Консолідований чистий дохід ТОВ «Нова пошта» у 2023 році становив 43,65 млрд грн, що на 53,3% більше за показники 2022 року (28,46 млрд грн), ідеться в консолідованій фінансовій звітності компанії.
«Виручка групи від надання послуг охоплює доходи від експрес-доставки 36,7 млрд грн (84% загальних доходів групи) і доходи від здійснення грошових переказів 6,5 млрд грн (15% її загальних доходів)…», – зазначає у звіті аудитор «Бейкер Тіллі Україна».
Згідно з ним, консолідований чистий прибуток «Нової пошти» за минулий рік досяг 4,28 млрд грн, що на 31,1% краще за показник 2022 року.
Як раніше повідомлялося з посиланням на неконсолідовану звітність, ТОВ «Нова пошта» у 2023 році збільшило чистий прибуток на 85,7% – до 3 млрд 967,2 млн грн, а його виручка зросла на 54% – до 36,47 млрд грн.
Уточнюється, що консолідований валовий прибуток групи зріс минулого року на 64,9% – до 12,15 млрд грн, а операційний – на 46,4%, до 7,44 млрд грн.
Зазначається також, що чистий грошовий потік від операційної діяльності 2023 року зріс до 8,27 млрд грн із 6,07 млрд грн роком раніше, тоді як негативний рух коштів від інвестдіяльності збільшився до 4,96 млрд грн із 2,58 млрд грн, від фінансової діяльності – до 1,73 млрд грн із 1,67 млрд грн.
Грошові кошти та їхні еквіваленти групи на кінець 2023 року становили 6,5 млрд грн проти 4,94 млрд грн роком раніше, чистий борг – 5,65 млрд грн проти 4,07 млрд грн.
У консолідованому звіті зазначено, що «Нова пошта» у 2023 році створила 18 дочірніх компаній за кордоном, 15 із яких у повній власності групи, загальна кількість зарубіжних компаній на кінець 2023 року сягнула 20.
Наприклад, у березні було створено компанію UK Novapay LTD із внеском на момент створення 13,7 млн грн, проте протягом року додаткові внески до статутного капіталу становили 26,2 млн грн.
Інвестиції у створені в тому ж березні Nova Post Estonia OU і Nova Post Latvia SIA у 2023 році становили відповідно 12 млн грн і 16,0 млн грн, тоді як у створені в липні Nova Post FR SAS і Nova Post IT S.R.L. – відповідно 21,5 млн грн і 14,3 млн грн.
Найбільші вкладення серед зарубіжних компаній торік було здійснено в Nova Post Poland SP. Z O O – 393 млн грн.
Уточнюється, що багато зарубіжних компаній торік поки що показали збиток, зокрема чистий збиток Nova Post Poland становив 157 млн грн.
Водночас у січні 2024 року ТОВ «НоваПей» було розподілено дивіденди за 2023 рік на суму 180 млн грн, з яких виплачено 175,2 млн грн.
У звіті група нагадала, що в липні 2022 року з метою розширення і збільшення ефективності логістичного бізнесу та інфраструктури внесла вклади в капітал ТОВ «КМС», ТОВ «Подол Експо» і ТОВ «Нова Плейс» відповідно 509,1 млн грн, 504 млн грн і 90,4 млн грн, отримавши 85%, 99% і 99% частки. «КМС» володіє логістичними терміналами в Києві, «Подол Експо» – у Чернігові та Хмельницькому, а також здійснює будівництво терміналів у Київській області.
Зазначається, що в лютому 2023 року «Нова пошта» ухвалила рішення про збільшення інвестиції в «Подол-Експо» шляхом додаткового внеску в капітал 498,6 млн грн, а в жовтні збільшила інвестицію шляхом додаткового внеску в капітал 582,8 млн грн.
Крім того, у червні 2022 року група внесла внесок у капітал ТОВ «Новобокс» і ТОВ «Дніпро Девелопмент Груп» («ДДГ») 868 млн грн і 1291 млн грн відповідно, отримавши відповідно 99% і 95% частку. «Новобокс» володіє мережею поштоматів по всій території України, а «ДДГ» будує логістичні термінали в Одесі та Дніпрі. У 2023 році вкладення в них, згідно зі звітом, становили відповідно 258,6 млн грн і 172,8 млн грн.
Нарешті в березні 2024 року «Нова пошта» придбала 100% у ТОВ «Нова Девелоп» – правонаступник «Бест Логістик Груп», що займалося будівництвом і наданням в оренду логістичних комплексів і входило до девелоперського холдингу повного циклу Globus, і до травня здійснила передоплату в розмірі 151,4 млн грн.
Згідно зі звітом групи, виплати 22 представникам провідного управлінського персоналу 2023 року становили 533,5 млн грн, що у 2,4 раза більше за 2022 рік, коли був 21 представник.
Верховна Рада в четвер звільнила міністра аграрної політики і продовольства Миколу Сольського.
Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») у Телеграм-каналі, зареєстрований групою депутатів фракції «Батьківщина» на чолі з її лідером Юлією Тимошенко 24 квітня у Верховній Раді законопроект про відставку Сольського підтримали 273 депутати за необхідного мінімуму 226 голосів.
