Телеком-провайдер Vega, що входить до групи ПрАТ «ВФ Україна» (ТМ «Vodafone Україна»), у 2023 році збільшив дохід на 15% порівняно з показником 2022 року – до 491,2 млн грн, повідомила прес-служба компанії у вівторок.
«Дохід національного телеком-оператора Vega за 2023 рік склав 491,2 млн грн, що на 15% більше, ніж у 2022 році. Основними джерелами надходжень компанії залишаються послуги широкосмугового швидкісного доступу до мережі інтернет, IP-телефонія для клієнтів бізнес-сегмента і дохід від продажів телеком-послуг іншим операторам/провайдерам”, – ідеться в повідомленні пресслужби.
Зазначається, що дохід від послуг, наданих клієнтам B2B і B2C за сучасними оптоволоконними технологіями, у 2023 році склав 261 млн грн.
За підтримки «Vodafone Україна» провайдер наростив капітальні інвестиції на 173%, як порівняти з показником 2022 року, до 281 млн грн, інвестуючи переважно в модернізацію та розвиток мереж, а також в енергоефективність, зазначено в повідомленні.
«Капітальні інвестиції порівняно з 2022 роком збільшилися на 173% і становили 281 млн грн. Переважно – це будівництво нових інтернет-зон GPON (Gigabit Passive Optic Network), модернізація мереж із технології FTTx на PON, закупівля акумуляторів, генераторів для забезпечення технічних майданчиків альтернативними джерелами живлення на випадок вимкнення від електропостачання”, – повідомив гендиректор Vega Сергій Скрипніков.
За його словами, у 2024 році Vega продовжить розширювати географію покриття GPON і також працюватиме над повним завершенням проєкту модернізації мережі із застарілих технологій FTTx на GPON.
У рамках інтеграції в групу «Vodafone Україна» національного оператора широкосмугового доступу до мережі інтернет «Фрінет» триває модернізація, спрямована на підвищення енергоефективності мережі компанії, уточнили в пресслужбі Vega.
«У 2024 році заплановані рекордні, за час існування компанії, інвестиції на забезпечення резервним живленням майданчиків і ZIP обладнання для відновлення мережі», – наголошується в повідомленні.
Раніше в ПрАТ «ВФ Україна» повідомили, що у 2023 році компанія збільшила інвестиції в розвиток нових оптоволоконних ліній на базі компанії Vega, а також придбала в серпні минулого року 90,6% акцій ТОВ «Фрінет». Протягом минулого року компанія активно розширювала покриття в містах присутності та розпочала будівництво мережі GPON у Миколаєві та Івано-Франківську. За 2023 рік побудовано мережу в 3,125 тис. багатоквартирних будинках з можливістю доступу до сучасного високошвидкісного інтернету для 411,426 тис. домогосподарств. Загалом доступ до послуги Vodafone Gigabit Net (послуга надається через оптоволоконну мережу спроєктовану за технологією GPON) доступний вже у більш ніж 6 тис. будинків в Україні. Кількість користувачів енергоефективного інтернету за технологією GPON зросла втричі.
АТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (ЛЛРЗ), що входить до структури «Укрзалізниці», у 2024 році планує відремонтувати 21 локомотив порівняно з 12 у 2023 році, свідчить інформація про плани на поточний рік у фінансовому звіті компанії за минулий рік.
За інформацією ЛЛРЗ, також планується наростити ремонт тягових двигунів та їхніх якорів на 14% або на 34 од. – до 274 од.
Водночас виробничий план з ремонту колісних пар становить 445 од. порівняно з відремонтованими торік 549 од., допоміжних електромашин – 99 од. (у 2023 році – 103).
Згідно з даними ЛЛРЗ, у 2023 році частка ремонтів локомотивів у загальному обсязі виробництва становила 54%, колісних пар – 22%, тягових двигунів – 15%, якорів електродвигунів – 3%.
Завод у 2023 році отримав 15,47 млн грн чистого прибутку проти збитку 17,22 млн грн роком раніше, за зростання чистого доходу на 28,2% – до 595,5 млн грн.
При цьому було реалізовано 13 відремонтованих локомотивів (58% обсягу продажів), 501 колісна пара (21%), 158 тягових двигунів (13%) і 48 якорів (2%).
Заснований 1861 року ЛЛРЗ нині – велике підприємство України з ремонту електровозів, тягових двигунів, колісних пар.
Україна в січні-квітні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 4,86 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 156,255 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період зріс у 3,5 раза – до $56,096 млн.
У перші чотири місяці року країна експортувала 46 тонн коксу на $16 тис. до Молдови (93,75%) і Латвії (6,25%) (у січні та березні-2024 експорт був відсутній, за 4 міс-2023 було експортовано 32,168 тис. тонн коксу і напівкоксу на $16,095 млн).
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (89,84% поставок у грошовому виразі), Китаю (5,72%) і Чехії (3,49%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 8,5% порівняно з 2022 роком – до 328,697 тис. тонн, імпорт у грошовому вираженні знизився на 25,8% – до $129,472 млн.
Україна за 2023 рік експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче, ніж у 2022 році, на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (88,47%), Колумбії (7,72%) і Чехії (3,15%).
