Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), на сортовій машині безперервного лиття заготівлі (МБЛЗ) №1 продовжує роботи з освоєння розливання безперервнолитої заготівлі (БЛЗ) підвищеної якості.
Згідно з прес-релізом, особливість нової технології стопорного розливання полягає в тому, що сталевий струмінь у проміжку між ковшем і кристалізатором захищений занурювальною склянкою. Це оберігає гарячий метал від вторинного окислення, яке негативно впливає на його макроструктуру, і надає заготівлі підвищеної якості, яку вимагають споживачі для деяких особливих замовлень.
При цьому уточнюється, що нова технологія також дає змогу частково замінити сортамент МБЛЗ №2 і таким чином знизити витрати на додаткові перекати на трубозаготівельному стані.
Минулого року на першому етапі на “Каметсталі” було успішно освоєно виробництво безперервнолитої заготовки перерізом 160х160 мм з підвищеними вимогами до хімічного складу і макроструктури зі сталей марок Ст3пс/сп, C72D2, C80D2, 70, Ш2, S355. Ці марки сталі були обрані як “пілотні” в проєкті через їхню особливу затребуваність з боку ключових споживачів продукції підприємства, а також за програмою освоєння нових видів продукції.
“Зараз найдосвідченіші фахівці-сталеплавильники, ремонтники, фахівці технічного управління комбінату, які залучені до цього масштабного проєкту, зосередили першочергову увагу на освоєнні виробництва НЛЗ перерізом 200х200 мм зі сталей марок C72D2, C80D2, C50, S60, S60, S30”, – констатується в інформації підприємства.
Серед першочергових завдань – вдосконалення отриманих навичок, підбір оптимальних матеріалів і вогнетривів, нарощування виробництва. Насамперед, шляхом практичних випробувань підбираються оптимальні гранульовані шлакоутворювальні суміші, що забезпечують змащування стінок кристалізаторів і дають змогу уникнути вторинного окислення металу. Також проводиться робота з підвищення стійкості заглибних склянок.
Успішне освоєння технології стопорного розливання безперервнолитої заготовки – це додаткові перспективи для розширення сортаменту сталевої продукції. Минулого року металурги виробили і відвантажили на замовлення українських і зарубіжних споживачів 2218 тонн НЛЗ-160 і 3042 тонни НЛЗ-200 підвищеної якості.
“У 2024 році вже є програма виконання таких замовлень, за якою нарощують обсяги виробництва заготовки за новою технологією і одночасно працюють над розширенням її сортаменту. Це високомаржинальна продукція, що дає змогу підвищити ефективність роботи цеху і підприємства загалом”, – наголошується в прес-релізі.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Агрохолдинг “Астарта” у 2023 році виростив 39 тис. тонн цукрових буряків, що на 20% більше, ніж роком раніше, завдяки рекордній врожайності цієї культури, що становила 58 тонн/га проти 56 тонн/га у 2022 році, йдеться в річному звіті компанії в середу ввечері.
За інформацією агрохолдингу, рекордно високий урожай цукрових буряків продовжив період переробки до кінця січня 2024 року. Загалом кампанія з виробництва цукру у 2023 році тривала 130 днів проти 111 днів роком раніше.
“Астарта” у 2023-2024 маркетинговому році наростила виробництво цукру на 34% до рівня минулого року, яке склало до 377 тис. тонн. При цьому обсяг переробки цукрових буряків у 2023 році зріс на 37% порівняно з аналогічним періодом минулого року і досяг 2,7 млн тонн. Частка ринку залишилася незмінною на рівні 21% у 2023 році, йдеться в документі.
Агрохолдинг залучив до забезпечення сировиною своїх цукрових заводів більш ніж 100 незалежних виробників цукрових буряків у восьми регіонах України. Вони наростили у 2023 році поставки сировини до 26% від переробленого компанією загального обсягу цієї культури (роком раніше – 18%) – до 707 тис. тонн урожаю.
Частка “Астарти” в загальному українському експорті цукру склала 12% у приблизно 50 тис. тонн у 2023 році. Італія та Румунія стали ключовими напрямками експорту агрохолдингу – 29% і 25% експорту компанії відповідно. До п’ятірки покупців цукру Астарти увійшли також Угорщина, Іспанія та Болгарія.
99% цукру Астарти було вивезено наземним транспортом, переважно автомобільним транспортом (67%) і залізничним транспортом.
Половина виробленого цукру постачалася переробним підприємствам, передусім харчової промисловості, включно з кондитерською, хлібобулочною і виробництвом напоїв.
