Кабінет міністрів України ухвалив постанову про запуск експериментального проєкту Єдиної державної електронної системи у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів — “eFood”, повідомила пресслужба Держпродспоживслужби.
Згідно з повідомленням, ініціатива спрямована на цифровізацію послуг та державного контролю, що зробить процеси прозорішими та зручнішими для бізнесу.
“Ми фактично будуємо нову архітектуру державного контролю. eFood — це про швидкість, прозорість і довіру. Новий проєкт є частиною системної реформи Держпродспоживслужби, спрямованої на створення сучасної цифрової екосистеми, що відповідатиме європейським стандартам”, — наголосив голова відомства Сергій Ткачук.
Як пояснила керівниця Офісу цифровізації Соломія Старосольська, раніше взаємодія бізнесу з державою була надміру бюрократизованою: понад половину процесів велося в Excel-таблицях, а реєстри були розрізненими. Нова система об’єднає ці процеси в єдине логічне середовище.
Екосистема “eFood” включатиме єдиний портал сервісів, електронні кабінети користувачів, цифрові профілі операторів ринку, мапу інвестиційної привабливості регіонів та мобільний додаток для інспекторів із функцією відеофіксації перевірок. Автоматична реєстрація потужностей триватиме кілька годин, а видача дозволів займатиме від 7 до 15 днів замість 30. У перспективі система об’єднає до 17 реєстрів і дозволить надавати понад 500 тис. послуг щороку.
На старті “eFood” охопить 9 ключових послуг, включаючи реєстрацію потужностей та подання декларацій щодо кормів. Паралельно запускається Державний реєстр операторів ринку, який стане ядром системи. Формат експериментального проєкту дозволить протестувати цифрові підходи та підготувати законодавчу базу для повноцінного впровадження екосистеми.
Реформа реалізується в межах виконання Угоди про асоціацію з ЄС та європейських регламентів щодо безпечності харчових продуктів. Йдеться про повноцінну інтеграцію в європейську модель із забезпеченням простежуваності продукції та цифрового обміну даними.
За даними Fixygen, ПрАТ «Кий Авіа» проведе загальні збори акціонерів 8 квітня 2026 року в дистанційному форматі. Повідомлення про проведення зборів розміщено серед корпоративних повідомлень депозитарної інфраструктури.
« «Кий Авіа» — один із найстаріших українських туристичних брендів, зареєстрований у серпні 1994 року.
За даними Opendatabot, компанія базується в Києві, а виручка у 2025 році склала 127,07 млн грн при чистому прибутку 16,71 млн грн.
У 2026 році ринок нерухомості Камбоджі продовжує відновлюватися після кризи 2020–2023 років, при цьому ключову роль у його пожвавленні знову відіграють іноземні інвестори. Основними центрами ринку залишаються Пномпень і Сіануквіль. Якщо столиця формує більш стабільний попит на житло та офіси, то Сіануквіль залишається орієнтованим на туристичну та інвестиційну нерухомість.
Ціни на житло в Пномпені в середньому становлять $1 500–3 000 за кв. м, тоді як у Сіануквілі діапазон може коливатися від $1 200 до $2 500 за кв. м. При цьому ринок преміальних проєктів після перегріву попередніх років досі не повністю відновився.
Законодавство Камбоджі допускає купівлю квартир іноземцями, але забороняє володіння землею, що робить кондомініуми основним інструментом інвестицій.
Особливістю ринку Камбоджі є висока залежність від зовнішнього капіталу. У докризовий період до 70-80% попиту в окремих сегментах забезпечували іноземні інвестори.
Навіть після корекції китайські інвестори залишаються найбільшою групою покупців, особливо в Сіануквілі, де раніше реалізовувалися масштабні проєкти за участю китайського капіталу. Також на ринку присутні інвестори з Південної Кореї, Сінгапуру та Малайзії.
Росіяни та українці на ринку Камбоджі присутні обмежено, в основному у форматі приватних інвестицій у недорогу нерухомість або оренду, проте їхня частка залишається мінімальною і не впливає на загальну структуру попиту.
Загалом Камбоджа залишається ринком з високою залежністю від іноземців, але з вищим рівнем ризиків порівняно з Таїландом і В’єтнамом.
