Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович підтвердив участь у Саміті миру в Швейцарії, повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками розмови з головою хорватського уряду.
“Привітав його з призначенням на посаду прем’єр-міністра Республіки Хорватія та висловив вдячність за постійну підтримку України з боку Хорватії. Також подякував прем’єр-міністру Пленковичу за підтвердження його участі в Саміті миру у Швейцарії”, – написав Зеленський у телеграмі у понеділок.
Сторони також обговорили підтримку з боку Хорватії початку переговорів щодо вступу України до ЄС і можливість приєднання до Вільнюської декларації G7 про підтримку України.
Перетинаючи поріг музею, ви опинитеся в атмосфері минулих епох, де кожен експонат розповідає власну історію. Більше ніж 100 оригінальних ретро-автомобілів та мотоциклів, ретельно збережених, відреставрованих та доглянутих, чекають на вас у залах музею.
Але це лише початок! Крім автомобілів та мотоциклів, є колекція ретро-артефактів середини та кінця ХХ століття. Від вінтажних рекламних вивісок до старовинних бензоколонок, від дитячих іграшок до культових предметів побуту – кожен експонат розповідає свою історію та переносить вас у ті часи.
Приєднуйтесь і занурюйтеся в чарівний світ ретро!
– Час роботи: Пт-Нд, 10:00-17:00
– Місце: Вул. Малинська, 1
Страхова група “ТАС” (Київ) у січні-квітні 2024 року виплатила страхових відшкодувань за укладеними договорами страхування 628,6 млн грн, що на 57,2% більше сукупної суми виплат компанії за відповідний період минулого року, повідомляємо на сайті страховика.
Крім того, наголошується, що 27,58% або 173,34 млн грн виплат припало на КАСКО, що на 40,4% більше, ніж за аналогічний період попереднього року, за ОСЦПВ – на 35,07%, або на 220,46 млн грн (+44,4%), “Зелена картка” – на 19,34%, або 121,56 млн грн (+75,7%).
Ще більше – фактично в 2,3 раза – зросли виплати за ДМС до 93,42 млн грн, що становить 14,86% загального обсягу виплат страховика за підсумками звітного періоду.
За договорами страхування майна СГ “ТАС” виплатила 3,43 млн грн, за іншими договорами страхування – 16,39 млн грн.
СГ “ТАС” зареєстрована в 1998 році. Є універсальною компанією, що пропонує клієнтам понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій і філій та 450 офісів-продажів по всій території України.
“Метінвест” за підсумками січня-березня поточного року знизив виплавку сталі на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, і на 5% до попереднього кварталу – до 469 тис. тонн, повідомляють у прес-релізі материнської компанії Metinvest B.V.
Згідно з ним, виробництво чавуну знизилося на 10% до I кв.-2023 і на 5% до IV кв.-2023, до 448 тис. тонн, коксу – на 11% і на 3% відповідно, до 283 тис. тонн. Зокрема, в I кв.-2024 “Каметсталь” виробила 403 тис. тонн чавуну і 469 тис. тонн нерафінованої сталі, що нижче за показники 2023 року та здебільшого спричинено зупинкою доменної печі №9 на плановий капремонт у березні 2024 року.
У I кв. -2024 року випуск товарних напівфабрикатів склав 166 тис. тонн, скоротившись на 5% порівняно з I кв. -2023, і на 41% до попереднього кварталу, переважно через зупинку ДП-9 “Каметсталі” на ремонт, а також через зростання внутрішнього споживання на стадіях переробки переробки.
У першому кварталі 2024 року випуск готової продукції збільшився на 4% до попереднього кварталу, і на 8% до аналогічного періоду минулого року – до 584 тис. тонн. При цьому випуск плоского прокату збільшився на 12% до I кв. -2024, але знизився на 1% до IV кв. -2023, до 282 тис. тонн, що зумовлено збільшенням портфеля замовлень на прокатних станах в Італії та Великій Британії, а випуск довгого прокату знизився на 3% до I кв. -2023, і зріс на 17% до IV кв. -2024, до 302 тис. тонн.
Зокрема, випуск товстолистового гарячекатаного прокату збільшився на 8% порівняно з минулим роком, до 253 тис. тонн у зв’язку зі зміною портфеля замовлень на користь цієї продукції у Ferriera Valsider в Італії; випуск оцинкованого холоднокатаного рулону збільшився вдвічі порівняно з минулим роком до 29 тис. тонн у зв’язку з відновленням виробництва оцинкованого холоднокатаного прокату в Італії; випуск оцинкованого холоднокатаного рулону збільшився вдвічі порівняно з минулим роком до 29 тис. тонн. тонн у зв’язку з відновленням виробництва в Unisteel в Україні на тлі більш стабільних поставок електроенергії в першому кварталі 2024 року, ніж у першому кварталі 2023 року; випуск сортового прокату збільшився на 17%, оскільки виробництво заготовки на “Каметсталі” стабілізувалося, а поставки на Promet Steel у Болгарії нормалізувалися.
При цьому нагадується, що 24 лютого 2022 року росія почала повномасштабне військове вторгнення в Україну. Заводи групи в Україні, крім Маріуполя та Авдіївки, продовжують працювати на різних рівнях завантаження потужностей, з урахуванням безпеки, персоналу, електропостачання, логістики та економічних чинників.
У першому кварталі 2024 року обсяг виробництва коксу знизився на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року, і на 3% до попереднього кварталу, до 283 тис. тонн, після зупинки деяких осередків коксової батареї №1 на “Каметсталі”.