Україна 2022 року знизила експорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,856 тис. тонн, у грошовому виразі на 97,6% – до $1,011 млн. Основний експорт здійснювали в Угорщину (42,63% поставок у грошовому виразі), Грузію (37,69%) і Туреччину (17,41%).
Україна 2022 року імпортувала 359,192 тис. тонн коксу і напівкоксу, що на 54,5% менше порівняно з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 50,3% – до $174,499 млн. Імпорт здійснювали переважно з РФ (43,43% поставок у грошовому вираженні, до війни), Польщі (30,07%) і Чехії (13,15%).
Внаслідок війни низка шахт і коксохімзаводів перебуває на територіях, тимчасово не підконтрольних Україні.
Українські підприємства в січні-квітні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 41,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $53,034 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в п’ятницю, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 8,1% – до $25,077 млн млн.
У квітні імпортовано міді на $11,015 млн, експортовано – на $6,949 млн.
Крім того, Україна в січні-квітні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів на 60,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $8,484 млн (у квітні – $787 тис. млн), алюмінію та виробів із нього – на 26,6%, до $136,761 млн (у квітні – $38,235 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 13,8% – до $406 тис. (у квітні – $124 тис.), імпорт олова та виробів зріс на 10,2% – до $887 тис. (у квітні – $267 тис.), а також наростила імпорт цинку і цинкових виробів – на 59,9%, до $17,217 млн (у квітні – $5,357 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за перші чотири місяці 2024 року зріс на 5% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $33,008 млн (у квітні – $9,608 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 35,3% – до $3,537 млн (у квітні – $703 тис.), нікелю та виробів становив $217 тис. (у квітні – $123 тис.), тоді як у січні-квітні-2023 він був $104 тис.
Експорт цинку за чотири місяці цього року становив $73 тис. (у квітні – $29 тис.), тоді як у січні-квітні-2023 він становив $48 тис. Експорт олова та виробів становив $107 тис. (у квітні – $26 тис.) проти $48 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн, алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн.
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн, але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн, свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн, нікелю та виробів становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова і виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Президент Словацької Республіки Зузана Чапутова прибула до Києва з прощальним візитом, повідомив прессекретар глави держави Словаччини Мартін Стрижинець, передає Extra Plus.
Зазначається, що з міркувань безпеки про програму візиту не повідомляють.
“Президент СР Зузана Чапутова прибула до Києва в п’ятницю вранці з прощальним візитом в Україну, повідомив прес-секретар глави держави Мартін Стрижинець. Термін повноважень президента добігає кінця. Під час прощальних візитів вона відвідує різні країни”, – пише видання.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) у четвер дозволив холдинговій компанії “Галнафтогазу” GNG Retail Limited (м. Нікосія, Кіпр) придбати частки в статутному капіталі ТОВ “Гадз-Агро” із земельним банком 25 тис. га і ТОВ “Укрполфрукт” (обидва – с.Трибухівці, Бучацький р-н, Тернопільська обл.).
Як повідомляється на сайті відомства, заяви про придбання часток надійшли в АМКУ 29 березня 2024 року, розмір часток не уточнюється.
Компанія “Гадз-Агро”, згідно з інформацією на сайті, була заснована 2004 року в Чортківському районі Тернопільської області, на сьогоднішній день орендує близько 25 тис. га, розміщених одним масивом у трьох районах Тернопільської області. Компанія займається виробництвом і реалізацією базового та сертифікованого насіння, вирощуванням і зберіганням зернових і технічних культур, їхньою торгівлею, виробництвом борошна і круп, а також розведенням великої рогатої худоби молочних порід. Петру Гадзу належить 100% “Гадз-Агро”
Згідно з даними проєкту Opendatabot, підприємство 2023 року скоротило чистий прибуток у 28,2 раза – до 11,49 млн грн, тоді як його виручка збільшилася на 19,1% – до 2 млрд 274,15 млн грн, а активи зросли на 20,1% – до 4 млрд 247,65 млн грн. За рік чисельність персоналу зросла на 35 осіб і досягла 1017 співробітників.
ТОВ “Укрполфрукт” створено 2017 року, спеціалізується на вирощуванні ягід, горіхів, зерняткових і кісточкових фруктів, плодових дерев і чагарників, розсадництві. Петру Гадзу належить 75%, тоді як Тарасу Мельнику та Олегу Грицаку – відповідно 15% і 10%.
Підприємство у 2023 році наростило прибуток і активи в 4,2 раза – до 2,182 млн грн і 11,22 млн грн відповідно. Водночас боргові зобов’язання компанії зросли в 16,8 раза до 6,75 млн грн, а виручка скоротилася на 33,4% – до 7,39 млн грн. На ньому числиться 1 співробітник.
GNG Retail Public Limited є холдинговою компанією “Галнафтогазу”. Їй належить 90% акцій. Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов, а міноритарним пакетом акцій GNG Retail Public Limited володіє Європейський банк реконструкції та розвитку.
Крім того, АМКУ в четвер надав дозвіл на купівлю підконтрольною Антонову компанією Saroubas Limited понад 50% у ТОВ “Девелопер АВ” і ТОВ “Девелопер ВД”, що займаються організацією будівництва будівель (обидва – Львів), якими в рівних частках через кіпрську Pleinmont Capital Ltd володіють громадянин Ізраїлю Алон Гольштейн і громадянин Австрії Максиміліан Дежако.