При переробці цукрових буряків “Астарта” також виробляє побічні продукти, такі як пресована целюлоза, суха гранульована целюлоза і патока і продає їх усередині країни як інгредієнти для виробництва комбікормів для тварин з подальшим використанням у власному тваринництві або для виробництва біогазу.
Обсяги вироблених побічних продуктів залежать від кількості перероблених цукрових буряків, тому 2023 року їхні обсяги виробництва суттєво збільшилися, пояснили в агрохолдингу. Виробництво патоки зросло в 1,5 раза, до 98 тис. тонн, пресованої целюлози – до 1,7 млн тонн проти 1,5 млн тонн у 2022 році. Виробництво гранульованого бурякового жому склало 28 тис. тонн.
Біоенергетичний комплекс “Астарти” у 2023 році використовував 145 тис. тонн, або 9% виробленої пресованої целюлози для виробництва біогазу для своїх об’єктів. Крім того, 223 тонни (приблизно 1%) виробленого гранульованого жому цукрових буряків було використано як альтернативну енергію на одному з цукрових заводів агрохолдингу.
Обсяг продажів цукру збільшився на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 284 тис. тонн у 2023 році, в той час як середня ціна продажу зросла на 3%, до 665 EUR/тонна. Ціни реалізації зросли на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 26 тис. грн/тонна (без ПДВ).
Уряд Швейцарії виділить 5 мільярдів франків у рамках довгострокової підтримки України. Термін програми визначено на 12 років – до 2036 року, повідомляє прес-служба уряду.
“Як перший крок до 2028 року з бюджету міжнародного співробітництва має бути виділено близько 1,5 млрд швейцарських франків. Ця сума ясно демонструє солідарність Швейцарії з людьми, які постраждали від війни в Україні, і підвищить стабільність на європейському континенті”, – зазначено в повідомленні.
Зазначається, що в період 2029-2036 років Федеральна рада має намір також вивчити інші джерела (крім міжнародного співробітництва), з яких можна отримати решту 3,5 мільярда швейцарських франків.
Федеральна рада також доручила розробити спільну країнову програму для України, що включає відповідні механізми нагляду. Ця програма має забезпечити адресну та ефективну підтримку і бути заснована на семи принципах Лугано: партнерство, спрямованість реформ, прозорість, підзвітність і верховенство закону, демократична участь, залучення багатьох зацікавлених сторін, гендерна рівність та інклюзивність, а також стійкість.
Федеральна рада також доручила визначити, як у стратегічному плані здійснюватиметься країнова програма для України. Зокрема, має бути підготовлено та подано на затвердження Ради Федерації пропозицію про створення міжвідомчої координаційної групи на чолі з делегатом від України.
ПрАТ НВЦ “Борщагівський хімфармзавод” (БХФЗ, Київ) може отримати ліцензію на виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), питання отримання таких ліцензій за ініціативою акціонера Aletber Limited (Кіпр) внесено до порядку денного зборів акціонерів, які відбудуться 30 квітня.
БХФЗ за підсумками 2023 року наростив виробництво на 17,6% порівняно з 2022 роком – майже до 1,866 млрд грн, але в натуральному вираженні скоротив на 3,3% – до 34,8 млн упаковок. При цьому торік було реалізовано 40,3 млн упаковок, що на 7,8% менше, ніж 2022 року, при цьому загальний обсяг реалізації продукції зріс на 16,5% – до 1,806 млрд грн.
Чистий прибуток БХФЗ у 2023 році зріс на 3,38% порівняно з 2022 роком – до 262,863 млн грн.
Станом на перший квартал 2023 року 31,8% акцій БХФЗ належало фармкомпанії ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця” (Київ).
Згідно з даними системи Опендатабот, кінцевими бенефіціарами БХФЗ також виступають бенефіціар фармкомпанії “Дарниця” Гліб Загорій, Євген Сова і Тетяна Артеменко.
Виробництво ріпаку в Україні 2024 року може становити 4,3 млн тонн, що на 4% вище за попередню оцінку, проте на 7% нижче за показник 2023 року, повідомляється в прогнозі інформаційно-аналітичного агентства “АПК-Інформ”.
“Корекція прогнозу відбулася за рахунок збільшення площі сівби під цією культурою до 1,49 млн га (+4% до попередньої оцінки; -4% до 2023 року)”, – пояснили аналітики.