За інформацією Железняка, Сольський несподівано прийшов до парламенту і перед своєю відставкою виступив зі звітом про виконану на посаді міністра роботу.
Народний депутат Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність») у момент виступу Сольського в Раді повідомив, що комітет з аграрної політики не підтримав його відставку, а запропонував визначитися з цим питанням у залі.
«Корум Дружківський машзавод» («Корум ДрМЗ»), що входить до машинобудівної Corum Group («ДТЕК Енерго»), завершив ремонт 100 секцій механізованих кріплень для шахти ім. Героїв космосу. Героїв космосу, повідомило підприємство у Facebook.
«У комплексі 160 секцій 1КД90. За домовленістю 60 секцій шахтарі відремонтували самостійно, а 100, які потребували складнішого ремонту, було відновлено машинобудівниками”, – нагадується в повідомленні.
Під час робіт відновлено зношені металоконструкції та замінено на нову силову та керуючу гідравліку кріплень.
«Ремонт секцій вимагав значних зусиль і майстерності, оскільки проводився в умовах релокації та за часткової відсутності обладнання», – йдеться в повідомленні.
За даними заводу, у квітні він виготовив 89 од. обладнання та 73,641 тис. од. комплектуючих і запасних частин. У тому числі випущено 28 вантажних і дві пасажирські вагонетки, 20 візків ТТ-900. Також вироблено один шахтний парашут, 25,777 тис. анкерів, 778 протипожежних труб і 44,238 тис. од. іншої непрофільної продукції.
Як повідомлялося, завод навесні 2022 року було релоковано з Дружківки до Дніпра.
Corum Group – провідний виробник гірничо-шахтного устаткування в Україні, входить до складу енергетичної компанії «ДТЕК Енерго» – операційної компанії, що відповідає за видобуток вугілля і виробництво електроенергії з вугілля в структурі холдингу «ДТЕК» Ріната Ахметова.
Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» у січні-квітні поточного року збільшив випуск прокату на 59,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 844,8 тис. тонн з 530,9 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства, виплавка сталі за цей період зросла на 56,1% – до 1 млн 9,3 тис. тонн, чавуну – на 46,5%, до 1 млн 50,4 тис. тонн.
У квітні «Запоріжсталь» виробила 265 тис. тонн чавуну, 278,4 тис. тонн сталі, 229,4 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, «Запоріжсталь» у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
«Запоріжсталь» – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
«Запоріжсталь» перебуває в процесі інтеграції в групу «Метінвест», основними акціонерами якої є ПрАТ «Систем Кепітал Менеджмент» (71,24%) і група компаній «Смарт-холдинг» (23,76%).
ТОВ «Метінвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метінвест».
У 2-му Міжнародному саміті міст і регіонів, який пройде в Києві 9 травня, візьмуть участь понад 100 делегатів із 16 країн Європи, а також США; заплановано підписання більш як 10 угод, зокрема у сферах медицини, реабілітації та відновлення інфраструктури, повідомив заступник глави Офісу президента Олексій Кулеба.
«2-ий Міжнародний саміт міст і регіонів проводиться в рамках Конгресу місцевих і регіональних влад при президентові України… 16 країн Європи, представники США, понад 100 іноземних делегатів будуть присутніми завтра і понад 150 представників наших територіальних громад і регіонів», – розповів Кулеба в ефірі телемарафону.
За його словами, саміт проводиться з метою інтеграції проєктів і потреб українських громад з європейськими громадами та їхніми можливостями. «Це спілкування та обмін досвідом», – сказав він, зазначивши, що в рамках заходу планується підписання понад 10 угод.
«Ми сьогодні бачимо вже 12 (угод – ІФ-У). Можливо, завтра цифра зміниться, тому що є кілька країн, які приїхали саме з бажанням подивитися на власні очі, що тут відбувається. Тому сьогоднішній і завтрашній день дадуть їм більше конкретики, і ми зможемо підписати більше угод”, – сказав заступник глави Офісу президента.
Як зазначив Кулеба, для України пріоритетне значення має реабілітація та реалізація проєктів у цій сфері.
«Тому завтра відбудеться підписання 4 угод у сфері реабілітації та медицини. Також будуть проєкти, які мають стосунок до відновлення наших громад. Також буде декларація, яка засвідчить підтримку в усіх аспектах з боку всіх учасників саміту”, – резюмував він.
Збанкрутіла 2022 року американська криптовалютна біржа FTX поверне гроші майже всім клієнтам, пише MarketWatch із посиланням на судові документи.
Заборгованість FTX перед кредиторами становить близько $11,2 млрд, розмір коштів на покриття боргу – $14,6-16,3 млрд.
З решти коштів біржа має намір виплатити кредиторам відсотки. Для більшості ставка становитиме 9%.
Клієнти та кредитори, які претендують на $50 тис. або менше, отримають близько 118% суми. Виплати торкнуться близько 98% клієнтів.
FTX знайшла кошти для виплат за рахунок монетизації активів, в основному інвестицій афілійованих з нею Alameda і FTX Ventures, і судових позовів.
Майданчик збанкрутував у листопаді 2022 року, на той час він був третьою за розміром криптовалютною біржею у світі.
Екс-главу FTX Сема Банкмана-Фріда в березні засудили до 25 років тюремного ув’язнення за привласнення клієнтських коштів.
