступ України на ринок спільноти є останнім можливим рішенням у чинній формулі.
“Діалог Євросоюзу з Україною має тривати довгі роки. Точно так само, як і наші переговори про вступ”, – упевнений він.
Водночас віце-прем’єр висловився за значне посилення прикордонного контролю, щоб запобігти ввезенню в Польщу продукції, яка не відповідає високим європейським стандартам.
Джерело: https://www.gov.pl/web/rolnictwo/trzeba-wrocic-do-ochrony-rynku-europejskiego
Індія братиме участь у майбутньому Саміті миру, який відбудеться 15-16 червня у Швейцарії, заявив прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, передає The Siasat Daily.
“Індія братиме участь у всіх важливих самітах, які просувають порядок денний глобального миру, безпеки та розвитку”, – сказав Моді, якого цитує The Siasat Daily.
Як зазначає видання, йдеться про саміт G7, який відбудеться в Італії 13-15 червня, а також про Глобальний саміт миру, який пройде 15-16 червня у Швейцарії.
Моді зазначив, що Індія “звучатиме як голос Глобального півдня” на цих самітах, щоб формувати глобальний дискурс і просувати бачення розвитку, орієнтованого на людину, і успішного та мирного світу. “Рівень участі залежатиме від часу, логістики та паралельних зобов’язань”, – сказав прем’єр Індії у відповідь на запитання про те, чи буде він присутній на зустрічах. На думку Моді, запрошення Індії на ці саміти свідчать про значущість країни і вагомість її внеску в міжнародні справи.
Джерело: https://www.siasat.com/india-to-participate-in-g-7-ukraine-peace-summits-pm-modi-3029281/