Також повідомляється, що Метінвест у січні-березні-2024 наростив загальне виробництво залізорудного концентрату (ЗРК) у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,859 млн тонн, окатишів на 31% – до 1,585 млн тонн, загальний випуск коксівного вугільного концентрату знизився на 26%, до 1,086 млн тонн.
“У результаті в першому кварталі 2024 року обсяг виробництва ЗРК зріс на 36% порівняно з попереднім кварталом, до 4,859 млн тонн; випуск товарної залізорудної продукції збільшився на 41% до попереднього кварталу, до 4,403 млн тонн; випуск товарного залізорудного концентрату зріс на 53% до попереднього кварталу – до 2,818 млн тонн; випуск товарних котунів збільшився на 23% до попереднього кварталу, до 1,585 млн тонн, частково через збільшення замовлень на котуни”, – констатують у пресрелізі.
Розблокування українських портів на Чорному морі та збільшення портфеля замовлень на котуни мали такі наслідки в I кв. -2024 порівняно з I кв. -2023: випуск валового залізорудного концентрату збільшився у 2,2 раза, товарної залізорудної продукції – у 2,3 раза, товарного залізорудного концентрату – у 4 рази, товарних котунів – на 31%, зазначається у звіті.
У прес-релізі пояснюється, що скорочення випуску групою вугільного концентрату на 4% до попереднього кварталу і на 26% до аналогічного періоду минулого року відбулося через падіння видобутку на в компанії “Метінвест-Покровськвугілля” на 6% до IV кв. -2023 і на 9% до I кв. -2023, до 640 тис. тонн, і за рахунок погіршення якості коксівного вугілля і зниження видобутку. При цьому випуск вугільного концентрату на United Coal (США) залишився практично на колишньому рівні до попереднього кварталу – 446 тис. тонн, але знизився на 41% через простій шахти Carter Roag і зниження видобутку на деяких шахтах Wellmore.
Як повідомлялося, “Метінвест” у 2023 році збільшив загальне виробництво залізорудного концентрату на 4% порівняно з 2022 роком – до 11,092 млн тонн, окатишів на 66% – до 5,283 млн тонн, загальний випуск коксівного вугільного концентрату зріс на 10%, до 5,455 млн тонн.
Група у 2023 році знизила виплавку сталі на 31% порівняно з 2022 роком – до 2,025 млн тонн, чавуну на 36% – до 1,765 млн тонн, коксу – на 25%, до 1,241 млн тонн.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Банк “Кліринговий дім” викупив 5,2727% акцій у Івана Фурсіна, внаслідок чого його частка скоротилася з 6,8773% до 1,6046%, ідеться в інформації в системі розкриття Національної комісії цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР).
Уточнюється, що викуп акцій було здійснено 17 травня цього року.
Як повідомлялося, банк “Кліринговий дім” планував викуп 2 540 простих іменних акцій, або 5,2727% статутного капіталу.
Згідно з даними Національного банку України (НБУ) на 1 січня 2024 року, його акціонерами були: Юлія Льовочкіна – 63,4068%, Іван Фурсін – 16,7791% (6,8773% – прямої участі та 9,9018% опосередковано через “Вістакі Венчерс Лімітед”), Ігор Воронін – 9,7855%, Фабіан Боннелейм – 6,4642%, Нг Чінг Ю – 2,5408%, Юрій Бойко – 1,0172% та Олександр Данченко – 0,0005%.
Станом на 1 квітня 2024 року за розміром загальних активів банк “Кліринговий дім” посідав 34-те місце (5,48 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні. Минулого року банк збільшив чистий прибуток до 143,56 млн грн із 83,58 млн грн 2022 року, згідно з річним звітом його активи зросли до 5,5 млрд грн із 5,2 млрд грн.
Ольга Харлан виграла четверту нагороду в сезоні Кубка світу з фехтування на шаблі, посівши друге місце на етапі в Пловдиві, повідомляє в суботу Суспільне Спорт.
З початку сезону українка має вже три медалі серії. Зокрема, 2024 рік Харлан відкрила із “золота” Кубка світу в перуанській Лімі.
Українка стартувала в 1/32 фіналу з перемоги над “нейтральною” Анною Смирновою – 15:8. Торік через відмову потиснути руку Смирновій Харлан була дискваліфікована з одиночних змагань чемпіонату світу.
Уже в наступному раунді Харлан здолала італійку Елоїзу Пассаро (15:8) і здобула право змагатися в 1/8 фіналу.
Іншу італійку, 30-ту у світовому рейтингу Росселлу Грегоріо Ольга перемогла з перевагою в 10 очок – 15:5. А вже в топ-4 потрапила, взявши гору над 17-ю шаблісткою світу, Елізабет Тартаковскі зі США (15:8).
Найскладнішою сутичкою Харлан на шляху до фіналу стала зустріч із японкою Місакі Емурою. За переваги українки 14:10 суперниця максимально підійшла до того, щоб зрівняти рахунок, але поступилася 13:15.
Поборотися за “золото” Харлан випало з лідером світового рейтингу – Сарою Бальцер із Франції, яка цього сезону виграла вже три етапи Кубка світу. Фінальна сутичка завершилася поразкою українки – 8:15 і “сріблом” для Харлан.
Харлан стала єдиною з українських збірниць, яка кваліфікувалася в 1/16 фіналу.