19 березня «Житомирводоканал» оголосив про намір укласти зі СК «ВУСО» договір на надання послуг з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, цінова пропозиція компанії склала 179,2 тис. грн проти очікуваної вартості 509,9 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії СГ «ТАС» з пропозицією 259,9 тис. грн, «Країна» – 288,5 тис. грн, «Княжа ВІГ» – 320,1 тис. грн, «Оранта» – 346,6 тис. грн.
Український ринок ячменю зберігає цінову стабільність при поступовому пожвавленні торгівлі новим урожаєм та очікуванні результатів тендера в Туреччині, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Зараз ключовим фактором для ринку є турецький тендер. За попередніми оцінками, буде закуплено понад 200 тис. тонн ячменю з поставкою у березні-травні. Це досить суттєвий обсяг, який впливає на баланс попиту і пропозиції у Чорноморському регіоні”, — зазначили аналітики.
На внутрішньому ринку України ціни на ячмінь старого врожаю залишаються відносно стабільними. Ячмінь торгується по 10 800-11 100 грн/тонна. Аналітики зауважили, що через курс валют ціна мала б піднятися до 11 200-11 400 грн/тонна, проте реального попиту на такі цінові рівні наразі в Україні немає. Ринок залишається пасивним, тому суттєвих цінових коливань на старий урожай у найближчі півтора місяця не очікується.
Паралельно поступово в Україні активізується торгівля ячменем нового врожаю. Перші цінові орієнтири для фермерів уже озвучено: за ячмінь стандартної якості дають $205-207/тонна, а за товар під вимоги китайського ринку готові платити дорожче — $210-211/тонна.
“У найближчі кілька тижнів навряд чи варто очікувати суттєвих змін у цих рівнях. Теоретично новий урожай може додати ще кілька доларів, але це не буде різкий рух. Більш активні продажі можна очікувати у квітні-травні”, – прогнозують у “Пуск”.
Індустріальний парк (ІП) “Красилів Технопорт” (Красилів Хмельницької обл.) залучив першу іноземну промислову інвестицію – німецька Goldhofer AG почала виробництво компонентів і запчастин для напівпричепів для перевезення негабаритних вантажів, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Обсяг інвестиційного проекту Goldhofer AG у Красилові – EUR4,5 млн, з яких EUR1,5 млн вже внесені. На виробництві, яке виробляє комплекти складових на 7-8 напівпричепів щомісяця, зараз працюють 36 робітників, переважно зварювальники. Продукція постачається в Німеччину для подальшого збирання”, – написав він у Facebook у четвер.
За словами Кисилевського, керуюча компанія ІП також підписала меморандум про залучення ще одного іноземного інвестора – польської компанії Modular, яка запланувала відкрити в Красилові виробництво модульних будинків комерційного та житлового призначення з металевих конструкцій.
“Крім того, українська компанія “Атон Енерджі” розгорнула на території індустріального парку виробництво теплообмінників для твердопаливних котлів. Також у планах компанії закупити обладнання для налагодження в ІП виробництва настінних газових котлів”, – йдеться у дописі.
Кисилевський також зазначив, що наразі ІП “Красилів Технопорт” готує заявку на державне фінансування розвитку інженерно-транспортної інфраструктури.
Програма передбачає співфінансування 50:50 в обсязі до 150 млн грн і вимагає від отримувача протягом трьох років забезпечити будівництво не менше 5000 кв. м. промислових площ та залучити не менше двох учасників.
ІП “Красилів Технопорт” площею 10,1 га створено у 2023 році на частині території Красилівського машинобудівного заводу, яка довгий час не експлуатувалась. На території ІП розташовані будівлі промислового приміщення загальною площею понад 8 тис кв. м. Парк має підведені 8 МВт електроенергії, воду, каналізацію, газ та залізничну гілку.
Німецька Goldhofer, за інформацією на її сайті,є постачальником транспортних рішень з річним обсягом продажів близько EUR300 млн. Має близько 1000 співробітників та міжнародну присутність з філіями в Європі, Північній Америці, Індії та на Близькому Сході.
Goldhofer AG, ВИРОБНИЦТВО, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, Красилів Технопорт