Вони також підвищили експортний потенціал ріпаку в 2024/2025 МР – до 3,6 млн тонн, що на 2% вище за попередню оцінку, але на 2% менше, ніж у сезоні-2023/2024.
Експерти зазначили, що стан озимого ріпаку після зимівлі аграрії в переважній більшості оцінили, як добрий і задовільний. Але нестача вологи, яка спостерігалася в ґрунті через доволі сухий березень і першу половину квітня, викликала побоювання щодо потенціалу врожайності. Очікується, що на ситуацію може вплинути циклон, який зайшов у країну цього тижня.
“Популярність ріпаку останніми роками в Україні значно підвищилася, чому сприяв стабільно високий попит на українську олійну з боку європейських імпортерів. Тому ріпак в Україні зараз одна з найбільш високоліквідних культур і для сільгоспвиробника це досить швидкий спосіб отримання коштів”, – констатували в агентстві.
Крім того, в останні кілька років вартість ріпаку на внутрішньому ринку є доволі привабливою для аграріїв і серед ключових олійних поступається здебільшого лише цінам на сою, але має доволі велику чутливість до світового виробництва та до динаміки цін на європейському ринку даної олійної.
“У новому сезоні перспективи для українського ріпаку теж досить непогані: очікується скорочення виробництва даної олійної в ЄС (від -2% за даними Єврокомісії до -10% за даними Strategie Grains), що вже зараз створює ажіотажний попит на ринку. Однак, за нещодавніми оцінками FAS USDA, у 2024 році може збільшитися на 14% виробництво австралійської каноли, що разом із канадською олійною є прямими конкурентами українського ріпаку на європейському ринку”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” від початку повномасштабного вторгнення спрямував на оновлення виробничого обладнання та очисних споруд, що працюють у комплексі, понад 1,2 млрд грн.
Згідно з інформацією підприємства, у 2023 році комбінат інвестував 750 млн грн у проєкти підтримки стабільності та надійності роботи основних технологічних потужностей підприємства – це наполовину більше показників 2022 року з обсягом інвестицій 500 млн грн.
Водночас констатується, що повномасштабне вторгнення негативно вплинуло на діяльність “Запоріжсталі”: виробничі показники комбінату за 2021 рік – 4,4 млн тонн чавуну, 3,7 млн тонн сталі та 3,2 млн тонн прокату – можна порівняти із сукупними обсягами виробництва за два роки: 2022 і 2023 відповідно.
“Незважаючи на неповне завантаження виробничих потужностей, блекаути і терор з боку країни-агресора, ми продовжуємо реалізовувати інвестиційну програму з підтримки надійності обладнання, стабільно працювати і посилювати національну економіку на шляху до Перемоги”, – зазначає генеральний директор “Запоріжсталі” Роман Слободянюк.
Основна увага в рамках реалізації програми за час повномасштабного вторгнення була сконцентрована на підтримці та оновленні обладнання для забезпечення його надійної роботи в непередбачених умовах. Ключові проєкти з оновлення обладнання реалізовано в аглодоменному переділі комбінату. Зокрема, ремонт агломашин аглофабрики, а також технологічне обслуговування і повний супровід професійними службами газоочисних систем для забезпечення досягнення проєктних показників з очищення газів, що відходять: від пилу до 30 мг/куб. м, за сірчистим ангідридом – нижче 400 мг/куб. м.
У доменному цеху капітально відремонтовано доменну піч №3. Відновлено виробничий ресурс і проєктні характеристики агрегату, підвищено ефективність роботи виробничого та природоохоронного обладнання. Проведено капремонти повітронагрівачів №№9 і 12, що працюють у комплексі з доменними печами комбінату.
Фахівці комбінату “Запоріжсталь” виконали комплексний ремонт обладнання цеху гарячої прокатки: крім прокатних станів, оновлено обладнання кліщових кранів і методичних печей. Оновлено механо-, енерго- та електрообладнання основних прокатних станів виробничого майданчика.
Крім того, реалізовано низку проєктів, спрямованих на забезпечення сталої роботи та збільшення виробничого ресурсу енергетичного обладнання, об’єктів інфраструктури підприємства, підвищення безпеки виробничого процесу для персоналу, цифровізації тощо.
У 2024 році на “Запоріжсталі” передбачено реалізацію програми капітальних інвестицій на загальну суму близько 1 млрд грн. Програма спрямована на підтримку і модернізацію обладнання, впровадження функціональних програм з охорони праці та промислової безпеки, інформаційних технологій, соціальної сфери.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
